Тарас Шевченко. Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скоромин

Українська література. 8 клас

Тема: Тарас Шевченко. Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. «Думи мої, думи мої...» (1847).

Мета: формувати предметні компетентності: пригадати основну інформацію про  Т.Шевченка; поглибити знання про арешт і заслання поета; вдумливо й виразно читати поезію  «Думи мої, думи мої…» (1847), аналізувати її в контексті біографії поета; формувати загальнокультурні компетентності: виховувати повагу до особистості та творчості Тараса Шевченка; формувати здоров`язбережувальні компетентності: пропагувати психоемоційне здоров’я шляхом використання кольоротерапії; уміння вчитися впродовж життя: постійно поповнювати власний словниковий запас; розвивати вміння працювати в групах; формування інфомедійної грамотності: ознайомитися з поняттям «макет видання», навчитися розробляти макет першої шпальти газети з представленням на ній сенсаційної новини

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, робочі зошити, відеоматеріал, ватман, кольорові олівці

Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Сьогодні на уроці ми говоритимемо про поета, творчість якого вивчали в попередніх класах. А щоб здогадатися, хто цей митець, пропоную розгадати ребус, в якому приховано назву його  твору (відповіді учнів)

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Вчитель. Отже, ви здогадалися, що в ребусі приховано фразу «Автор балади «Тополя», і це Тарас Григорович Шевченко. Саме його творчість ми продовжимо вивчати. Тож тема нашого уроку «Тарас Шевченко. Життєпис поета (участь у Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання). Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. «Думи мої, думи мої...» (1847) (записують у зошити).

Завдання уроку такі:

• пригадати основні відомості про  Т.Шевченка;
• поглибити знання про арешт і заслання поета;
• вдумливо й виразно читати поезію  «Думи мої, думи мої…» (1847),
• аналізувати її в контексті біографії поета;
• ознайомитися з поняттям «макет видання», навчитися розробляти макет першої шпальти газети з представленням на ній сенсаційної новини

ІV. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Почнемо з того, що пригадаємо основні відомості про життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича. Для цього вам потрібно об'єднатися в групи та попрацювати над створенням ментальних карт за поданим початком, на яких узагальните вивчений в попередніх класах матеріал про Тараса Шевченка (об'єднуються в групи та працюють над створенням ментальних карт, після чого презентують їх)

VІ. Основний зміст уроку

1.                     Повідомлення вчителя «Участь поета в Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання»

Вчитель. Ми пригадали основні відомості з життя Тараса Григоровича. Ьогодні поглибимо знання про участь поета в Кирило-Мефодіївському братстві, арешт, перебування в казематі, заслання.

У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М.Костомаро­вим, який загітував Шевченка вступити до таємничої політичної організа­ції — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання, маючи за мету утворення федерації вільних слов'янських народів. Основний програмовий документ організації — «Книга буття українського народу» — написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, і в інших слов'янських краях». У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позба­вили Україну волі.

5. квітня 1847р. Шевченка було заарештовано на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва, і відправлено до Петер­бурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».

Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Забо­рона писати й малювати найбільше обурила Тараса: «Забрано найблагороднішу частину мого бідного існування!» Окрім того, солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо «ненависний був дух солдафонства, що чавунною печаттю лягав на живу душу». Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря. Писав ночами при світлі місяця на випадково знайдених шматках обгорткового па­перу оцупком олівця, хтозна-як добутого. У 1848 р. поета взяли художником у наукову експедицію під керівництвом гуманної людини О.Бутакова для вивчення й опису Аральського моря. У 1850 р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на пів­острові Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет пови­нен був загинути, якщо не від хвороб, то від нудьги та безнадії. На муштру Шевченко мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки — цингою та золотухою.

На початку 1857р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звіль­нення. У     1859 р. Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за ре­волюційну агітацію серед селян його знову заарештували і звеліли виїхати до Петербурга. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря», планує видання кількох підручників. 10 березня 1861р. Тарас Григорович Шевченко помер. Труну з тілом Великого Кобзаря несли студенти з церкви аж на Смолен­ське кладовище. «Були в нас на Україні великі воїни, великі правителі, а ти став вище за всіх їх, і сім'я рідна в тебе найбільша, зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька»,— сказав П. Куліш, звертаючись до померлого поета.

У травні цього ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Укра­їну й поховано на Чернечій горі біля Канева. Тут на одній з найвищих гір Дніпрових покоїтиметься прах його, і як на горі Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той, і по сей бік на­шого славного Дніпра. Після поховання люди довго не розходились, деякі залишилися й ночувати біля Тараса... Було це 22 травня. А 24 над домо­виною почали насипати високу могилу — гору, яку пізніше названо Тара­совою.

