Розробка виховного заходу

Мета: познайомити учнів із унікальними, історично значимими пам’ятками України, котрі увійшли до списку найвизначніших об’єктів держави «Сім чудес України»; формувати розуміння власної національної ідентичності, громадянську компетентність; сприяти розвиткові академічного й емоційного інтелекту, уяви, уваги, пам’яті; розвивати комунікативні навички; виховувати почуття патріотизму, поваги до пам’яті предків, до культурної спадщини народу; активізовувати й збагачувати лексичний запас учнів, коригувати вимову.

Обладнання: карта України, міні-зображення пам’яток, карта України, план Хотинської фортеці, магнітна дошка, мультимедійний комплекс, презентація «Сім чудес України», міні-тест, кросворд «Україна».

Мовний матеріал: фортеця, вежа – башта, мінарет, лавра, водограй – фонтан, мозаїка, смальта, фреска, графіті, курган.

Хід заходу

І. Організація класу. Мовна хвилинка.

ІІ. Повідомлення теми й мети заняття.

Вправа «Асоціація».

Підібрати слова-асоціації до слова «чудо».

Коментар вихователя.

Людям завжди цікаво, що у них «най-най» – найбільше, найкраще, найвеличніше, те, що можна назвати чудом. Ще у давнину виникла традиція визначати найпомітніші творіння людських рук. Відомі давні сім чудес світу (Запитання до учнів: Яка давня пам’ятка збереглася до наших днів?)

З метою привернення уваги до проблеми збереження всесвітньої культурної спадщини у 2007 році було вирішено вибрати Нові сім чудес шляхом загального голосування. 7 липня 2007 року у португальській столиці оголосили список (Запитання до учнів: Які пам’ятки увійшли до Семи нових чудес світу?)

В Україні вирішили підтримати акцію і обрати сім найвизначніших пам’яток країни. Результати також оголосили 7 липня 2007 року у Києві.

ІІІ. Віртуальна подорож.

Упродовж віртуальної мандрівки учні знаходять на карті України міста, де розташовані видатні пам’ятки, та їхні міні-зображення закріплюють на мапі.

Зупинка І. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»: «Квітка на камені».

 «Квітка на камені» – так поетично називають місто Кам’янець-Подільський. Дивовижна природа і праця людей створили справжнє казкове місто, у якому поєдналися українські, польські, вірменські, турецькі традиції та історія.

Легенда про заснування міста. Ніхто достеменно не знає, коли заснували Кам’янець, проте існує багато легенд. Одна із них розповідає про братів Коріатовичів, котрі полювали за оленем, а він привів їх до стрімкого берега ріки Смотрич і розтанув у повітрі. А брати, вражені красою краєвида, вирішили на цьому місці побудувати місто. Так то було чи ні, а пам’ятник оленю височить над рікою.

Безперечно, найбільше вражає могутністю й неприступністю Стара фортеця – пам’ятка ХІІ–ХVІІІ століть. Сьогодні замок має 11 башт. Найдавніша – Денна. Між Баштою Рожанка і Водяною вежею є підземний хід. У Новій Східній башті зберігся колодязь глибиною 35 м і шириною 5 м.

Мури фортеці пережили багато війн. Кажуть, султан Осман хотів захопити Кам’янець. Коли він побачив твердиню, то запитав: «Хто побудував це диво?» «Аллах», – відповіли йому. «То нехай Аллах і забирає його», – і відступив. Нема Османа, немає інших завойовників, а фортеця стоїть і стоятиме.

У Кам’янці багато цікавих і дивовижних місць. Тільки тут можна побачити християнську церкву, а поруч – 36-метровий мусульманський мінарет, на вершечку котрого позолочена статуя Матері Божої. Тільки у Кам’янці можна побачити найвищий в Україні міст, який має поетичну назву «Лань, що біжить».

Кам’янець-Подільський сьогодні – музей просто неба, який чарує єдністю природи й архітектури.

Зупинка ІІ. Києво-Печерська лавра: Понад 950 років історії.

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи.

Києво-Печерська лавра відіграла важливу роль у розвитку української культури, літератури, малярства, архітектури, прикладного мистецтва, книгодрукування. У Лаврі жили й працювали відомі літописці, письменники, вчені, художники, лікарі, книговидавці, герої минулого.

Лавра відома у світі тим, що на її території розташовані Ближні (313 метрів) й Дальні (293 метрів) печери. Вони вириті на глибині 5–15 метрів у шарі пісковику. Підземні коридори заввишки 2–2,5 м і завширшки 1,5 м. У галереях поховані монахи, відомі діячі церкви і культури. До місця упокоєння святих приходять помолитися, попросити допомоги.

