Родинне свято-конкурс"Шануємо маму й татка"

Родинне свято-конкурс «Шануємо маму і ненька»

Виконала:

вчитель початкових класів

Ковцун В.М.  

Учень

Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте!

Із нашого класу батьки!

Радісно , радісно, радісно,

        Що ви до нас нині прийшли.  

Кажемо: «Спасибі»,

Рідні тата вам.   

І бажаєм щастя

Ми своїм батькам!

Учень

Рідні мами, рідні татки,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово.

Ведуча 1

Батько й мати – найрідніші і найближчі для кожного з нас, люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил поведінки серед людей, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Ведуча 2

Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах. І наше свято сьогодні для них.

Учень

Слово «мама» росте з нами

Тихо, як ростуть дерева.

Сходить сонце, розквітає квітка,

Як тихо світить вечорова «зоря»,

І гладить по голівці рідна рука.

Учень

Є немало мам на світі –

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

Учень

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо;

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

Учень

І коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

Мати піде, в серці лишить рану –

Всохне корінь твій і верховіть.

Закликаю: бережіте маму!

Діти світу, матір бережіть!

Звучить запис «Пісня про маму»

Учень

Я прокидаюся рано –

І зразу, хоч ще не встаю,

Тільки з просоння погляну,

Бачу матусю свою.

Мати – досвітня пташина,

З досвіту віч не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене.

Учень

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне.

Слово її заповітне гріє і живить мене.

Скрізь встигає – в полі й дома.

Учень

Не бере її утома.

Її руки ні хвилини спокою не знають.

Роси вранішні й вечірні на неї спадають/

Учень

Я протру і скло, і раму,

Через те, що в рамі – мама,

Я протру чистенько раму,

Бо люблю я дуже маму!

Ведуча 1:

Любих наших мам, бабусь,

Сестричок ми вітаємо від душі

Зі святом радості й весни,

Тепла й жіночої краси – 8 Березня!

Учень

Діти мріють, ласкою зігріті,

Щоб ніколи не було біди,

Щоб були рідніші в цілім світі

Тато й мама з нами поруч назавжди.

Ведуча 1

Готуючись до свята, наші діти малювали малюнки, писали твори і навіть пробували складати вірші про своїх батьків.

Ведуча 2

Батько... Тато... Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена.

Учень

Зовсім не старенький

Любий мій татусь

Ми з ним добрі друзі,

І я цим горджусь.

Учень

Він такий розумний –

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

Учень

Дуже поважає мій татусь футбол,

Разом із гравцями "Забиває гол".

То підскоче в кріслі, то "ура" - кричить,

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить,

Учень

Недарма вважає наша вся сім’я,

Що на тата зовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки, усього навчусь,

І таким завзятим стану, як татусь.

Учень

Дідуся свого вітаю, з ним щиренько розмовляю.

І таке тобі Скажу: «Із тобою я дружу».

Ти хороший, ласкавий, привітний, гарний, славний,

Будь здоровий, не хворій, дідусеньку, рідний мій!

Учень

Мій дідусь старенький, як голуб сивенький,

По садочку ходить, і мене малого, онученька свого,

За рученьку водить.

По садочку ходить, яблучка знаходить,

Ще й дає горіхи,онукам для потіхи,

Мій дідуньо милий, як голубчик сивий

З ним багато втіхи.

Ведуча 1

Дідусь, тато, син – це нерозривне ціле.

Чоловік – захисник. З давніх-давен юнак, якому виповнилось            18 років йшов служити в армію: стояти на захисті кордонів Вітчизни, щоб спокійно могли спати люди.

Ведуча 2

Але не завжди було мирно на нашій землі. Завойовники хотіли підкорити собі український народ. Тоді чоловіки ставали на захист Батьківщини.

Ведуча 1

Але війна – це горе, сльози. Багато матерів не дочекались своїх синів з війни.

Ведуча 2

Хлопці! Ви, в майбутньому станете захисниками своїх батьків, рідної землі, України!

Ведуча 1

Безсмертя! Яке коротке і вічне слово!

Їх, хто приймав вогонь на себе, в ім’я завтрашнього дня, в ім’я життя твого на цій землі, мільйони.

