Розробки уроків 6 клас за темою: Одноклітинні організми

                      МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ

ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Залікова робота

Плани конспекти уроків з біології,

 6 клас

за темою: Одноклітинні організми

                                                            Слухача курсів підвищення кваліфікації

                               за категорією директори

                                                природничо-математичного циклу

                                        Висунько Лариси Дмитрівни,

                              директора Житницької

                                                       загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

                                     Жашківської районної ради

Черкаси 2014

б і о л о г і я

навчальна програма

для  6   класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 06.06 2012 р.  № 664 «Про затвердження навчальних програм
для загальноосвітніх навчальних  закладів ІІ ступеня»

                                               Урок № 1

ТЕМА: АМЕБА, ІНФУЗОРІЯ — ОДНОКЛІТИННІ  

               ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ

МЕТА:

навчальна: продовжувати формувати знання учнів про різноманітність органічного світу, сформувати знання про специфіку одноклітинного організму; ознайомити з особливостями будови та життєдіяльності амеби та інфузорії, їх значення в природі та житті людини;

розвивальна: розвивати вміння порівнювати будову та життєдіяльність організмів на прикладі інфузорії та амеби; аналізувати та робити висновки;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці «Амеба», «Інфузорія», проектор, відеоматеріали: рух амеб, рух інфузорій.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: несправжні ніжки, війки, амебоїдний рух, мембрана, травна вакуоля, таксис, клітинний рот, клітинна глотка, порошиця, кон’югація, гетеротрофний спосіб живлення.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ .

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ  :

Фронтальна бесіда:

1.Коли була відкрита клітина?

2.Що таке клітина?

3.Перерахуйте основні положення клітинної теорії.

4.На які групи поділяються організми за кількістю клітин?

5.Чим відрізняються рослинна та тварина клітини?       

         Ігровий прийом «Вірю-не вірю»

         1.У світловий мікроскоп добре видно органели рослинної клітини:оболонку,   

     цитоплазму, ядро.

2.Термін «клітина» запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук.

3.Оболонка рослинної клітини еластична, пружна, може змінювати форму.

4.Усіма процесами життєдіяльності в клітині керує цитоплазма.

5.Ядро зазвичай має округлу або овальну форму. Його добре видно під мікроскопом.

6.Всі клітини однакові за формою та розміром.

7.За кількістю клітин усі організми поділяються на одноклітинні, багатоклітинні та

   колоніальні.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ;   

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ УРОКУ:

З попереднього розділу вам відомо, що всі живі організми на Землі мають клітинну будову(окрім вірусів).

        Триста років тому в м. Дельфт, що в Голандії , жив шліфувальник скла Антоні Левен Гук, Крізь свої скельця він розглядав довколишній світ. Якось , узявши застояну воду з діжки, він побачив у ній організми, які рухалися. Левен Гук неабияк здивувався й назвав їх крихітними звірятками. Пізніше вчені дали їм назви «найпростіші», «одноклітинні».

Настав час подорожі до країни «Одноклітинні», в країну, яка за розмірами може поміститись навіть у краплині води! Подорожуючи цією країною, ми повинні сформувати  знання про одноклітинні організми: про їх будову, життєдіяльність, місце в системі органічного світу і значення в природі та житті людини. Отже, не затримуючись – в дорогу!

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

План

1. Основні ознаки одноклітинних організмів.

2. Будова та життєдіяльність амеби протей.

3. Будова та життєдіяльність інфузорії-туфельки.

4. Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у               

    природі та житті людини.

5. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.

1.                   Основні ознаки одноклітинних організмів.

• Згадайте, який організм ми називаємо одноклітинним?

Визначення: Одноклітинні організми — група організмів, тіло яких складається з однієї клітини.

• Які процеси життєдіяльності притаманні клітині? (Одноклітинні організми, як і багатоклітинні, рухаються, живляться, дихають, реагують на подразники, розмножуються.)

• З яких структурних частин складається клітина? (Клітина одноклітинних організмів, як і багатоклітинних, також складається з клітинної мембрани, цитоплазми, ядра (одного або кількох).

Поглиблення теми.  Найдавніші свідоцтва живих одноклітинних організмів були виявлені вченими в Західній Австралії. Як вважають дослідники, знайдені сліди є останками бактерій,  що мешкали на нашій планеті близько 3,43 мільярда років тому. У ті часи атмосфера Землі була практично безкисневою. Знайдено сліди древніх бактерій були в зернах піску, що знаходяться на мілководді.

        2. Будова та життєдіяльність амеби протей.

• Зовнішня будова та спосіб життя амеби протей.(Мешкає на дні стоячих прісних водойм. Форма клітини непостійна. Вкрита клітинною мембраною.)
• Будова амеби протей. (Робота з підручником: визначити структурні частини клітини амеби та функції, що вони виконують: ядро, цитоплазма, скоротливі вакуолі, травні вакуолі).
• Особливості руху амеби. (Перегляд відеоматеріалу. Формування понять: несправжні ніжки, амебоїдний рух.)

Визначення:Несправжні ніжки (псевдоподії) - це органели руху і захоплення їжі, які є непостійними виростами цитоплазми.

• Як можна визначити спосіб живлення амеби? (Гетеротрофний: готовими органічними речовинами.)
• Як ви думаєте, яким чином дихає амеба? (Всією поверхнею тіла.)

3. Будова та життєдіяльність інфузорії-туфельки.

• Спосіб руху та середовище життя інфузорії. (Мешканець неглибоких прісних водойм. Рухається за допомогою численних війок, розташованих по поверхні клітини. Їх близько 15 тисяч. Плаває переднім кінцем уперед, обертаючись навколо своєї осі.)
• Особливості будови клітини інфузорії-туфельки.(Клітинний рот, два ядра, порошиця. травна вакуоля.)
• Утворення цисти.

Поглиблення теми. Зміна напряму руху найпростіших під впливом різних подразників називають таксисами. В інфузорій легко спостерігати різні таксиси. Якщо в краплю, де плавають туфельки, помістити яку-небудь несприятливо-діючу на них речовину (наприклад, кристалик кухонної солі), то туфельки починають «тікати» від цього несприятливого для них фактору. Якщо ж через рідину, у якій плавають туфельки, пропустити слабкий електричний струм, то можна спостерігати наступну картину: усі інфузорії, як по команді. орієнтуються паралельно лінії струму. Різні таксиси в інфузорій можуть бути виявлені під впливом найрізноманітніших факторів зовнішнього середовища.

• Розмноження інфузорії-туфельки.(Поділ навпіл.)

Поглиблення теми. Час від часу в більшості інфузорій, спостерігається особлива й надзвичайно своєрідна форма розмноження, що одержала назву кон’югації. Відбувається цей процес наступним чином: дві інфузорії зближаються, тісно притуляються одна до одної черевними сторонами й у такому стані плавають досить тривалий час разом (приблизно протягом 12 годин при кімнатній температурі). Протягом цього часу відбувається обмін малими ядрами. Таким чином інфузорії здатні обмінюватись спадковою інформацією. Після чого вони знову можуть розмножуватися поділом навпіл.

4. Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та житті людини.

• Є учасниками ланцюгів живлення (джерело живлення для різноманітних мешканців водойм, зокрема для личинок і молоді риб.)
• Використовуются для визначення санітарного стану водойм.

5. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.     Висновок:

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (5 ХВ).

1.Заповнення таблиці (на дошці заповнена перша колонка таблиці, два учні біля дошки заповнюють, з допомогою учнів класу, інші )

2. Робота з підручником ст.51

3. Робота з підручником ст.51

   4.  Прийом «Проблемне питання».

Амеб помістили в пробірку з попередньо прокип’яченою водою, охолодженою потім в закритій пробірці до кімнатної температури. Що відбудеться з амебами? Чому?

(Амеби загинуть, так як в кип’яченій воді відсутній  кисень.)

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ:

•        Інфузорія-туфелька та амеба протей – одноклітинні твариноподібні організми.
•        Рухаються з допомогою війок та несправжніх ніжок(псевдоподій).
•        Дихають всією поверхнею тіла.
•        Їжа перетравлюється в травних вакуолях.
•        Розмножуються здебільшого поділом клітини навпіл.
•        Амебі протей та інфузорії-туфельці властивий гетеротрофний тип живлення.
•        Несприятливі умови переживають у вигляді цист, які ще й забезпечують              

                 розселення.

VIІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

ІX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

              а) Програмний матеріал: §13.

              б) Скласти кросворд за ключовим словом «інфузорія» або «амеба».

               в) оформити зошит ст.20, 21.

УРОК № 2

ТЕМА: МАЛЯРІЙНИЙ ПЛАЗМОДІЙ, ДИЗЕНТЕРІЙНА АМЕБА — ОДНОКЛІТИННІ ПАРАЗИТИЧНІ ОРГАНІЗМИ.

МЕТА:

навчальна: розширити знання учнів про різноманітність найпростіших тварин; ознайомити з паразитичними формами найпростіших та їх впливом на інші живі організми та на людину; ознайомити учнів із способами життя паразитичних найпростіших; сформувати поняття про шляхи зараження небезпечними захворюваннями;

розвивальна: розвивати уміння порівнювати корисні та шкідливі організми, давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки;

 виховна: виховувати бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі, повагу до вчених, які ведуть боротьбу із небезпечними захворюваннями.

ТИП УРОКУ: комбінований

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Паразитичні найпростіші», картки для створення пам’яток, зошити, підручники.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: амебоїдна дизентерія, інцистування, паразитизм, малярія.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Фронтальна перевірка знань. Перевірка домашнього завдання:

 Питання для обговорення:

1.Які особливості будови одноклітинних тварин як окремого організму?

2. Як відбувається травлення у представників одноклітинних, що вивчалися?

3.Яке середовище існування є необхідною умовою для життєдіяльності найпростіших?

4.Які органели руху є у найпростіших?

Біологічний диктант.

1. Виріст тіла амеби ... (псевдоніжка).

2. Реакція найпростіших на зовнішні подразники називається ... (таксисом).

3. Вакуоля, що виводить надлишок води та продукти обміну називається ... 

     (скоротлива)

4. Надходження в тіло найпростіших їжі, води та кисню та виведення продуктів обміну

    називається… (обміном речовин)

5. Захисна оболонка у найпростіших під час несприятливих умов ... (циста)

6. Чи є у амеби травна вакуоля? (так)

7.Процес обміну ядрами під час статевого процесу називається…(кон’югація).

2.Завдання реконструктивного рівня

Яка небезпека загражувала б найпростішим у випадку відсутності в них скоротливих вакуоль?

3.Завдання творчого рівня

У пазухах листків високої пальми накопичилася дощова вода. За якийсь час у ній були виявлені ті самі інфузорії, що й у розташованому поряд озері. Як інфузорія опинилася на пальмі?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ;  

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

 «Рівно шість днів била мене невідступна жахлива поліська лихоманка. Вдень хвороба ніби затихала, і до мене поверталася свідомість. Тоді, абсолютно знесилений хворобою, я повільно бродив по кімнаті з біллю та слабкістю в колінах; при кожному більш сильному моєму русі кров приливала гарячою хвилею до голови і закривала пітьмою всі предмети перед моїми очима. Увечері ж, зазвичай біля сьомої години, як буря, налітав на мене приступ хвороби, і я проводив у ліжку жахливу, довгу, як століття, ніч, то трясучись під ковдрою від холоду, то згораючи від невимовного жару. Як тільки дрімота торкалась мене, важкі сновидіння починали грати моїм запаленим мозком.»  (О.Купрін)

Це може здатися неймовірним, але цю та багато інших небезпечних для життя та здоров’я хвороб спричиняють організми, які ми навіть не можемо побачити неозброєним оком – представники одноклітинних організмів. Саме з ними ми сьогодні повинні ознайомитись та визначити основні методи боротьби з ними.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

План

1. Дизентерійна амеба.

2. Малярійний плазмодій.

3.Шляхи попередження захворювань, які спричиняються  

   одноклітинними твариноподібними організмами.

1.Дизентерійна амеба.

• Паразитичним представником одноклітинних твариноподібних організмів є дизентерійна амеба, що спричиняє - захворювання амебоїдну дизентерію.
• Може утворювати цисти в товстій кишці людини. Їх діаметр 8 - 15 мк. Вона викликає появу  виразок у товстому кишечнику.
•  Ця амеба викликає захворювання схоже на дизентерію.
• Дизентерійна амеба є паразитом.

Визначення: Паразити – це організми, що оселившись усередині або на поверхні інших істот, тривалий час живляться за їх рахунок.

Поглиблення теми.  Лікування амебоїдної дизентерії має бути комплексним та обов’язково під наглядом лікаря. Це дуже небезпечне захворювання, під час якого нерідко вдаються до оперативного втручання. Деякі види паразитичних амеб можуть проникати у легені та спричиняти пневмонію й абсцес легень. А у рідкісних випадках паразитичні амеби можуть викликати навіть абсцес мозку!

2.Малярійний плазмодій.

• Малярійний плазмодій викликає хворобу малярію, що протікає з нападами лихоманки, змінами в крові, збільшенням печінки та селезінки. Поглиблення теми. Розрізняють чотири форми малярії: триденну, чотириденну,  тропічну, а також овалемалярію, яка часто призводить до смерті. Здорова людина заражається при укусі комара, інфікованого плазмодіями, з чиєї слиною збудники проникають в організм. З потоком крові плазмодії потрапляють в печінку, де проходять перший (тканинний) цикл розвитку, переходячи потім у кров і проникаючи в еритроцити. Тут вони проходять другий (еритроцитарний) цикл розвитку, який закінчується розпадом еритроцитів і виходом у кров хворого збудників, що супроводжується нападом лихоманки.
• Джерелом хвороби є хвора на малярію людина, а переносником - самка малярійного комара. Самка комара, заражаючи при ссанні крові хворого,  стає здатною передавати плазмодії.
• Лікування: медикаментозне; хворому необхідні спокій і догляд.
• Завдання. Замалювати схему розмноження малярійного плазмодія та визначити на якій стадії розвитку найпростіше попередити захворювання.

 Профілактика: боротьба з комарами-переносниками малярії, марлеві або металеві сітки на вікнах і дверях, належний санітарний контроль щодо людей, які нещодавно прибули з тропічних країн.

Цікаво знати, що:

-в давні часи вважали, що малярія спричиняється поганим повітрям біля гнилих боліт;

-справжнього збудника цього захворювання в 1878 році виявив французький лікар А. Лаверан. 1887 року;

-видатний український учений І.І. Мечников визначив, що збудник малярії належить до одноклітинних твариноподібних організмів;

Проблемне питання: як ви думаєте, чому переносниками малярійного плазмодія є лише самки малярійного комара?(Самка використовує білки крові для утворення яєць.)

Проблемне питання: як ви думаєте, чому переносниками малярійного плазмодія є лише самки малярійного комара?(Самка використовує білки крові для утворення яєць.)

V. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ 

     НОВИХ ЗНАНЬ:

1.                   Робота з підручником ст. 51

2. «Мозковий штурм»

1.За яких умов можливе зараження людини малярією? (Хвора людина-укус комара (самка)- укус комаром здорової людини).

2.Чому людину кусає самка комара , а не самець?(Самці комара кров потрібна для дозрівання запліднених яєць).

3.Які ще хвороби передаються через комах?

4.Які комахи- переносники хвороб є в Україні?

5.Як захистити себе від небезпечних комах?

 6.За яких умов можливе зараження людини дизентерією? (Хвора людина(бацилоносій)- випорожнення з кишечнику - брудні руки – харчі, посуд – зараження здорової людини).

7.Які ознаки захворювання?

8.Чому в разі зараження деякі люди не хворіють? Які наслідки?(Знищення збудників в організмі людини або бацилоносій).

9.Які ще хвороби передаються  через брудні руки?

10. Як попередити хвороби «брудних рук»?

3.Робота із зошитом с.22, 23

4.Прийом «Творча лабораторія»

Створіть пам’ятку «Профілактика захворювань, що викликаються                   

                                      найпростішими»

Наприклад:

1. Пити тільки кип’ячену воду.

