Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках іноземної мови

                                                                  Тема

            над якою працюю.

                        Розвиток  пізнавальних здібностей

                         учнів на уроках іноземної мови.

                                     Вчителя французької мови ЗСШ 205

                                                Колоколової Лідії Михайлівни

Урок привертає увагу і теоретиків і практиків навчання: ні в кого не викликає сумніву те , що зміст організації і проведення уроку визначають силу взаємодії на учнів навчально-виховного процесу.

Постає питання дієвості уроку іноземної мови в сучасних умовах. Це потрібно для того,щоб забезпечити інтелектуальний і емоційний розвиток підростаючого покоління, не допустити падіння престижу предмета в очах учнів. Які ж це можливості ? По-перше навчити учнів прийомам навчання, способам пізнання іноземної мови, таких необхідних для раціональної самостійної роботи по оволодінню нею. Це особливо важливо зараз, коли потрібно навчити всіх. Навчання будь-якому предмету взагалі, а іноземній мові в більшій мірі, можливе лише при умові активної мовної діяльності кожного учня.

Сучасна дидактика приділяє велику увагу організації активної діяльності самих учнів по опануванню нових знань, формуванню навичок і вмінь; управлінню навчально-виховним процесом, стимулюванню активності школярів; залученню їх до планування своєї навчальної діяльності, її самоорганізації, самоконтролю, іншими словами саморегулювання навчання. Вчений Бабанський висловлює свою думку про те, що сам навчальний процес неможливий без активної діяльності учнів як суб”єктів навчання. Це неминуче пов”язане з тим , що акценти зміщується з активної діяльності вчителя на уроці на активну діяльність учнів  і як організатора вчителя навчально-виховної діяльності. Задача вчителя в тому, щоб керувати активною і свідомою діяльністю учнів по засвоєнню навчального матеріалу.

Успіх в оволодінні іноземною мовою знаходиться в прямій залежності від активності школярів, від того наскільки вони залучені в саму мовну діяльність; скільки вони слухають, говорять, читають, пишуть на іноземній мові. Адже опанування іноземною мовою можливе лише виконуючи ті дії і ту діяльність, які складають сутність володіння мовою для здійснення спілкування на ньому. Відсутність в учнів потреби і необхідності користуватися вивчаючою мовою в комунікативних цілях складає великі труднощі як для учителя, так і для самих учнів. Потреба може виникнути тільки при умові такої організації навчальної діяльності учнів, яка здатна викликати високу мотивацію, яка забезпечує не тільки їх активність на уроці, але і зберігає свою взаємодіючу силу і в позаурочний час. В умовах навчання іноземній мові в школі, уміння учнів вчитися, самостійно працювати має особливо важливе значення. І без ціленаправленої, самостійної, чітко організованої і керованої роботи учні не можуть практично оволодіти іноземною мовою. Оволодівати прийомами навчання,  умінням користуватися різноманітними засобами навчання ,школярі повинні з перших років вивчення іноземної мови. Тоді на старшому етапі вони не тільки не будуть втрачати те  що накопичили на молодшому і середньому етапах, але і зможуть збільшувати свої знання за рахунок самостійної роботи і головне  за рахунок регулярного читання на іноземній мові.

Друга можливість підвищити дієвість уроку- ретельно готуватися до уроку. Оволодіння мовою здійснюється перш за все на уроці. Сучасний урок — це складне утворення.

В чому його складність ? На кожному уроці учні повинні отримувати “надбавку” до практичного оволодіння мовою. Вона може виразитися в кращому розумінні слів, нових граматичних структур, що дає учневі можливість також і більше сказати і краще прочитати і т.д. Цю “надбавку” повинні відчувати учні самі.

На уроці використовуються різноманітні організаційні форми роботи. Урок повинен бути забезпечений засобами навчання, які відповідають вирішуваним задачам. Створення позитивної мотивації в вивченні іноземної мови при глибокому знанні учителем особистості кожного учня. Це досягається використанням прийомів які викликають особисту зацікавленість у дітей в виконанні завдання. До них відносяться мовні завдання ( розповісти про вибір професії, про прочитане, побачене, почуте). Проблемні завдання ( як краще провести вільний час, надати допомогу другові). Використання прийомів емоційного плану ( ігор, рифмовок, віршів, пісень, приказок, фізкультурних хвилинок, картинок),

підсилює інтерес до вивчення мови і створює позитивні умови для його засвоєння.

З перших кроків вивчаюча мова повинна стати мовою спілкування. Саме це відрізняє урок іноземної мови від інших уроків. На уроці учні повинні потрапляти в іншомовну атмосферу, вона створюється мовною поведінкою вчителя, оформленням кабінету, змістом  ведення уроку.

На кожному уроці необхідно розвивати в учнів такі моральні якості як трудолюбивість, дисциплінованість, уважність, формувати навички самостійності і активності. Передбачена процесом навчання послідовність навчальних операцій при роботі з модельними фразами і особливо робота на позафразовому рівні сприяє розвитку логічного мислення учнів, їх вміння усвідомлювати відношення між мовними одиницями, стимулюють розвиток ініціативності, організованості і здатності легко вступати в спілкування і контакти на іноземній мові з учителем та іншими учнями.

В ході уроку особливою задачею вчителя повинна бути підтримка і розвиток у дітей позитивних емоцій, почуття задоволення що впливає на їх риси характеру і на засвоєння учбового матеріалу. Реалізації принципу розвиваючого навчання сприяє ціленаправлена робота по систематичному розвитку, навичок самостійного висловлювання на іноземній мові. Привертання учнів до різних форм мовної діяльності веде до закріплення пізнавальних здібностей і творчих сил.