Вправа «Портрет».

Продемонструвати учням зображення преподобних Нестора Літописця та Іллі (Муромця); не називаючи імен осіб, запропонувати спробувати визначити рід їх занять. Указати їхні імена й пригадати, чим вони відомі.

Інформація про відомих людей.

Нестор Літописець – «батько української історії». У Лаврі близько 1113 року він склав «Повість минулих літ» – основне джерело наших знань про Київську Русь. Пам’ять його вшановують 9 листопада. До його мощей, які покояться у Ближніх печерах, приходять просити успіхів у науці й навчанні.

Ілля Муромець – богатир із билин і реальна людина. Сміливий воїн, який захищав свою землю. Він справді богатир, бо був на зріст 177 см (чоловіки тоді були не вищими за 165 см). Його пам’ять вшановують 1 січня. До його могили приходять ті, хто шукає сили і здоров’я.

Києво-Печерська лавра – один із найвидатніших монастирських комплексів, кожна споруда має неповторне обличчя, є результатом праці талановитих будівничих. Більше ніж 950 років Лавра нерозривно пов’язана з історією, життям, культурою, духовністю українського народу.

Зупинка ІІІ. Національний дендрологічний парк «Софіївка»: Рукотворне диво.

У старовинному містечку Умань, що на Черкащині, є мальовничий куточок, який називають рукотворною перлиною України. Це парк «Софіївка» – дивовижний витвір людської фантазії та майстерності, в якому переплелися казки, легенди, реальність і краса природи. Він стоїть в одному ряду з садом Бальбі (Італія), парками Сан-Сусі (Німеччина) і Версаль (Франція).

Перегляд відеосюжету «Неповторна «Софіївка» з висоти пташиного польоту».

«Софіївка» розташована на площі 180 га. Задумав парк Станіслав Потоцький як подарунок на день народження коханої дружини Софії. Утілив задум у життя видатний інженер, математик, будівничий, людина високої культури Людвіг Метцель. Упродовж 1796–1802 років запрошені майстри і кріпаки Потоцького копали ставки, споруджували водогін, водоспади й водограї, прокладали алеї і русло підземної річки, переносили велетенські кам’яні брили, створювали з граніту й гіпсу прикраси, висаджували дерева місцевих порід, а також екзотичні рослини, завезені з різних країн світу, прикрашали парк виготовленими в Італії і Франції мармуровими статуями грецьких богів і героїв, філософів і поетів. Розбудовували парк і в наступні десятиліття. На його території налічується близько 3000 видів, форм і сортів місцевих і завезених рослин.

Мандруючи «Софіївкою», можна потрапити на Єлисейські поля (за давньогрецькою легендою – місце, де перебувають душі праведників), загубитися у Долині велетнів, забути про біду і горе у Печері щастя (грот Каліпсо) (найбільший висічений у природній скалі грот, на стіні – табличка зі словами, що нілежать, за переказом, С. Потоцькому: «Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань щасливішим»), потрапити у «потойбіччя» підземною річкою Ахеронт (довжина – 224 м, ширина – 3 м, висота – 3 м, глибина – 1 м, уздовж течії угорі висічені 4 люки, що забезпечують освітлення і вентиляцію без будь-яких протягів), відпочити на Острові любові, побачити змію, з пащі котрої б’є вода (фонтан «Змія», струмінь води піднімається на 12–16 м, скульптурне зображення змії має 10,65 м).

Інтелектуальна розминка. Міні-тест (Додаток 1).

Зупинка ІV. Софія Київська: 1000 років на захисті України.

Собор святої Софії – Премудрості Божої, Софія Київська, або Софійський собор – християнський собор в центрі Києва, пам’ятка української архітектури XI–XVIII століть. Собор як головний храм держави відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання, були створені перші відомі в Русі бібліотека та школа.

Собор заклали ще за панування князя Володимира Великого 4 листопада 1011 року, а освятили престол 11 травня 1018 року за князювання його сина Ярослава Мудрого.

Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму – 54,6 м, довжина – 41,7 м, висота до зеніту центральної бані – 28,6 м. Собор спочатку вінчали 13 верхів із банями, покритими свинцевими листами, згодом добудували ще 6. Первісно зовні собор не був потинькований і побілений.

