Сценарій "Дружина юних пожежників"

Про матеріал

Дружини юних пожежних — добровільні об'єднання учнів, які створюються з метою виховання у них мужності, благородства, фізичної загартованості та пожежно-технічної професійної орієнтації.

Діяльність дружин юних пожежних здійснюється на основі Закону України «Про пожежну безпеку», на демократичних засадах, гласно, на основі зацікавленості учнівської молоді у вивченні пожежної справи, при ши­рокій їх ініціативі та носить гуманний, благодійний характер.

Перегляд файлу

Сценарій ДЮП

(Одна дівчина заходить з парасолькою + 4 учасники)

Діана: Вас вітає команда юних пожежників Жучковецької ЗОШ І-ІІ ступенів

Разом: «Полум’я сердець»

Діана:

Дружина ! Рівняйсь! Струнко!

Наш девіз (усі):

Вогонь не спотворить

Людей  і  довкілля, -

Відмінно ми знаєм пожежегасіння!

Від спалаху вогника застережем!

Аби не було плачевних проблем!

Настя:

Всіх у цій залі вітаємо щиро,

Зичимо щастя, здоровя  і миру!

Сніжана:

Хай вам вогонь буде вірним слугою,

Хай не загрожує лихом-бідою.

Ліля:

Хай не палають пожежі ніколи

Ні в ваших домівках, ні в лісі, ні в полі.

Христя:

Щоб не доводилось людям ніколи,

Чути сигнали пожежних машин.

Діана:

Ми створили у Жучковецькій школі

Разом:

Юних пожежників дружний загін.

Ваня (входить):

       Оце  пожежники! Вогонь  в  серцях! Сонце  припікає, пташечки  співають, дівчата – в  міні! Та  ще  й  які!  Вогонь, а  не  дівчата. Мене  тут  одна  так  запалила, так  запалила! Агов! Вікусю, де  ти?!

(Виходить  дівчина  Ліля з  парасолькою).

(Звучить  музика, на  сцені  закохані  з  парасолькою).

Ваня.

       Весна  надворі. Що  мені  весна…

       Для  мене  ти – веснянка  неземна.

       Таких, як  ти, на  світі  більш  немає.

       Вогонь  в  моєму  серці  так  палає!

Ліля.

       Не  бійсь, Вікторе, згоріти  не  дадуть!

       Пожежників  дружини  юних  тут.

       І  щоб  вогонь  в  душі  твоїй  згасить ,

       На  «101» устигнуть  подзвонить (вказує  на  плакат).

Ваня. (опускається  на  коліно).

       Ну  зрозумій, мені  без  тебе,

       Напевно, тяжко  буде  жить.

       Згадай  багрянцем  вкрите  небо

       І  нашої  любові  мить…

       Згадай, як  ми  будили  роси

       В  Жучківцях  наших  в  час  нічний.

       Берізок  заплітали  коси,

       Стрічали  ранок  вогняний.                 

(Ходить  пожежник Діана, записує  порушення).

        Діана.

        Стривайте! Годі! Що  це  за  слова? «Багряне  небо», «ранок  весняний». Чи  є  в  гарячих  ваших  головах  на  час  пожежі  вихід  запасний?

Де  план  евакуації? Вода?

Протипожежний  щит? Де  вогнегасник?

Пожежники! Сюди, сюди  гайда!

Гасіть  пожежу  в  серці  цих  нещасних!

Настя:

Нехай від кохання серця лиш палають,

Жаринки любові щораз зігрівають,

А полум′ям  радості душа займеться,

І вже „101” телефонувать не доведеться!

Сніжана:

Вогник -  друг наш, а не ворог,

Будь серйозним, друже, з ним, -

Легковажних зітре миттю в порох,

Він буває радісним і злим.

Христя:

Хай дзвенить веселий сміх,

Хай бадьорить він усіх –

Літніх, юнацтво та діток  малих.

Друже! Не жартуй з вогнем!

Разом:

І не матимеш зайвих проблем.

Ваня:

Що?! І знову якісь правила? У школі правила поведінки, на дорозі  правила руху. А ви про які згадували?

Ліля:

Про надзвичайно важливі правила протипожежної безпеки!

Ваня:

Кому вони потрібні? Жили без них люди 1000 років і горя не знали.