2. Не купатись у водоймах зі стоячою, забрудненою водою.

3. Дотримуватись правил особистої гігієни. Мити руки після роботи з землею,    

    спілкування з тваринами.

4. Робити попереджувальні щеплення перед поїздками в тропічні країни.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ:

• Серед одноклітинних найпростіших є багато паразитів.
• Дизентерійна амеба та малярійний плазмодій спричиняють небезпечні хвороби – амебоїдну дизентерію та малярію.
• Дизентерійна амеба паразитує у кишечнику людини. Малярійний плазмодій – у крові(еритроцитах) людини.
• Щоб уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід дотримуватись застережних заходів.

 VІІ. ОЦІНЮВАННЯ  ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: §14;

б) Знайти інформацію про інші хвороби, збудниками яких є 

     найпростіші;

 в) Створіть пам’ятку «Профілактика захворювань, що викликаються                     найпростішими».

УРОК № 3

ТЕМА: ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА.

ХЛАМІДОМОНАДА, ХЛОРЕЛА — ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ.

МЕТА:

навчальна - сформувати знання про особливості будови, життєдіяльності та способу життя евглени зеленої, дати поняття про особливості живлення евглени; сформувати в учнів знання про одноклітинні водорості як найпростіші рослинні організми; познайомити з особливостями їх будови, життєдіяльності та розмноження; їх здатності утворювати органічні речовини з допомогою хлорофілу, з’ясувати їх значення в природі та житті людини;

розвивальна – розвивати логічне мисленя; вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків; вміння порівнювати та співставляти;

виховна – розширення кругозору учнів,  виховання екологічної свідомості та початкового розуміння еволюційного поцесу.

ТИП УРОКУ: комбінований

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Одноклітинні водорості», картки «Розмежуй», підручники, зошити.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: джгутик, вічко, фотосинтез, хлоропласти, хлорофіл, мікотрофи, біотехнологія, скоротливі вакуолі, крохмаль, спори, гамети, зигота.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

1.Фронтальне опитування д/з:

1.Які хвороби можуть викликатися одноклітинними організмами та які         

           одноклітинні їх спричиняють?

2.Чим небезпечні ці хвороби?

3.Які існують засоби профілактики цих хвороб?

2.Тестове експрес-опитування:

1. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує: а) у крові;

б) у печінці; в) у кишечнику; г) у головному мозку.

2. Укажіть переносника збудника малярії: а) муха цеце; б) блоха людська;

в) кровосисні комарі; г) іксодові кліщі.

3. Які організми називають паразитами:

а) ті, що спричиняють хвороби; б) ті, що живуть за рахунок іншого живого організму; в) ті, що потрапляють всередину тіла людини.

4. Як можна уникнути зараження дизентерійною амебою: а) мити овочі, фрукти та руки перед вживанням їжі; б) не пити холодну воду; в) чистити зуби.

5. Як можна уникнути зараження малярійним плазмодієм: а) не вживати погано просмажені страви; б) проводити боротьбу з комарами-кровососами;                  в) полоскати ротову порожнину.

3.Гра «Поясни».

(Учні витягують або знімають із дошки картки із записами понять і

    термінів та дають їм визначення.)

• Органели;
• Псевдоніжки;
• Інцистування;
• Вакуолі;
• Джгутики;
• Паразити;
• Вічко;
• Порошиця;
• Дизентерія;
• Малярія.

4.   Яка різниця між рослинною та твариною клітинами?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ;  

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ:

Відомий мандрівник Ален Бомбар вирішив довести, що людина, яка опинилась за бортом судна без їжі в океані, цілком може вижити. Він здійснив легендарну подорож через Атлантичний океан самостійно, харчуючись тільки тим, що зміг виловити у верхніх шарах води (переважно одноклітинні водорості). Які ж поживні речовини містять одноклітинні водорості, які являються кормом для морських тварин і можуть бути їжею для людини? (Крохмаль)

Довідка: дуже багато білка містять бобові - до 30% білка, пшениця – біля 20%, а одноклітинна водорість хлорела – 50%.

Хлорела та хламідомонада – це одноклітинні зелені водорості. Познайомитися з ними і є метою сьогоднішнього уроку.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НОВОГО  МАТЕРІАЛУ 

План

1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.

2. Особливості будови клітини евглени зеленої.

3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади.

4. Особливості будови та життєдіяльності хлорели.

5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.

1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.

• З’ясуємо чому евглена зелена займає проміжне місце в системі органічного світу Землі. (Вчитель пояснює особливості автотрофного способу живлення, учні згадують кого називають гетеротрофами. Формується поняття «міксотрофи». Визначаються особливості змішаного типу живлення.)

Визначення: Автотрофи - організми, які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу.

Визначення: Міксотрофи - організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні сполуки з неорганічних речовин і споживати готові органічні, сполуки.

Завдання. Із перерахованих понять виберіть та занесіть до таблиці ознаки рослин та тварин: хлоропласт, автотрофне живлення, здатність до активного руху, гетеротрофне живлення, обмежений ріст, утворення органічних речовин, зелений колір.

Проблемне питання: Якщо помістити евглену зелену в цілковиту темряву, додавши у воду, де вона мешкає відвару картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна побачити що евглена позбавилася свого зеленого кольору , але не загинула. Чому?

• Живе евглена зелена в неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим умістом органічних речовин.(Чому?)
• Евглена зелена реагує зовнішні подразники (наприклад, на зміну освітленості.)
• Рухається з допомогою довгого джгутика.

Поглиблення теми. Джгутик евглени виробляє гвинтоподібні рухи, як би вгвинчуючись у воду. Дію його можна порівняти з дією гвинта моторного човна або пароплава. Такий рух досконаліший, ніж пересування за допомогою псевдоніжок та війок. Евглена, наприклад, пересувається значно швидше, ніж інфузорія-туфелька. Евглена робить до 40 обертів на секунду! джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається. Але маленька евглена боїться несприятливих умов існування, проте певним чином уміє захищатися. Наприклад, при висиханні водойми або зниженні температури води вона припиняє живлення й пересування, її тіло округлюється і вкривається щільною захисною оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід евглени у стан спокою, що називається цистою. У цьому стані вона здатна тривалий час перечікувати несприятливі життєві умови.

• Дихає всією поверхнею тіла.
• Розмножується поділом навпіл.
• Прийом «Дивуй»: Ймовірно, кожен з вас помічав, як іноді вода у ставку або калюжі набуває зеленого забарвлення, або, як кажуть, «цвіте». Якщо зачерпнути такої води і розглянути краплю її під мікроскопом, можна помітити у воді, поряд з іншими одноклітинними тваринами і рослинами, швидко плаваючі довгасті зелені живі істоти. Це і є- евглени зелені. При масовому розмноженні евглени вода стає зеленою, особливо активно цей процес відбувається влітку, за сприятливих умов життя.

2. Особливості будови клітини евглени зеленої.

Робота з таблицею:

• Під клітинною мембраною в ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують форму клітини. Разом вони становлять пелікулу.
• Наявність вічка, хлоропласту, ядра, скоротливої вакуолі (Згадати їх функції).
• У цитоплазмі евглени зеленої відкладається вуглевод, який нагадує крохмаль, що запасається в рослинних клітинах.

3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади

             . Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, що мешкає здебільшого в прісних водоймах

• Форма клітини - грушоподібна. Наявні два джгутики однакової довжини.
• Є дві маленькі скоротливі вакуолі (пригадайте їх функцію.)
• Звернути увагу на форму хлоропласту (великий, чашоподібної форми, до його складу входить вічко.)

Поглиблення теми. В нижній потовщеній частині хлоропласту хламідомонади розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю.)

Зробити наукове припущення: який спосіб живлення притаманний хламідомонаді, як вона дихає? З допомогою підручника перевірити правильність припущень.

• Розмноження хламідомонади: нестатеве, статеве (утворення спор, статевих клітин, запліднення.)

• Формування понять «гамети», «зигота».
• Визначення умов за яких відбувається нестатеве та статеве розмноження.

4.Особливості будови та життєдіяльності хлорели.

