Розробка позакласного заходу з української літератури для учнів 5-10 класів «Співець землі донецької» (до 120-річчя від дня народження Володимира Сосюри)

Про матеріал

Розробка загальношкільного позакласного заходу з української літератури для учнів 5-10 класів на тему "Конкурс читців поезії «Співець землі донецької» (до 120-річчя від дня народження Володимира Сосюри) Мета заходу: ознайомити учнів зі сторінками біографії поета, прочитати кращі його твори пейзажної, інтимної, громадянської лірики, відповісти на питання літературної вікторини "Відомий і невідомий В.Сосюра".

Перегляд файлу

Розробка загальношкільного позакласного заходу з української літератури для учнів 5-10 класів

Підготувала вчитель української мови та літератури ШЗШ І-ІІІ ступенів №8 Лакоза Наталія Вікторівна, м.Шостка, 2018

Тема. Конкурс читців поезії «Співець землі донецької» (до 120-річчя від дня народження Володимира Сосюри) Слайд 1

Мета: ознайомити учнів зі сторінками біографії поета, прочитати кращі його твори пейзажної, інтимної, громадянської лірики; розвивати вміння учнів виразного грамотного читання напам’ять, уміння слухати й розуміти поезію, виховувати почуття гордості за своїх митців та любові до рідної природи, людини, України.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, мультимедійна презентація

Фанфари

Вед.1 Стоїть на березі Дінця Слайд 2

Верба – краса небесна;

Донеччина свого співця

Чекає кожну весну.

Вед. 2 До неї завше він іде:

Крізь плітки, пересуди,

крізь наклепи бридкі людей,

Що списом б'ють у груди.

Вед. 1 Він стільки утисків зазнав… Слайд 3

А за яку провину?

Бо серцем віддано благав –

Любити Україну!

Вед. 2 Близько 60 поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна проза – це безмежний світ Володимира Миколайовича Сосюри, це історія, пережита в любові й ненависті, радості й журбі гостро, до сліз, до знемоги. Як лірик тривожної, музичної душі, він черпав сили у вічно молодому русі людського життя й природи, вірив у нього. Слайд 4

Вед. 1 Володимир Сосюра писав:

Я все люблю, люблю без краю,

Люблю за серця теплого биття…

Я крапля та, що думає й співає

У океані вічному життя…

Сьогодні ми проводимо конкурс читців поезії, який назвали «Співець землі донецької», присвячений 120-річчю від дня народження відомого українського поета, патріота, громадського діяча В.М.Сосюри. Учні нашої школи прочитають кращі вірші поета. А оцінювати їхню майстерність буде журі, у складі ________________________

Вед. 2 Володимира Сосюри - це справжній самородок, який залишив людям у спадок солов’їний голос, свої невмирущі твори.

Вед. 1 Надзвичайно мелодійні, красиві поетичні рядки, у яких відтворено картину природи в кольорах і звуках, у відчуттях. Мабуть, лише у В.Сосюри тиша «синя», а пелюстки – «печальні». Осінь жовтокоса гордовито залишає свою печатку на всьому – золотить дерева, в’ялить квіти й трави, роздягає берізку.

Слайд 5,6,7

Вед. 1 На сцену запрошуємо учасників конкурсу читців поезії В.М.Сосюри. Поезії про природу рідного краю: «Зима», «Сніжинки», «Люблю весну», «Бабине літо», «Осінь», «Хто в рідному краї», «Люблю України коханої небо», «Зорі».

Вед. 2 Володимир Миколайович народився 6 січня 1898р. на станції Дебальцеве (нині Донецької область). Слайд 8

Вед. 2 Мати поета, Марія Данилівна Локотош, робітниця з Луганська, працювала в домашньому господарстві. Батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою, перемінив багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, добре малював і співав.

Вед. 1 Дитинство поета минає на Донбасі. Родина Сосюр оселяється в старій хатині над берегом Дінця, в єдиній кімнаті якої туляться восьмеро дітей і батьки.

Вед. 2 З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку.

Слайд 9

Вед. 1 Початкову освіту здобуває під наглядом батька. Хлопець зачитується пригодницькою літературою Жуль Верна, М. Ріда, Ф. Купера, віршами О. Кольцова та І. Нікітіна. Від 1911р. в с. Третя Рота (нині м. Верхнє) навчається в міністерському двокласному училищі. Маючи блискучу пам'ять, легко виходить у кращі учні, захоплюється співом і художньою літературою. Читає твори Гомера, Шіллера, Гоголя, Пушкіна, Шевченка, Лермонтова, Некрасова, Лесі Українки, Франка. Продовжує навчання в Кам'янській сільськогосподарській школі.

Вед. 2 Після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи. З 14 років сам пробує писати вірші російською мовою. А в 1916—1917 pp. В. Сосюра пише поезії, які вперше публікуються в бахмутській "Народной газете" та лисичанських газетах "Голос рабочего" і "Голос труда".

Слайд 10. Учні читають напам’ять вірші про донецький край: «Як я люблю тебе, мій краю вугляний», «Коли потяг у даль загуркоче».