Ведуча 2

Героїв береже земля. Героїв, загиблих у боях, пам’ятають люди. Наша планета крутиться, час іде, одне покоління змінює інше. А священний обов’язок – берегти свій дім, родину, матір, Батьківщину, передається молодому поколінню.

Всі: Ми обіцяємо з гідністю і честю виконати його!

Батьку любий, татку милий, нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький дар на іменини.

Цей дарунок - щире слово, щире побажання,

Щоб прожив багато літ, не зазнав страждання.

 Щоб усе тобі вдалося, щастя не минало,

Щоб твоє любляче серце смутку не зазнало.

Щоб благословив Всевишній твій доробок всюди,

Щоб усе перемагав ти: перешкоди й труднощі.

 Щоб ти вивів нас у люди та втішався нами.

 Щоб гордитись міг своїми донями й синами.

Щоб навчив нас здобувати щастя боротьбою,

 Щоб увесь народ вкраїнський  пишався тобою.

 Ведуча І:

6 грудня 1240 року закінчилась історія старого княжого

Києва. Могутня Київська Русь перестала існувати, а для її

народу почалась епоха двохсотлітнього татарського

рабства.

Ведуча 2:

Козацьке військо впродовж віків було армією, яка

протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від завойовників. Запорозька Січ уславилася іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка…

Служити в козацькому війську вважалося найпочеснішою справою

 Ведуча 1: Служити в українському війську, служити Україні було справою честі і життя.

Запорозька Січ, українське військо перестало існувати після приєднання України до Московії. За часів Катерини другої була скасована Запорозька Січ.

Ведуча 2

Український народ залишився без власного війська, отже втратив свободу!

 Ведуча 2:

Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.

| Ведуча 2:

Україна сьогодні – незалежна держава. Українські 3бройні Сили покликані охороняти рідну землю. Служити в них - справа честі та обов'язок кожного юнака.

Ведуча І:

З давніх-давен в Україні існувала така традиція: після трудового дня проводити свій вільний час, зібравшись разом, у єдине коло, з піснями, танцями, іграми, розвагами, змаганнями.

Ось і ми сьогодні проведемо конкурс «МІЙ ТАТКО і Я».

Це й буде подарунок для наших мам від чоловіків і синів

Ведуча 2:

Нам треба утворити 2 команди

1 команда - хлопчики нашого класу;

2 команда - татусів;

А журі - це наші мами.

Ведуча 1:

З незапам'ятних часів в Україні козаки славилися силою, спритністю, мали гостре несхибне око, розумні голови.

Ось ми зараз і побачимо , чи змогли б наші козаки претендувати на високе звання "козак'', чи прийняли б їх колись у Запорозьку Січ?

 Конкурс 1:  То ж, розпочнемо перший конкурс і

оберемо командирів. Хто більше відіжметься від підлоги,

той і буде командиром.

 Ведуча 2:

Чи знаєте ви історію українського козацтва, традиції, звичаї козаків, особливості їхнього життя?

Уявіть собі, що ви перенеслися на кілька століть назад, опинились серед заплави Дніпра, на славному острові Хортиця. У козацькому колі для вас влаштували змагання ерудитів:

 Ведуча 1: Ви отримаєте завдання з історії , козацтва:

 Кого називали козаком в Україні?

А) розбійника

б) волоцюгу

в) кріпосного селянина

г)безстрашного воїна

2.                  Де була розташована козацька Січ?

А) за Дніпровськими порогами;

б) на Дунаї;

в) в причорноморських степах;

г) в Криму.

3.              Як називали місце , де жили козаки?

А) мазанка;

б) намет;

в) землянка;

г) курінь;

д) хата.

4.                                                             Хто був першим козацьким гетьманом?

А) Богдан Хмельницький;

б) Іван Мазепа

в) Байда Вишневецький;

г) Петро Сагайдачний.

5.                                         Чому на Січі не було жінок?

1.   на Січі все підпорядковувалось вимогам війни;

Б) це вважалося поганою прикметою;

2.    козакам заборонялося одружуватись;

Г) традиція не дозволяла жінкам брати зброю до рук.

6.                                        Як називали козацькі судна?