• Клітина має кулясту форму. Поширені в прісних і солоних водоймах, на зволожених ділянках суходолу (вологий ґрунт, кора дерев).
• Клітина не має джгутиків і тому нерухома. (Яким способом може переміщуватись?)
• Вічко відсутнє.
• Хлоропласт зазвичай чашоподібної форми.
• Живиться хлорела лише завдяки фотосинтезу. (Як називається такий спосіб живлення?)
• Газообмін відбувається через поверхню клітини.
• Розмножується нестатевим способом за допомогою нерухомих спор.
• У цитоплазмі накопичується багато олії і запасного крохмалю.(Чому?)

          Прийом «Дивуй».

Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, часто використовується у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.

5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.  

• Використовують для очищення води.
• Виготовлення медичних препаратів.
• Для поновлення складу повітря на космічних станціях і підводних човнах.

Визначення: Біотехнологія – це наука, яка розробляє методи застосування організмів та біологічних процесів у промисловості.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

1. Прийом «Розмежуй». (Позначити буквами:Евглена зелена - Е; Хламідомонада – Х; Хлорела – Хло, Спільна ознака - С).

1.                     Має піреноїд.
2.                     Не має джгутиків.
3.                     Є міксотрофом.
4.                     Має хлорофіл.
5.                     Може харчуватися як  

              рослина та як тварина.

6.                     Дихає киснем.
7.                     Утворює гамети.
8.                     Є цінним джерелом  

                вітамінів.

9.                     Має два джгутики.
10.                Притаманний обмін речовин.
11.                Здатна до фотосинтезу.
12.               Рухається тільки за

               допомогою течії.

  2.Робота з підручником ст.60

3.Робота із зошитом ст.24, 25.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Евглена зелена - одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.
• Хламідомонада та хлорела - одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.
•  Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом.
•  Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.
•  Хлорелу широко використовують як вітамінні та стимулюючі препарати, вживають в їжу тощо.

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: §15 .

б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику

    евглени-зеленої та хламідомонади.

в) підготувати повідомлення6 «Історія відкриття дріжджів»

УРОК № 4

ТЕМА: ДРІЖДЖІ — ОДНОКЛІТИННІ ГРИБИ.

МЕТА:

навчальна –  продовжувати формувати в учнів поняття про різноманітність органічного світу, ознайомити з особливостями будови, життєдіяльності та середовища існування дріжджів, з’ясувати їх роль в природі та житті людини;

розвивальна – розвивати поняття про різноманітність живих організмів, екологічне мислення, просторову уяву учнів; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, та використовувати знання з повсякденного життя;

виховна – розширювати кругозір учнів, виховувати екологічну свідомість, сприяти допитливості.

ТИП УРОКУ: комбінований

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Дріжджі», фотографії дріжджів у збільшеному вигляді, зошити, підручники.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: грибниця, дріжджі, брунькування.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (10 ХВ)

1.Фронтальне опитуваня:

1.Чому евглену зелену називають проміжною ланкою між рослинами та

    тваринами?

2.Як розмножуються одноклітинні водорості?

3.Яке значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини?

2.Прийом «Спільне – відмінне»

(Риси, що є спільними для водоростей хламідомонади та хлорели позначити – С,

  відмінні риси – В, свій вибір пояснити.)

1.Одноклітинна.

2.Живе в прісній воді.

3.Живе в солоній воді.

4.Є хлорофіл.

5.Є джгутики.

6.Розмножується статево та нестатево.

7.Клітини кулястої форми.

8.Не має органів.

9.Є вічко.

10.Є ядро.

3.Прийом «Третій зайвий.

1.Гамети, спора, зигота.

2.Евглена зелена, хлорела, водорість.

3.Порошиця, світлочутливе вічко, цитоплазма.

         4. Гра “Конкурс одноклітинних тварин”.

До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова. Наприклад, 

№1. 

-розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;

-за це людина мене недолюблює;

-вона усіляко бореться з комарами.

(це малярійний плазмодій)

№ 2.

-маю небагато коротких, широких псевдоніжок;

-живу у товстому кишечнику людини;

-можу викликати у людини тяжке захворювання.

(це амеба дизентерійна)

№ 3.

-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;

-наявні два ядра;

-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.

(інфузорія туфелька).

5.Прийом «Лист Незнайки».

(Знайти допущені помилки.)

«Дорогі мої друзі! На вихідних мені довелося побувати в міському парку. Прогулюючись затишними алеями я побачив  хламідомонаду. Вона росла на клумбі і була красивого червоного кольору. Вода в парковому озері була кришталево чистою, і я бачив, як плавають в ній маленькі прозорі евглени, всі покриті війками. А слідком за ними, хлорели, привітно махають їм своїми джгутиками. Евглени намагаються знайти більш затінені місця, адже вони не люблять світла, тому в боротьбі за місце існування поглинають своїми війками різноманітні дрібні часточки. Подивувався я на такі чудеса природи та й пішов собі додому.

Ваш друг Незнайко».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ;  

      ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Загадка.

Ми не маємо шапки й ніжки.

В тісті любим жити трішки.

І рум’яний та пахучий

Хліб пекти людей ми учим.

(Дріжджі.)

Звідки вам відомо слово «дріжджі»? Так, звичайно, дріжджі дуже широко використовують у харчовій промисловості, при випіканні хліба. Але, сьогодні ми поговоримо про дріжджі як про одноклітинні нерухомі організми, які відносяться до Царства Гриби.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 

План

1.Особливості будови дріжджів.

2.Спосіб та середовище життя дріжджів.

3.Значення дріжджів у природі та житті людини.

Починаємо із повідомлення учнів про історію дріжджів.

Ще з найдавніших часів людина навчилася використовувати дріжджі в своїх цілях: пекти хліб, виготовляти вино і пиво. Люди користувалися ними, не знаючи їх природи і походження, і навіть, не знаючи, що це - живі істоти. І лише кілька століть тому великий вчений Левенгук за допомогою мікроскопу побачив їх. Почалося вивчення дріжджів, постійно повідомлялося про нові відкриття і дослідження, які тривають і донині. 

Всю історію тісного спілкування людини зі своїми постійними одноклітинними мікроскопічними супутниками - дріжджами можна умовно розділити на окремі періоди. 

Вже в ХХ столітті до нашої ери людина зуміла «приручити» дріжджі, навіть не знаючи про їх існування. Дріжджі працювали на людину, проводячи різні підбадьорливі напої, що містять етиловий спирт. Напій, що нагадує сучасне пиво  («буза»), був відомий вже в Давньому Єгипті. Там же виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста. Це стало ясно після того, як у розкопках храму і гробниць фараона Ехнатона і його дружини - легендарної Нефертіті, що жили в другій половині XIV століття до нашої ери, археологи натрапили на скупчення форм для випічки хліба та глечиків для пивоваріння. 

У Китаї вже в Х столітті до нашої ери вміли відганяти спирт з дріжджової бражки для отримання міцних спиртних напоїв. Європейці звикли до спиртного дещо пізніше: виробництво віскі почалося в Ірландії в ХI столітті, а в ХIII столітті в Європі широко поширилося пивоваріння. Вінцем цього періоду можна вважати перший опис дріжджів, які в 1680 р. побачив у краплі бродячого пива під мікроскопом голландець Антонії Ван Левенгук. Хоча він і не пов'язав процес утворення пива з життям цих дрібних «анімалькулей», але його малюнки до цих пір вражають точністю зображення дріжджової клітини. Після цього нічого нового про дріжджах не з'являлося цілих 150 років. 

Другий період займає весь ХIХ століття, починаючи з 30-х років. Це період зародження наукових знань про дріжджі, коли були зроблені перші наукові описи дріжджів (Каньяр де Латур у Франції, Теодор Шванн і Фрідріх Кютцінг у Німеччині), способів їх розмноження, спороутворення, життєвих циклів. Саме в цей період дріжджі були названі цукровими грибами. Найважливішою подією цього періоду було дослідження Луї Пастером в 1860-1876 рр.. спиртового бродіння і доказ його біохімічної природи. У 1881 р. Емілем Хансеном у Данії були вперше отримані чисті культури дріжджів. Використання чистих культур перетворило виноробство і пивоваріння, перетворивши їх з виду мистецтва у велику галузь промисловості. У самому кінці ХІХ ст. Хансеном і Клекером в Данії була створена перша класифікація дріжджів. 

