Розвиток творчих здібностей учнів, шляхом використання ІКТ на уроках географії, як засіб формування предметних компетенцій в умовах впровадження нового Держстандарту

Комунальний заклад вищої освіти                                             «Дніпровська академія непевної освіти                              Дніпропетровської обласної ради»

Факультет підвищення кваліфікації                                                          Кафедра природничо-математичної освіти

КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Учителів географії та основ економіки

(18.02.2019-08.05.2019)

ЗАЛІКОВА РОБОТА

 на тему: «Розвиток творчих здібностей учнів, шляхом використання ІКТ на уроках географії, як засіб формування предметних компетенцій в умовах впровадження нового Держстандарту»

                    Виконавець:

                                               Максимович Тетяна Іванівна,

                                                       вчитель географії та основ економіки

                                                                Павлівської СЗШ

                                      Васильківського району

                                          Дніпропетровської області

                                                                Керівник:

                                                                Скоробогатов Андрій Вікторович,

                                                                старший викладач кафедри                  

                                                                природничо-математичної освіти

м.Дніпро                                                                                                                2019

Рецензія на  опис досвіду

Тема: «Розвиток творчих здібностей учнів, шляхом використання ІКТ на уроках географії, як засіб формування предметних компетенцій в умовах впровадження нового Держстандарту»

Автор: Максимович Тетяна Іванівна, вчитель географії та інформатики

Актуальність: Проблема, спосіб розв’язання якої представлено в матеріалах, спрямована на розвиток локальної освітньої системи, відображає регіональну освітню специфіку. Автор демонструє теоретичну обізнаність зі способами розвитку здібностей дітей, вдало підкреслює цілісність системи роботи і доводить її значимість.

Теоретична обґрунтованість: У процесі розроблення авторських матеріалів творчо використано науково-педагогічну й методичну літературу, перелік якої наведено в відповідній рубриці. Вчитель демонструє обізнаність в розробці обраної теми, але, за наявності авторської позиції, спосіб викладу теоретичного обґрунтування має реферативний характер.

Практична спрямованість: Представлена методична розробка становить інтерес для освітян району, має достатнє теоретичне підґрунтя й описану технологію реалізації. Робота містить методичні рекомендації щодо реалізації авторської системи роботи в умовах впровадження нового освітнього стандарту.

Результативність роботи: Простежується успішність у реалізації авторських ідей, що підтверджується низкою фактів. Результативність описана за основними її показниками, які свідчать про значні якісні та кількісні зміни в процесі навчання. Обґрунтовано залежність одержаних результатів від запропонованих шляхів впровадження методики.

Методична грамотність: У роботі на належному рівні представлені всі рекомендовані компоненти, супровідні документи, опис власного досвіду, який містить теоретичне осмислення проблеми та практичні матеріали, ілюстровані додатками. Розробка має оригінальну структуру, у якій системно представлено методичну проблему.

Висновки: представлена робота відповідає сучасним вимогам до публікації методичних матеріалів .

Рекомендації: узагальнити досвід роботи вчителя на засіданні районного методичного об’єднання вчителів географії, рекомендувати автору публікації у фахових виданнях.

Рецензент: заступник директора з навчально-виховної  А.Г.Олешко

ЗМІСТ

1.БАЗОВА МОДЕЛЬ  ДОСВІДУ…………………………………………..3

1.1. Зміст проблеми, її актуальність і перспективність …………………..3

1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми………………………………....4

2.  ІНФОРМАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ……………5

2.1. Мета досвіду ……………………………………………………………5

2.2. Провідні ідеї досвіду…………………………………………………....5

2.3. Характеристика досвіду  за інноваційним потенціалом ……………..5

2.4. Технологія діяльності та основні принципи роботи  вчителя ……….6

2.5. Результативність діяльності вчителя………………………………….10

2.6. Ведуча педагогічна ідея………………………………………………..16

3.  ВИСНОВКИ………………………………………………………….......17

3.1.  Можливість творчого наслідування досвіду ………………….……..17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..........18

ДОДАТКИ ДО  ОПИСУ ДОСВІДУ РОБОТИ

Додаток №  1.  Конспекти уроку…………………………………………...19

Додаток №  2. Конспекти досліджень 6, 7, 8 класів та практичні

роботи 10 клас……………………………………………………………......24

Додаток № 3. Тестові завдання з географії…………………………….... 33

Додаток № 4. Мотивація навчальної діяльності учнів (висловлювання)..37

1. БАЗОВА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ

1.1. Зміст проблеми, її актуальність і перспективність

Основним меседжем реалізації Концепції «Нова українська школа» є компетентнісне навчання. Формування компетентностей – це складний, цілеспрямований процес. Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які можуть сформовані на уроках, а також установлення співвідношення між ключовими і предметними компетентностями [2].

Сучасність вимагає від випускника школи вміння адаптуватися в певних умовах, бути готовим застосовувати знання, самостійно орієнтуватися в розмаїтті інформації, творчо переробляти її. Виховання такої інноваційної особистості – це розвиток необхідності й здатності  дитини до саморозвитку. Перехід до 12-річної школи об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень.

Географії належить важлива роль у шкільній освіті. Вона серед тих дисциплін, які найповніше формують цілісну картину світу, планетарне мислення дитини. Саме вона забезпечить за умови правильної виховної діяльності вчителя географії розвиток культури особистості дитини, духовності і творчих здібностей.

Важливу участь до стимуляції учнів до творчої, пошукової діяльності відіграють завдання:

- підбір вчителем завдань, що потребують творчої переробки, систематизації, узагальнення, вмінь та навичок порівнювати й аналізувати  вже відоме і проводити експериментальні пошукові дослідження невідомого;

- створення умов для розвитку  ситуативного інтересу, який відіграє роль пускового механізму в здійсненні діяльності;

- використання ігрових моментів, що стимулюють прояви  самостійності учнів, їх творчих можливостей.

Формування  творчої особистості - це комплекс заходів, які необхідно проводити  в системі від теми до теми, від класу до класу, починаючи з матеріалу, який знайомий дітям (їх оточення, їх рідний край).

Для забезпечення самостійного , творчого розвитку учнів треба, щоб вони засвоїли пізнавальні процедури (кроки)  творчої діяльності.

Цими кроками можна вважати:

- Мотиваційні – допитливість, захопленість, прагнення до творчих досягнень, емоційний сплеск;

- Інтелектуально-логічні – здатність виділяти головне, порівнювати, аналізувати, доводити свою думку;

- Інтелектуально-евристичні – вміння фантазувати, висувати  ідеї розв’язання проблемних завдань, самостійно переносити знання  та уміння у нову учбову ситуацію;

- Комунікативні – здатність до співробітництва, уміння працювати в групах, допомога іншим;

- Здатність до самореалізації – уміння планувати і раціонально використовувати час, здатність до самоконтролю [17].

Інформатизація освіти або використання ІКТ - це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Інформаційна технологія визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, пе­редачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їх­ні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

В означеному аспекті робота вчителя має бути спрямована на те, щоб допомогти учневі вивчити свої здібності й можливості, навчитися користуватися нетрадиційними джерелами інформації, реалізовувати свій творчий потенціал, навчитися регулювати свій психічний та фізичний стан, уміти співпрацювати з іншими людьми.  У вихованні такої особистості значна роль відводиться урокам із застосуванням комунікаційних технологій, бо основна мета такого виду діяльності – застосувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який набір, тобто спроектувати навчальне середовище. Таким чином, вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямування розвитку особистості учня, творчого пошуку й організації їхньої спільної роботи.  Застосування інформаційних і комунікаційних технологій дозволяє реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Процес технологізації уроків географії  вносить   зміни до предметного змісту даної навчальної дисципліни. Є умови, за яких можлива реалізація даної технології;

1. взаємозв’язок  використання комп’ютера і цілей, змісту, форм і методів навчання;
2. поєднання слова викладача і використання комп’ютера;
3. комп’ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого розв’язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Змістом об’єкта засвоєння в комп’ютерній навчальній програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, демонстрації тощо;
4. комп’ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань без машинного навчання;
5. використовуючи комп’ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, що не вирішуються традиційним шляхом;
6. комп’ютер може використовуватися як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Таке засвоювання досягається шляхом моделювання поняття. Разом з тим реалізуються принципово нові стратегії навчання.

