Стаття "ЕЛЕМЕНТИ УКРАЇНОЗНАВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ СПРАВЖНЬОГО ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ"

ЕЛЕМЕНТИ УКРАЇНОЗНАВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ СПРАВЖНЬОГО ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ

Початок ХХІ століття, означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного зазирнути в майбутнє. На думку І. Єрмакова й І. Погорілої, необхідно по-новому подивитися «на проблеми становлення людини як суб’єкта життєтворчості, спроможної виробити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя, впевнено приймати історичний виклик ХХІ століття». Педагогіка має наповнити навчання й виховання новим життєтворчим, духовним змістом; головне для неї – «дитина з її радощами й болями, злетами і падіннями, інтересами, потребами, з її напруженим екзистенційним духовним світом». Більшість науковців схиляються до думки, що має утвердитися нова філософія освіти, нова педагогіка – педагогіка компетентної, відповідальної людини. «Ідеї життєтворчості, плекання людини як суб’єкта життя стануть альфою й омегою нової школи, яка допомагатиме учням оволодіти чотирма головними завданнями – навчитися пізнавати життя; життєва компетентність; навчитися жити разом; навчитися жити». Одним із предметів, які допомагатимуть втілювати компетентісну педагогіку в життя, є, як не дивно, українознавство.

   Думка про те, що українознавство як цілісна система освіти і виховання повинна стати методологічно-філософською основою розвитку освіти, суспільства, звучала і звучить у працях учених як минулого, так і сучасності. Дослідження М. Драгоманова, М. Грушевського, Ю. Липи, П. Кононенка та багатьох інших науковців сформували українознавство як науку. Зміст цієї навчальної дисципліни сприяє вирішенню багатьох дидактично-виховних проблем сучасної школи, дає змогу кожному школяреві осягнути неповторність своєї культури, велич свого народу, зрозуміти його місце у світовій спільноті.

   Та сьогодні не в кожний школі викладається цей предмет, тому вчителі української мови та літератури просто зобов’язані використовувати елементи українознавства на своїх уроках. Це сприяє відродженню національної школи, народознавчих традицій при вивченні української мови, допомагає розкривати красу, мелодійність, досконалість лексичного складу, морфологічної та синтаксичної будови української мови, вчить логічно оформлювати свою думку і змістовно виражати її в слові, передаючи емоційне багатство лексики і синтаксичних конструкцій, національний колорит тих чи інших явищ, психічних станів.

   Адже відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності , зокрема його основних і допоміжних галузей господарювання , домашніх промислів та ремесел, без знання народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, сімейної обрядовості, світоглядних уявлень, вірувань, народної моралі, без знання свого роду й родоводу.

   Чому ж нам необхідно звертатися до елементів українознавства на уроках української мови та літератури?

- українознавчий матеріал поглиблює знання школярів про історичний і соціальний досвід предків, про успадкування духовних надбань українського народу, що віками розвивається в річищі світової цивілізації, культури і є органічною часткою вселюдства, розвиває особисті риси громадянина України, формує культуру міжнаціональних взаємин; 

- українознавчий матеріал помітно збагачує словниковий запас учнів. Чим багатший словник дитини, тим проникливіше вона бачить світ, тонше вичленовує явища, точніше сприймає прочитане й почуте, отже, їй легше дається навчання, ширший її кругозір, вільніше вона висловлюється;

- українознавство сприяє набуттю знань, гуманізації освіти, створенню нової технології навчання та виховання здібної учнівської молоді: від перших лекцій про природу, історію, побут, звичаї, витоки світогляду українського народу до складних синтезуючих і науково-системних досліджень тематично - проблемних циклів;

- українознавство передбачає розвиток учнів через досвід творчої і пошукової діяльності, формування у них уміння вступати у діалог, входити у полікультурний простір, зберігаючи своє національно-культурне єство, духовність. Воно допомагає сприймати дійсне розуміння своїх етнічних, національних особливостей, свого життєвого покликання, усвідомлення ролі рідної мови та культури у розвитку загальнонаціональних цінностей;

- у кінцевому результаті використання українознавчих матеріалів формує національно-мовну , національно свідому, духовно багату особистість, яка володіє уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови - її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.