Третій період охоплює XX століття. Він характеризується диференціацією наукових напрямів у галузі вивчення дріжджів. У першій чверті минулого століття створюється еволюційний напрям в систематиці дріжджів, організовується перша колекція дріжджових культур. Таким чином, наука про дріжджі, виконавши більш ніж півторастолітній шлях, продовжує інтенсивно розвиватися і в XXI столітті.

1.Особливості будови дріжджів.

• Клітини дріжджів мають кулясту або овальну форму.
• Будова клітини, наявність хітину в оболонці. - клітинна оболонка;

Поглиблення теми. Хітин — один з найпоширеніших у природі вуглеводів. Його вважають другою після целюлози органічною речовиною за поширенням в природі. В клітинних стінках грибів — виконує захисну й опорну функції, забезпечуючи жорсткість клітин.

• Наявність в клітині  цитоплазми,  вакуолі з клітинним соком, ядра.
• Дріжджі не утворюють грибних ниток.

2.Спосіб та середовище життя дріжджів.

• Дріжджі можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри.

• Можуть оселятися на поверхні плодів і листків, деякі представники дріжджів трапляються у ґрунті.
• Розмножуються цукрові дріжджі брунькуванням.

Визначення:брунькування— утворення нового організму з виростів тіла материнського організму.

• Особливості брунькування пекарських дріжджів.(Яке значення це має?)
• З’ясуємо, завдяки чому хліб отримується пухким та смачним? (У процесі життєдіяльності дріжджів виділяється вуглекислий газ. Пухирці цього газу піднімають тісто й роблять його пухким і м’яким.)
• Деякі дріжджі розмножуються поділом навпіл.

3.Значення дріжджів у природі та житті людини.

• Яке ж значення мають дріжджі у природі та житті людини? (Учні роблять висновки з вивченого матеріалу.)

Прийом «Дивую».Слово «дріжджі» має загальний корінь зі словом «дрижати» — тобто «тремтіти», яке використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами. Дріжджі, одні з найстародавніших «домашніх організмів». Тисячі років люди використовували їх для ферментації і випічки. Археологи знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна і пекарні, а також зображення пекарів і пивоварів. Передбачається, що пиво єгиптяни почали варити за 6000 років до н. е., а до 1200 року до н. е. опанували технологію випічки дріжджового хлібу разом з випічкою прісного.

• Вітамінні препарати на основі дріжджів використовують для людини та свійських тварин.
• Дріжджі  використовуються для виготовлення харчових добавок, багатих на білки.
• Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм

• Інформація про дріжджі з роду Кандида (випереджальне завдання).
• Необхідність регулярного вживання йогуртів та інших молочнокислих продуктів, які містять корисні для нашого організму бактерії.

V.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ:

1.Робота з зошитом с.23

2.Робота з підручником ст.63

3.Прийом «Доповни речення»

Дріжджі – це ……………. (одноклітинні) гриби, які не утворюють………... (грибниці). Їхні кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на ………....(цукри), і можуть утворювати……………(колонії) різної форми. Дріжджі здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та……….(вуглекислого газу), завдяки чому отримують необхідну їм ………….(енергію). Ще з давніх часів людина звернула увагу на цю властивість дріжджів. Їх використовують  для отримання спирту, в пивоварній та…………(хлібопекарській) промисловості. Так, у хлібопекарській промисловості дріжджі використовують для отримання ……………(пухкого тіста). За підвищеної температури процеси бродіння відбуваються ……………(інтенсивніше) й пухирці вуглекислого газу піднімають тісто. Крім того, дріжджі багаті на ………………(вітаміни). Тому з пивних дріжджів виготовляють вітамінні препарати. А багаті на …………(білки) кормові дріжджі людина використовує для годівлі свійських тварин. У нашому організмі, зокрема кишечнику, зазвичай мешкають дріжджі роду ……………(Кандида) і не завдають йому шкоди. Але в разі масового розмноження вони можуть спричинити захворювання у людей з послабленою …………….(імунною системою). Таке захворювання має назву ……………(молочниця). Ефективним засобом для профілактики розмноження грибів роду Кандида в кишечнику є регулярне вживання (молочнокислих продуктів), які містять корисні для нашого організму бактерії.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: § 16.

б) Для тих, хто зацікавився: написати міні-твір на тему «Один день із   

    життя дріжджів».

УРОК № 5.

ТЕМА: БАКТЕРІЇ — НАЙМЕНШІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ЇХ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

МЕТА:

навчальна – розширити знання учнів про різноманітність представників живої природи; сформувати поняття про бактерії як прокаріотичні організми; ознайомити з будовою бактерій, особливостями їх живлення, розмноження та поширення, з’ясувати різноманітність форм, значення у природі та житті людини;

розвивальна – розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, сприяти формуванню в учнів гігієнічних норм і правил здорового способу життя;

виховна – виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів, сприяти формуванню екологічного мислення та позитивної мотивації навчання з біології.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Будова бактеріальної клітини», зошити, підручники, зображення різних бактерій за морфологічними ознаками.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: прокаріоти, еукаріоти, ціанобактерії, коки, бацили (палички), вібріони, спірили, спірохети, карантин, стерилізація, пастеризація.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ .

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бліц-опитування:

1.Що таке дріжджі?

2.На яких субстратах живуть дріжджі?

3.Яка будова дріжджів?

4.Які особливості життєдіяльності дріжджів?

5.Як людина використовує дріжджі?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

Запитання до учнів

Згадайте з курсу природознавства, на які Царства поділяються всі живі організми? Які особливості притаманні представникам Царства Бактерії? (Учні дають відповіді, вчитель за потребою коректує їх.)

І V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ;  

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ:

Прийом «Проблемне питання».

У Мюнхені під час капітального ремонту однієї з будівель робітники знайшли в стіні запечене стегенце, що було приготовлено для споживання більш ніж 200 років тому. Воно чудово збереглося та фактично було готовим до вживання. Чому? (Тому що не було доступу повітря та бактерій.)

Як ви вже здогадались мова сьогодні піде про бактерії. Бактерії є скрізь: в краплині навіть самої чистої джерельної води, в найдрібніших грудочках ґрунту, на високих скелях, в полярних снігах, в пісках пустель та в гарячих джерелах. Бактерії переносять висушування, сильний холод, нагрівання до 90 градусів, не втрачаючи при цьому життєздатності.

Що ж це за такі витривалі організми? Яка їх будова? Яке значення вони відіграють в природі та житті людини? На ці та інші питання ми будемо з вами відповідати протягом сьогоднішнього уроку.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ: 

Методичний прийом «Займи позицію». (Учитель на початку уроку роздає учням фішки червоного та чорного кольорів. На початку вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує подумати та висловити свою думку з приводу питання: «Бактерії є більше корисними чи шкідливими організмами?» з допомогою кольору:червоний – корисні, чорний – шкідливі. В кінці уроку дана робота проводиться повторно. Кожен раз підраховується кількість голосів. Надається слово кільком учням, які змінили свою позицію.)              

   План.

1. Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.

2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

3. Значення бактерій та ціанобактерій у природі.

4. Використання корисних бактерій людиною.

5. Шкідливі бактерії.

            1.Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.

• Формування поняття прокаріоти та еукаріоти.
• Визначення: Клітини організмів, які мають ядро називають ядерними, або еукаріотами. (Наприклад, рослини, тварини, гриби.) Клітини організмів, які ядра не мають називають доядерними, або прокаріотами (бактерії).
• Опанували усі середовища існування (можуть мешкати на поверхні або всередині інших організмів: людини, тварин, рослин, грибі;,

• живуть у ґрунті, прісних і   

                  солоних водоймах.)