 Дана проблема не вичерпується одним досвідом. Сучасна школа потребує окреслених шляхів у використанні комунікаційних технологій для створення різних проблемних ситуацій при вивченні навчального матеріалу. Це необхідно не лише молодим педагогам, а й тим, хто має досвід роботи в школі [4].

 1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми

 Суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін у всіх сферах діяльності. Тому очевидна  зацікавленість автора досвіду у використанні  інформаційно-комунікаційних технологій  на уроках географії, оскільки  в умовах всезростаючого інформаційного навантаження якість роботи педагогічних працівників значною мірою залежить від інтенсифікації та оптимізації навчального процесу на основі ефективного використання класичних та активного впровадження нових методик, що базуються на найширшому використанні різноманітних технічних засобів навчання.  Формування інформаційної компетентності випускників є в наш час одним із найбільш актуальних завдань системи осві­ти. Володіння інформацією, способами її отримання, обробки і використання - необхідна умова успішного входження люди­ни в сучасне суспільство.               Основними методами формування інформаційної компетентності випускника є:

- теоретичне і практичне вивчення інформаційних технологій;    

- освоєння різного  програмного забезпечення;

- вироблення прийомів практичного застосування, обґрунтування і демонстрації ефективності використання інформаційних технологій у навчанні.

 Модифікація методик навчання з урахуванням можливості використання нових технологій, всебічна підтримка і забезпечення широкого обміну досвідом застосування інформаційних технологій на лекціях, становлення інформаційної компетентності старшо­класника гімназії стає одним із пріоритетних завдань освіти. За останнє десятиріччя вітчизняна наука і шкільна практика інтен­сивно досліджують проблему технологізації освітнього процесу. Цій проблемі присвятили свої роботи такі вчені, як А. М. Алексюк, В. І. Бондар, В. В. Гузєєв, І. А. Зязюн, О. М. Пєхота, О. Я. Савченко, Г. С. Сазоненко,  П. І. Сікорський, С. О. Сисоєва, А. В. Фурман та інші.

2.  ІНФОРМАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ ДОСВІДУ

2.1. Мета досвіду

Визначити теоретичні засади  впровадження інформаційної та комунікаційної технології навчання та практичні шляхи її реалізації на уроках географії, оскільки автор вважає, що використання елементів такої технології на уроках географії, по-перше, забезпечує вирішення нових дидактичних значно підвищують ефективність навчально-виховного процесу. Як свідчать власні спостереження   використання комунікаційних технологій:

- активізують  пізнавальну діяльність учнів та покращують мотивацію навчання;

- розширюють можливість масового навчання на етапах актуалізації опорних знань і способів дій,  обробки репродуктивних умінь і навиків, що ,в свою чергу, сприяє реалізації індивідуального підходу до учнів;

- уможливлюють легкість  моделювання різноманітних проблемних ситуації в процесі навчання;

• урізноманітнюють форми подання інформації та типи навчальних завдань;
• забезпечують негайний зворотній зв’язок, можливість рефлексії;
• дають можливість відтворити фрагмент учбової діяльності.

2.2  Провідні ідеї досвіду

1. Сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів.

2.Підвищувати якісний рівень використання наочності на уроці, що  його продуктивності.

3. Здійснювати реалізацію між предметних зв’язків.

4.  Розвивати творчі здібності учнів.

5. Індивідуалізувати та інтенсифікувати роботу учнів.

6.Розвивати в учнів вміння пошуку інформації, користуючись інноваційно-технологічними джерелами.

7. Виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра.

2.3. Характеристика досвіду  за інноваційним потенціалом

Досвід «Розвиток творчих здібностей учнів, шляхом використання ІКТ на уроках географії, як засіб формування предметних компетенцій в умовах впровадження нового Держстандарту» можна вважати модифікаційним, бо він представляє собою пристосування описаних в літературі прийомів, методів, технологій до конкретних умов роботи. Внесок автора виявляється у необхідності  використання  комунікаційних  технологій з метою  диференціації навчання, що, в свою чергу, урізноманітнює процес навчання, а також  характеризується переходом від учіння як функції запам'ятовування до учіння як процесу  розумового розвитку;  від орієнтації на середнього учня до диференційованих та індивідуалізованих програм навчання;від зовнішньої мотивації учіння до внутрішньої морально-виховної регуляції.

Подальші плани вчителя :

• Змінити технологію надання освітніх послуг, зробити викладання більш наочним, цікавим та результативним, залучаючи учнів до використання елементів  комунікаційних  технологій при підготовці уроків з географії.

2.4. Технологія діяльності та основні принципи роботи вчителя

В словнику методичних термінів подається визначення терміна: «інформаційні та комунікаційні технології» - сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання Інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.» 

На уроках географії належне місце зайняла робота з ІКТ. Використання комп'ютера має свої особливості на різних етапах уроку, а саме:

1) актуалізації опорних знань учнів;

2)формування нових понять і способів дій;

3)використання знань, формування умінь.

Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. При цьому він  економить час на підготовку до уроку, сили  і засоби. І це не є примхою моди, це вже є потребою. Сучасний учень отримує великий обсяг  наукової інформації поза школою, поза уроками. В той же час він, стає більш вимогливіший до подачі матеріалу. Крім того, використання інформаційних технологій  стимулює інтерес та допитливість учнів. З огляду на це, розширились і складові навчального процесу – до традиційних  (вчитель, підручник, дошка) додався  комп’ютер. 

Для себе, як для вчителя географії,  у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням мультимедіа, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. Спілкуючись зі своїми колегами, ми дійшли висновку, що на уроці з використанням  мультимедійної дошки за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал [13].

Вважаю, що на етапі використання знань, формування вмінь за допомогою комп’ютера виводиться:

•   Інформація про те, де реально можуть бути використані знання, які отримують учні сьогодні на уроці;
•   Інформація, яка підкреслює ті питання, які демонструють певні прийоми навчальної діяльності;
•   Інформація, яка пояснює куди, у разі виникнення труднощів, звернутися  за допомогою, який вид допомоги обрати;
•   Інформація, яка підкреслює, що вирішення цих проблем сприяє формуванню певних вмінь.

Стверджую, що структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак такий урок має бути поліфункціональним: формувати не тільки знання, а й розвивати здібності учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності. Тому визначаю основні переваги інформаційної технології:

1.               економічний ефект;
2.               можливість у ході навчання швидко вирішувати на ЕОМ за­вдання, що вимагають значних витрат при неавтоматизованому на­вчанні;
3.               переваги індивідуальної роботи з учнем перед навчанням групи;
4.               великий обсяг інформаційного і довідкового матеріалу, до якого  учень може дуже просто звернутися при ефективній організації доступу;
5.               можливість легко моделювати різноманітні проблемні ситуації в  процесі навчання;
6.               неупередженість контролю знань учня;
7.               можливість виставлення об'єктивної точної оцінки при контролі знань;
8.               у часі: можливість виграти у часі при контролі учнів та їх діаг­ностиці, виграш у тиражуванні та представленні контрольних та само­стійних робіт, обробка результатів та їх оперативне доведення до відо­ма учнів;
9.               в охопленні учнів у навчальному процесі: можливість масового навчання на етапі актуалізації опорних знань і способів дій, на етапі обробки репродуктивних умінь і навиків.

В даному досвіду  мова йде про розвиток творчих здібностей та активізацію діяльності дітей як на окремих етапах уроку, так і в цілому, в системі всієї навчальної роботи. Застосування комунікаційних технологій є лише одним із шляхів підвищення цієї активності.  Оскільки вище зазначалось, що  використання інформаційних технологій  у навчальному процесі має свої специфічні особливості, то слід наголосити, що ефективність уроку  із  застосуванням  таких  технологій   залежить від:

• змісту  навчального  матеріалу (проблемні  ситуації,  наявність  протиріч...);
• форми проведення (лекція, практичне заняття, консультація...);
• рівня розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, вольо­вої сфер учнів;
• рівня методичної майстерності вчителя, його вмінь відбирати та використовувати програмні засоби.

До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх

педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу. Інші переваги  в  тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами  (дистанційне навчання), підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння,  дають  можливість  для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота.  Перелічені  способи  обумовлені  не  тільки  наявністю  або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями. Проте варто зазначити, що методика вивчення  шкільних предметів, зокрема і  географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще  технології    використання  комп'ютерів  у  навчальному  процесі  лише розробляються. 

Наявні  комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний засіб  навчання, виконувати  різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації. 