Христя:

Горя, кажеш не знали? Знали, ще й якого!

Ліля:

Такого, що ні в казці сказати, ні пером описати.

Сніжана:

Хіба у вірші розказати! От, послухайте:

Діти грались сірниками біля гарного коня

Миттю Троя запалала і згоріла вся дотла.

Щоб вогонь вас не привів до біди, халепи

Треба добре знати всім правила безпеки!

Настя:

Хан Батий прийшов у Київ і цигарку запалив,

Впав недопалок додолу і весь Київ  спопелив.

Ці уроки історичні треба всім запамятать

Знати правила безпеки і завжди виконувать!

Ваня:

Невже це все правда?

Діана:

Та ні, це казка. Стара казка на новий лад.

Казка «Дід і баба»

Ваня. Казав тобі, бабо, не вмикай у одну розетку одночасно і праску, і пральну машину, і телевізор, і електропіч. Догралась до короткого замикання і лишилися біля розбитого корита!

Діана. А може, до Золотої Рибки звернутися?

Ваня. Звернутися, звісно, можна. Але ж і  її можливості не безмежні. Так що вчи, бабо, правила протипожежні.

Настя:  Казка «Царівна-жаба»

Царівна-жаба. Що ж ти накоїв, Іван-Царевичу? Ну побачив ти, як я з жаби на царівну перетворилась, ну вирішив спалити в печі мою жаб’ячу шкурку. Але ж навіщо було її бензином поливати?! А тепер ні шкурки, ні печі, ні домівки. Шукай мене за тридев’ять земель!

Сніжана: Казка «Попелюшка»

Попелюшка. Ох, не потрібно було мені висипати попіл біля порогу. У попелі лишилась непогасла жаринка. Від неї усе й зайнялося. Через те й довелося мені, щоб поїхати на бал, кликати добру фею, бо від пожежі лише чарівні кришталеві черевики й уціліли.

Христя:  Казка «Баба Яга»

Баба Яга. Ой лишенько! Запросила, на свою біду Змія Горинича в гості. А він надумав посеред хати вогнем дихати!  Була в мене хатка на курячих ніжках, а лишилися самі курячі стегенця-гриль. Добре, хоч ступа в гаражі стояла та вціліла від вогню…

Ліля:

Ну то що, варто вчити правила протипожежної безпеки?

Ваня:

Ваші правила безпеки не цікаві і нудні!

Від життя вони далекі, не потрібно це мені!

Ліля:

Не хочеш мати з вогнем халеп — то слухай правила в стилі РЕП!

Діана:

Пам’ятайте дітлахи:

Сірники не іграшки!

Всім, хто грається з вогнем

Не уникнути проблем!

Настя:

Якщо в лісі ви гуляли

І багаття розкладали —

Треба вогнище залити

Щоб  біди не наробити.

Сніжана:

Як не хочеш мати клопіт

І великі збитки,

Вимикай як ідеш з дому

Електричну плитку.

Ліля:

Увімкненні газ, телевізор чи праску

Без нагляду залишати не слід.

Пам’ятай це, будь ласка,

бо від цього стільки бід!

Христя:

Якщо ж лихо не минуло

І пожежа спалахнула —

Цінних не втрачай хвилин,

Телефонуй на 101.

(демонстація знаку пожежної безпеки «Телефон для використання при пожежі)

Діана:

Усе запам’ятав?

Ваня:

Авжеж! Ми не допустимо пожеж!

Настя:

Дивись, порозумнішав він.

Ваня:

Візьміть мене у свій загін.

Сніжана:

Що, візьмемо?

Ліля:

Чому й не взяти.

Христя:

Та треба ще його навчати.

Ваня:

Хіба я ще не все вивчив?

Христя:

Ні, ще не все. Що ти знаєш про знаки пожежної безпеки?

Ваня:

Я знаю дорожні знаки, розділові знаки, ще знаки зодіаку, а про такі щось не чув.

Ліля:

Ну тоді дивись і слухай !

(звучить пісня на мелодію пісні «Учат в школе», під час виконання якої учасники загону демонструють заборонні та попереджувальні знаки)

 


Знак заборони  «Забороняється користуватися відкритим вогнем.»