• Розміри клітин бактерій не більше 0,005 мм.
• Будова клітини: клітинна оболонка, клітинна мембрана; цитоплазма; ділянка цитоплазми з молекулою ДНК (пригадати функції, що вони виконують.)
• Клітини деяких бактерій мають один, кілька або багато джгутиків (пригадати їх функції.)
•  

Цікаво знати. Частина бактерій рухаються  завдяки виділенню слизу (тобто демонструють "реактивний" рух). Деяким бактеріям властиві поступальні, маятнико-, штопоро-, хвилеподібні рухи.

• За формою бактерії можуть бути у вигляді прямих або вигнутих паличок, кульок тощо.

Поглиблення теми. Більшість бактерій мають сферичну форму — це так звані коки, або паличковидну — так звані бацили (або палички). Деякі паличковидні бактерії дещо зігнуті – мають назву вібріони, а інші формують спіральні завитки (спірохети). Вся ця різноманітність форм бактерій визначається структурою їх клітинної стінки та є  важливою для функціонування бактерій, оскільки впливає на здатність отримувати поживні речовини, прикріплятися до поверхонь, рухатися і рятуватися від хижаків.

• Особлива група бактерій, здатних до фотосинтезу: ціанобактерії. (Поширені в прісних і солоних водоймах, у ґрунті. У клітині сформовані мембранні утвори з хлорофілом. В  клітині можуть бути пігменти синього або червоного кольору. Ззовні клітини ціанобактерій оточені щільною оболонкою зі слизом. Є багатоклітинні види.)

• Різноманітність бактерій: пурпурні,зелені, бульбочкові, гнильні. (Завдання: за допомогою підручника визначити їх роль у природі.)

2.Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

• Дихання ( за участі та без участі кисню.)
• Розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням (ціанобактерії відокремленням ділянок нитки.)
• Переживання періодів несприятливих умов у вигляді спор або цист.
• Симбіотичні бактерії (приклади взаємовигідного симбіозу: бульбочкові бактерії, бактерії шлунково-кишкового тракту.))

Визначення: Симбіоз - взаємодія і співіснування різних видів організмів.

 3.Значення бактерій та ціанобактерій у природі.

• Створення запасів органічної речовини та збагачення повітря киснем, яким дихають організми.
• Очищення поверхні ґрунту та збереження його родючості. (Розкладають рештки організмів.)
• Очищення водойм. (Споживають органічні речовини.)
• За участю певних бактерій утворилися нафта, природний газ, поклади залізних руд.

4. Використання корисних бактерій людиною.

• Незважаючи на малі розміри та невидимість для неозброєного ока людина давно навчилась використовувати бактерії собі на користь. Наведіть відомі вам приклади використання бактерій.

Прийом «Ланцюжок» (учні наводять відомі приклади, учитель доповнює їх: отримують кисломолочні продукти (кефір, сири, йогурти тощо), оцтову кислоту, антибіотики, вітаміни. У сільському господарстві - для виготовлення та зберігання зелених кормів для тварин. Під час квашення капусти, дублення шкір тощо.)

5. Шкідливі бактерії.

• Псують продукти харчування.
• Виробляють шкідливі речовини - отруйні для людини, оселяючись у харчових продуктах.

Визначення: Ботулізм - гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дією бактерій і характеризується тяжкими порушеннями життєвих функцій організму.

• Спричиняють бактеріальні захворювання (навести приклади.)

• Ціанобактерії викликають «цвітіння» води, виділяючи отруйні речовини, вони можуть спричинити загибель мешканців водойм.
• Шляхи боротьби: (заходи гігієни, стерилізація, пастеризація.)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗНАНЬ:

1.Робота з підручником ст.66

2.Вибірковий диктант.

(Вибрати номери правильних тверджень, за потреби пояснити.)

1.Бактерії – еукаріоти.

2.Вивченням бактерій займається наука – мікробіологія.

3.Більшість бактерій може обходитись без кисню.

4.Бактерії можна побачити неозброєним оком.

5.Зовні бактерія вкрита клітинною стінкою.

6.Серед бактерій є автотрофи.

7.В основному бактерії розмножуються поділом навпіл.

8.Бактерії кулястої форми називаються вібріони.

9.Всі бактерії – хвороботворні та шкідливі.

10.Серед бактерій є симбіотичні організми.

11.Бактерії – надзвичайно малі за розмірами і тому нестійкі до зовнішніх  

     впливів.

12.Бактерії є живими фільтрами.

Відповіді: 2,3,5,6,7,10,12.

  3.Робота із зошитом ст.26, 27.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ:

• Бактерії — мікроскопічні організми.
• Бактерії — найпоширеніша група організмів.
• Бактерії можуть бути корисними для людини. Вони беруть участь у виробництві молочнокислих продуктів (йогурту, кефіру, ряжанки), квашенні овочів і фруктів.
• Бактерії збагачують ґрунт поживними речовинами.
• Слід остерігатися хвороботворних бактерій.
•  

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: § 17, 18.

б) Знайти цікаві факти про представників Бактерій.

Якось до Луї пастера прийшов незнайомець і сказав, що він секундант одного графа, якому здавалося, начебто вчений образив його. Граф вимагав сатисфакції. Пастер спокійно вислухав секунданта й відповів: «Коли вже мене викликають на дуель, то я маю право вибирати зброю. Ось дві колби: в одній- збудник холери, а в іншій – чиста вода. Якщо людина від якої ви прийшли, погодиться випити вміст однієї з них, я вип’ю з іншої колби». Як ви думаєте, чи відбулася дуель? Як можна назвати такий вид зброї? (Дуель не відбулася, зброя - бактеріологічна)

УРОК № 6

ТЕМА: ВОЛЬВОКС, УЛЬВА — БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ.

МЕТА:

навчальна – сформувати в учнів поняття багатоклітинного організму, ознайомити з особливостями будови, процесів життєдіяльності та значення в природі та житті людини примітивних багатоклітинних організмів: вольвоксу, та ульви, ознайомити з основними середовищами існування цих організмів та їх пристосуваннями до умов навколишнього середовища;

розвивальна – розвивати розуміння учнями сутності еволюційного процесу, вміння логічно мислити, встановлювати взаємозв’язки, риси схожості та відмінності між об’єктами органічного світу;

виховна – виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, розширювати кругозір учнів та виховувати екологічну свідомість.

ТИП УРОКУ: комбінований

ОБЛАДНАННЯ: зображення найпростіших багатоклітинних організмів: вольвоксу та ульви, підручник.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: колоніальний організм, багатоклітинний організм, ризоїди, спеціалізація клітин.

ХІД УРОКУ.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Тестове завдання на “+” та “-“.

1.Бактерії – це одноклітинні організми. –

2.Ціанобактерії мають назву синьо-зелені водорості. +

3.Мікробіологія – це наука про бактерії. –

4.Бактерії самостійно не рухаються. –

5.Коки – паличковидні бактерії. –

6.Лофотрихи мають віяло джгутиків. +

7.Бактерія в перекладі означає “паличка”. +

8.Всі бактерії безбарвні. –

9.Стафілококи – гілочка коків. +

10.Аероби дихають киснем. +

11.Розмноження бактерій залежить від умов.+

12.Циста – міцна оболонка.+

13.Одна і та ж бактерія може бути корисна і шкідлива. +

14.Найбільше бактерій у грунті.+

15.Деякі корисні копалини утворилися за допомогою бактерій.+

2.Прийом «Чомучка».

1.Чому бактерії належать до прокаріотів?

2.Чому деякі бактерії називають анаеробами?

3.Чому бактерії поширені скрізь?

4.Чому бактерії важливі для ґрунту?

5.Чому бактерії називають природними фільтрами?

6.Чому деякі бактерії здатні до активного руху?

7.Чому під час епідемій радять користуватися марлевими пов’язками?

3.Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть способи розмноження бактерій: а) спорами; б) поділом клітин;

в) цистами.

2. Укажіть ознаки, які відрізняють ціанобактерії від інших бактерій:                   а) наявність ядра; б) здатність до виділення кисню в процесі фотосинтезу;         в) здатність до існування за відсутності кисню; г) наявність джгутиків.

3. Зазначте функцію, яку виконують спори бактерій: а) розмноження; б) пере-

живання несприятливих умов; в) живлення; г) фотосинтез.

Контрольно-оцінна бесіда.

1.Які особливості будови клітини бактерії?

