Розробка уроку ,,Покритонасінні''.

Тема уроку: Покритонасінні ( Квіткові )

Мета: продовжувати формувати поняття про насінні рослини; дати загальну характеристику відділу Покритонасінні; з’ясувати переваги покритонасінних над голонасінними, а також відмінності у будові насіння голонасінних і покритонасінних; підвести до висновку про те, що квіткові рослини – це сама високоорганізована і переважаюча група рослин на земній кулі; ознайомитися з особливостями будови і функціонування органів покритонасінних; розглянути особливості будови дводольних і однодольних рослин.

Обладнання: кімнатні квітучі рослини; модель квітки; таблиці:  ,, Будова квітки”, ,, Голонасінні “, ,, Органи квіткових рослин”; мультимедійне обладнання.

Основні поняття та терміни: покритонасінні, органи квіткової рослини: корінь, стебло, листки, бруньки, квітки, плоди, насіння; вторинний ендосперм, подвійне запліднення, спермій, насінний зачаток, зародковий мішок.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форма уроку: Синтетична.

Хід уроку

1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду:

1. Фронтальне опитування дітей.

-Звідки назва рослин – Голонасінні?

- Які переваги насінини над спорою?

-Яке покоління переважає у голонасінних?

- Чому для запліднення насінним не потрібна вода?

- Чим представлений жіночий гаметофіт у сосни ?

- Чим представлений чоловічий гаметофіт?

- Первинний ендосперм є залишком чого?

- Запилення у голонасінних відбувається з участю чого?

- За рахунок чого спермій потрапляє до зародкового мішка?

- Від запилення до утворення насіння проходить скільки часу?

2. Перевірка виконання домашнього завдання на ст. 189.

3. Робота з дидактичним матеріалом.

III. Мотивація.

1. У зволожених ділянках лісу можна зустріти чоловічу папороть з великими перистими листками. Чому на папороті ніколи не вдавалось знайти плоди?
2. У яких  рослин є плоди?
3.  Як з’являються плоди у рослин?

IV. Вивчення нового матеріалу.

•       Звідки назва відділу Покритонасінні?

1. Покритонасінні – рослини, насінні зачатки яких знаходяться в середині зав’язі, а не відкрито як у голонасінних рослин. Віть в Антарктиді, зростають у всіх кліматичних зонах. Нараховують близько 250 тисяч видів. Ці рослини заселяють найбільш посушливі пустелі і помірно зволожені території, трапляються на болотах і в прісних водоймах, а деякі ( наприклад, морська трава) навіть пристосувалися зростати на морському дні, при цьому морська вода переносить їхні пилкові зерна.

      Перші квітки з’явилися приблизно  100  мілліонів  років назад. Судячи з викопних решток, вони імовірніше всього були схожі на квітки сучасної магнолії.

      2.Органи покритонасінних рослин.

      Учитель пропонує дітям закінчити схему.

     Органи квіткових рослин

Учитель дає завдання по групах опрацювати матеріал підручника ст.191, 192 про органи покритонасінних рослин та доповісти перед усіма учнями класу про них, акцентуючи увагу на ті особливості їх, що забезпечують адаптацію рослин до умов існування.

      3.Загальна характеристика відділу Покритонасінні.

- Що дозволило цим рослинам стати переважаючою групою в рослинному покриві Землі?

Учитель пропонує ці ознаки записати в зошити.

1) Наявність квітки.

2) Наявність у квітці тичинок та маточки, що забезпечує статеве їх розмноження. Зав’язь маточки включає в собі насінні зачатки і захищає їх від несприятливих умов середовища. Тому і насіння теж захищене стінками плоду.

3) У покритонасінних не тільки зародок, а і ендосперм утворюється в результаті запліднення. В результаті подвійного запліднення утворюється триплоїдний ендосперм( а не гаплоїдний, як у голонасінних).

4) Мають плід, в середині якого знаходиться насіння. Плід – це видозмінена після запліднення квітка.

5) У покритонасінних найбільш досконалі тканини вегетативних та генеративних органів.

6) Різноманітні способи запилення.

7) Від запилення до утворення насіння проходить незначний час – від кількох тижнів до 3-х місяців.

8) Представлені деревами , кущами та травами.

Даний матеріал подається у порівнянні з голонасінними рослинами.

Діти роблять висновки про те, що покритонасінні рослини є найдосконалішими, переважаючими на Земній кулі.

Учитель доводить до відома дітей те, що відділ покритонасінні поділяється на 2 класи, виходячи з кількості сім’ядолей в насінні та за іншими ознаками. Це класи Однодольні та Дводольні.

      4.Ознайомлення з різноманітністю покритонасінних.

- Усі квіткові або покритонасінні рослини поділяють на дводольні та однодольні.

- За якою ознакою рослин, на ваш погляд, виникли назви ,,дводольні” та ,,однодольні”?

Завдання: заповніть таблицю,, Порівняльна характеристика однодольних і дводольних  покритонасінних рослин”.

Порівняльна характеристика однодольних і дводольних покритонасінних рослин.

V.Узагальнення знань.

- Учитель пропонує дітям виконати завдання на встановлення ознак рослин по відділам Голонасінні та Покритонасінні.

А – Голонасінні ?

Б – Покритонасінні?

1.               Запилення здійснюється лише з участю вітру.
2.               Мають квітку.
3.               Ендосперм є залишком жіночого гамето фіту.
4.               Мають подвійне запліднення.
5.               Від запилення до утворення насіння проходить багато часу.
6.               Мають плід.
7.               Мають шишки.
8.               Переважаюче покоління гамето фіт.
9.               Представлені деревами та кущами.
10.          Насінні зачатки не захищені стінками зав’язі.
11.          Найкраще адаптовані до умов існування.

VI. Домашнє завдання:

  - Вивчити  §43 підручника, дати відповіді на контрольні запитання.

  - Повторити §39-§42.

  - Підготувати доповіді про значення покритонасінних у природі та житті людини.