Значна  частина  мультимедійних  програм  з  географії    містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам  науковості, систематичності,  доступності,  послідовності  викладення  навчального матеріалу,  вони  складені  з  урахуванням  рівня  підготовленості  учнів  і  в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.

Варто  зазначити,  що    більшість  програм  географічного  напряму  за дидактичним призначенням є допоміжним ілюстративним джерелом знань з географії. До такого типу програм можна віднести: 

-  «Туристичний атлас світу» (понад 100 географічних карт, 900 фотографій, 25 відео кліпів та енциклопедична інформація); 

-  «Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів» (географічні карти, відео фрагменти); 

-  «Географія. Подорож по Європі" (картографічна та довідкова інформації); 

- «Атлас України» (176 карт, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін.;

-  «Енциклопедія Кирила і Мефодія» (відео фрагменти, цікавий інформаційний матеріал з географії);

Особливо заслуговує на увагу програма «Використання Microsoft Office в  школі», яка надає можливість навчитися працювати з програмами Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint у процесі засвоєння шкільного курсу географії.

Працюючи з даною програмою, вчитель може самостійно, використовуючи  Microsoft PowerPoint, створювати мультимедійні презентації, доповнюючи їх анімаційними ефектами, відеофрагментами, звуковим супроводом, що значно підвищує  ефективність  навчання.

Презентації складаються із певних слайдів, картинок, які змінюють одна одну, їх можна використовувати  на різних рівнях  уроку, а також при вивченні будь-якої навчальної теми. Слайдовий  матеріал використано на уроках з географії : «Народи Африки. Політична карта Африки» (додаток1), «Внутрішні процеси, що формують рельєф», «Світовий океан та його частини», «Рекорди материків» і т. д майже по кожному уроку є презентації, особливо це в 6-тих та 7-мих класах.

Особливо широко  застосовую  метод проектів. 

Разом зі своїми учнями створила чималу кількість проектних робіт. А також метод моделювання, наприклад : «Модель вулкана», в 6 класі.

(http://planeta107.zp.ua/index.php/2011-01-30-19-41-37/2011-01-30-19-50-03/3558-2017-12-24-18-42-09 ). Окрім того в 10 класі при вивченні регіональної географії учні створюють проекти індивідуальні і групові по країнам світу: створюючи презентацію, буклети - візитівки країн, а на останньому уроці проводимо фестиваль національних блюд країн. (додаток №1) (http://planeta107.zp.ua/index.php/2011-01-30-19-41-37/2011-01-30-19-50-03).

Треба відзначити, що основ­на робота над проектом здійснюється вдома або на додаткових індивідуальних заняттях. На уроці проекти допрацьовуються відповідно до вимог учителя. Проекти вимагають:

         ∙ добре  продуманої структури, цілей;

         ∙ обґрунтування актуальності;

         ∙ позначення джерел інформації;

         ∙ продуманих методів і результатів.

         ∙ виникає необхідність інтеграції з іншими предметами.

Головна перевага такої роботи для учнів - отримання практичних навичок ство­рення програмних продуктів, уміння працювати "на замовлен­ня", самостійно здобувати інформацію і обробляти її. Проект ціка­вий тим, що в цій роботі кожен може знайти собі справу до душі: взяти інтерв'ю, написати вірш або статтю, намалювати емблему для рубрики. Це довгостроковий і груповий проект. Такі проекти сприяють підвищенню знань учнів у сфері інформаційних технологій, самореалізації учнів у галузі ство­рення інформаційних ресурсів і програм. Впровадження про­ектних форм роботи впливає на організаційні форми навчаль­ного процесу, зміну форм і методів оцінювання; формування здатності працювати з інформаційними джерелами, навичок роботи в групі, умінь спланувати діяльність для досягнення ре­зультату, представити результати своєї діяльності. Перевагами проектної діяльності автор вважає свободу вибору теми, використання різних джерел інформації (друкарських, електронних) і виділення з великого обсягу інформації голов­ного. Багато часу приділяється самостійній роботі. В ході робо­ти учні аналізують власну роботу, мають можливість поради­тися з іншими учнями і скорегувати свою діяльність. Вчитель не втручається в творчий процес, а тільки направляє роботу учнів і вказує на помилки. Під час захисту свого проекту учень розвиває також свою комунікативну компетентність, вчиться виступати перед аудиторією. [10].

За новою програмою в курс географії введено різноманітні дослідження, які також можна виконувати за допомогою методу проекту та Інтернету, застосовуючи також і краєзнавчий підхід. Розроблені декілька дослідження для різних класів. (додаток 2).

Існує безліч варіантів  навчання, які реалізовуються із застосуванням комп’ютерних технологій. Навчальні мультимедіа – це представлення навчальних об’єктів за допомогою графіки, фото, відео, звуків, анімації. Тобто використовується все, що людина може сприймати через слух і зір. До речі, понад 90% інформації надходить до нас саме так. Простір, що оточує людину, також краще пізнавати через зір і слух. Тому відеофільм на уроці географії допоможе скласти враження про ті місця, куди важно потрапити. А наша планета багата такими куточками. Також існують території з обмеженим режимом доступу: заповідники, прикордонні ділянки, зони відчужень (наприклад Чорнобиль). Ресурси Інтернету також дають змогу систематизувати спостереження за природою, розкрити рушійні сили природи, показати механіку природних явищ. Безоплатне онлайн-сховище YouTube дає учням можливість подивитись необхідний фрагмент у будь-якому місці, де є підключення до Інтернету. Вони отримують спільний доступ до файлів разом з іншими користувачами. Це дає змогу співпрацювати в реальному часі не лише в різних куточках класної кімнати, а навіть у різних куточках світу [11].

Типові завдання, що використовуються під час роботи з будь-якими відеоматеріалами, можна застосовувати й до контенту сервісу YouTube. Після перегляду фрагмента можна також запропонувати виконати такі завдання:

• дати відповідь на запитання щодо змісту сюжету;
• поставити власні запитання до змісту сюжету;
• скласти план до відеофільму;
• скласти опорну схему за темою;
• заповнити таблицю тощо.

Також  можна переглядати фрагмент відеоролика та обговорення початку, закінчення ситуації, можливих продовжень, прослуховування лише аудіо ряду та відновлення, реконструкція зорового ряду.

Для спрощення використання відео, розміщених на відеосервері, створена власна відеотека: плейлисти для кожного класу з різних тем, для різних уроків. Наприклад 6 клас теми «Вулкани», «Землетруси, Цунамі», та інші. Це  дуже підвищує зацікавленість учнів до предмету географія.

Засобами формування пізнавального інтересу до вивчення географії можуть бути: цікавий виклад матеріалу,створення сприятливого емоційного клімату на уроці, ставлення самого вчителя до учнів чи певних актуальних проблем.

Вивчаючи економічну та соціальну географію України та світу в умовах обмеженого часу на засвоєння матеріалу, необхідно вирішити низку складних навчальних і виховних завдань, сформувати у свідомості учнів реальну картину буття держави і всієї планети. Складнощі у викладанні полягають у тому, що на політичній карті світу, у соціально-економічному розвитку країн і регіонів відбуваються постійні зміни, учням цікаво дізнаватися, як змінюється світ і пріоритети в ньому.

Одним із прийомів, що допомагає вирішити ці проблеми, - «Дайджет».[12]. Даю випереджувальне завдання окремим учням: підготувати інформаційний продукт на основі статей періодичних видань, за допомогою Інтернету, у якому стисло передається зміст найцікавіших публікацій за певний період. На виступ відводиться 5-8 хв., на обговорення дискусійних питань – до 5-10 хв. Це такі теми в 9 класі: «Етапи формування політичної карти світу», 10 клас «Транснаціональні корпорації та Транснаціональні банки» та інші теми.

Результат навчання обов’язково підлягає оцінюванню. Основними методами оцінювання є – методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. Формами можуть виступати: тестові завдання, цифровий диктант, словниковий диктант, різноманітні ігрові форми (кросворди, ребуси), проблемні питання, робота з картою. Такі форми використовую також в роботі:  наприклад тема: «Внутрішні води України» 8 клас, «Типи озерних улоговин за походженням», 8 клас та інші.

(Додаток 3).

Одним із прийомів, що спонукають учнів до мотивації навчальної та пізнавальної діяльності є використання на початку уроку різних висловів або приказки. (Додаток 4). Наприклад: в 7 класі при вивченні теми: «Населення та політична карта Африки». Учні повинні пояснити, як вони розуміють цей вислів.

