Тема: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Тема: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Мета:

• дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови;
• розвивати культуру мовлення, образне мислення, любов до рідної мови, прищеплювати зацікавленість до вивчення багатства української мови;
• виховувати бажання здобувати знання;
• формувати в учнів знання про  синтаксичну роль фразеологізмів у реченні, уміння й навички визначати в тексті, якими членами речення  є фразеологізми, а також користуватися фразеологічним словником;
• удосконалювати вміння учнів пояснювати лексичне значення фразеологізмів, добирати синоніми та антоніми до них, розвивати вміння й навички використовувати фразеологізми в усному та писемному мовленні;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, словники, картки, кросворд, мультимедійне обладнання, електронна презентація, запис на  дошці.

Перебіг уроку

1. Організація класу.

Добридень, шановні учні! Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з темою «Фразеологізми». Ми отримаємо нові знання з української фразеології, навчимось користуватися фразеологічним словником, який завжди може стати в нагоді

2. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Ми продовжуємо мандрівку чарівною країною Мовознавства. Сьогодні наш шлях лежить через чарівне місто. Але подивіться, щоб потрапити до нього, нам треба відчинити ворота. Розгадати кросворд: сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі ключовий термін сьогоднішнього заняття, який і  допоможе нам відчинити браму.

Запитання до кросворду:

1. Пекти раків, (червоніти)   
2. Ні пари з уст. (мовчати)    
3. Звестися до нитки, (зубожіти) 
4. Байдики бити, (ледарювати)   
5. Баламутити голову, (морочити)
6. Лити сльози, (плакати) 
7. Молоко під вусами не обсохло, (молодий)
8. Брати верх (гору), (перемагати)   
9. Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)
10. П'яте колесо до воза. (зайвий)     
11. Врізати дуба, (померти)      

•       Яке ключове слово отримали?
•       Так, ФРАЗЕОЛОГІЗМ. Отже, сьогоднішній урок  буде присвячено вивченню фразеологізмів. В зошитах записуємо тему уроку «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення».

- Уважно подивіться на слово фразеологізм, подумайте скільки коренів у цьому слові і яке значення вони мають?

На дошці

Словник

Phrasis - вираз

Logos - вчення

- дивлячись на тему уроку, сформулюйте завдання нашого заняття

Отже, ми повинні знати, що називається фразеологізмом, повинні навчитися пояснювати їх значення і доречно вживати у мовленні.

3. Мотивація навчальної діяльності школярів.

-  Діти, що ви очікуєте від вивчення цієї теми?

•      Навіщо нам потрібні знання з фразеології?
•      Як ви думаєте, що допоможе нам у роботі?

4. Опрацювання навчального матеріалу

Бесіда

•  Працюючи над кросвордом, що ви помітили? (Фразеологізм можна замінити одним словом)
•  Отже, який висновок можна зробити? (За змістом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову)

- А чи  можна  сполучення  слів  у  фразеологізмі  поширювати  або замінити  окремі  слова,   не порушивши при цьому смислу звороту?

- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів)

5.Робота біля дошки і в зошитах  ( вул. Пізнання)

Записати речення, визначити члени речення, яким членом речення виступає фразеологізм

Ви послухайте його і на вус намотайте, (присудок)

Він заговорив дрібно й сердито, наговорив сім мішків гречаної вовни, (додаток)

Пішов козак світ за очі, (обставина)

•      Що ви помітили? Отже, який висновок можна зробити? (Фразеологізм виступає одним членом речення)

•      Дайте визначення фразеологізму, орієнтуючись на записи, зроблені на дошці.
•      Порівняємо зроблені нами висновки з матеріалом підручника.

Робота з теоретичним матеріалом підручника С.

•      Яка роль фразеологізмів у мовленні?
•      У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?
•      Де можна знайти значення фразеологізмів?

Так, фразеологізми зібрані в особливих фразеологічних словниках, а найбільш вживані фразеологізми включені в тлумачні словники. Прочитайте у підручнику на стор. 202 правила як працювати з фразеологічним словником.

Розповідь про словник фразеологізмів та роботу з ним.

6. Казкові фразеологізми. (площа Казочки)

1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а....

Ні в казці сказати, ні....

Не думати, не гадати....

Скоро казка мовиться, та....

Піди туди, не знаю куди,....

У тридев'ятім царстві,....

Баба Яга —....

По щучому велінню,...

Наказали сім мішків гречаної вовни,...

Що написано пером,...

Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.

---Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.

Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.

7.Відгадай, що це. (вул. Відгадка)

На кожну відповідь показувати ілюстрацію

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

8. (кафе «Смачна каша»)

Складіть речення з поданими фразеологізмами.

Березова каша — різка з берези, якою карають.

Каша в голові — безладдя думок.

Заварити кашу — почати неприємну справу.

Каші просить — діряве взуття.