У храмі збереглося 260 м² мозаїк і 3000 м² фресок ХІ сторіччя. Мозаїчні зображення виконані безпосередньо на стіні шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубиків смальти площею від 0,25 см² до 1 см². Смальта – це скло, забарвлене у різні кольори додаванням солей і окисів металів. Палітра кольорів мозаїк налічує 177 відтінків: зелений – 34, золотий – 25, синій – 21, червоно-рожевий 19 та інші. Сучасні майстри, використовуючи методи ХІ сторіччя, не в змозі відтворити таку різноманітність кольорів мозаїки.

Вправа «Давній майстер».

Запропонувати учням вирізати з кольорового паперу квадратики площею від 0,25 см² до 1 см², щоби краще уявити розмір матеріалу, з яким працювали в давнину.

Витвором мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти – фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів у висоту. Унікальність її у тому, що, виконана на внутрішній поверхні куполу Собору, з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах – стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.

Фрески – це розпис мінеральними фарбами на вологому тиньку. Фрески Софії Київської ілюструють Біблійні оповіді, а також стосуються життя князів Київської Русі.

Вправа «Дай назву фресці».

Запропонувати учням зображення фресок Софії Київської, визначити тему зображення, дати назву.

На стінах Софійського собору залишилися малюнки і написи, зроблені священниками і відвідувачами церкви, – графіті. Виявили майже 7000 написів.

Минають віки, а Софія Київська продовжує захоплювати своєю величчю, зберігає зв’язок поколінь, утілює в собі вічність.

Зупинка V. Херсонес Таврійський: Українська Троя.

Херсонес Таврійський – унікальна пам’ятка Криму. Протягом майже 2000 років він був осередком античної та візантійської культур, зазнав економічного злету й політичної могутності, занепаду та запустіння, тріумфу перемог і тягаря військових навал.

Заснували місто у 528 році греки-колоністи. Назва міста у перекладі з грецької означає «півострів», та й розташоване воно на чорноморському мисі поміж Карантинною та Піщаною бухтами. Місто розвивалося завдяки торгівлі, ремеслам, сільському господарству, зводилися будинки, мури, постали театр, стадіон, храми, школи, скульптури прикрашали площі й вулиці.

Вправа «Ремесла».

Учням пропонується визначити ремесла й заняття мешканців Херсонеса на основі інформації в поданому реченні.

Багатіли купці, котрі продавали тканини, пшеницю, вино, сіль, яку добували у соляних озерах Криму, засолену рибу, амфори, персні й браслети, корабельні якорі.

На території Херсонеса знайдені рештки водогону (труби виготовлялися з обпаленої глини) – найдавнішого на території України. У місті збереглися руїни античного театру – також єдиного на території нашої держави. Його побудували у середині ІІІ ст. до н. е., проіснував він майже 700 років до ІV ст. н. е.

Подія, яка вплинула на долю Русі-України, також пов’язана із Херсонесом, який наші предки називали Корсунем. Саме в Херсонесі прийняв у 988 році хрещення князь Володимир Великий. Саме він й увів християнство як офіційну релігію.

У 1827 році на території Херсонеса почалися розкопки, котрі тривають і нині, дарують нові знахідки, тому місто називають Українською Троєю.

Зупинка VІ: Острів Хортиця: Святиня України.

Хортиця – мальовничий острів, з обох боків омитий могутнім Дніпром, оточений високими скелями, піщаними берегами, вкритий зеленим лісом і синіми озерами, прикрашений квітами.

Перегляд відеосюжету «Хортиця з висоти пташиного польоту».

Природна унікальність острова у тому, що тут у мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України. Скелі змінюються рівнинами, степи переходять у плавні, сусідять дубові й хвойні ліси. Рослинний і тваринний світ – особливий. На острові налічується 960 видів рослин, 30 видів тварин, 120 видів птахів. На Хортиці росте дуб, вік якого перевищує 700 років. Дерево вражає своїми розмірами: висота – понад 36 метрів, діаметр крони –43 метри, ширина стовбура – більше 6 метрів. Легенди стверджують, що саме під його розлогою кроною писали козаки Сірка свого листа турецькому султану.