Не так назва важлива для

країни

І обриси не так важливі,

Як важливо те, хто в тому

краю живе,

Для чого живе і чим живе

НАРОД.

Аяльнех Мулату

Ефіопський поет.

Організовуючи пізнавальний пошук, я стимулює учнів до того, щоб   вони відкривали нове на уроці. Навчання із застосуванням комунікаційних технологій на уроках географії здійснюю різними методами: діалогічним викладом знань, пошуковою самостійною роботою учнів, учнівськими дослідженнями, бліц-опитування, творче перенесення знань у нові умови, редагування тексту.

Визначила для себе основні принципи роботи:

• всебічний розвиток творчого потенціалу учня, його нахилів;
• всебічне вивчення і розвиток природних можливостей учнів, знання психологічних особливостей школяра;
• формування комунікативно-компетентної особистості, здатної орієнтуватися в інформаційному середовищі, застосовуючи комунікаційні технології.

2.5. Результативність діяльності вчителя

Вся робота з впровадження інформаційних та комунікаційних технологій на уроках географі  дала певні результати. Зокрема, якісно зріс рівень навчальних досягнень учнів з географії.

Про це свідчить моніторинг рівня навчальних досягнень учнів з географії за 2018-2019 н. р. І семестр

Вважаю, що результатом використання інформаційних на комунікаційних технологій може бути:

1.   Урізноманітнення методів та організаційних форм навчання.
2.   Більш повна реалізація таких цілей навчально-виховного процесу:

•                   вдосконалення навчальних можливостей кожного школяра;
•                   можливість самостійного пошуку знань, активізації розумової діяльності.

3.   Забезпечення спрямованості індивідуальності учня на успіх, формування життєвої компетентності, готової до самореалізації в різних сферах суспільного життя.
4.   Підвищення ефективності самостійної роботи.

Найкращий показник ефективності роботи вчителя – результативність участі у районних, міських, всеукраїнських олімпіадах, конкурсах.

1. Досягнення учнів в олімпіадах і конкурсах.

Особисто впевнена, що кожен учень повинен не тільки творчо використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи  потреби навчання.

 2.6. Ведуча педагогічна ідея

Свої  здібності людина може пізнати, лише застосовуючи їх.

                                                                                     Сенека

3.  ВИСНОВКИ

 Як бачимо, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках географії в сучасному освітньому процесі фомує людину, здатну творити, органічно сприймати зміни, тобто стати успішною,забезпечити системний прогрес суспільства.

 Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в процес навчання географії допомагає реалізувати принципово нові форми і методи викладання, оптимізувати й інтенсифікувати учбовий процес в цілому. З появою такого типу уроків підвищилися дидактичні можливості  використання різного виду інформації  в програмних засобах учбового призначення. Для сучасних педагогів труднощі полягають у досконалому оволодінні тим обсягом комп`ютерних знань, які дадуть змогу забезпечити повноцінне викладання, сприяти  формуванню інноваційної культури педагога. Тому вважаю навчання із  застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій на уроках географії новим поглядом на методику викладання цього шкільного предмета. Використання інформаційних технологій залежить від факторів: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм у системі середньої освіти.

 Для успішного  виконання завдань, повязаних з використанням інформаційної компетентності, вчитель націлює дітей на збір інформації, використовуючи свій лексичний арсенал, словник, підручник, пізнавальні  ігри,фотографії,репродукції, а також працюють з електронними бібліотеками, енциклопедіями, періодичними виданнями.

 Я впевнена, що кожен учень повинен  не тільки творчо використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи його потреби у навчанні. Перед вчителем стоїть важлве задання – створення сприятливих умов для розвитку творчого   потенціалу  кожного  учня  та його реалізації в НВП гімназії. Ми всі різні, але маємо однакову освітню мету: формувати розвинену особистість, унікальну й індивідуальну, здатну до повноцінного життя та активної діяльності в сучасному світі, до постійного самовдосконалення, саморозвитку, адекватного регування на на зміни в умовах сучасного стрімкого розвитку інформаційно-технологічного суспільства. А для цього треба навчити дітей набувати знання шляхом підвищення власного культурного рівня; хотіти вчитися, тобто виховувати постійну цікавість до самонавчальної діяльності; бажання застосовувати свої знання на практиці, перетворюючі іх на відповідні освітні компетентності, співвідносити набутий досвід із життєвими настановами та принципами.

 3.1.  Можливість творчого наслідування досвіду іншими

Матеріали досвіду «Розвиток творчих здібностей учнів, шляхом використання ІКТ на уроках географії, як засіб формування предметних компетенції в умовах впровадження нового Держстандарту»  можуть використовуватися в масовій практиці за умов:

• знання вчителем методики  застосування комунікаційної технології, вікових та психологічних особливостей школярів;
•       наявності мультимедійних матеріалів, різноманітних дидактичних розробок, можливості  пошуку довідкових матеріалів в мережі Інтернет.
• певних професійних якостей та навичок педагога;
•         знання основних вимог до навчальних програм;
• співпраці вчителів  мови, літератури та інформатики;
• вміння складати плани проведення уроків з використанням елементів комунікаційної технології, які б відповідали віковим психолого-фізіологічним  особливостям учнів, сприяли розвитку пізнавальних та творчих здібностей, спонукали до самоосвітньої та саморегулюючої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закону України «Про освіту»/
2. Концепція «Нова Українська школа».
3. Географія 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
4. КорнєвВ. П. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій // Шкільна географічнаосвіта: інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі.Зб. наук. праць. – Київ ДНВП «Картографія» 2008. – 50 - 53 с.
5. Географія України. 8-9 класи: Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу/ С. Г. Копернік, Р. Р. Коваленко, - К.: Стафед -2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. -216 с.
6. Копернік С. Г. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед-2, 2000. – 320 с.
7. Корнєв В. П. Технології в навчанні географії – Х.: Вид. група «Основа», 2004. – 112с.
8. Нетрадиційні уроки з географії. 6-10 класи/ Укладач Н. В. Томашевська. – Харків: ТОРІНГ ПЛЮС,2008. – 128 с.
9. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.- 96с.
10.  Журнал «Географія. Краєзнавство. Туризм» №21листопад 2017 р.
11.  Журнал «Географія. Краєзнавство. Туризм» №19 жовтень 2016 р.
12.  Журнал «Географія. Краєзнавство. Туризм» №6 березень 2016 р.
13.  Журнал «Географія. Краєзнавство. Туризм» №23 грудень 2016 р.
14.  Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів /\ Біологія і хімія в школі. – 2003. - №2. – С. 8-9
15. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти України . – К.: « К. І. С.», 2003. – С. 13-41
16. Родигіна І. В.   «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. группа «Основа», 2005. – 96 с.
17.  static.klasnaocinka.com.ua/uploads/.../miy_dosvid_opis.doc.
18. Бібліотека журналу «Географія». Уроки географії. Від класики – до сучасних технологій. Вид. група «Основа» 2006.

Додаток №  1.  Конспекти уроку

Тема: Населення. Сучасна політична карта  Африки. Головні держави. Зв’язки України з країнами африканського континенту.

7 клас.

Мета: навчальна: сформувати в учнів поняття про населення Африки, особливості його динаміки, розміщення, етнічного складу; розкрити демографічні проблеми африканського континенту та визначити шляхи їх розв’язання; систематизувати знання учнів про етапи становлення сучасної політичної карти Африки; сформувати в учнів систему знань про особливості державного устрою та господарства країн Африки;

розвивальна: закріпити практичні навички учнів аналізувати політичну карту материка та показати зв’язки України з країнами африканського континенту, розвивати навички самостійної роботи з додатковими джерелами географічних знань.

виховна: забезпечити моральне виховання учнів, формувати почуття патріотизму, інтересу до особливостей населення материка Африки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: політична та фізична карти Африки, прапори та герби країн Африки, підручники, атласи, слайди — ілюстрації національного одягу, краєвидів столиць окремих країн материка, відеофрагменти.

Опорні та базові поняття: природний приріст населення, релігійний, расовий та етнічний склад населення, колонізація, адміністративний центр, густота населення, соціальна та економічна географія, географічне положення, природні умови, природні ресурси, рекреація.

