Сценарій "День української мови та писемності"

Виховний захід до Дня української писемності та мови.

Мета: сприяти усвідомленню значення рідної мови; виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб – українську мову.

Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову, портрети Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки; книжкова виставка, вишиті рушники, осінні букети.

      Хід заходу

Ведуча

У нас сьогодні свято мови, -

В колисці гойданій та скупаній в росі.

У нас сьогодні свято слова

Говорімо державною мовою всі!

 

Ведуча

О, мово соловʼїна, калинова!

Яких іще нам слів дібрати?

Джерельна, чиста, світанкова –

Тебе ми вічно будем шанувати.

 

Ведуча

Тебе ми з першим звуком полюбили,

Бо ж колискові мамині пісні

Великої любові нас навчили

До мови рідної й землі.

 

Ведуча

Без тебе ми не уявляємо і днини,

Без тебе як нам жити і радіти?

Ми зробимо усе для України,

Щоб мові вічно і цвісти, і жити.

 

Ведуча

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу.

Ведуча

Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове письмо. Вузлики були  різних кольорів, які древні люди вміли розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім були ієрогліфи.  Пройшло  не одне століття аж поки  створилися літери... 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча

Перше ж слов'янське письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а у 862 році над створенням алфавіту прцювали Кирило та Мефодій. Брати створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом з прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти.

Ведуча

Люди вже давно збагнули, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші. Вони пробували писати на різних матеріалах: глиняних дощечках, березовій корі, на шовковій тканині, на металевих пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.

Ведуча

Нарешті люди винайшли пергамент –дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням, золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей.

Ведуча

Найбільшого розмаху книготворча справа набула за часів Ярослава Мудрого. Князь хотів подивувати світ високим на той час рівнем писемності й культури свого народу, для чого створив при дворі, в приміщеннях Святої Софії Київської, знамениту школу переписувачів книжок зі своєї і чужих мов.

Ведуча

Звідусіль були запрошені до Києва знавці найпоширеніших мов світу, аби вони могли навчити здібних до наук княжих синів, а ті, в свою чергу, своїх наступників, але не лише перекладати і переписувати все те, що було створено розумом і руками їхніх попередників, а й самі писати власну історію свого народу.

Ведуча

              Одним з найосвіченіших людей Київської Русі того часу був Нестор-літописець.Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

 

 

 

 

 

 

Ведуча

    Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим, чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання.

Ведуча     

З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями.

Ведуча

Помер Нестор – літописець 9 листопада бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.

Ведуча

А в Україні, починаючи з  листопада 1997 р.,  згідно Указу Президента України встановлено День української писемності та мови, який відзначають  щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Виступ учнів 5 класу

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

2-й учень

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

3-й учень

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

 

 

4-й учень

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

5-й учень

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно

айкраще місце на землі!

6-й учень

Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

7-й учень

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

8-й учень

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

9-й учень

А знехтуємо рідне слово —

Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

 

 

 

 

 

10-й учень

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

11 –й учень

 

 

 

Ведуча

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• починаючи з 2000 року Українська телерадіокомпанія проводить Всеукраїнський диктант національної єдності;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика . Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

Ведуча.

        Ми — українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

 

Ведуча.

       Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

 

Ведуча.

       Весь світ віддає шану великим володарям українського слова —

        Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

 

 

 

 

Ведуча.

       Вчи мову, спілкуйся на здоров’я, адже наша мова неповторна,       калинова, солов’їна, лірична та ніжна.

Ведуча.

«Стань поруч і заспіваймо, брате,

Мову батьківську всім треба знати.

Мову держави, в якій живемо,

Прапор якої у світ несемо!»

Ведуча.

        Ці слова взято з гімну українській мові, який зараз виконають учні 6 класу.

 

Виступ учнів

 

1.Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

 

2.Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша нам вона!

А мову знаючи, здобути

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

 

 

 

 

 

 

 

3.Так, рідна мова — це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Бо в ній усе — і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг.

Й свята Мадонна — мати з діточками,

І Матір Божа — вічний оберіг.

І верби, що схилилися на воду.

 

4.Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов’їна,

Бо мова глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

 

Ведуча.  Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

 

Ведуча.  

 

Друзі! Простуймо світом гордо й незалежно, знаймо, що ми діти вільної України, багастраждальної, але роботящої і доброї, щирої нашої Батьківщини.

 

Ведуча.  

Любімо свою мову, свій милий край, свою Україну! Пам’ятайте! Доки буде жити українська мова, буде існувати українська нація, бо мова – дух народу.

 

Ведуча. Дякуємо за увагу!