    У сучасному світі важливо виховувати в учнів почуття єдності з власним народом, причетності до його історії, звичаїв і традицій. Тому обов’язком учителя на уроках української літератури є використання елементів українознавства. Актуальність цих знань - незаперечна. А щоб викликати зацікавленість учнів, бажання вивчати звичаї і традиції предків, історію рідного краю, доцільно застосовувати інноваційні технології з інтерактивними методиками навчання. У наш час ІКТ дозволяє розширити можливості учителя та полегшує доступ учнів до різних джерел інформації.  

   Робота в обласній віртуальній творчій майстерні І.Сітькової надала мені змогу вдосконалити вміння створювати інфографіку, інтерактивний плакат,інтерактивні вправи. Творча група активно працювала над інтеграцією українознавчого компонента в урочну діяльність,що є засобом реалізації положень Нової української школи. Досвід,якого я набула,застосовується мною під час проведення уроків української мови та літератури.

Сьогодення вимагає від нас використання в педагогічній практиці новітніх методів та засобів проведення уроків,інтерактивних технологій.Як приклад з власної практики хочу навести захід,проведений мною в день української мови. Разом з ініціативною групою учнів  розробили план загальношкільної гри - квесту  « У пошуках слова». Метою гри було ознайомлення учнів з багатством української мови,вдосконалення вміння працювати в команді,розвиток логічного мислення, діалогічного спілкування. Завдання квесту сформульовані таким чином ,що вирішення їх пов’язано з українознавством. Учні виконували завдання відповідно до вікової групи:малювали фразеологізми,знайомились із архаїзмами,розгадували ребуси на знання  прислів’їв та приказок, кросворди,виконували українські народні пісні,інсценували елементи обрядів,за уривками біографій визначали відомих людей України. На мою думку,проведення заходу пожвавило інтерес учнів до історії українського народу,його фольклору,обрядів та звичаїв.

Вважаю,що одним з важливих завдань сучасної школи є формування життєвих компетентностей учнів засобами українознавства через використання інтерактивних технологій. На виконання вищезгаданого завдання мною розроблено низку «родзинок» уроку: творчих завдань, міні – ігор, логічних загадок, які спрямовані на розвиток у дітей вміння логічно мислити, критично ставитися до тверджень, знаходити пояснення тому чи іншому факту, вміти відрізняти істину від фейку. Задля ілюстрації даної тези наведу приклад використання під час проведення уроку міні – гри «Вірю – не вірю». Клас формує велике коло, в середині якого знаходиться один з учнів – ведучий, який зачитує твердження і звертається з питанням до будь – якого члена кола. Обраний учень має аргументовано підтвердити або спростувати заявлене твердження ведучого. Учитель під час проведення гри виступає в ролі консультанта.

Не менш важливим напрямком у навчально – виховному процесі, зокрема у сфері позашкільної діяльності, є впровадження проектного методу проведення позакласних заходів. Як ілюстрацію до своєї доповіді, хочу навести приклад проведення до дня народження Т. Г. Шевченка загальношкільного заходу «Душі народу ніжнеє тремтіння…» (вечір народної пісні). Під час підготовки до проведення свята кожен клас обрав народну пісню, яку мав інсценувати, передаючи за допомогою візуальних образів колорит та її глибинну суть.

Процес формування особистості засобами українознавства являє собою взаємозв'язану діяльність вчителів і учнів у розвитку моральних почуттів і рис поведінки, а саме любов до Батьківщини, відданість їй, активну працю на благо Вітчизни, примноження трудових традицій, звичаїв   народу,   дбайливе   ставлення    до   історичних   пам'яток,   традицій, обрядів.

  Отже, українознавство-це засіб консолідації українського суспільства.В умовах сучасного геополітичного положення України,що характеризується непростим міжнародним становищем та загрозою зовнішніх викликів,інтеграція українознавчого компонента в урочну діяльність надзвичайно актуальна,бо є засобом реалізації положень Нової української школи та одним з основних чинників виховання нової людини-справжнього патріота України.

Література:

1. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с: іл.
2. Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа» (Електронний ресурс)
3. Єрмаков І., Погоріла І. Феномен компетентісно спрямованої освіти / І. Єрмаков, І. Погоріла // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 9-10.
4. Кононенко П. П., Пономаренко А. Ю. Українознавство: конспект лекцій / П. П. Кононенко, А. Ю. Пономаренко. – К. : МАУП, 2005. – 392 с.