Географічна номенклатура: ПАР, Єгипет, Судан, Ніґерія, Лівія, Алжир, Малі.

Зміст уроку

1.      Організаційний момент

Учитель. Один мудрець сказав: «Якщо протягом дня ти не посміхнувся – ти прожив його даремно». Тож посміхніться один одному, щоб з гарним настроєм працювати на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Материк Африка, який ми вивчаємо, є надзвичайно різноманітний, цікавий і загадковий. Кожен мандрівник перш ніж здійснити подорож, знайомиться з містом чи країною. Так, як ми майже повністю вивчили материк, пригадайте найцікавіше про материк, щоб скласти відповідну екскурсійну візитну карту  Африки. (учні відповідають по одному або два реченні з усіх вивчених тем)

Найжаркіший материк, найбільша пустеля - Сахара, найбільший розлом Східно-Африканський, найкрасивіший водоспад-Вікторія,найшвидша тварина гепард, найшвидша змія – африканська мамба, найбільший птах – Африканський страус.

-А що насправді є візитною карткою материка?

(пустеля Сахара, водоспад Вікторія, вулкан Кіліманджаро ).

(Згадаємо план характеристики материка  на дошці хаотично розташовані, розтавити правильно.)

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

На попередніх уроках ви познайомилися з природою Африки, на цьому уроці ми будемо вивчати склад населення та країни материка,  з'ясуємо зв'язок нашої держави з країнами африканського континенту.

Але ж це теми соціальної та економічної географії,  чому звернимось до них? По-перше, тому що людина — це така ж частина природи, як інші організми. По-друге, тому що людина не тільки живе в природі, але й змінює її — як у негативному, так і в позитивному напрямі. Нарешті, будь-який досвід не тільки поширює наші знання, але й надає змогу багато чого навчитися.

Африканські країни дуже розрізняються за багатьма особливостями: ГП, природними ресурсами та природними умовами, рівнем екологічного розвитку. За виключенням ПАР, усі країни материка є державами, що розвиваються, з низьким рівнем розвитку господарства. Дуже різними є також темпи подальшого розвитку кожної країни. Зрозуміти масштаби цієї різниці нам допоможе сьогоднішній урок.

                                                                                           Не так назва важлива для країни

       І обриси не так важливі,

       Як важливо те, хто в тому краю живе,

       Для чого живе і чим живе НАРОД.

                                      Аяльнех Мулату

                                                                                                 Ефіопський поет.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Запишіть у зошитах тему уроку:    Населення. Сучасна політична карта Африки. Зв’язки України з країнами африканського континенту.

Пригадайте та дайте визначення понять: населення Землі; раса;густота населення; расові ознаки. (Густота населення — кількість людей, які проживають на 1 км² території.

Велика група людей, об’єднаних спільним поход­женням і окремими спадковими ознаками (колір шкіри, во­лосся та очей, форма голови, будова обличчя та ін.)... (Раса)

Слайд 1. Чи чули ви вислів «Африка — батьківщина людства»? Чому так кажуть? Для цього є серйозні підстави. На території Східної Африки виявлено найдавніші знаряддя праці, які виготовлені приблизно 2 млн років тому. Це перше свідоцтво існування самого роду Ноmо — людини. З плином часу люди розмножувалися та розселялися — спочатку на території континенту, а потім і за його межі. Вплив природного середовища та міграційні потоки обумовили формування різних етнічних груп та народів.

Слайд 2. Населення Африки складає близько 890 млн чоловік (кожен рік населення збільшується на 10 млн чоловік (середній вік — 40 років).

Населення Землі — більше ніж 6 млрд чоловік.

Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених людей та померлих за рік на 1000 жителів (запис у зошит).

Населення Африки розміщене нерівномір­но, середня густота 29.4 осіб на км². Так, величезні площі пустель майже безлюдні, рідко заселена також частина екваторіальних та тропічних лісів. Водночас одним з найгустіш заселених районів Африки (до 1000 чол./км2) є долина Нілу — давній осередок активної діяльності людини. Підвищена густота населення притаманна також новим індустріальним центрам Південної Африки.

Слайд 3. Расовий склад населення  і народи Африки.

В Африці живуть представники трьох рас: європеоїдної, екваторіальної, монголоїдної.

Завдання. Пригадайте, які зовнішні особливості мають представники кожної раси?

Представники європеїдної раси — араби, бербери, туареги — живуть на півночі материка.

Екваторіальна раса: тутсі — (зріст 2 м) живуть у східній Африці; пігмеї — екваторіальна Африка (зріст до 1,5 м); нілоти — басейн Нілу; бушмети та готтентоти — південь Африки; ефіопи — Ефіопське нагір’я.

Монголоїдна раса — малаґасійці (о. Мадаґаскар) (карта «Народи світу» в атласі).

Завдання. Використовуючи презентацію , виписати в зошит расовий склад  Африки і приналежність  народів  до певної раси.

ФІЗХВИЛИНКА

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

Кожен народ має свою мову, традиції, спосіб життя. Негроїди спілкуються переважно мовами групи банту.

Релігійний склад населення Африки дуже різноманітний.

Із трьох світових релігій — християнства, ісламу (мусульманства) і буддизму,— в Африці поширені дві: в арабських країнах Північної Африки переважає іслам, у решті — поширене християнство. В Африці й досі існують численні місцеві релігії.

Слайд 4 – 7. Колонізація Африки.

На сучасне розселення найчисленніших народів Африки істотно вплинуло вторгнення арабів, що в VII ст. завоювали Єгипет, Алжир та інші регіони. Проте араби не були першими азіатами, які з'явилися на континенті. Ще в V тис. до н. е. в Африці з'явилися семіти. Вони справили великий вплив на людську цивілізацію: як вам відомо з курсів історії, фінікійці першими створили абетку та навчилися виготовляти скло. Пізніше, за часів колонізації та у нові часи, на африканському континенті з'явилися європейці. Колонізатори зверхньо ставилися до африканців, та завжди були люди, які наголошували на рівності усіх рас і народів. Одним з таких людей був уславлений дослідник, шотландський Учений Давід Лівінгстон. Він 30 років провів серед пустель, джунглів та боліт Африки, досліджуючи її природу та відстоюючи права мешканців «Чорного континенту». Любов африканців до Лівінгстона була такою, що після смерті вони набальзамували його тіло для відправки до рідної країни, але серце мандрівника поховали в Африці.

Слайд 8. Деколонізація Африки.

До початку XX століття Африка була перетворена на материк-колонію. Тривале панування колонізаторів затримало господарський та культурний розвиток африканських народів. Колонії — це країни, що не мають політичної та економічної незалежності.

На політичній карті в 1950 році було всього чотири незалежні країни: Єгипет, Ефіопія, Ліберія, ПА.

1960 рік був названий роком Африки, бо 17 країн здобули незалежність.

Слайд 9. Політична карта Африки.

Сучасна політична карта Африки сформувалася в середині XX століття. Майже всі африканські країни були колоніями. Зараз серед держав континенту переважають країни, що розвиваються.

 Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Нанесіть на контурну карту кордони та позначте столиці держав: Алжир, Єгипет, Судан, Намібія, ПАР, Сомалі, Кенія, Чад, Танзанія, Ніґерія.(за допомогою презентації, контурної карти, атласу).

Які ж проблеми пов'язані з кількістю населення та рівнем розвитку країн Африки? Найгострішою проблемою є проблема голоду. На континенті виробляється тільки 65% продуктів, необхідних для харчування населення. Ситуація ускладнюється швидкими темпами зростання кількості населення Африки, міждержавними та етнічними конфліктами. Головна причина демографічних проб­лем Африки все ж таки пов'язана з економічною відсталістю країн континенту. Так, погіршення природних умов (наступ пустелі на савану, скорочення площ лісів) обумовлено нераціональним їх використанням, бо рівень економічного розвитку не дозволяє проводити їх помірковану експлуатацію. Таким чином, розв'язання проблем африканського континенту насамперед полягає в підви­щенні економічного рівня країн, застосуванні науково-технічного Прогресу.

Випереджувальне завдання. ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ.

Абсолютна більшість африканських країн (51) визнали Україну як незалежну державу і встановили з нею дипломатичні відносини. Проте лише в Алжирі, Єгипті, ПАР діють українські посольства. У більшості інших країн Африки українські дипломати були акредитовані за сумісництвом, що свідчить про низький рівень налагодження відносин з африканськими країнами.