А) галери;

б) чайки;

в) піроги;

г) фрегати.

7.                                        Хто зруйнував Січ?

А) Катерина Друга;

б) Кримський Хан;

в) Петро Перший;

г) Польський король;

 Ведуча 2:

Пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє дитинство, свою юність, красиву і ніжну...

Хай пісня лірична,

весела, прекрасна

Летить , звеселяє міста і оселі,

Нехай же дзвенять пісні - хороводи,

Хай щастя буде у серці народу.

Ведуча 1:

Третій КОНКУРС - це конкурс української пісні, команди по черзі виконують пісні. Хто найкраще співатиме, той і переможець.

 Ведуча 2:

Козаки були дуже сміливі і спритні. От наші козаки теж похизуються своїми вміннями.

НАШ НАСТУПНИЙ КОНКУРС "СТРИБКИ В МІШКУ". Потрібно стати в мішок і проскакати в ньому навкруг стільця. Хто спритніший, той і переміг.

Слово журі:

 Ведуча 1:

НАСТУПНИЙ КОНКУРС " ГУСИ".

Кожен учасник напівприсядки має обійти стілець, вернутися до команди, взяти іншого учасника і так аж до останнього. Чия команда швидше обійде стілець, та й перемогла

Ведуча 2:

А зараз ми перейдемо до СОЛОДКОГО КОНКУРСУ У ньому беруть участь по одному учаснику з команди.

Перед вами у тарілках з мукою заховані цукерки, їх треба, знайти, вибрати зубами і покласти в чисту тарілку (вправа на швидкість)

 Ведуча 1: Козаки добре володіли різною зброєю, в тому числі й списом.

Оголошуємо конкурс «ВЛУЧНА РУКА» .

Потрібно по три учасники від команди.

Переможуть ті учасники, які наберуть найбільше балів.

Ведуча 2:

Журі підведе загальний підсумок і оголосить команду переможця.

 Ведуча 1:

Молодці наші козачата, гідно пройшли всі перешкоди, щоб носити горде ім’я «козак.»

 Ведуча 2:

Ось і закінчилися наші розваги. Побажаємо нашим козакам добра, щастя в житті, сили, наснаги. Хай щастить вам завжди і в усьому.

Рідна мамо, рідний тату,

Я вітаю вас зі святом!

Я люблю вас щиро - щиро!

Вам бажаю щастя й миру.

Як мені вас не любити,

 Рідні батьку й нене,

Змалку мене доглядали

 Й дбаєте про мене.

Хай в житті вам радість буде,

 Процвітайте, як той цвіт,

Дай же, Боже, любим людям

 Многих, добрих, щасних літ!

Щоб родила щедро нива,

 Щоб у хаті все, як слід,

 Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!І

Звучить пісня про родину.

  Ведуча1 :Три біди є у людини – смерть, старість, і недобрі діти – говорить українська мудрість. Ста­рість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від недобрих ді­тей дім можна зберегти, як від вогню. Тут усе зале­жить від нас.

 Ведуча 2:У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір'ю, з рідним домом.

 Разом з рідними ми почуваємося

щасливими, незважаючи на те, хто є наші батьки. Батьків, як і Батьківщину, не вибирають. Це розуміють усі.

 Ведуча 1:

Народна мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо ж твої плани на віки – виховуй дітей».

Ведуча. 2:

Тож подаруймо Україні цей неоціненний скарб, її майбутнє – здорових і розумних дітей. А зерна материнської пісні, посіяні в дитячій душі, дадуть щедрий урожай, задзвенять золотим колоссям по всій Україні.

 Учень. От і скінчилось наше свято,

Але не сказано багато

Тих добрих, щирих, ніжних слів,

 Які б хотілося сказати .

 І любій неньці, і татусю,

Рідненькій бабці і дідусю.

Усіх я хочу привітати,

Добра і щастя побажати .

 Ведуча 1: Не забуваймо ж і ми з вами щодня да­рувати щиру ласку, ніжний погляд, лагідну усмішку своїм рідним. Дай Бог, щоб у ваших родинах було так, як сказав відомий український письменник І.Котляревський: «Де згода в сімействі, де мир і тиша, щасливі там люди, блаженна сторона». Шануйте свої родини!