Свято казки. Українська народна казка "Колобок" (на новий лад)

Свято  Казки

(«Колобок» на новий лад)

Вчитель: З  дитинства  ви  любите  казки. Вам  читали  їх  мами, тата, бабусі  та  дідусі. Зараз  вже  самі  читаєте  казки  і  багато  прочитали  їх, навчаючись  у  школі.

  «Забута  казка – це  золоте  намисто, яке  впало  на  морське  дно» - кажуть  старі  люди. І  щоб  не  втратити  наступні  покоління  такого  намиста, ми  повинні  зберігати  у  своїй  пам’яті  перлини  народної  мудрості, розшукувати  народних  мудреців, які  зберігають  в  пам’яті  безліч  казок, народних  оповідок, пісень  та  прислів’їв.

Учень:

Дорогі  хлопчики  й  дівчатка!

В  нас  сьогодні  свято  казки.

Будем   його  разом  відзначати.

Казку – друга  шанувати.

Учень:

Зустріч  з  казкою – це  свято.

Не  було  б  її  у  нас,

Ми  б  не  знали  так  багато

Про  новий  і  давній  час.

Учень:

В  кожнім  домі, в  кожній  хаті,

І  у  місті, і  в  селі –

Хто  навчився  вже  читати,

Має  казку  на  столі.

Вчитель:  До  нас  на  свято, на  жаль, завітали  не  всі  герої  з  казок, деякі  з  них  надіслали  телеграми, але  не  підписалися  від  кого. Тому, діти, допоможіть розпізнати  героїв, які  надіслали  нам  телеграми.

1.  Ніяк  не  витягнемо  ріпку, тому  прибути  не  можемо…   ( Ріпка )

2.  Дорогі  гості! Виручайте! Павука – злодія  зарубайте!  ( Муха – Цокотуха )

3.  Моя  риболовля  закінчилась  погано. Мене  побили, а  хвіст  залишився в  ополонці. ( Вовк – панібрат )

4.  Прибути  до  вас  не  зміг. Від  мене  втекли   штани.  ( Бруднуля «Майдодир»)

 Вчитель: Діти, в  нас на  святі  не  вистачає  лише  Казки.

Учень:

Сьогодні  ми  казку  сюди  запросили,

Щоб  бачити  казку  і  слухать  гуртом.

А  Казка  у  залі  десь  там  заблудилась,

Давайте  її  пошукаєм  гуртом.

Учень:

Прийди, прийди  Казко, до  нас  на  свято,

Щоб  ми  веселі  і  радісні були.

Розкрий   нам  широкі  простори  довкола,

Щоб  світ  ми  пізнали  й  щасливі  були.

Казка:

Вітаю  вас  дорослі  і  малі.

Від  всіх  казок  низенький  вам  уклін.

Я  -  казка  мудра, хочу  вам  сказати,

Що  кожен  з  вас  мене  повинен  знати.

Бо,  кажуть, казка  вчить, як  на  світі  жити

То  правду  й  волю  завжди  боронити.

Я , друзі, казка  добра  і  чарівна.

Мене  ви  знаєте  і  любите  мабуть.

( Пісня  «Ми  любимо  читати» )

КАЗКОВІ  ЗАГАДКИ

З  ЯКОЇ  КАЗКИ  ЦЯ  РІЧ

Колосок     «Колосок»

Глечик       «Лисичка  і  Журавель»

Червона  шапочка  «Червона  Шапочка»

Рукавичка      «Рукавичка»

Ключик  «Пригоди  Буратіно»

Солома  «Солом’яний  бичок»

Яйце  «Курочка  Ряба»

Кришталевий черевичок    «Попелюшка»

З  ЯКОЇ  КАЗКИ  ЦЯ  ІЛЮСТРАЦІЯ

Вчитель: Молодці, діти, ви  добре  впоралися  з  усіма  завданнями, які  підготували  для  вас  мої  помічники. Тому  ви  хочете  відпочити, тому  сідайте  зручніше, ми  покажемо  вам   казку  «Колобок»  на  новий  лад.

Казка  «КОЛОБОК»

 

Українська  народна  казка  «Колобок»

( на  новий  лад)

 

(Звучить мелодія пісні «Сніжинки», на фоні мелодії на сцені у танці кружляють діти у костюмах сніжинок. З'являються ведучі, музика стихає).

 2-й ведучий.

Все у нас в житті буває,

Хто ж, скажіть, проблем не має?

Ми ж покажемо в цей час,

Чим живе і школа, й клас.

1-й ведучий.

На святі сюрпризів по саму зав'язку,

А ми пропонуєм вам казку.

В казці цій себе пізнайте,

Щось не так, не дуже лайте.

А тепер усі мовчок.

Починаймо «Колобок»!

(На сцені панно із зображенням української хати, біля неї дерево, під ним лавка, на ній сидять Дід та Баба).

2-й ведучий.

У хатині біла граба

Жили собі Дід та Баба,

І синочка вони мали,

Колобком його назвали.

В день, коли була зимня вже погода,

Трапилась із ним така пригода.

Дід.

Де це внучок наш подівся?

Який сон йому наснився?

Бачив, як ішов до хати,

Вже, напевно, вклався спати?

Баба.

Внучку, внучечку, озвися!

Та до школи повернися!

Знов приніс, напевно, двійку,

Або десь устряв у бійку...

(З'являється Колобок, позіхає).

Колобок.

Ну, чого ви розкричались?!

З друзями ми просто грались!

(Співає і пританцьовує).