Безпосередні торговельні контакти встановлені лише з обмеженою кількістю північноафриканських держав. Переважну більшість товарів, вироблених на Африканському континенті, Україна закуповує на міжнародних біржах.

Існує широкий спектр можливостей українсько–африканського співробітництва у сфері інфраструктури, розвиток будівництва та транспорту. Є всі передумови для розвитку української присутності на ринку авіаційних пасажироперевезень та вантажоперевезень. Таким чином, Україна тісно підтримує і налагоджує зв’язки з країнами Африки.

Учитель Діти,  ми з вами назвали різні види народів Африки, а учні ще приготували невелику презентацію, присвячену народам Африки.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Відеофільм про народи Африки

Питання до фільму:

1. Чи є різниця між білими і чорними? (Люди розрізняються за душею, а не за кольором)
2. В кого вірують народи Африки? (примитівни(шамани), християнство і іслам)
3. Який народ проживає у вологих екваторіальних лісах?(Пігмеї)
4. У якого племені будівництвом житла зайняті виключно жінки?(народ карамоджо. Уранга)
5. Які народи проживають в Африці? Які умови життя і традиції у цих народів?

V. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

• Населення Африки різноманітне і складається з представників трьох найбільших рас: екваторіальної, європеоїдної, монголоїдної.

• Сучасна політична карта Африки сформувалася в середині XX ст.

• Майже всі африканські країни були колоніями. Зараз серед держав континенту переважають країни, що розвиваються.

• ПАР — єдина розвинена країна Африки, що має вигідне географічне положення, різноманітні природні ресурси на природні умови. У розвиненій економіці ПАР провідну роль відіграють такі галузі, як гірничодобувна промисловість, машинобудування, сільське господарство.

• Єгипет — одна з найдавніших країн світу, у населенні якої переважають представники європеоїдної раси. Країна розташована на перехресті міжнародних шляхів. Провідна галузь економіки — сільське господарство.

   Головними проблемами країни є нестача води та швидке зростання населення.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати  §20  підручника. Підготуватись до к. р. § 11-20.

Список використаної літератури:

1. Географія материків і океанів: Підруч. для 7кл. загальноосвіт. навч. закл. / С. Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Навч. книга, 2007. – 272 с.: іл.  
2. Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7клас:Розробка уроків. –Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – 368с.   
3. Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7 клас : Дидактичні матеріали до уроків. – Харків: Веста: Видавництво» Ранок», 2003. – 144с.    
4. Довгань Г. Д. Географія материків і океанів. 7 клас : Матеріали до уроків. – Харків: Веста: Видавництво» Ранок», 2007. – 160 с. 
5. Методичний комп’ютерний посібник. Географія 7 класу. «Основа».
6. Журнал  «Географія. Краєзнавство. Туризм.» № 11(592),

 березень 2009 р.

7.   Журнал  «Географія. Краєзнавство. Туризм.» № 10(591),

 березень 2009 р.

8.       Журнал  «Географія. Краєзнавство. Туризм.» № 18-19(743-744), травень  2012 р.                                     

                                     Сайти:

1. http://rutube.ru/video/44505f7d98cbe0cd36db0635c6d5ba63/#.UJdGvIY9LX8
2. http://school.xvatit.com/index.php?title Презентація, виконано учителем-методистом Міжнародного  Ліцею «Гранд» Коваленко Р.Р 

Додаток №  2. Конспекти досліджень 6, 7, 8 класів та практичні роботи 10 клас.

Урок-дослідження 6 клас.

Тема:Дослідження «Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття».

Мета:повторити матеріал за розділом «Розвиток географічних знань про Землю; продовжити формування навичок  добирати додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі з різних джерел; працювати з картами маршрутів мандрівників і дослідників; оцінювати результати  подорожей та експедицій у різні часи; виховувати повагу до людей, які розвивали географічну науку та формували сучасні уявлення  людей про  Землю.

Обладнання: підручник, контурні карти, атласи, настінна карта, додаткова література про дослідників, відео фрагменти, портрети мандрівників і дослідників, Інтернет.

Тип уроку: дослідження.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Урок проводиться в формі гри-подорожі. Учні об’єднуються в шість груп і виконують певні завдання. Учитель визначає час роботи груп на кожному етапі та час на підбиття підсумків чергового етапу уроку.

ІІ. Дослідження.

І етап.

СТАНЦІЯ «КАРТОГРАФІЧНА».

Кожна група отримує контурну карту і завдання до неї:

І група – підпиши географічні об’єкти, в межах яких відбувалися подорожі Васкода Гами;

ІІ група – підпишіть географічні об’єкти, в межах яких відбувалися подорожі Христофора Колумба;

ІІІ група – підпишіть географічні об’єкти, в межах яких відбувалися подорожі Фернана Магеллана;

ІУ група - підпишіть географічні об’єкти, в межах яких відбувалися подорожі Джеймса Кука;

У група – підпишіть географічні об’єкти, в межах яких відбувалися подорожі Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарєва;

УІ група – підпишіть географічні об’єкти, межах яких відбувалися порожі І. Крузенштерна і Ю. Лисянського.

Завдання: представник кожної групи на карті різними прапорцями позначають ці об’єкти на загальній карті на дошці.

ІІ етап.

СТАНЦІЯ «МОРЕПЛАВАТЕЛЬНАЯ».

Кожна група заздалегідь готують фото, картинки або моделі кораблів на яких

відбувалися подорожі:

І група – Васкода Гами;

ІІ група – Христофора Колумба;

ІІІ група – Фернана Магеллана;

ІУ група -  Джеймса Кука;

У група – Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарєва;

УІ група – І. Крузенштерна і Ю. Лисянського.

ІІІ етап.

СТАНЦІЯ «БІБЛІОТЕЧНА».

Кожна група працює з додатковими джерелами географічних знань, які заздалегідь дібрано в кабінеті географії, шкільної бібліотеці та особистих бібліотеках учнів, Інтернеті.

Завдання: знайдіть у наданій вам літературі інформацію, яка стосується мандрівників та дослідників Землі.

ІУ етап.

СТАНЦІЯ «ПІЗНАВАЛЬНА».

Кожна група за допомогою додаткової літератури готує 1-2 хвилинну презентацію досліджень відповідних мандрівників та дослідників. На дошці розміщуються їхні портрети:

І група – Луїс де Торрес;

ІІ група – ВіллемБаренц;

ІІІ група – Генрі Гудзон;

ІУ група – Вільям Баффін;

У група – Жан Франсуа Лаперуз;

УІ група – Жак ІвКусто.

У етап.

СТАНЦІЯ «ГЕОГРАФІЧНИЙ КІНОЗАЛ».

Учитель пропонує учням переглянути відео фрагменти про дослідників(без звуку), учні повинні визначити про кого відео фрагмент.

ІІІ. Підсумки уроку.

Висновок. Географія належить до найдавніших наук світу. Багато дослідників внесли свій внесок в розвиток географії. Ми сьогодні ще раз ознайомились з їхніми досягненнями. Особливим ефективним є поєднання дослідження Землі з космосу з експедиційними дослідженнями на місцевості.

Виставлення оцінок.

ІУ. Домашнє завдання.Опрацюйте відповідний матеріал підручника. Повторити тему «Пізнання і дослідження Землі».

Урок-дослідження 7 клас.

Тема:Природні унікуми Південної Америки.

Мета:Виявити найвідоміші унікальні об’єкти Південної Америки, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО,пояснити причини їхньої унікальності;узагальнити знання учнів про природу Південної Америки, про унікальність його природних об'єктів; продовжити формування навичок  добирати додаткову інформацію; працювати з картами Південної Америки.

Обладнання: фізична і політична карта Південної Америки, контурна карта Південної Америки, карта природних зон материка, сайти мережи Інтернет, енциклопедії.

Тип уроку: дослідження.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

 Урок проводиться формі гри-дослідження. Учні об’єднуються вп’ять груп і виконують певні завдання. Учитель визначає час роботи груп на кожному етапі та час на підбиття підсумків чергового етапу уроку.

ІІ. Дослідження.

1. Дослідження унікальних об’єктів. Кожна група за допомогою плану і додаткової літератури характеризують природні унікальні об’єкти.

План дослідження.

 1. Назва об'єкту.

 2. Географічне положення.

 3. Характеристика природних умов.

Висновок. У чому полягає унікальність даного об'єкта природи?