Каші не звариш — не домовишся.

Мало каші з'їв — не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

9. Фразеологізми в зоопарку.

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...

Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.

Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.

10.  (Міст «Диво в решеті»).  Роздати картки, а діти записують правильні відповіді.

Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

11. Ми з вами знову повернулися на вулицю пізнавальну. Але подивіться, що тут відбувається? Чому так багато людей? Та це ж аукціон! Але, звичайно, казковий. Діти, чи знаєте ви, що таке аукціон? Коли ми з вами вже зустрічали це слово?

Аукціон.

Ведучий називає фразеологізм, учасники гри пригадують схожі за значенням (синонімічні) фразеологізми. Виграє той, хто назве останній фразеологізм.

 / якщо залишився час – інформаційна хвилинка/

        «Ні пуху ні пера!»

Живіть для людського добра!

Від серця щирого бажаю

Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).

Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:

Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,

Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)

Рано-вранці мама-квочка

У клас відправила синочка.

Говорила: — Ти учись,

Не ледарюй, не копошись,

Поспішай, уже пора.

Ну, ні пуху ні пера!

Незабаром ледь живий

Повертається кривий.

Шкутильга на дві ноги

Із шкільного він двора,

А на ньому вже нема

Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)

Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.

11. Шановні учні, я пропоную вам зараз зробити розбір речення за його членами

 Катруся розповідала про свої пригоди п’яте через десяте. ( Учні визначають члени речення, ставлячи питання до членів речення, доходять до висновку, що фразеологізм «п’яте через десяте» є обставиною способу дії і виступає однім членом речення).

12. Отже, діти, запишемо  у свої зошити правило «Синтаксична роль фразеологізмів» 1. Фразеологізм може виступати будь-яким членом речення.

Наприклад:

 Сунути свого носа в чужі справи – це твоя звичайна манера поведінки.(Підмет)

Довелося хлопцеві покуштувати березової каші.(Додаток)

 Довелося взяти руки в ноги й бігти чимдуж.(Присудок)

Він  пропав ні цапову душу.(Обставина)

Дівчата як кров з молоком працювали до самого вечора.(Означення)

         Фразеологізм виступає завжди одним членом речення.

13. Робота з підручником (вправа №  ).

14. Робота біля дошки (визначити синтаксичну роль фразеологізмів, пояснити їхнє лексичне значення):

Він довго ще почував себе  ні в сих ні в тих. (Обставина)

Шила в мішку, синку, не сховаєш.(Додаток)

 Дядько любив чужими руками жар загрібати.(Додаток)

Довго ще сусід нас за носа водив.(Присудок)

Брат мій,стріляний птах, ніколи себе не давав одурити. (Прикладка – різновид означення).

15. Усна  командна  гра «Хто швидше» (учні продовжують фразеологізми на швидкість):

Руки сверблять – дуже кортить

 Спіймати облизня – залишитися ні з чим

 Хоч мак сій - тихо

 Хоч конем грай - просторо

На вербі груші – нісенітниці

 Смаленим пахне - небезпека

Як у Бога за пазухою - захищено

 Як сир у маслі – добре, багато

 Як сніг на голову – несподівано

16. Пропоную вам розгорнути фразеологічні словники й подивитися вище записані фразеологізми та їхні лексичні значення. Зверніть увагу, із чого складається словникова стаття, які відомості  про той чи інший фразеологізм ми можемо прочитати (робота із фразеологічним словником, електронним та друкованим).

17.  Рефлексія.

Бесіда за питаннями:

• з огляду на вивчений матеріал з теми «Фразеологія», діти, для чого в нашому мовленні потрібні фразеологізми? Яку роль вони виконують?
•  про що свідчать українські фразеологізми?
•  де ми з вами можемо почутий побачити фразеологізми?

18. Підсумки уроку.

• Чи досягли ми мети, яку ставили перед собою на початку уроку?
• На уроці ми дізналися про...
• Особливо цікавим для мене було...
• Мені сподобалось виконувати...

19.Домашнє завдання

• Намалювати ілюстрацію до фразеологізму;
• Скласти зв’язну розповідь, розкриваючи значення фразеологізму.
• На повторення вже вивченого матеріалу пропоную вам пограти в цікаву виконати хавдання за варіантами (робота в групах, кожна група отримує набір слів, з яких складає 2 фразеологізми, пояснює їхнє лексичне значення та складає з одним із них речення)

І група -  де,чули, здерти ,з, як, дзвін, та, не,вода, знають, гуски, він (чули дзвін, та не знають, де він; як з гуски вода);

ІІ група – один, сам, не, у, полі, не, свій,воїн (один у полі не воїн; сам не свій);

ІІІ група - щоб,або, рибку,пан,з’їсти,або,треба,пропав,у, лізти,воду (щоб рибку з’їсти, треба у воду лізти;або пан, або пропав).