Казка починається…

Звучать фанфари

Ведуча.

Знову свято нас всіх в зал скликає.

Буде музика і сміх,

Радо будемо вітати

З Новим роком вас усіх!

1-й учень.

У просторий світлий зал

Всіх ялинка кличе.

Зустрічає нас усіх

Свято Новорічне.

2-й учень.

До кожного це свято

Приходить раз на рік.

Гостей збере багато,

Як добрий чарівник.

3-й учень.

У дружнім колі ми йдемо               

І співаєм дзвінко.                      

Дуже гарно танцювати               

Дітям круг ялинки.

4-й учень.                                          

Ялинку прикрашає                    

Мороз на Новий рік,

Дарунки всім вручає            

Казковий чарівник.             

5-й учень.                                      

Ялиночка, ялинка -          

Ось вона яка!                      

Пухнаста і красива,

Велика і струнка.

6-й учень.

У нас красуня лісова -

Золотиста, шаноблива,

Шелестить, шумить гілками -

Надійшла щаслива мить!

Вже давно пора.із нами

Хороводи їй водить.

Хоровод: Білий снігу, сніженьку.

7-й учень.

Всюди сяйво золоте,

Іграшок багато.

З Новим роком всіх гостей

Будемо вітати!

8-й учень.

Від душі прийміть вітання

І найкращі побажання.

У здоров'ї жити всім:

І дорослим, і малим.

9-й учень.

Веселіш усіх на світі

Новорічне свято стрінем,

Щоб раділи разом з нами

Наші тата й наші мами!

10-й учень.

Нумо, дорослі, всі, хто хоче,

З нами в коло теж ставай!

Хай святково сяють очі!

Всі турботи забувай!

11-й учень.

Скрізь лунає сміх іскристий.

Круг ялиночки підем,

Затанцюєм, закружляєм,

Заспіваємо пісень.

12-й учень.

Заспіваєм, посміхнемся,

Пригадаємо вірші,

Круг ялиноньки здіймемся,

Потупочем від душі!

Хоровод: Зимонька-зима (Стукає в вікно …)

Ведуча.

Хто стукає в двері наші?

Що за гомін на дворі?

Це до нас прийшли на свято гості незвичайні.

(На фоні лунає приглушена казкова мелодія, на сцену повільно виходить хлопчик Петрик, розказує вірш.)

Петрик:

Вчора я почув чудову казку...
Ви послухайте мене, будь ласка:

У однім казковім дивнім лісі

Йшов старенький з цуциком малим,

На засніженім і запорошенім узліссі

Рукавичку той дідусь і загубив.

Ночували в рукавичці всі звірята,

Хто у лісі прихистку шукав,

Й я хотів звірятам помагати:

Вдома рукавиці всі зібрав:

І Ганнусині, й Катрусині, і тата,

У бабусі взяв і у Павлуші - брата...

Мамині схопив я тишком-нишком,

А свою – одну – знайшов під ліжком.

У парку ми з Дмитриком розклали

Щоб тваринки в них заночували...

Я не знаю що там вже було,

Як там звірам в рукавичках спалось,

Та мені лишень не повезло:

Вдома добре від усіх дісталось!

 

• Ось і відправила мене мама познаходити всі рукавички, а де ж я їх познаходжу, уже  й снігом замело доріжки. Е-е-ех!

(Петрик важко зітхає, похнюпивши носа. На сцену виходить засмучений зайчик і плачучи промовляє слова, йдучи спиною до Петрика і не бачачи його.)

Зайчик:

• Ну що робити! Де я вам візьму того Діда Мороза?! Я й не бачив його ніколи! Який він, як він виглядає? Де живе?! Що мені бідолашному робити!

 (Зайчик наштовхується на Петрика)

Зайчик:

• Ой-йой-йой! Не їж мене, я несмачний, ай-яй-яй, лишенько, вовки, рятуйте!!!!!!!!!!!!

 

Петрик: (Здивовано дивиться на Зайчика, який репетуючи бігає сценою. Ловить його, зупиняє.)

• Ого, справжній заєць!

 

Зайчик (заїкаючись):

• З-з-звісно, с-с-справжній, а..а... ти ч-ч-чого це ля-лякаєш мене серед бі-бі-білого д-д-дня?