Приклади унікальних об’єктів Південної Америки:

1. Водоспади «GargantadelDialo» («Горло Дияволу»)розташовані на території Національного парку Ігуасу в аргентинській провінції Місьйонес. Залежно від рівня води в річці Ігуасу, в парку є від 160 до 260 водоспадів, а також понад 2000 різновидів рослин і 400 видів птахів. Національний парк Ігуасу був включений до Списку всесвітньої спадщини в 1984 році.
2. «SolitarioGeorge» (Самотній Джордж), остання жива гігантська черепаха цього виду, яка народилася на острові Пінта, проживає в Національному парку Галапагос в Еквадорі. Їй зараз приблизно 60-90 років. Галапагоські острови були спочатку включені до Списку всесвітньої спадщини в 1978 році, але в 2007 були відзначені, як ті, що знаходяться під загрозою.
3. Льодовик Періто-Морено розташований у національному парку Лос-Гласіарес, на південному сході аргентинської провінції Санта-Круз. Це місце було внесено до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО в 1981 році. Льодовик є одним з найбільш цікавих туристичних об’єктів в аргентинській частині Патагонії і 3-м за величиною льодовиком в світі після Антарктиди і Гренландії.
4. Національний парк Рапа-Нуї, деякі з 390 кинутих величезних статуй із спресованого вулканічного попелу (моаї мовою ропа-нуї) біля підніжжя вулкана Рано Рараку на острові Пасхи, в 3700 км від узбережжя Чилі. Національний парк Рапа-Нуї включений в програму Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1995 року.
5. Цитадель інків Мачу-Пікчу в перуанському місті Куско. Мачу-Пікчу, особливо після отримання статусу Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО в 1983 році, став центром масового туризму. У день місто відвідують 2000 туристів; з метою збереження пам’ятки ЮНЕСКО вимагає скоротити кількість туристів на день до 800.

2. Впізнай мене за зображенням.На екрані або на дошці зображення  унікальних об’єктів Південної Америки, за зображенням визначити назви об’єктів.(Див. додаток презентація№1).

3.Робота з картою. На контурну карту нанести ці унікальні об’єкти Південної Америки.

4.Запрошуємо до мандрівки дорогою інків. Розгляньте зображення цитаделі інків Мачу-Пікчу, розташований у перуанському місті Куско, його з іншими частинами імперії пов’язувала досконала для свого часу мережа доріг – Кхапак-Ньан (мовою кечуа «велика дорога інків») – протяжністю 30 тисяч кілометрів, яка покриває територію шести південноамериканських країн. Вона проходить через найрізноманітніші ґрунти і кліматичні зони, через гори, родючі долини, ліси і пустелі.

 За політичною картою Південної Америки нанесіть на контурну карту Південної Америки дорогу інків, яка простягається від півночі Колумбії на південь Аргентини і Чилі через Болівію, Перу,Еквадор.

5. Географічний кінозал.Учитель пропонує учням переглянути відео фрагменти про унікальні об’єкти Південної Америки(без звуку), учні повинні визначити про що відео фрагмент.

ІІІ. Підсумки уроку.

Висновок. Таким чином, на прикладі регіону Південної Америки можна було познайомитися з програмою ЮНЕСКО Світова спадщина, яка почала своє існування з 1975 року. З 1977 року щорічно Комітет Всесвітньої спадщини проводить сесії, на яких визначаються об'єкти програми - природні або створені людиною об'єкти, пріоритетними завданнями по відношенню до яких є збереження та популяризація в силу їх особливої, культурної, історичної або екологічної значимості. Держави, на території яких розташовані об'єкти Світової спадщини, беруть на себе зобов'язання щодо їх збереження.

Виставлення оцінок.

ІУ. Домашнє завдання.Опрацюйте відповідний матеріал підручника. Повторити тему «Південна Америка».

Література:

1. http://vsviti.com.ua/makepeaple/20019
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Водоспад_Іґуасу
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Самотній_Джордж
4. http://www.autotravel.ua/articles/10-dyvovyzhnyh-zvukiv-yaki-varto-pochuty/view_print/
5. http://myplanet.com.ua/?p=476
6. http://podorozg.ostriv.in.ua/publication/code-142CA4B851C9A/list-18C8FF64F27
7. Думанська Г.В., Вітенко І.М. Практичні роботи з герографії: практикум для 7-го кл. – Кам’янець –Подільський:Аксіома,2015.- 60с.
8. Клименко В.Г./ автор-укладач. За сторінками шкільного підручника географії. Хрестоматія. 7 клас. – Х.: Вид. група «Основа»,2007. – 192с.

Дослідження №1. 8 клас

Тема: Прокладання маршрутів за топографічною картою.

Мета: Сформувати навички прокладання маршрутів за топографічною картою; оцінювати значення топографічних карт для життєдіяльності людини.

Обладнання: навчальна топографічна карта, лінійка, транспортир, олівці.

Хід дослідження

1. Прокладіть найкоротший маршрут від с. Шутнівці  до с. Устя, якщо ви плануйте їхати на велосипеді.

Дослідження маршруту

1. Мета маршруту.
2. Накресліть маршрут (лінію) на топографічній карті.
3. Прямокутні координати першої точки (с. Шутнівці), прямокутні координати останньої точки (с. Устя).
4. Напрям руху(визначаємо азимути, за якими потрібно рухатися за маршрутом):

а) оз. Святе;

б) г. Тарасівка;

в) глинястий кар’єр.

4. Відстань всього маршруту (в кілометрах).

5. Характер рельєфу.

6. Назвати географічні об’єкти, через які проходить  маршрут.

7. Висновок.

2. Опишіть рельєф у північній частині топографічної карти:

а) рельєф місцевості гірський чи рівнинний;

б) яка найвища точка місцевості, де вона розташована;

в) яка найменша висота місцевості;

г) визначте, у якому напрямку відбувається загальне зниження земної поверхні;

д) чи є пагорби, яка їх абсолютна та відносна висота;

е) чи є западини, річкові долини, яри;

ж) які штучні форми рельєфу є в цій місцевості.

3. Дослідить місцевість у вздовж річки Смотрич та населений пункт Ціклівці :

Варіант1. Вплив господарської діяльності на людину.

Варіант 2 .Які форми рельєфу та рослинність.

Література

1. Практичні роботи з географії.8-ий клас/ Г. В. Думанська, І.М Вітенко. – Кам’янець-Подільський: Аксіома,2016. – 64с.

https://studopedia.ru/17_124853_opis-mIstsevostI-ta-rozvyazannya-zadach-za-navchalnimi-topografIchnimi-kartami.html

Практична робота №1.

Тема:Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн світу.

Мета:закріпити знання про демографічні процеси в сучасному світі, схарактеризувати структуру зайнятості населення та відмінності по регіонам.

Завдання1(1 бала).Поясніть поняття «трудові ресурси і «зайнятість населення».

Завдання 2(2 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте: 

а) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;

б) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;

в) як забезпечені трудовими ресурсами постсоціалістичні країни; 

г) поясніть причини розбіжностей у показниках кількості насе­лення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним рівнем розвитку.

Завдання 3 (2 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

а) особливості розподілу населення за основними галузями господарства в кранах із різним рівнем розвитку;

б) поясніть причини розбіжностей у структурі зайнятості насе­лення.

Завдання 4 (1 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних показників у країнах із різним рівнем роз­витку.

Завдання 5 (1 бала). Проаналізуйте дані таблиці та поясніть, чому, незважаючи на світову економічну кризу, рівень безробіття в розвинених країнах набагато нижчий, ніж у постсоціалістичних країнах та країнах, що розвиваються.

Завдання6 (2 бала). Зробіть висновок, характеризуючи зв’язок між часткою працездатного населення, структурою зайнятості по галузях господарства, рівнем безробіття, соціально-професійною структурою та рівнем соціально-економічного розвитку країн.

Завдання 7 (3 бала). Завдання на контурній карті.

Практична робота №2.

Тема:Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн світу (за вибором).

Мета: закріпити та систематизувати знання про природні ресурси світу; вдосконалити уміння та навички застосовувати набуті знання під час виконання практичних завдань; розвивати вміння розраховувати ресурсозабезпеченість та порівнювати співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу, уміння будувати та аналізувати діаграми; виховувати аналітичне мислення, заощадливе ставлення до природних ресурсів.

Завдання1(1 бала).Поясніть поняття «природні ресурси» і «ресурсозабезпеченность».

