"Світле свято Великдень" Сценарій

Тема. Світле свято Великдень

 

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Обладнання. Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дошці плакат «Символіка кольорів писанок», мультимедійна дошка.

Епіграф

Писанка – це неповторне багатство…

Його треба берегти, як безцінний скарб.

                                                     О. Довженко

 

Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення навчального матеріалу

Вчитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.

Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… А як, ви здогадаєтеся, розгадавши цей кросворд.

Кросворд

Вчитель. Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень. (слайди)

 

Учень. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вінця, до церковних позолот.

 

Учень. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться страждання добротою

На ранньому скромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Учень. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотились між людьми:

Христос Воскрес!

Чи, може, на цьому світі

Із бездуховності воскресли ми!

Чуєте, дзвони гудуть!

Чуєте, спів переможний летить до небес

І люди вітаються, раді й щасливі.

Христос Воскрес! (3р.)

 

Вчитель.  За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям. Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Учень. Лине пісня до небес, -

Це радіють діти,

Ради нас Христос воскрес,

Як нам не радіти.

Зникне хай тривога,

Й ви, дорослі, не мовчіть –

Славте з ними Бога.

Про це чудо із чудес

Хай почують всюди.

З мертвих нам Христос воскрес.

Веселіться люди!

 

 

(1 учень розповідає про Вербну неділю, його розповідь супроводжують слайди)

Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.

Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

 (2 учень розповідає про Чистий четвер, його розповідь супроводжують слайди)

Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.

За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.

Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.

У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.

Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Вчитель.  До Великодня, як і до Різдва, батьки купують дітям гостинці.

 

Учень. Вірш Тараса Шевченка

На Великдень, на соломі

Проти сонця діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись

Обновами.

Тому к святкам

З лиштвою пошили

Сорочечку.

А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву,

Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тільки

Сидить без обнови

Сиріточка, рученята

Сховавши в рукава.

- Мені мати купувала.

- Мені батько справив.

- А мені хрещена мати

Лиштву пришивала.

- А я в попа обідала, -

Сирітка сказала.

 

Вчитель. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.

До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь .

 

Фізкультхвилинка

«Довга лоза»

А ми довгої лози скакали, вівці й кози,

То вгору, то в долину, то в рожу, то в калину.

 

Вчитель.  Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.

Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Учень.

Хто народ свій щиро любить,

Рідну землю хто кохає,

В того серце золотою писанкою сяє.

Хто любов свою покаже

Не словами, а ділами,

Того серденько найкраще –

Писанки над писанками.

Вчитель.  ( розповідь про символіку кольорів писанок, супроводжують слайди)

 Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

 

Драматизація

Вчитель. А зараз сценічна картина на одну дію Григорія Різника „На Великдень".

Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком.

 

ЯЙЦЕ. Хтось тисне щохвилини,

    Не чую рук вже й ніг,

    Затерпла всенька спина

    Й болить вже правий бік!

    Гей, хто тут? Озовися!

    Наліг, що все тріщить.

    Ти чуєш? Піднімися,

    Не можу більш терпіть!

ХРІН.  Хто ниє біля мене

    У цей святковий день?

ЯЙЦЕ.  Це я, Яйце свячене...

     Хтось душить, наче пень.

ХРІН.   (придивившись)То шинка, друже милий,

    Обабіч розляглась...

    Спить, бач, як знахабніла.

(хрін відсуває шинку)

 

ШИНКА. (прокинувшись)А вам до того зась?

ЯЙЦЕ.   (радісно)Тепер уже вільніше

      Та й біль вже не такий...

ХРІН. І вигляд веселіший.

ЯЙЦЕ.  Ти добрий, хоч гіркий.

ХРIН.   Що за такого мають –

Мені й не дивина...

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято - Паска...

Я незамінний й тут

Який смачний я з м'ясом...

КОВБАСА.     (ображено)Хвалько ти й шалапут!

Смачніша всіх на світі

І найситніша - я!

Мене їдять і діти,

I вся людська сім'я.

Беруся радо в боки –

Гей, гоп - са-са, са-са,

Червоні в мене щоки –

Танцює ковбаса!

(танцює)

МАСЛО. Я теж потрібне людям,

Їм ситості даю...

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п'ють.

Без мене свято Паска не може обійтись

СИР.  Скажи мені,будь-ласка,

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани –

Хоч пальці оближи,

Й вареники із мене,

Чи не смачні, скажи?

ПАСКА.    (гордо)Та що там говорити!

Важливіша я тут

Без мене святкувати,

До церкви не підуть!

Я - голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни,

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на землі...

Тоді і день великий,

Як паска на столі.

До того ж я багата

Родзинками, медком...

Їдять мене на свято

Із м'ясом, молоком...

КРЕЙДА.  Я теж як ви, свячена –

Лиш з церкви принести,

На дверях, хоч невчена,

Малюю я хрести.

ПИСАНКА. Я - писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято,

На пишному столі.

Щоби моїм убранством

Втішалися усі.

ШИНКА.« Краса» , «любов!» - всі трублять...

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

ПИСАНКА.  Без мене ваше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

ХРІН.  В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина:

Жива блакить барвінку

Й хода весни красна.

СВІЧКА.  О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню

Нести до серця всім.

 

ІІІ. Закріплення матеріалу.

Вчитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.

Вікторина

1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( писанки пишуть, а крашанки фарбують).

2. А в чому фарбують крашанки? ( в лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).

3. А чим пишуть писанки, що використовують? (спеціальними писачками, воском).

4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( у Канаді).

5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).

6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( бажають один одному здоров’я).

Вчитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».

 

IV. Рефлексія

 

Вчитель. Що вам найбільше запам’яталось з виховної години?

А що сподобалось?

Який у вас настрій після заняття?

Вчитель. Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!

Я вітаю, друзі, всіх

Зі святом Великоднім!

Щоб здійснились всі бажання

І мрії сьогодні!