2.Які особливості життєдіяльності та середовищ існування бактерій?

3.Довести позитивне значення бактерій у природі та житті людини.

4.Навести приклади негативного впливу бактерій.

5.На які групи поділяються бактерії за морфологічною будовою?

6.Навести цікаві факти про бактерії.

 Які ви знаєте одноклітинні організми?  Яка роль хлорофілу?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ;

       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ:

Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть». Справа в тому, що всі одноклітинні організми фактично ніколи не вмирають природною смертю. Розмножуючись, одноклітинні діляться навпіл або розпадається на гамети. А поділившись, знову живуть у збільшеній кількості. І так до безкінечності! А в організмі вольвоксу відбулася спеціалізація клітин: одні клітини – статеві – живуть вічно у своїх нащадках. А інші, які виконують інші функції, здатні відмирати.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми починаємо з вами знайомство з організмами, які складаються не з однієї, а з багатьох клітин, кожна з яких виконує свої функції. Це найбільш примітивні багатоклітинні організми, які ще не мають сформованих органів – це представники водоростей: вольвокс та ульва.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

                                  План

1.Перехід до багатоклітинності.

2.Особливості будови та розмноження вольвоксу.

3.Ульва – примітивний багатоклітинний організм.

1.Перехід до багатоклітинності.

• Прикладом примітивних багатоклітинних організмів серед рослин є зелені водорості евдорина та вольвокс (розглянути особливості будови.)
• В примітивних організмах евдорини та вольвоксу клітини виконують різні функції та здатні впливати одна на одну.
• Клітини водорості ендорини контактують між собою за допомогою власних оболонок. У вольвоксу контакти між клітинами щільніші: оболонки сусідніх клітин зростаються між собою.
• Виникнення спеціалізації клітин.

2.Особливості будови та розмноження вольвоксу.

• Клітини мають постійну форму.
• Пересувається за допомогою джгутиків.
• Відносно великі розміри: до 2мм.
• Є цитоплазма, скоротливі вакуолі, хроматофори, що здійснюють фотосинтез.

Поглибленя теми. Основна маса кульки вольвоксу — напіврідка драглиста речовина. Клітини занурені в неї дуже близько до поверхні, так що їхні джгутики стирчать назовні. Рухаючи джгутиками, вольвокс перекочується у воді («вольвокс» означає «той, що котиться»). Всі джгутики вольвоксу працюють надзвичайно узгоджено. Представники роду поширені у планктоні озер, річок, боліт та калюж. Використовується здавна для дослідження як зручний модельний об'єкт при вивченні багатоклітинності.

• Розмножується статево та нестатево.
• Під час статевого розмноження одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам. Інші великі - початок єдиній великій жіночій клітині - яйцеклітині. Після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом і дає початок новій особині.

3.Ульва – примітивний багатоклітинний організм.

• Теплолюбний та світлолюбний організм.
• Мешкає в морях, у тому числі й у Чорному. Трапляється здебільшого на мілководді.
• Прикріплюється до різних поверхонь за допомогою ризоїдів.

Визначення: Ризоїди — виріст нижньої частини тіла водоростей, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення.

Поглиблення теми. Ризоїди виконують функції коріння: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

• Клітини ульви зібрані у два шари. Кожна клітина має одне ядро та один пластинчастий хлоропласт.
• Ульва слугує кормом для багатьох мешканців морів.
• Ульву ще називають зеленим морським салатом (Чому?) Її вживають в їжу в Японії та Кореї. Водорість багата на вітаміни та такі необхідні людині хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод.

Цікаво знати. Під час гниття ульва випаровує велику кількість сірководню та токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник втратив свідомість, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив згнивші водорості з узбережжя.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ:

1.Робота з підручником  ст.73

2.Прийом «Ти мені – я тобі»

(Учні обмінюються запитаннями по вивченій темі).

       3.Прийом «Творча лабораторія»

(Порівняти вольвокс та ульву.)

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ:

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: § 19.

б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику хламідомонади з вольвоксом або ульвою.

в) робота в зошиті ст. 28, 29.

УРОК № 7

ТЕМА: ГУБКИ – ПРИМІТИВНІ БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ.

МЕТА:

навчальна – ознайомити учнів із загальною характеристикою губок, їх різноманітністю, з’ясувати особливості будови та життєдіяльності губок; визначити їх значення в природі та житті людини; сформувати уявлення про губок як про тупикову гілку в еволюції;

розвивальна – розвивати вміння застосовувати біологічні знання в повсякденному житті, встановлювати взаємозв’язки, розширювати кругозір учнів та розвивати уяву;

виховна – формувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення різних типів живих організмів; виховувати любов до природи.

ТИП УРОКУ: комбінований

ОБЛАДНАННЯ: зображення різних видів губок, внутрішньої будови губок, карки для опитування, підручник.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: губки, організми-фільтратори, регенерація.

ХІД УРОКУ.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ; ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

З латинської мови назва організмів, які ми будемо сьогодні вивчати переводиться як “пористі тварини”. Їх вигляд і будова такі незвичайні, що довгий час вчені не могли вирішити: рослини вони чи тварини. Мешкають вони від прибережних обмілин до темних морських глибин. А називаються ці дивні створіння – губки. Сьогодні на уроці ми будемо знайомитись з особливостями їх будови та життєдіяльності.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:

План

1.Середовище існування губок, їх поширення.

2.Своєрідність будови губок як примітивних багатоклітинних тварин.

3.Особливості процесів життєдіяльності губок.

4.Роль губок у природі та житті людини.

1.Середовище існування губок, їх поширення.

• Мешкають у морях та прісних водоймах.
• Губки ведуть прикріплений спосіб життя, не здатні до активних рухів.
• Багатоклітинні особини здатні утворювати колонії навколо занурених у воду предметів.

Поглиблення теми. Губки слугують домівкою для дрібних риб, ракоподібних, червів, молюсків. Деякі губки здатні руйнувати берегові скелі та рифи, перетворюючи їх на в щебінь та пісок, формуючи береги морів. Ворогів у губок майже немає через їх різкий неприємний запах, колючий скелет та накопичення в тілі ядовитих речовин. Але деякі морські зірки їх все-таки поїдають, а пробковою губкою живляться деякі риби та тюлені.

2.Своєрідність будови губок як примітивних багатоклітинних тварин.

• Тіло губок має келихоподібну форму
• На нижній частині тіла є підошва – пристосування до прикріплення до підводних предметів. На протилежному - верхньому - кінці тіла губок є отвір, який слугує не для поглинання їжі, а для виведення води з неперетравленими рештками.
• Внутрішня будови губки: зовнішній шар клітин; міжклітинна речовина; голки - своєрідний скелет губки; внутрішній шар клітин. Наявність пор, якими починаються канальці, через які губки проводять воду з поживними речовинами до внутрішньої порожнини. (Робота з таблицею та малюнками у підручнику.)
• Кожна клітина губок функціонує самостійно, як в одноклітинних організмів. Але різні типи клітин можуть взаємодіяти між собою.
• Завдання: за допомогою підручника визначити типи клітин з яких побудовані шари губки ( покривні клітини, комірцеві клітини, амебоїдні клітини, різні типи клітин, клітини, з яких утворюються голки.)

Поглиблення теми. Зовнішній та внутрішній шари губки називають ще — ектодерма та ентодерма. У міжклітинній речовині серед інших є дуже специфічні проміжні клітини. Цікаві вони тим, що здатні перетворюватися на інші види клітин губок та статеві клітини.

3.Особливості процесів життєдіяльності губок.

• Губки –фільтратори.

Визначення: Фільтратори - організми, які споживають частинки органічних решток та дрібні організми, що зависли у воді.

• Перетравлюється їжа в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі надходять у порожнину губки, а звідти через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.
• Рух води в тілі губок створюється роботою джгутиків комірцевих клітин.
• Розчинений у воді кисень надходить через поверхню тіла.
• Губкам притаманна висока здатність до регенерації.

Визначення: Регенерація це процес відновлення організмом утрачених частин тіла.

• Завдяки здатності до регенерації губки розмножуються нестатевим способом: брунькуванням, поділом, частинами тіла.
• Губки здатні розмножуватись і статевим шляхом.