Завдання 2.(2 бала).Ознайомившись із статистичними даними, поданими в таблиці, визначіть ресурсозабезпеченість цих країн за вказаними видами ресурсів, за варіантами:

Івариант: Китай та Індія

ІІ варіант: США та Бразилія

ІІІ варіант: Україна та Канада

ІУ варіант: Росія та США

При визначенніресурсозабезпеченостінеобхіднокористуватисявідповіднимиформулами:
а) Забезпеченістьмінеральними ресурсами визначається на кількістьроків. Наприклад, якщо запаси паливастановлять 100 млрд. т, а їхвидобутокдорівнює 500 млн. т щороку, тоді:
100 млрд.т/500 млн.т = 200 років,тобто в даномувипадкунеобхіднокористуватися формулою

P=З/В

де Р - ресурсозабезпеченість; З - запаси; В - видобуток.

б) Забезпеченістьземельними ресурсами визначають як відношенняплощіоброблюваних земель (З) до загальноїкількостінаселення (Н). Таким чином встановлюєтьсякількістьгектарівземлі, щоприпадає на 1 чол.:

Р=З/Н

в) Аналогічно, як і в попередньомувипадку, визначаєтьсязабезпеченістьводними ресурсами: цевідношеннясумарногорічкового стоку (С) до кількостінаселення (Н):

З=С/Н

Так ми встановимо, яка кількістьрічкового стоку (тис.^м3) припадає на 1 чол.

Завдання 3.(2 бали)Використавшикарти атласу та запропонованістатистичнідані, дайте порівняльну характеристику ресурсозабезпеченостідвохкраїнсвіту за варіантами.

Завдання 4. (2 бали).Якийрегіонкращезабезпеченийосновними видами ресурсів:
І варіант: ЄвропачиПівнічна Америка?
ІІ варіант: Азіячи Африка?
ІІІ варіант: Південна Америка чиАвстралія?

ІУ варіант: Азія чи Північна Америка?
Свої твердження аргументуйте і зробіть висновок.

Завдання 5.(2бали)Нанести на контурну карту країни найбільш забезпеченими лісовими ресурсами, указати які країни відносяться до північного, а які до південного поясу.

Завдання 6. (3 бали) Зробіть висновки. Поясніть, чому про ре­сурсозабезпеченість країн та регіонів не можна судити лише за роз­мірами запасів. Висловіть власне бачення розв’язання проблем ре­сурсозабезпеченості.

Практична робота № 3.

Тема: Порівняльна характеристика промисловості ФРН, Франції, Великої Британії, Італії(за вибором).

Мета: Повторити та систематизувати знання про країни Європи; вдосконалювати вміння характеризувати та порівнювати галузе­вий склад промисловості головних країн Західної Європи; розви­вати вміння працювати з картами атласа, підручником, таблиця­ми, діаграмами, уміння систематизувати навчальний матеріал та статистичні дані; уміння виконувати завдання в контурних кар­тах; виховувати акуратність, уважність та зосередженість, аналі­тичні здібності.

Обладнання: атласи, контурні карти Європи, підручники, та­блиці, діаграми.

Завдання 1 (2 бала).За даними таблиць побудувати для кож­ної порівнюваної країни кругові діаграми.

Завдання 2 (2 бала). Порівняйте кількість зайнятих у промис­ловості та частку галузей промисловості у ВВП даних країн.

Завдання 3 (2 бала). Випишіть у таблицю галузі промисловос­ті порівнюваних країн, які є галузями міжнародної спеціалізації.

Завдання 5 (3 бала). Позначити на контурну карту основні центри: нафтопереробки,чорної металургії, машинобудування порівнюваних країн (стр.16-19 в контурній карті).

Завдання 4 (3 бала). Зробіть висновок, назвіть ознаки схожос­ті та відмінності промисловості порівнюваних країн. Поясніть, які причини, на вашу думку, обумовили виявлені розбіжності.

Практична робота № 4.

Тема: Порівняльна характеристика господарств країн Канада та США.

Мета: Повторити та систематизувати знання про країни північної Америки; вдосконалювати вміння характеризувати та порівнювати галузе­вий склад промисловості головних країн північної Америки; розви­вати вміння працювати з картами атласа, підручником, таблиця­ми, діаграмами, уміння систематизувати навчальний матеріал та статистичні дані; уміння виконувати завдання в контурних кар­тах; виховувати акуратність, уважність та зосередженість, аналі­тичні здібності.

Обладнання: атласи, контурні карти Канади, США, підручники, та­блиці, діаграми.

Завдання 1 (2 бала). За даними таблиць побудувати для кож­ної порівнюваної країни кругові діаграми.

Структура зайнятості населення у головних

галузях господарства (у %)

Завдання 2 (2 бала). Порівняйте ВВП США та Канади за 2015 та 2016 р.

Частка головних галузей господарства

у ВВП країн (у %)

Завдання 3. (4 балів). Порівняти господарства країн США та Канади за основними пунктами в вигляді таблиці.

Завдання 4.  (2 балів). Позначити на карту основні центри промисловості США та Канади.

Завдання 5. (2 балів). Зробіть висновок, назвіть ознаки схожос­ті та відмінності промисловості порівнюваних країн. Поясніть, які причини, на вашу думку, обумовили виявлені розбіжності.

Додаток № 3. Тестові завдання з географії

Приклади  форм и методів оцінювання тема «Внутрішні води України» 8 клас:

1. Програмований контроль «Річки України»

Умова, що записана на дошці:

Учні письмово позначають цифрами-кодами назви річок, що демонструє вчитель на фізичній карті.

2. Програмований контроль «Типи озерних улоговин за походженням»

Умова, що записана на дошці:

Перелік контрольних запитань:

1. Озера, що лежать в заплавах річок.

2. Озерні улоговини, що розташовані в кратерах згаслих вулканів.

3. Озера — залишки давніх морських басей­нів.

4. Озерні улоговини, що утворилися у по­рожнинах та просіданнях ґрунту при таненні багаторічної мерзлоти.

5. До яких озер за походженням улоговин належить озеро Сасик (Сиваш) у Криму?

6. Озера, що лежать на узбережжях Чорного та Азовського морів (відокремлені піщаними косами затоплені гирла річок).

7. Озера, улоговини яких лежать у прогинах чи розломах земної кори.

8. Озерні улоговини, розміщені у лійках чи провалах, що утворилися після розчинення водою гірських порід.

9. До яких озер за походженням улоговини відносять озеро Ялпуг?

10. Озера, що з'явилися внаслідок завалу гірськими породами річкової долини.

11. Якими є за походженням улоговин Шацькі озера?

12. До якої групи озер за походженням улоговин належить озеро Синевир у Карпатах?

3. Тест «Внутрішні води України»

Географічний диктант «Так чи ні?»

Північний Льодовитий океан.

1. Північний Льодовитий океан – найменший з океанів.
2. Він лежить у центрі Арктики.
3. За кількістю островів він посідає перше місце.
4. Найбільшою затокою є Гудзонова.
5. Найбільшим островом є Гренландія.
6. Північний Льодовитий  океан має теплий клімат.
7. В океані є високі хребти, схожі на гори суходолу.
8. Видатним дослідником Арктики був Отто Шмітд, Академії наук України.
9. Із рослин тут є бурі та червоні водорості.
10.  Із тварин водяться моржі, тюлені, кити,білий медвежі.
11.  Біля берегів Європи й Канади розвідано родовища природного газу й нафти.
12.  Північноморський шлях – це судноплавна магістраль, що діє протягом року.

Індійський океан

Географічний диктант

«Чи вірите ви,що…»

1. Індійський океан лежить переважно в Південній півкулі.
2. Найбільшу солоність має Червоне море.
3. Північна частина океану дуже холодна.
4. На півночі океану клімат формують мусони.
5. Морські змії, які живляться рибою, неотруйні.
6. У прибережних районах живуть білі ведмеді, котики.
7. Найбільшими островами є Шрі-Ланка й Мадагаскар.
8. Суецький канал з’єднує Червоне море із Середземним.
9. Найвища температура спостерігається в Червоному морі та Пермській затоці.
10.  Індійський океан має зв'язок із Північним Льодовитим океаном.
11.  Дослідниками Індійського океану були Же Хо, Васко да Гама, Джеймс Кук.
12.  За запасами й видобування нафти та природного газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океану.

Додаток № 4. Мотивація навчальної діяльності учнів (висловлювання).