Діана:

Знак заборони  «Забороняється палити»


Ці два знаки як брати,

Придивись уважно ти:

Перший знак заборона вогонь відкритий.

Там, де другий  знак висить,

заборонено курить,

Це повинні знати і дорослі, й діти.

 

Попереджувальний знак «Пожежонебезпечні. Легкозаймисті речовини»

Настя:

Попереджувальний знак

Треба дуже добре знать.

Подивися і запам’ятай віднині:

Де встановлено його,

Не розпалюють вогонь,

Бо там є легкозаймисті речовини.

Попереджувальний знак «Вибухонебезпечно»

 

Сніжана:

Ось іще один із них

Попереджує усіх:

Може вибух статись, будьте обережні!


Знак евакуації «Вихід тут (лівобічний)»

Знак евакуації «Вихід тут (правобічний)»

Знак евакуації «Направляюча стрілка»

Знак евакуації «Покажчик виходу»


Христя:

Ну а ці підкажуть всім.

Яким шляхом залишить дім,

Якщо в ньому раптом спалахне пожежа.

Ваня:

Дякую, друзі, вам за науку

З радістю вам подаю я руку.

Стану пожежником юним, завзятим,

Буду людей від біди рятувати!

 Сценка  «Кайдашиха»

(Звучить  весела українська мелодія).

 (Заходить  Кайдашиха  з  корзиною).

Діана.

       Ой, люди  добрі! Куди  це  стара  баба  забрела? Та  я  ж  наче  на  базар  зібралась. З  Жучковець  пришкандибала!  Ходила, ходила  по  базарі, та  й  заблудилась.

(Підходить  дівчинка).

Ліля.

       Бабусю  проходьте, проходьте, будь  ласка, будете  гостем  у  нас  на  святі  юних  пожежників.

Діана.

       Кого? Пожежників?

       Ага, приходив  тут  один, з  ваших, мабуть, до  мене. Такий  грозний! Дрова  од  печі  на  цілий  метр  поодкидав. «Не  положено», - каже. Фартухи  мої поздирав, сушила  над  грубкою. «Небезпечно», - каже. Всю  жизнь  сушила, та  в  тих  фартухах  ще  молодою  перед  дідом  козиряла, а  тепер – «Не  положено!» Сажу  в  празник  трусить  заставив» «Згориш, - каже, - бабо!». Заставив  гріх  узяти  на  душу, люцифер  з  удостовєрєнієм. А  лампочка! Весь  вік  на  дротині  провисіла. Він  як  глянув, за  голову  схопився, каже: «Бабо! І  ви  ще  живі? Тут  же  голі  проводи!» А  хто  ж  знав, що  їх  одягати  треба.

       Ох  і  сурьйозний  протипожежник  попався. Фамілію, правда, не  помню, чи  то  Пархоменко, чи  якось  по-другому. А  що  вже  строгий, то  строгий. Обідив  бабу – чарку  випити  відмовився, а  міг  би: за  те, що  вижила  всім  смертям  на  зло!

(Входить  Проня, оглядає  себе, обсмикує).

Христя.

       Господи! Чи  все  у  мене  на  свойом  місці? Чи  по-модньому? Ой, мамочка  моя, бронежилета  протипожежного  забула  надіти! Не  знаю, що  мені  більше  до  лиця. Чи  шалю, чи  мантію, чи  протигаз?

Діана.

       Це  ж  для  кого  ти  тута, краля  пансіонська, чепуришся?

Христя.

       Яке Вам  діло  до  цього? (сідає).

Діана.

       Якби  ти  була  моєю  невісткою, я  б  тобі  лупцюга  дала!

Христя.

       Фі, какі  ви  необразовані! Поняття  нікакого  не  маєте  о  прилічіях. А  я  в  пансіоні  всі  науки  пройшла.

Діана.

       Чи  не  з  пожежниками  часом?

Христя.

       Ага, з  ними. Знаєте, які  вони  занятні! Такі  красиві  мужчини. Я  було, як  встрічу  їх, то  так  встревожусь, що  цільну  ніч  не  сплю.

Діана.

       Так  що  ж  це  за  мужчини  такі?

Христя.