 

Петрик:

• Я й не думав нікого лякати, це ти ходиш лісом заплющивши очі! Чого блукаєш, під ноги не дивлячись? Упав би в яму, ніхто б тебе й не порятував!

 

Зайчик (засмучено):

• Хлопче, як же мені не блукати! Чи знаєш ти який сьогодні день?! День зустрічі Нового року!

 

Петрик:

• Звісно знаю... А чому ж ти сумний, це ж веселе свято?

 

Зайчик (засмучено):

• Як же не сумувати! Ми й ялинку прибрали, й гурточком всі зібрались на Великій галявині, сидимо, чекаємо, а Діда Мороза немає, свята немає, холодно всім, зябко... От мене й відправили, як найпрудкішого, щоб я знайшов Діда Мороза! А як же я його знайду? Де він живе, куди мені, бідному, податись...

 

Петрик (насмішкувато):

• Кажеш, сидите, чекаєте? Та поки ви чекатимете Діда Мороза, то попримерзаєте хвостиками до пеньків, яке ж тоді буде свято! Ха-ха!

 

Зайчик:

• А ти не смійся! Допоміг би краще...

 

Петрик(похнюпившись):

• Е-ех! Ще б мені хто допоміг! Мене он мама на поріг не пустить, якщо я додому без рукавичок прийду. Розумієш, я хотів зробити як краще, відніс рукавички до лісу, розклав, щоб звірята там заночували, а тепер не знаю що й робити!

 

Зайчик:

• Так то твої рукавички були? Синенькі такі, зі смужечкою, зелені, в крапочку, коричневі і, здається, жовта, але, чомусь, одна?
•  

Петрик(радісно):

• Мої! А ти знаєш де вони?!

 

Зайчик:

• Розумієш... це буде складно... Рукавички твої розібрали звірята! Кожен в них гріє хто вушка, хто лапки!

 

Петрик:

• Ой, як незручно виходить! Я ж не можу тепер відібрати ті рукавички назад у звіряток! І додому прийти без них – ніяк! Що ж робити! И-и-и! (плаче).

 

Зайчик:

• Агов! Чого ти розплакався! Чи бачиш який мороз?! Зараз твої сльозинки перетворяться на бурульки, що тоді робитимеш?! В мене є ідея: давай разом підемо шукати Діда Мороза! Він і свято може влаштувати, і рукавички нові тобі подарувати!

 

Петрик:

• Давай! Тільки я вже знаю Дідуся Мороза! Не він свято влаштовуватиме, а ми для нього маємо карнавал приготувати! Лише коли він почує радісний гомін, музику веселу, тоді лише завітає на свято!

 

Зайчик:

• Тоді я знаю, що робити! Побігли хутчій до Зими, вона нам допоможе казку влаштувати!

(Лунає музика, Зайчик з Петриком вибігають зі сцени. На сцені Велика галявина. На галявині розсипає «сніги» Зима).

Зайчик (захекано):

• Добридень, Зимонько! Це мій друг, Петрик. Ми до вас у справі. Нам треба казку влаштувати для Дідуся Мороза, щоб він до нас у гості завітав! Допоможіть нам!

 

Зима:

• Це дуже просто, мої любі! (Змахує руками, закликає усіх учнів та гостей до святкового хороводу).

 

Нехай же веселяться всі лісові звірята!

Свято Новорічне час розпочинати!

Малюки й дорослі, у танок ставайте!

Весело танцюйте, радісно співайте!

Хай лунає дзвінко пісня гомінка!

Новорічне свято в гості заклика!

Хоровод веселий дружно заведемо!

Круг ялинки разом у танок підемо!

 Хоровод: Новорічна (З Новим роком друзів ми вітаєм…)

Зима:

• Натанцювалися? Розігрілися? Час і конкурси та забави, ігри та пісні влаштовувати!

Щоб Дідусь Мороз у гості завітав,

треба щоб із вас хтось пригадав,

як ті всі звірята називались,

що у казці «Рукавичка» зустрічались!

(Учні хором називають звірів).

Зима:

• Отже, першою у рукавичку завітала Мишка. Агов, Мишко сіренька, хвостата, маленька! Дідуся Мороза гайда закликати, віршики готуйся всім розповідати! Бери мишеняток малих, розкажуть хай віршики вони!

Мишка:

Вітре, вітре, ти не вий!
У звіряток – рік Новий.
Зорі світять на ялинці,
Дід Мороз несе гостинці.

Буде гарне свято нині,

На веселій на гостині!

 

Мишеня 1:
В Рік Новий – чудесне свято –
Буде радості багато.
Вся родина без спочинку
Прикрашатиме ялинку.

Щоб у дивну ніч казкову,
Чарівну ніч, загадкову
Пахло в домі глицею,
Святом, таємницею!

Мишеня 2:
Падав сніг, падав сніг – для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих, і веселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс, він тихцем сідав на ніс.
А роззявам, як на сміх, залітав до рота сніг.
Вереді за комір вліз і довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки – сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма: ой, весела ж в нас зима!

Мишеня 3:
Чи приходить Новий рік,
Як не випадає сніг
Адже дід Мороз не в змозі
По асфальтовій дорозі
На санчатах приїздити –
Сумувати будуть діти!
Не хвилюйтесь! Що нам сніг!
Вчасно прийде Новий рік!
Дід Мороз сучасний нині –
Він приїде на машині!

Мишеня 4:
Стоїть ялинка на узліссі,
Новорічне свято в лісі.
Згуртувались звірі в коло,
Прикрашають все навколо:
Заєць вішає морквину,
А синичка - горобину,
Вовк ліхтарики приніс,
Кольорами грає ліс.
Білки вішають для втіхи
Позолочені горіхи.
А лисиця-витівниця
Тільки ходить та гордиться:
"Чепурна яка ялинка,
Наче чарівна картинка,
Святкувати нам вже час,
Новим Роком, друзі, вас!"

Зима:

• Ой, як же ж гарно розказували, сіренькі мої! Ось ви про ялинку, про звіряток, про сніжинки говорили. А де ж це ті сніжинки? Яка ж це зима без снігу!

Дівчаточка-сніжиночки,

легесенькі пушиночки,

таночок подаруйте,

кружляйте і танцюйте!

(Вибігають дівчатка у костюмах сніжинок. Розказують вірші, танцюють танок).

Сніжинка 1:

За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.

 

Сніжинка 2:

Чарівниченька-зима!
Ти прийшла вже недарма –
Гори снігу намела,
нам дарунки принесла!
Закружляв сніжинок рій,
Здрастуй, здрастуй, рік Новий!

 

Сніжинка 3:

Летять, летять сніжиночки на річеньку і сад,
Веселий свій таночок танцює снігопад.
Кружляють ті сніжинки, мов пір‘ячко летить!

На санях незвичайних Дідусь Мороз вже мчить!

 

Сніжинка 4:

Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.

 

Сніжинка 5:

Ми сніжинки, ось де ми -

Білі зірочки зими,

Подружились ми з вітрами

Й закружляємо над вами.

Пісня: Ой летять, летять сніжинки…

Зима:

Й Жабка в рукавичці зимувала,

З Мишкою пісень, мабуть, співала,

Віршики про зимоньку збиралася вивчати,

Щоб на святі гарно віршик розказати.

 

Жабка:

Весело в небі сніжинки кружляють,
І все на землі в білу шубку вдягають,
Природа завмерла й чекає на свято,
Радісно навіть малим жабенятам.

 

Жабеня 1:

Це свято радісне й веселе, теплом святковим зігріва,
Стає тепліше у оселі, хоча надворі і зима.
Його так звикли ми чекати, воно приходить на поріг –
Це світле і прекрасне свято, що має назву Новий Рік!

 

Жабеня 2:

Ялиночко зеленая, ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька, і кольором – як я!
Тебе я, ніби рідную навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку погратися зніму.
Не гнівайся, ялиночко! Я тільки-бо на мить!
Я хочу ту Снігурочку колядочки навчить!

 

Зима:

Жабко-скрекотушко, збирай жабенят!

Кожен на святі вас бачити рад!

Ти довгонога, нівроку прудка!

Побачимо, Жабко, яка ти швидка!

 

 - Зараз ми проведемо конкурс на найшвидшого та найпрудкішого на нашім святі. Для цього мені потрібно 10 учасників. Ось перед вами в кругу стоять стільчики, але їх є тільки 9. Коли лунатиме музика – ви бігатимете навколо них. Як тільки музика стихне – якнайшвидше займайте вільний стілець. Кому не вистачить – вибуватиме. Надалі ми забиратимемо по одному стільчику. Троє найспритніших і найшвидших звіряток, які залишаться наприкінці, отримають призи і подарунки від Зими.

 

Зима:

Зайчики і Зайченята!

Хутко поспішіть, малята,

Пісню гарну заспівайте,

В гості Дідуся чекайте!

(З‘являються діти в костюмах зайченят. Розказують вірші, виконують пісню).

Зайчик 1:
Через поле, через ліс, з пагорба в долинку
Подарунки зайчик віз діткам на ялинку.
Їхав навіть уночі, не боявсь нікого,
Бо летіли два сичі попереду нього.
І освітлювали путь очки їх – вуглинки.
Подаруночки прибудуть вчасно на ялинку.

Зайчик 2:
Уранці біля хати манюсінькі сліди —
Зайчатко вухате приходило сюди.
Стояло біля хати, ставало на поріг –
Хотіло нам сказати, що випав перший сніг.

Зайчик 3:
Я учив і хвилювався,

Ось, нарешті дочекався –

Під ялинкою я всім

Вірш чудовий розповім.

В кожнім лісі, в кожній хаті

Ароматні та гілкаті

Всі засяяли ялинки,

І для кожної дитинки

Знайдеться обов’язково

Подаруночок святковий.

Зайчик 4:
Попід вікнами Мороз ходить-щулиться,
То загляне у садок, то на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі заховалися,
Та невже ж вони мене полякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю анітрішечки,
Тільки носика вщипну для потішечки!

Зайчик 5:
Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця, ой, яка!
Гарно побігайчики: стриб та скік –
Зустрічають зайчики Новий рік.

Пісня: Морозець

Зима:
- Скажіть мені, любі Зайці, чи гарні ви стрибунці?

Зараз в конкурс ми пограємо, гарно з вами пострибаємо!

(Конкурс для Стрибунців. Усі діти стають в одну лінію. При слові ведучого «земля» усі стрибають вперед, на слово «вода» - назад. Конкурс проводиться в швидкому темпі. Ведучий має право замість слова «вода» вимовляти інші слова, наприклад: вона, во...лосся, море, річка, затока, океан; замість слова «земля» - зима, зе...лений,  берег, острів і т.п. Стрибучі невпопад вибувають, переможцями стають двоє  останніх найуважніших гравців. )

Зима:
- Гарні зайчики, спритні побігайчики! Ой! А хто це там під ялинкою сидить та плаче! Ану, хто ти, маленьке звірятко?

(Втираючи очі виходить лисичка).

Зима:
- Ой, Лисичко, а чого це ти така зарюмсана? Тебе хтось образив?

 

Лисичка:
- Ніхто зі мною не грається, всі мене уникають, а я теж свята хочу! І з дітками гратися хочу, і подаруночка від Дідуся Мороза теж хочу!

 

Зима:
- То ти, Лисонько, певно, налукавила! Когось обхитрила, когось підманула?

 

Лисичка:
- Ну така вже в мене вдача,

Я ж зовсім і не ледача!

Вранці пісеньку співала,

Із зайцями жартувала,

Смикала за вушка,

За хвоста й кожушка!

Потім вбралась чепурненько

І на свято  помаленьку,

Неквапливо прибула,

Тут весела дітвора!

Та чомусь зі мною грати

Не схотіли ці малята!

Сумно стало, ось я й плачу!

Ну така вже в мене вдача!

Ви пробачите мені?

Більше я не буду! Ні!

 

Зима:
- Ох, ти й хитра, Лисичко! Добре, візьмемо тебе до гурту, але щоб більше ти не завдавала клопоту малим звіряткам, не ображала їх!

 

Лисичка:
- Не буду, обіцяю!

 

Зима:
- Тоді, Лисичко, будеш з нами грати!

 

- Для цього конкурсу нам потрібно, щоб вийшли усі учні. Ми з вами будемо ліпити снігову кулю. (Діти стоять у колі, передаючи з рук в руки  м‘яч білого кольору, чи обмотаний білою тканиною). Лунатиме музика. Коли вона зупиниться, той, у кого залишилась в руках снігова куля, вибуватиме з гри. Троє найуважніших і найспритніших учасників, які залишаться наприкінці – будуть переможцями.

 

Вовк (захеканий вбігай на сцену з листом в руках):
- Слухайте, слухайте! Діда Мороза не буде на святі!

 

Зима:
- Як-то не буде? Що це ти вигадав, сіроманцю?

 

Вовк (показуючи лист):
- Ось, бачте? Щойно на пошті отримав. Пише сам Дід Мороз. Каже, що завила його у хащі глибокі й непролазні сама Хуртовина-Лиходійка і не відпускає. Віхолою сніги здійняла, дорогу замела. І не відпустить Дідуся, якщо ми її загадки не відгадаємо!

 

Зима:
- Хух! Заспокойся, Вовчику! Всі лісові звірята в нас такі розумні, що задачі вищої математики з легкістю розв‘яжуть, а що вже казати про якісь там загадки – забавлянки Хуртовини. Ну що, мешканці лісові, відгадаємо загадки Хуртовини лісової? Будемо Дідуся Мороза з хащів визволяти? Давай-но, Вовчику, сюди нам листа того!

 

1. Біле-біле покривало, по землі порозстеляла,
   Все укрила ним сама. Відгадали? Це …(Зима)

 

2. У святковій залі - гарна як картинка,
   Пишна, зелена красуня - …(Ялинка)

 

3. Стоїть баба снігова — здоровенна голова.
   Поглядає вона скоса: «Хтось украв у мене носа!»
   Всі ви знаєте, мабуть, як того злодюжку звуть. (Заєць)

 

4. Узимку хто, скажіть мені, 
   Малює квіти на вікні? (Мороз) 

 

5. В небі хмарка пролітала, білий пух порозсипала, 
   Пух на землю міцно ліг, називають його ... (Сніг).

 

6. Пані крижана зі стріхи носа звісила для втіхи.
   А як сонце припече – пані плаче і тече. (Бурулька)

 

7. В сукні зеленій стою цілий рік: сонечко палить, чи падає сніг.
   Голок багато у себе я маю, тільки я ними не вишиваю. (Ялинка)

 

8. Взимку скляр прийшов на річку, наче склом накрив водичку.
   Бавитися там не слід, бо крихкий на річці... (Лід)

 

9.  Знають, певно, всі малята, що невдовзі прийде свято —
   Свято давнє і нове, свято гарне, зимове.
   Скоро, скоро на поріг завітає ... (Новий рік)

 

10.  Він в дім приносить подарунки, на склі малює візерунки,
    Річки заковує у лід, як зветься цей казковий дід? (Дід Мороз)

 

Зима:
- От бачиш, Вовчику, які розумні мешканці лісові! З усім впорались, все відгадали!

• Ану, Хуртовино, відступай! Дідуся Мороза нам відпускай!

(Під звуки вітру з‘являється дитина в костюмі Хуртовини).

Хуртовина:
- Не буду Діда Мороза я відпускати,

я буду віяти і лютувати!

Снігом все я замету,

холод сильний напущу!

 

Зима:
- А ми твій холод проженемо! До танцю веселого дружньо підемо! Нумо ніжки зігрівати! Разом будем танцювати!

(Діти виконують танець________________________________________).

 

Зима:
- Ох, як весело танцювали малята! Зігрілися! Тепер ні хуртовина, ні морози нам не страшні! 

 

Хуртовина:
- Та бачу, вже, бачу, що не подужаю я вас! Доведеться мені в інших місцях хурделицю підіймати, в іншім лісі стежки замітати!

 

Зима:
- От і відпускай нашого Дідуся Мороза! 

 

Хуртовина (ображено):
- Ніхто його й не тримає! Ех ви! Я ж пожартувала! Я ж хотіла з вами погратися! Дід Мороз просто заблукав, ви б його погукали...

 

Зима:
- Ми погукаємо, а ти, капосна, біжи хутчій назустріч Дідусеві, та веди його до нас скоріш!

(Хуртовина зникає).

 

Зима:
- Гей звірята лісові!

І великі, і малі,

Дружно пісню з вами заспіваймо!

Дідуся Мороза закликаймо!

Пісня: В гості їхав любий Дід Мороз

Зима:
- Ой, не чує щось Дідусь, не поспішає! Давайте хором покличемо його!

(Діти тричі хором гукають Діда Мороза. Після незначної паузи під чарівні звуки казкової музики з‘являється Дід Мороз).

Дід Мороз:

Добрий день усім малятам,
Любим хлопчикам й дівчаткам.
Через гори і долини
Я здолав чималий крос.
Хто ж такий я?

 

Усі (хором):
- Дід Мороз!

 

Дід Мороз
Правильно мене назвали.
Дід Мороз я, ви вгадали!
Борода у мене сива,
Та й торбина є красива,
В чарівній же тій торбинці
Усілякі є гостинці!
Але щоб дарунок мати,
Треба вірші пригадати!

Хлопчик 1: Йшов ти, Діду, довго, Всі стоптав доріжки. То ж сідай із нами Та спочинеш трішки. Ми тобі, Дідусю, Будемо співати Про ялинку нашу, Про веселе свято!
Дівчинка 2: Снігу, снігу намела Нам Зима-Бабуся. У Мороза-Дідуся Побіліли вуса. Дід постукав у вікно: Прокидайсь, Оксанко, Вся весела дітвора На ковзанці зранку!   Хлопчик3: Дід Мороз - Червоний ніс Подаруночка приніс. Я здивовано дивлюся – Дід у маминім кожусі! Очі в нього синюваті, Геть такі, як в мого тата!. І сміється так, як тато, Тільки борода із вати. Це ж мій тато! Я вдаю, Що його не впізнаю – Хай порозважається, Може, сам признається.
Дівчинка 4: На віконце хукаю, шибку протираю: А чи прийде Дід Мороз? Я іще не знаю... На Землі великій дітлахів багато – Чи знайде він стежечку й до моєї хати? Всеодно не спатиму, хоч і сон долає. Дідуся Мороза я в гості зачекаю!   Хлопчик 5: Темно у хаті, темно на дворі, Мишка шкребеться в темній коморі. Сплять і дорослі, сплять і малі, Він лиш крокує в цю ніч по землі. В Діда Мороза роботи багато Треба дарунки роздати до свята   Дівчинка 6: Стоїть ялинка в хаті зелененька, Говорить бабусі маленька Оленка: Насіння з ялинки нам стане в пригоді, Посадимо саме таку на городі, Бо дерево це так потрібне мені - Цукерки на нім виростають смачні!   Дід Мороз: - Гарні  віршики, чудові, На ялинці кульки кольорові! Але ще на цім чудовім святі, Хочу з вами я поспівати! Нумо разом пісню співати! Хочу й я із вами покричати! Пісня: Новорічна пісня (Тишком-нишком …) Зима: Ой як весело у нас.        Пора б уже й Снігуроньці прийти. Звертається до дітей Давайте покличемо Снігуроньку. Повторюйте за мною: Де ти, Снігуронько, Чом не йдеш до нас? Не барись Снігуронько, Вже не ранній час. Не чує. Повторимо ще.  Повторюють тричі Заходить Снігуронька      Снігуронька:     Ой далека путь-доріжка,                              Притомились мої ніжки.                              Здрастуйте, дорогі! Діти хором відповідають                             Я зимою прокидаюсь,                             В білу шубку одягаюсь,                             В кришталеві чобітки.                             Серед лісу моя хата,                             Я до Вас прийшла на свято                             Мої любі малюки! - А зараз давайте із вами пограємо у гру

Снігуронька проводить гру  „Я“ – „Не я“

Хто весело Новий рік зустрічає?

                     Хто танцює і співає?

 

        Хто помагати готовий всім

        І дорослим, і малим?

 

                    Хто у класі ставить ріжки,

                    Не забуває про підніжки?

 

Хто має кругозір широкий,

Завжди готовий до уроків?

 

                    Хто приходить в школу в строк,

                    На четвертий аж урок?

 

Хто з вас добре серце має

Пристарілим помагає?

 

Хто, хоч як буває туго,

Не залишить в біді друга?

 

Хто поважає маму й тата

У будні і у свята?

 

                     Хто із людей сміється,

                     Якщо щось не вдається?

 

Хто з вас готовий помагати

І добра лиш всім бажати?

 

Дід Мороз:
- Святковий настрій, гарний час

До себе в гості кличе нас!

Бажаєм Вам у Році Новому

Затишку в серці, добробуту вдома!

 

Снігуронька:

Нехай усі казкові мрії,

Усі бажання і надії

Здійсняться швидко й без вагань!

Найкращих Вам зимових побажань!

(Лунає музика на вибір, Дід Мороз роздає подарунки, махає рукою, говорить останній вірш, свято закінчується).

Дід Мороз:
Зоставайтесь всі здорові,
А мені рушати час

 

Снігуронька:
Через рік обов’язково
В гості прийдемо до Вас.