Свято зустрічі чотирьох пір року

 

 

 

 

 

 Сценарій класного свята

 

      «Зустріч чотирьох пір року»

 

 

 

 

 

 

 

                                               Підготувала вчителька початкових класів   

                                 Комунального закладу

                                « ЗОШ  І – ІІІ ступенів  с. Баворів  »

                                Великогаївської сільської ради                               

                                          Тернопільської області

                                Фока Надія Олексіївна

 

 

 

 

 

Вчитель.

 Любі діти! У нас сьогодні чудове свято. Ваша подруга, однокласниця Оксанка, запросила нас у свою казку, яку написала сама. Рядочок до рядочка складала вона, щоб казка усім сподобалася, щоб ви, як і вона, вміли чути і розуміти природу, любити кожну рослинку, кожну травинку. Ми зустрінемося з усіма порами року і переконаємося, що кожна з них прекрасна.

 

Оксанка.

Любі друзі! Я- Оксанка.

Я покликала вас зранку,

Щоб у казку завітати,

Про цікаве розказати.

 

Я устала, я умилась

І до вас причепурилась.

Тож вітаю всіх завзято,

Всіх-усіх на нашім святі.

 

(Лісова галявина. Діти в костюмах зайчат, їжачків, лисичок, ведмедиків танцюють).

 

Ведучий.

Ліс. Галявина у лісі.

Дітки й звірі- всі зійшлися.

Всі танцюють, всі співають,

Диво-гостей виглядають.

 

Ведуча.

В гості йдуть до нас, нівроку,

Всі чотири пори року.

 

 (Лунає мелодія вальсу. Танцюючи, наближаються чотири дівчинки в

костюмах пір року. Кожну з них представляє ведуча).

 

Ведуча.

 

Ось- зима біловолоса,

А за нею –щедра осінь.

Весна- красна зелененька,

Щедре літечко тепленьке.

 

Оксанка.

Здрастуйте, мої панянки!

Не впізнали? Я- Оксанка.

Це до мене у віконце

Ви прислали зранку сонце!

 

Зима.

Ми – чотири у році пори.

Весна.

 Ми дарунки усім принесли.

Літо.

 Їжачку маленькому.

Осінь.

 Голубу сивенькому.

Весна.

 І сіренькій мишці.

Зима.

І хитренькій лисці.

Літо.

Першокласниці Світланці.

Осінь.

Другокласниці Улянці.

Зима.

І Тарасику хлоп’яті

Маєм що подарувати.

 

(Зима дарує дітям сніжинки, весна – квіти, літо – ягоди, осінь – яблука).

Ведучий.

А тепер ,наші милі пори року, прийміть дарунки від нашої дітвори.

 

Оксанка ( вірш Оксани Гевко).

Скоро пісню веселу

Заспівають пташки

І листочки зелені

Одягнуть садки.

І усмішка засвітиться від такої краси,

Бо нема чарівнішого

Від красуні весни.

 

Киця.

Заспівали птахи в лузі-

Прийшла весна!

Отримала зима по заслузі –

Прийшла весна!

Коли дерева зеленіють?

Навесні!

Коли киці ніжки гріють?

Навесні.

І усе це не вві сні-

Весна у нашому дворі.

 

(Звучить пісня «Мчить весна» ,Сл. М. Пономаренка, муз.І.Островського).

 

Весна ( вірш Оксани Гевко).

 

Ось сонечко пригріло навесні,

Вже співають пташки свої диво- пісні.

Кожен птах свою пісню виводить

І у кожного гарно виходить:

Прилетіла зозуля та й закувала.

Під віконцем ластівка защебетала.

Соловейко прилетів- веселенької завів.

Своїм співом дзвінким похвалився шпак.

Лиш сорока співати не хоче,

А скрекоче, скрекоче, скрекоче…

Ось так!

 

( Хоровод « А вже весна красна»).

Ведуча.

Всі ми літечка чекаєм –

Влітку ми відпочиваєм!

Червоні полунички!

Ягоди, сунички!

Всього – всього досхочу

Літом-літечком нарву.

На ставку купаюся,

Сонечку всміхаюся.

І у лісі, у ліску

Стріну квітку – ось яку!

 

Оксанка ( вірш Оксани Гевко).

Літо! Літо!

Сонцем лагідним зігріте.

Літо- літечко! Ура!

День згасає, вечір йде…

Дітям казку він несе-

Про Оленку та Іванка,

Їжачка і Колобка.

Спить міцненько аж до ранку

Галаслива дітвора.

 

(Звучить пісня «Їжачок» на сл. В.Савки, муз. Л.Равлюка).

Ведучий.

Осене, ти, осене, ти – золотокоса.

Щедра наша , осене, ось і ти  прийшла.

Загубила, осене, ти у травах росяних,

Літечка засмаглого пригорщу тепла.

 ( Звучить пісня «Осінь пензлика взяла» на сл. М.Пономаренка, муз. І.Островського).

 

Оксанка (вірш Оксани Гевко).

Щось нас сонце розлюбило,

Вже частіше задощило.

Вітер листя позривав,

На стежки порозкидав.

А листочки кольорові,

Мов метелики казкові

Все кружляють і танцюють-

Осінь-матінку шанують.

 

( Танець осені «Листопад»).

 

Оксанка (вірш Оксани Гевко).

 

Коли це все перевернулось?

Осінь в зиму обернулась!

Зима панує, зима лютує.

Та лиш дітей це не турбує!

Лижі, санки, ковзани

Усім дітям до снаги.

Зранку й до ночі вони надворі-

Радіють всі діти зимі!

 

Зайчик.

Не лякай мене ти, зимонько, не лякай.

Ні метелиці, ні віхоли не посилай.

Пустувати я буду у сніжку,

Бо я в дуже теплому кожушку.

Зима.

Свої вітри- віхоли не пущу,

Лиш сніжком легесеньким притрушу,

Щоби було радісно дітворі

На легеньких саночках у дворі.

 

(Звучить пісня «Сніжинка» на сл. і муз.Л.Семенюк)

 

Ведуча.

 На сьогоднішньому святі

Так пісень було багато!

Всі сміялись і раділи,

Бо таких гостей зустріли!

 

Ведучий.

Весна-красна, осінь мила,

Зима – зимонька смілива.

Літо- літечко чудове

Побували у нас знову.

 

Ведуча.

Ще прийдуть до нас щороку

Всі чотири пори року.

Тож кажу їм не «Прощайте!»,

Лише просто: «Ну, бувайте!»

 

Оксанка.

А всім діткам і звіряткам

Хочемо ми побажати,

Щоб росли, учились добре,

Щоб були міцні, хоробрі,

Щоби вірили у казку.

Це ж, повірте, так прекрасно!

 

Вчитель.

Ось і закінчилася наша мандрівка у казку, в яку гостинно нас запросила Оксанка. Кожним рядочком своїх віршів вона старалася показати нам свою любов до природи, до свого краю, показала нам своє бачення краси, тим самим закликала кожного з нас любити прекрасний світ, у я кому ми живемо, берегти його і примножувати.