Ой, як набридло, як набридло

До школи кожен день ходить,

Ой, як же все мені набридло

Читати там, писать, лічить,

Ой, як набридло, як набридло,

 

 

 

Якби це тільки хто з вас знав!

За що, за що, скажіть, всім дітям

Хтось кару отаку наслав?!

(Дід з Бабою плачуть).

Колобок (сердито).

Не піду я більш до школи

І до вас не повернусь ніколи!

(На сцені  зображення зимового лісу).

1-й ведучий.

Колобок наш покотився —

І у лісі опинився,

Озирнувся, роздивився

І з ведмедиком зустрівся.

(Виходить Ведмідь з великою жуйкою).

 Колобок.

 Михайле, може, підемо до школи?

Ведмідь.

Ти що? Туди? Ніколи!

Кажуть всі, що я ледащо,

То навчатись мені нащо?

Писать, читати, рахувати...

Краще жуйку продавати!

Колобок, ти не лови ворон,

А купи у мене ось «Дірол»!

(Ведмідь протягує Колобкові жуйку, той відмовляється).

Як не хочеш купувати,

Піду іншим продавати!

(Ведмідь виходить, на сцені з 'являється Вовк-хуліган).

Колобок.

Нумо, Вовчику-соколе,

Підемо мерщій до школи!

Вовк.

Я до школи не піду,

Бо навчатись не люблю!

Щось не так — я зразу бац!

І зубами клац та клац!

Щоб усі мене боялись,

Щоб усі мене лякались!

Менших люблю ображати,

Ну, а старших — обзивати!

(Вовк погрожує всім кулаком і виходить. З-за куща виг­лядає Заєць-боягуз).

Колобок.

Підеш, Зайчику, до школи?

Заєць.

Не піду туди ніколи!

 

І всього там я боюся,

Перелякано дивлюся.

Затряслася кожна жилка.

Геть усе мене лякає,

Певно, кожен про це знає.

Життя у мене нелегке,

Бо серце маю я слабке.

Нічого не навчуся,

Я так всього боюся!

(Заєць ховається за кущ. На сцені з 'являється Лисичка з пляшкою «Кока-коли»).

2-й ведучий.

Далі Колобок рушає,

Лиску-модницю стрічає.

Колобок.

Хто це хвостиком махає

І з уроків утікає?

Лисичка.

Сиди, не рухайся,

Навчайся, слухайся —

Усі мені торочать,

А я заміж хочу!

(Лисичка показує глядачам пляшку «Коли»).

Діти! Не ходіть до школи!

Пийте краще «Кока-колу»!

(Лисичка виходить. Колобок потягується).

Колобок.

Крайнім бути теж не хочу,

Піду висплюся досхочу.

1-й ведучий.

Але тут летить Сорока,

Вісті знає вона всі.

(З'являється Сорока, говорить злякано).

 Сорока.

Гей, мерщій спішіть до школи,

Бо ви свято проспите!

Там же Новий рік  зустрічають

Ще й дарунки діти мають!

(Всі дійові особи вибігають на сцену, вони розгублені).

2-й ведучий.

Скажіть, друзі, що робити,

Як вас розуму навчити?

Колобок.

За школою я скучив

 

І сняться вчителі...

Батьків навіщо мучив?

Так соромно мені!

(Звертається до всіх дійових осіб).

Ми з вами, любі друзі,

З країни майбуття.

Після батьків усім нам

Продовжувать життя.

1-й ведучий.

Отож усе залишимо

І з лісу вийдем ми,

А у серцях запишемо,

Що станемо людьми!

Вовк. Не будемо обманювать!

Заєць. Боятись!

Лисичка. Хитрувать!

Всі разом.

Бо дуже нам всім хочеться

Все на дванадцять знать!

Учень:

Любі  хлопчики  й  дівчатка!

Закінчилось наше  свято!

А  вам  хочеться  побажати –

Казок  багато  прочитати.

Вчитель:  От  і  завершується  наше  свято, ви  всі  добре  впоралися  з  завданнями, а  це  означає, що  ви  любите, знаєте  і  читаєте  казки. Успіхів  вам!

Учень:

Дорогі  хлопчики  й  дівчатка!

В  нас  сьогодні  свято  казки.

Будем   його  разом  відзначати.

Казку – друга  шанувати.

Учень:

Зустріч  з  казкою – це  свято.

Не  було  б  її  у  нас,

Ми  б  не  знали  так  багато

Про  новий  і  давній  час.

Учень:

В  кожнім  домі, в  кожній  хаті,

І  у  місті, і  в  селі –

Хто  навчився  вже  читати,

Має  казку  на  столі.

Учень:

Сьогодні  ми  казку  сюди  запросили,

Щоб  бачити  казку  і  слухать  гуртом.

А  Казка  у  залі  десь  там  заблудилась,

Давайте  її  пошукаєм  гуртом.

Учень:

Прийди, прийди  Казко, до  нас  на  свято,

Щоб  ми  веселі  і  радісні були.

Розкрий   нам  широкі  простори  довкола,

Щоб  світ  ми  пізнали  й  щасливі  були.

Казка:

Вітаю  вас  дорослі  і  малі.

Від  всіх  казок  низенький  вам  уклін.

Я  -  казка  мудра, хочу  вам  сказати,

Що  кожен  з  вас  мене  повинен  знати.

Бо,  кажуть, казка  вчить, як  на  світі  жити

То  правду  й  волю  завжди  боронити.

Я , друзі, казка  добра  і  чарівна.

Мене  ви  знаєте  і  любите  мабуть.

Учень:

Любі  хлопчики  й  дівчатка!

Закінчилось наше  свято!

А  вам  хочеться  побажати –

Казок  багато  прочитати.