Релексія,як активний метод підбиття підсумків уроків в початковій школі.

« Рефлексія як активний метод підбиття підсумків уроку в початкових класах»

Важливе місце в особистісно -орієнтованому навчанні посідають інтерактивні технології. Від уроків, де в центрі уваги перебуває учитель, слід переходити до уроків, де учні діють самі чи з допомогою чтителя роблять висновки.

Слово « інтерактив» запозичене з англійської, де «inter» - взаємний і «akt»- діяти. Таким чином, інтерактивний- здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання- це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.

На сучасному уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи учнів, що дають змогу розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми. Ретельно продумувати чергування видів роботи, типів завдань, аби уникнути стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Наприкінці уроку учні погоджуються, що урок був цікавим,але, на жаль, учителі не враховують, що підбиття підсумків – найважливіша частина інтерактивного уроку.. Саме тут підводять риску під знаннями, які  учні мали б засвоїти. Цей етап уроку дедалі частіше називають рефлексією. Рефлексія - природний і найважливіший компонент інтерактивного навчання на уроці.

У психології рефлексію розглядають як процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів. Рефлексивні процеси характеризуються як самоаналіз, постійний аналіз, осмислення себе, своєї діяльності, засобів досягнення бажаного результату, життєво необхідні людтни в мінливих умовах діяльності.

З позиції соціальної психології рефлексія розглядається як характеристика людського мислення, його властивість « озиратися на себе»

 Рефлексія в педагогічному процес - це результат фіксування його учасниками стану свого саморозвитку та його причин. Отже, правомірним є ствердження В. Краєвського про те, що « рефлексії також треба навчати».

 Рефлексія – дуже важливий етап інтерактивного заняття. Вона дає змогу учням усвідомити, чого вони навчилися, пригадати деталі свого досвіду та отримати реальні життєві уявлення про те, що відчули, коли вперше зіткнулися з тією чи іншою навчальною технологією.

Підсумковий етап уроку має пояснити зміст опрацьованого; порівняти реальні результати з очікуваними; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обмірковування; встановити зв’язки між тим, що вже відомо, і що потрібно засвоїти та навчитися в майбутньому; скласти план подальших дій.

Мета рефлексії : згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо. Важливим в ефективності рефлексії є різноманітність її форм та прийомів, їх відповідність віковим особливостям учнів. Рефлексія може бути вербальною, а ще це можуть бути малюнки, схеми, графіки. Вона тісно пов’язана з постановкою мети. Правильне, чітке формулювання учнями мети свого навчання – передумова її досягнення й усвідомлення.

За функціями рефлексію можна поділити на рефлексію настрою, емоційного стану, діяльності та рефлексію змісту навчального матеріалу.

Рефлексія настрою.

Метою такої рефлексії є  встановлення емоційного контакту з групою. Застосовуючи картки із зображенням облич, колірне зображення настрою, емоційно – художнє оформлення ( картина, музичний фрагмент). Ось деякі прийоми роботи, які я застосовую на уроці.

Прийом « Смайлики»( картки прикладаються до доповіді).

 У кожного учня є по три картки із символічним зображенням трьох облич: веселого, нейтрального і сумного. Пропоную учням обрати малюнок, що відповідає їх настрою. Таким прийомом я користуюся на початку уроку і наприкінці уроку.

Прийом « Різні кольори».

Учні отримують дві картки: синю та червону. Вони показують картку відповідно до свого настрою на початку та наприкінці уроку. Так як і у першому прийомі зі « смайликами»,ми можемо простежити, як змінюється емоційний стан школяра.

« Пейзаж».

Урок можна завершити на більш високому емоційному рівні. Учням пропонують дві картини із зображенням пейзажу. Одна картина передає сумний настрій, інша – радісний, веселий. Учні обирають ту, що відповідає їхньому настрою .

Прийом « Музика».

Вчитель пропонує прослухати два музичних уривка з будь якого музичного твору. Учні обирають ту, що більш відповідає їхньому емоційному стану.

Рефлексія діяльності.

Метою такої діяльності є можливість осмислити способи  та прийоми роботи з навчальним матеріалом, знайти найраціональніші. Застосування цього виду рефлексії наприкінці уроку дає змогу оцінити активність кожного на різних етапах уроку, використовуючи, наприклад, прийом «Сходинки успіху». Учень може визначити та побачити кожний свій крок.

Рефлексія « Незакінчене речення».

Потрібно продовжити речення.

- На цьому уроці я вдосконалював свої вміння…

- На сьогоднішньому уроці найважливішим було…

- На уроці я навчився ( навчилась)…

- Я пригадав ( пригадала) на уроці…

Гра « Інтерв’ю”(з рук до рук передається мікрофон) .

1. З якою метою ви виконували цю вправу?
2. Які думки ( труднощі) вона у вас викликала?
3. Чого ви особисто навчилися?
4. Чого б хотіли навчитися надалі?

Рефлексія змісту навчального матеріалу.

Проводиться з метою виявлення рівня усвідомлення змісту вивченого.

Рефлексія « Квітка засвоєння»

Учні прикріплюють на дошці пелюстки квіток: зелені – все зрозуміло; сині – майже все зрозуміло; жовті – зрозуміло наполовину; оранжеві – дещо зрозуміло; червоні – нічого не зрозуміло.

 Прийом « Сніжна грудка».

Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи дедалі більшу кількість учнів, що дає змогу з’ясувати, як школярі засвоїли матеріал. Алгоритм прийому можна записати так:

Слово – речення – запитання – відповідь.

Вчитель пропонує першому учню назвати слово, яке стосується теми. Другий учень складає речення з цим словом. Третій – придумує питання до цього речення,а четвертий учень відповідає на це питання.

« Кольорова феєрія».

У учнів на парті лежать кольорові стіки (зелений, жовтий, червоний). Які відповідно означають: « Я все зрозумів», « Мені дещо незрозуміло», « Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають рівневі розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель  приймає рішення – продовжувати пояснення, повернутися на вихідні позиції й пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями.

 Отже,всі ці методи допомагають ефективно, грамотно і цікаво підбити підсумки уроку. Для вчителя цей етап дуже важливий, оскільки дає змогу з’ясувати, що учні засвоїли добре, а на що необхідно звернути увагу на наступному уроці. Крім того, зворотний зв’язок від учнів допомагає вчителю скоригувати урок на майбутнє.