Поглиблення теми. У разі статевого розмноження статева клітина однієї губки виходить через устя і з потоком води потрапляє в порожнину іншої, де за допомогою амебоцитів доставляється до іншої статевої клітини. Утворення зиготи та формування личинки, окрім деяких винятків, відбувається усередині материнського організму. Личинка, яка зазвичай не більша 1 мм має війки і зазнає ряд складних змін, виходить через устя в навколишнє середовище, прикріпляється до субстрату й перетворюється на дорослу губку.

4.Роль губок у природі та житті людини.

• Беруть участь у самоочищенні водойм.
• Губками живляться інші мешканці водойм.
• Використовують у промисловості (для виготовлення технічних фільтрів) й медицині (містять йод).
• Деякі види скляних губок, що мають масивний скелет, використовують як сувеніри.(Користуючись підручником знайти конкретні приклади.)
• Речовини, які входять до складу губок прискорюють загоєння ран, мають бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин.
• Деякі використовуються в косметиці.
• Губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід - вапняків.

V.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВИХ ЗНАНЬ:

1.Міні-опитування за темою «Губки» (Поставити позначку навпроти правильного твердження).

2.                   Робота з підручником ст.77

 VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

а) Програмний матеріал: § 19. Повторити § 13-18. Підготуватись до уроку узагальнення знань.

б) Для тих, хто зацікавився: закінчити роботу над міні-проектами.

УРОК № 8.

ТЕМА: УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ З ТЕМИ «ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ.»

ЗАХИСТ МІНІ-ПРОЕКТІВ.

МЕТА:

навчальна – узагальнити, систематизувати та закріпити знання учнів з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності»;

розвивальна – розвивати вміння використовувати здобуті біологічні знання; аналізувати, співставляти та робити висновки;

виховна – виховувати розуміння єдності органічного світу; бережливого ставлення до живих організмів та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

ТИП УРОКУ: узагальнення та систематизації знань.

ОБЛАДНАННЯ: зображення одноклітинних організмів та примітивних багатоклітинних, тестові завдання, проектор для демонстрації учнівських презентацій.

ХІД УРОКУ.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ І КОРЕКЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

Бліц-опитування.

1.Які характерні ознаки одноклітинних організмів?

2.Чим прокаріотичні організми відрізняються від еукаріотичних?

3.Які характерні ознаки примітивних багатоклітинних організмів?

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

       І ВМІНЬ УЧНІВ:

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ.

ВАРІАНТ 1.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б) інфузорія-туфелька; г)ульва.

2.Для одноклітинних тварин характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве: поділом навпіл; в) вегетативне.

3. Губки мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Амеба пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб   

     життя.

5. Надлишок води у одноклітинних виділяється через:

а) травну вакуолю; б) скоротливу вакуолю; в) ядро.

6. У клітинах бактерій немає:

а) цитоплазми;б) клітинної мембрани;в) клітинної оболонки; г) ядра.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою дріжджів виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) СНІД; б) ангіна; в) дизентерія; г) дифтерія; д) холера.

9.Спільною ознакою для одноклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб

    життя; г) автотрофний спосіб живлення.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх

    характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Ризоїди.

2.Дріжджі.

3.Ціанобактерії.

А.Одноклітинні гриби.

Б.Одноклітинні організми, що здатні до фотосинтезу.

В.Органели руху.

Г.Ниткоподібні вирости, що слугують для прикріплення.

       ВАРІАНТ 2.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б)дизентерійна амеба; в)малярійний плазмодій

2.Для хламідомонади характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве; в) обидва способи.

3. Інфузорія-туфелька мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Губка пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб   

    життя.

5.Евглена зелена використовує живлення:

а) автотрофне; б)гетеротрофне; в)змішане.

6.Здатні вбирати Нітроген з повітря:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7. За допомогою дріжджів виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) тиф; б) правець; в) молочниця; г) малярія; д) скарлатина.

9. Спільною ознакою для одноклітинних твариноподібних організмів є:

а) автотрофний спосіб живлення; б) гетеротрофний спосіб живлення;

в) наявність війок; г) наявність ядра.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх

  характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Бактерії.

2.Одноклітинні твариноподібні організми.

3. Багатоклітинні водорості.

А.Вольвокс.

Б.Збудник ботулізму.

В.Малярійний плазмодій.

Г.Евглена зелена.

ВАРІАНТ 3.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) губка; б)бодяга; в)евглена зелена;

2.Для дріжджів характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) брунькуванням; в) обидва способи.

3.Ульва мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Інфузорія-туфелька пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб

     життя.

5.У разі настання несприятливих умов одноклітинні утворюють:

а) цисту; б) спору; в) зиготу.

6.Кисень здатні виробляти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Серед запропонованих вибери заходи боротьби з бактеріальними

   захворюваннями:

а) карантин; б) щеплення; в) біотехнології; г) пастеризація.

9.Для губок характерний:

а) паразитизм; б) здатність до фотосинтезу; в) фільтрування; г)

    регенерація; д) активний рух.

4 рівень. (Установити відповідність між організмом та його способом

  живлення. Один термін зайвий.)

1.Дизентерійна амеба.

2.Інфузорія туфелька.

3.Евглена зелена.

А.Гетротроф.

Б.Міксотроф.

В.Автотроф.

Г.Паразит.

ВАРІАНТ 4.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

а) евдорина; б)інфузорія-туфелька; в) вольвокс.

2.Для губок характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) статеве; в) статеве та нестатеве.

3.Одноклітинні зелені водорості мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Евглена зелена пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб

 життя.

5.До складу клітинної оболонки дріжджів входить:

а) целюлоза; б) нуклеїнова кислота; в) хітин.

6.Цвітіння води здатні спричиняти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Серед запропонованих вибери хвороби, що спричиняються

   одноклітинними твариноподібними організмами:

а) ангіна; б) правець; в) малярія; г) дизентерія; д) молочниця.

9.Спільною ознакою для багатоклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб

   життя; г) спеціалізація клітин.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх

                 характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Прокаріот.

2.Бодяга.

3.Антибіотик.

А.Препарат, що діє проти хвороботворних бактерій.

Б.Хвороботворна бактерія.

В.Різновид губок.

Г.Організм, що не має ядра.

Захист учнівських міні-проектів на теми:

• Чому скисає молоко?
• Живі фільтри.
• Корисний йогурт.

ІV. Підбиття підсумків вивчення теми.

Література.

1.Буяло Т.Є., Васютіна Т.М. Уроки біології. 7 клас. – Тернопіль: Навчальна

   книга – Богдан, 2008. – 342с.

2.Задорожний К. М. Біологія, 6 клас: Плани-конспекти уроків. – Х.:Ранок,

    2001. -232с.

3.Барна М.М., Похила Л.С., Яцук Г.Ф. Біологія для допитливих. Тернопіль:

     Навчальна книга – Богдан, 2005. – 88с.

4.Межжерін С.В., Межжеріна Я.О. Біологія 8 клас. – К.:Освіта, 2008. –

     256с.

5.Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г. Біологія 7 клас. – К.:Генеза,

     2007. – 287с.

6. Задорожний К. М. Усі уроки біології. 6 клас. – Х.:Основа, 2014. – 191с.

7.Котик Т.С. Біологія. Робочий зошит. 7 клас. –Х.: Ранок, 2014. - 80с.

8. Котик Т.С. Біологія. Робочий зошит. 8 клас. –Х.: Ранок, 2014. - 88с.

9. Задорожний К. М. Біологія. Робочий зошит. 6 клас. –Х.: Ранок, 2014. –

     80с.

10. Макогон О.О., Надворний В.Г. Ігри з зоології. – К.:Радянська школа,

     1988. – 63с.

11.Задорожний К.М.. Біологія  6 клас. Робочий зошит - Х.:Ранок, 2014-80 с.

Інтернет-ресурси.

1.                   http://uk.wikipedia.org
2.                   http://uchitelska.at.ua/publ/serednja_shkola/biologija_7_klas
3.                   http://pti.kiev.ua/uroki/uroki7