Острів Хортиця – пам’ятка історико-культурна, що охоплює період історії людства від епохи палеоліту (35 тис. р. до н. е.) до наших днів. На Хортиці збереглися кургани, насипані скіфами, святилища наших предків-слов’ян, але найцікавіший період існування Хортиці пов’язаний із Добою Козацтва. Саме на Хортиці Дмитро Вишневецький у 1556 році побудував укріплення, котре стало прототипом Запорозької Січі. Нині на острові діє історико-культурний комплекс «Запорозька Січ», що став узагальненим образом усіх 8 січей, котрі існували у різні часи. Комплекс складається із внутрішнього Коша й Передмістя. Довкола Коша споруджені захисні укріплення – глибокий рів, земляний вал з дерев’яним частоколом. Праворуч від головного входу через в’їзну вежу знаходиться пороховий льох, зліва направо – січова школа і два курені. У центрі знаходиться Майдан для рад, на ньому височіє храм Покрови Пресвятої Богородиці. Неподалік від церкви розташувалися курінь, військова скарбниця, будинок кошового отамана і військова канцелярія, інтр’єр котрих точно відтворено. Уздовж частоколу зліва від храму – пушкарня, курені. У Передмісті розташовані «грецька хата» (готель), корчма, кузня, гончарня, де можна побачити багато цікавого і навіть узяти участь у житті козацького містечка.

Вправа «Екскурсія по Січі».

За світлинами, де відтворено куточки комплексу «Запорозька Січ», учні повинні назвати об’єкти, спорядження і зброю козаків.

Зупинка VІІ: Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»: Твердиня на Дністрі.

Хотин – одне з найвідоміших і найдавніших міст України з понад 1000-літньою історією.

Хотин був заснований на початку ХІ століття київським князем Володимиром Великим. Фортеця – тоді дерев’яна – захищала кордони Русі. Нинішнього вигляду вона почала набувати у 1250-ті – 1340-ві роки. Стіни будували з ракушняку, котрим ті місця багаті, та укріплювали вапняковим цементом. Звели башти і мури висотою 40 м і шириною 5 м.

Упродовж століть існування Хотинська фортеця була у центрі багатьох подій, а у 1621 році біля її стін точилися запеклі бої Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Зайшовши нині на вимощене камінням фортечне подвір’я, здається, що потрапляєш у давні часи. Посередині – криниця, пробита у скелі на глибину близько 60 м. Стіни побудованого у ХV столітті комендантського палацу вкриті суцільним килимом малюнка, який утворює шахове чергування червоних цеглин і білокам’яних блоків.

Вправа «Карта».

Учням пропонується план Хотинської фортеці і фотографії об’єктів замку. Вони повинні їх знайти на карті й назвати.

З фортецею пов’язано чимало легенд і переказів. Розповідають, що пляма на фортечній стіні – це сльози дівчини, котру живцем замурували будівничі, аби мури були неприступними. Є легенда, пов’язана із зображенням глечика на стіні. Начебто його нанесли на стіну як пам’ятку про хоробру дівчину, котра принесла у глечику воду захисникам фортеці, а сама загинула від ран. 

Вправа «Версії».

Завдання учням: проаналізувати зображення на стіні, висунути власне пояснення.

Пояснення науковців: на стіні зображено не глечик, а кавник. Зображення пов’язане з часами панування у Хотині турків, які принесли у наш край звичай пити каву. Кавник на стіні ніби сповіщав: «У цьому місці п’ють каву».

Минули роки, століття, а мури Хотинської фортеці стоять непорушно в обороні рідної землі та його історії.

ІV. Розв’язування кросворду «Україна» (Додаток 2).

V. Вправа «Мікрофон».

Яке з чудес України ви хотіли би відвідати насамперед? Чому?

VІ. Підсумки заходу.

Відзначити роботу учнів на занятті.

Додаток 1.

Міні-тест

1. Кам’янець-Подільський відомий своєю...

а) пустелею,

б) фортецею,

в) річкою.

2. Києво-Печерська лавра – це...

а) школа,

б) бібліотека,

в) монастир.

3. «Софіївка» – це...

а) город,

б) парк,

в) ліс.

4. Нестор відомий тим, що був...

а) художником,

б) учителем,

в) літописцем. 

5. Біля собору Петра і Павла у Кам’янці побудовано...

а) альтанку,

б) мінарет,

в) фонтан.

6. Парк в Умані побудований на честь...

а) Софії Понятковської,

б) Софії Івановської,

в) Софії Потоцької.

Додаток 2.

Кросворд «Україна»

1. Місто, у якому розташований відомий парк.

2. Херсонес розташований на півострові ...

3. Острів – колиска козацтва.

4. Великий монастир.

5. Зображення з кубиків смальти.

6. Місто на Дністрі, яке славиться фортецею.

7. У Кам’янці-Подільському біля християнської церкви побудовано ...