Вед. 1 У 1918р. В. Сосюра бере участь у повстанні проти кайзерівських і гетьманських військ. Невдовзі потрапляє на кілька місяців до петлюрівських загонів, тікає до червоних, восени 1919р. опиняється в полоні денікінців. У 1920 р. хворого на тиф В. Сосюру звільняють бійці Червоної Армії. Його розстрілювали денікінці, він стояв перед трибуналом, але мудрість голови трибуналу врятувала йому життя.

Вед.2 У 1921p. виходить у світ перша збірка В. Сосюри "Поезії» та поема "Червона зима". Слайд 11

Вед. 1 У 1922p. виходить друга збірка В. Сосюри —на той час студента Харківського університету — "Червона зима".

Вед. 2. Протягом десятиріччя (1922—1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у "Плузі", "Гарті", ВАПЛІТЕ та інших.

Вед. 1 Офіційно Володимир Сосюра був одружений тричі. Слайд 12

Уперше — в 1922 році. Його дружина — Віра Каперівна Берзіна, колишній політрук червоноармійського ескадрону, студентка, як і він сам. Жили у повоєнному Харкові. Від першого шлюбу в нього було двоє синів — Олег і Микола.

Вед. 2 Удруге Сосюра одружився в 1931 з Марією Гаврилівною Даниловою, з якою познайомився у місті Сталіно. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир.

Вед. 1 У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Через 5 років вона повертається. Кажуть, що з вокзалу поет ніс Марію на руках. Разом вони прожили до кінця життя.

Вед. 2 Поезія Сосюри – це насамперед 2 любові поета до жінки й Вітчизни. Відтак головні струни Сосюриної ліри – інтимна й патріотична.

Вед. 1 Володимир Сосюра і Марія Данилова познайомилися 9 березня 1931 року в день традиційного Шевченківського свята в театрі. Того вечора, одягнувши святкове українське вбрання, вона йшла на сцену. «І раптом, - пише у своїх спогадах Марія Гаврилівна, - помітила наче вирізьбленого на дерев’яній стіні, в задумі, нерухомого мужчину років 30. Чорнявий красень побачив мене пізніше, я вже встигла його роздивитися»…

Вед. 2 Їх познайомили. «Без усякої манірності поет простягнув мені руку, я щось прошепотіла невиразне, і ніжна, по-жіночому красива рука потиснула мою… Золотий вогник смуглявого обличчя. Мрійні, задумані, сонячного кольору великі очі, м’який карий зір, смуги втоми під очима, чорна хвиля волосся,» - пригадує дружина поета. Невеличка пауза була порушена його ніжним голосом: «А які у вас очі, Маріє?» Він прикрив рукою обличчя і прошепотів: «Ой, я пропав!» - це сказало його серце».

Вед. 1 Це про Марію Данилову він писав: Слайд 13

Васильки у полі, васильки у полі,

І у тебе, мила, васильки з-під вій,

І гаї синіють ген на видноколі,

І синіє щастя у душі моїй.

Учні читають вірші про кохання: «Так ніхто не кохав», «Васильки у полі», «Білі акації будуть цвісти»

Вед. 2 У 30-х роках поет багато працює в галузі художнього перекладу (поезія О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока, І. Петникова).

Вед. 1 У 1937р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах "Червоногвардієць", який закінчує 1940р.

Вед. 2 А далі була війна. Велика Вітчизняна війна застає В. Сосюру в Кисловодську. Він повертається до Києва і за рішенням урядових інстанцій разом з іншими письменниками виїздить до Уфи. У роки війни В. Сосюра як військовий кореспондент фронтової газети "За честь Батьківщини" бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944р. поет повертається до Києва.

Слайд 14

Вед. 1 Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами. Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення. Поет часто потерпав за свої вірші.

Вед. 2 Так, патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В.Сосюру перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року. Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».

Учні читають напам’ять громадянську лірику поета: «Любіть Україну», «Весняний сад, квітки барвисті…», «Рідна мова», «Я знаю силу слова», «Учитель».

Слайд 15

Вед. 1 Незважаючи на тяжку хворобу серця, багато працює — з'являються збірки "Лірика" (1959) і "Близька далина" (1960), "Поезія не спить" (1961), "Щастя сім'ї трудової" (1962) і "Якби помножити любов усіх людей" (1963).

Вед. 2 За збірки поезії "Ластівки на сонці" і "Щастя сім'ї трудової" В. Сосюра 1963р. удостоюється звання лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.

Вед. 1 Останніми творами В. Сосюри є поема "За владу Рад" (1964), останніми збірками — "Осінні мелодії" і "Весни дихання" (1964) .

Слайд 16

Вед. 2 Помер поет 8 січня 1965 року, поховано його на Байковому кладовищі у Києві. Митця не стало, але старість і час не мали над ним влади.

Вед. 1 Уже минуло 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри. Але його творчість і до сьогодні займає гідне місце в історії української літератури.

Літературна вікторина «Відомий і невідомий В.Сосюра» (інтерактивний конкурс для глядачів)

Слайди 17-38