2.Історія написання поезії «Думи мої, думи мої…»

Вчитель. Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої…» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор уболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

3.Виразне читання поезії вчителем та учнями, прослуховування пісні «Думи мої, думи мої…» у виконанні Василя Жданкіна (https://www.youtube.com/watch?v=dpIuiEbX5XQ)

4.Бесіда за прочитаним

Вчитель. Вірш починає невільницьку поезію подібно до того, як однойменний твір 1839 р. відкриває «Кобзар» 1840 р. Однак у петербурзький період Шевченко посилав свої «думи-квіти» в Україну, сподіваючись, що вона їх привітає, тепер же «діти-думи» й слова, навпаки, «прилітають» до нього з України, «Із-за Дніпра широкого» і радують самотню душу поета. Мотив творчості як єдиної розради на засланні породжений гострим відчуттям самотності й забутості під час перебування в експедиції, де Шевченко глибоко страждав, марно очікуючи листів. Попри сумовиту тональність, твір виражає переконаність поета в тому, що й у неволі поезія, творчість залишаються змістом і метою його життя. Епітетами на означення дум-поезій — «мої єдині», «сизокрилі / Мої голуб’ята», «мої любі» поет емоційно звертається до свого творчого дару, благаючи не покинути його «при лихій годині». У підтексті монологу — страх перед загрозою духовного й творчого згасання, втрати натхнення як наслідку постійного приниження й офіційної заборони писати й малювати.

Тож прослухавши поезію та коментар до неї, пропоную вам дати відповідь на наступні запитання:

• що змусило письменника написати поезію «Думи мої, думи мої...»?
• чому поет звертається до своїх думок? Що хвилює Т. Шевченка?
• про яку «лиху годину» згадує автор твору?
• визначте тему поезії  (звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників)
• яка ідея твору? (тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змі­нити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом)
• яка основна думка? (думка про нещасливу долю свого народу не залишає по­ета протягом усього часу перебування на солдатчині)
• за жанром – це… (громадянська лірика)

Хвилинка релаксації

Вчитель. Ми з вами плідно працюємо, але нам потрібно трішки відпочити, порелаксувати. Тож пропоную кольоротерапію жовтим кольором, який традиційно вважається кольором авантюристів і людей, легких на підйом. Він пробуджує жагу знань. Стимулює прагнення вивчати, пізнавати щось нове. Спонукає кудись йти, їхати, вирушати  в подорожі (перегляд відео «Кольоротерапія  жовтим кольором»  https://www.youtube.com/watch?v=ZJjLupTCPxw)

5.Асоціативне гроно «Ліричний герой поезії «Думи мої, думи мої…»

Вчитель. Діти, а яким ви бачите ліричного героя поезії? Пропоную вам скласти асоціативне гроно «Ліричний герой поезії «Думи мої, думи мої…»

6.Вправа з розвитку інфомедійної грамотності в групах «Розробка макету першої шпальти газети та створення сенсаційної новини»

Вчитель. Діти, а знайоме вам поняття «макет газети», «шпальта», «сенсаційна новина»? (відповіді учнів)

Макет газети - модель майбутньої газети, у якій з більшою або меншою точністю намічені принципи її оформлення. Який матеріал піде на яку шпальту, на скільки стовпчиків буде розбитий, скільки місця займе, де будуть розміщені заголовки, ілюстрації, фотографії.

Шпальта — ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.

Сенсаційна новина – це новина чи повідомлення, яке має ознаки сенсації чи позиціонується як сенсаційна, має умовно пріоритетний попит у споживачів та користується підвищеною увагою останніх.

Тож я пропоную вам попрацювати в групах і спробувати створити першу шпальту вашого видання з оформленням на ній сенсаційної новини «Стало відомо, що автором поезії «Думи мої, думи мої…» є не Тарас Шевченко…». Подумайте, яким буде тон подання новини? Що саме буде головним меседжем і чого тут буде більше: фактів чи суджень? Придумайте назву видання і наведіть результати групової роботи, якщо ви:

• літературно-мистецький часопис
• науково-методичний журнал «Українська мова і література в школі»
• журнал для пенсіонерів

Обговоріть результати роботи. Яких ви висновків дійшли? Які складнощі виникли під час роботи? Що найскладнішим є в роботі журналіста?

VІІ. Закріплення отриманих знань

Вчитель. На закріплення матеріалу виконайте онлайн-тести на платформі «На Урок» (https://naurok.com.ua/test/t-shevchenko-dumi-mo-550368.html)

VІІІ. Рефлексія уроку та оцінювання роботи учнів

Вчитель. Наш урок завершується. Ви всі молодці, дуже добре попрацювали! Тож давайте підведемо підсумки, аби дізнатися, чи виконали ми поставлені завдання, серед яких були такі:

• пригадати основні відомості про  Т.Шевченка;
• поглибити знання про арешт і заслання поета;
• вдумливо й виразно читати поезію  «Думи мої, думи мої…» (1847),
• аналізувати її в контексті біографії поета;
• ознайомитися з поняттям «макет видання», навчитися розробляти макет першої шпальти газети з представленням на ній сенсаційної новини (відповіді учнів)

ІХ. Домашнє завдання

Вчитель. Домашнє завдання на наступний урок: вивчити вірш «Думи мої, думи мої…»,  виписати епітети та порівняння з поезії, підготувати мультимедійну презентацію з малярськими роботами Т.Шевченка періоду заслання (за бажанням)