       Сразу  видно, образованія  нікаково. Ну, ладно, расскажу. Є  такі  мужчини, що  готові  за  мене  в  вогонь, а  то  і  в  воду, в  вогонь  і  знову  у  воду: в  вогонь  їх, мене – у  воду. А  воду  люблять, страх! Як  побачуть, хватають: і  носять, возять. А  могутні  які! А  фраки  які – заглядєніє! На  голові  циліндри, і  в  кожного -  по  шланзі.

       І  працювати  вміють! І  битися. З  вогнем! А  співають!!!

Діана.

       Ой, як  я  люблю  співати: (співає – «Ой, гарна, я  гарна, як  тая  горлиця»).

Христя.

       Та  вмієте. Імєйте  какоє-то  прилічіє! Голосу  нікакого, а  туда  ж!  Енті  пожежники  дуже  сміливі. А  як  вечорами  гуляють. Я  єму: «Васєнька!Васєнька! Василь  Федосійович! Ваша  папіроска  шкварчить». А  він  до  мене: «Енто  в  грудях  моїх  шкварчить  от  любові. У  мне  такая  стремітєльность  до  Вас  образовалась». І  до  мене! Зі  своїм  вогнегасником. Любой  вогонь  з  таким  мужчиной  не  страшний.

       А  скільки  нового  я  навчилася! (Дістає  з-за  пазухи  блокнот, читає): «При  пожежі  дзвонити -  «101.

« Витік  газу  перевіряти  мильним  розчином».

«Сірниками  не  гратися».

       Біля  серця  храню  цього  блокнота, а  вогонь  в  серці  аж  полихає!

Кайдашиха.

       Ох, ці  пожежники! В  одному  місці  гасять, в  іншому – запалюють. І  де  мої  17 лєт!  Ходім, Проню: найдемо  пожежників, щоб  нові  записи  в  блокнот  занести, бо  вчення – свєт, а  неученіє – пожар.

 

 (Звучить  весела українська мелодія).

СЦЕНКА.

(Стоять  дві  куми  біля  тину, розмовляють).

Сніжана:

(дивлячись  кудись, запитує) Кумасю, а  скажіть  правду. Ваш  чоловік  курить?

Настя:

Чоловік? Та  ви  що  кумасю! Ні, чоловік  не  курить!

Сніжана:

Кумасю, а  ваші  діти  курять?

Настя:

Діти? Та  ні, кумасю, діти  не  курять!

Сніжана:

Кумасю, а  ваша  корова  курить?

Настя:

Та  ви  що, кумасю, з  глузду  з’їхали?  Корова  моя – не  курить.

Сніжана:

Ну  а  свині  ваші, кумасю, курять?

Настя:

Кумасю, бійтеся  Бога! Не  наговорюйте  на  моїх  свиней. Свині  в  мене  не  курять!

Сніжана:

Та  не  гарячіться  так, кумасю! Ніхто  не  курить? Тоді, кумасю, у  вас  клуня  горить!

Настя:

Господи! Горить, таки  горить!!!

Сніжана:

Іване! У  кумасі  клуня  горить! Дзвони  швиденько! Набирай  «101»!

(Тікають  зі  сцени, звучить  мелодія).

 

«Прощання»

Ваня.

       Вступай  в  дружину  нашу  дружну,

       Будеш  міцним, здоровим, дужим!

Діана.

       Червоний  півень – не  біда,

       Коли  пісок  є  і  вода!

Настя.

       Біда  не  буде  вже  бідою,

       Коли  твій  друг  із  ДЮП  з  тобою.

Сніжана.

       Блаженному – захист, Богу – хвала.

       Колись  так  писали  на  прапорах.

Ліля.

       З  друзями  разом, міцною  стіною,

       З  пожежею  люди  ставали до  бою.

Христя.

       Пожежники  дужі  і  дружні! І  нині:

Всі.

       Це – слава  і  гордість  твоя, Україно!

Діана.

       Хай  ваші  серця  запалають  добром,

       Щоб  мрії  здійснились  і  щастя  було.

Настя.

       Хай  Бог  від  пожежі  вас  зберігає!

Всі.

       Кохання  вам! Радості, миру  бажаєм!!!

Пісня «А ми бажаєм вам добра»

1

 

doc
Додано
23 листопада 2018
Переглядів
3133
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку