Сценарій виховного заходу до Дня вчителя “І серце – віддане дітям…”

Сценарій виховного заходу до Дня вчителя “І серце – віддане дітям…”

-         Доброго дня, шановні присутні!

-         Як Ви вже зрозуміли, незважаючи на все, ми зібрались в цьому залі, щоб привітати наших вчителів та всіх працівників освіти з Днем вчителя

-         Зі святом, наші дорогі, найкращі вчителі!!!

-         Адже, саме у таку мінливу, неповторну пору

-         У пору різнобарв’я жоржин та хризантем

-         Ошатності дерев та шурхоту опалого листя

-         Ми маємо за честь привітати Вас з вашим професійним святом – з Днем працівника освіти!

І до привітального слова запрошуємо директора нашого коледжу Шевченко Олега Івановича !

-         Що за диво – осіння палітра,

Сум і радість в пейзажі звучить

Онде айстра барвиста розквітла

Павутинка в повітрі летить

-         Ну а небо – безмежне і синє

Заворожує серце у мить

Подих вітру і листя осіннє

Все кружляє, сія і тремтить…

(пісня Мої вчителі)

-         Цього року, ми, як ніколи вклоняємося вчительській праці…

-         Бо ця осінь, не така, як завжди…, і часом осінь не осінь, і весна – не весна

-         Життя змінилось – ми змінились

Світанок, лютий час застиг, лише доба єдина

вона вимірює життя, у  ній вся Україна

і кожен  з нас в своїм строю іде до перемоги

нехай тернисті всі шляхи заплутані дороги

хтось з автоматом у руці ,-

У  когось скальпель зброя

Хтось в полі зранку і вночі у статусі героя

 Та є ще фронт учителів  - в якого розум сила

В час лютий темний та страшний  - він підніма вітрила

У бомбосховищах, метро - доводять теореми

Закони фізики нові, уважно креслять схеми

Плекаєм мову ми свою, нову вчимо старанно

Історію в своїх серцях карбуєм філігранно

Я дякую тобі за все, мій провідник в науки,

Під звук сирен та кононад не опустив ти руки

Так Сухомлинський заповів, Куліш. Олена Пчілка,

Нести освіту в майбуття, щоб не прогнулась гілка

У тій структурі ДНК незламного народу

Що йде до світла і добра й виборює свободу…

(Світлана ДОВГОПОЛА)

(пісня Незламна)

-         Так, ми гордо кажемо – ми- українці!

-         І ми незламні!

-         Ми вбираємо цю істину з молоком матері, так заповів Кобзар

-         І так нас вчать наші вчителі

-         Яким ми безмежно вдячні за кропітку та наполегливу працю

-         І серце віддане дітям….

-         А з чим його можна порівняти?

-         Можливо з сонцем? Океаном? Небокраєм?

-         Ні! Ні з чим! Бо воно скромне і чисте, щедре і ласкаве, волелюбне і справедливе

-         Осяяне любов’ю та жертовністю

-         Сповнене гордості за своїх вихованців та віри в нашу Україну!

-         Адже, саме вчителі навчили нас так любити Україну, поважати звичаї та традиції

-         Бути волелюбними та сміливими

-         Багато з них захищають нас собою

-         Хтось на фронті, в окопах, на передовій

-         хтось в бомбосховищах, в метро, читаючи лекції та проводячи заняття

-         хтось волонтерить разом з дітлахами та студентами

-         та всіх об’єднує одне – віра в нашу перемогу!

-         Вчительська доля не обирає не впевнених

-         Вчителями не стають, ними народжуються

-         Хоча, це не лише божий дар, а й відповідальна та наполеглива щоденна праця

-         І доброзичливе серце…

-         Нажаль, не всі вчительські серця б’ються в унісон з нашими серцями…

приглушене світло на сцені

(_вірш Світлани ДОВГОПОЛОЇ)

Ти чуєш! В класі педагог

Веде урок останній.

Здається, свічка на столі

Застигла в хвилюванні.

Ми відчуваєм, зараз, тут,

Вита душа між нами

Торкає ранені серця

Лиш теплими словами.

Розбите, спалене життя

Від бомби, від снаряду

Катоване в підвалах шкіл

Поставлене до ряду

Найкращих дочок і синів

УкрАїнського роду,

Що віддали себе за нас,

За гідність, за свободу

Підводить підсумки дзвінок,

Розбивши в класі тишу

Та цей останній Ваш урок

Я в пам’яті залишу…

Візьму з собою у багаж

Ваш розум, щиру вдачу

І пронесу через роки

Розв’язану задачу

В якій умова: «Наш народ»

У запитанні: «Хто ми?»

У розв’язку лежить Кобзар

 І в пікселі шоломи!

-         Зараз просимо хвилиною мовчання згадати всіх працівників освіти, які загинули у наслідок російської агресії   

Метроном (Хвилина мовчання)

-         Дякуємо.

Дорогі вчителі! До Вас сьогодні слова щирої шани, сердечної вдячності. Ваша праця мудра і благородна.

-         Розум, серце, душу, здоров’я впродовж усіх років ви віддаєте своїм вихованцям.

-         Як мама, проводжаючи дітей в дорогу віддає з рушником частинку свого серця, щоб зігрівало воно на життєвих перехрестях,

-         так і ви -  передаєте з частинкою свого серця знання та тепло

-         мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стільки вистачає його…

-         Благословенні будьте у роботі

Цінуйте горде ймення педагога

Нехай в житті на кожнім повороті

Стрічає радість Вас, а не тривога

-         Хай добрі вчинки вашої наснаги

Промінчиком торкнуться ваших учнів.

Слово учитель – горде і ласкаве

Хай буде рідним Вам і милозвучним!

Тим, хто пізнати добро допоміг,

Тим, хто відкрив для нас тайни доріг,

Тим, хто нам крила дарує щодня

Тим, хто відкрив нам жагу пізнання

Тим, чия праця важка, непроста,

Тим, чиє слово добром пророста

Тим, хто відкрив нам науки світання

Наші святкові та щирі вітання!

(пісня Бажаєм Вам)

Шановні присутні!

Ми щиро дякуємо Вам за увагу!

Бажаємо мирного неба

Знаємо, світло обов’язково переможе темряву!

Слава Україні!