ТЕМА. Види ЗІЗ. Виготовлення засобів захисту органів дихання.

Практична робота №5

ТЕМА. Види ЗІЗ. Виготовлення засобів захисту органів дихання.

МЕТА.  Ознайомитися      з   існуючими   засобами   індивідуального   захисту. Виготовити засіб індивідуально захисту органів дихання.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:   Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, у забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Засіб індивідуального захисту (313) — це засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину, або використовується під час праці. З ІЗ застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно - планувальними рішеннями та іншими засобами колективного захисту.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:    Ознайомитися      з   існуючими   засобами   індивідуального   захисту. Виготовити засіб індивідуально захисту органів дихання. Вміти використовувати триманні знання на практиці.

ІІІ. ВИХОВНА МЕТА: Виховувати  студента, як цілісну особистість, сучасного спеціаліста.   Виховувати інтерес до вивчення Охорони праці, як до актуальної і необхідної дисципліни. Формувати пізнавальні, інтелектуальні та творчі здібності особистості.

ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

V. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) — це засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину, або використовується під час праці. ЗІЗ застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно - планувальними рішеннями та іншими засобами колективного захисту.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, у забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається на основі галузевих норм адміністрацією підприємства та погоджується з місцевими органами Держнаглядохоронпраці. Порядок видачі, зберігання та використання ЗІЗ визначається «Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». Наказом Держстандарту України від 14.06.1999 р. № 322 ЗІЗ внесені до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

ЗІЗ поділяються на: засоби захисту органів дихання, Спецодяг, спецвзуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та ін.

Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та ізолювальні. Фільтрувальні протигази подають у зону дихання очищене повітря із робочої зони, а ізолювальні — повітря із спеціальних ємностей або чистого середовища, що знаходиться поза робочою зоною. Принцип захисної дії фільтрувальних протигазів (рис. 2.41, а) заснований на очищені забрудненого повітря з робочої зони за допомогою фільтрувально-поглинальної коробки. Працювати у такому протигазі більше 3 годин протягом робочого дня не допускається. У випадку наявності в повітрі невідомих речовин (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%) застосовувати фільтрувальні протигази не можна. В таких випадках, а також при роботі у колодязях та ємностях застосовують лише ізолювальні протигази: шлангові (рис. 2.41, б), у яких подача повітря для дихання здійснюються з чистої зони шлангом, або автономні (рис. 2.41, в), які підрозділяються на резервуарні та генераційні.

У резервуарних автономних протигазах увесь запас повітря для дихання зберігається у резервуарі або балоні, а його видихання здійснюється в атмосферу, В генераційних протигазах повітря, що видихається після очищення від діоксиду вуглецю і добавлення кисню із запасу, що зберігається в апараті повторно використовується для дихання. Тому час використання генераційного протигаза дещо більший ніж резервуарного.

Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу. Він, як правило, складається з двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтрувальної частини. За призначенням респіратори поділяються на протигазові, протипилові та універсальні.

Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуються: протипилові респіратори ШБ-1 «Лепесток» (вітчизняний аналог «Росток»), У-2к, Ф-62Ш (рис. 2.42); протигазовий — РПГ-67; універсальний — РУ-60МУ (вітчизняний аналог «Тополя»).

До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Основні вимоги, яким повинен відповідати спецодяг зводяться до наступного: забезпечувати необхідний захист від дії несприятливих чинників, бути зручним не обмежувати рухових можливостей працівника. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-1 спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають наступні позначення: М — для захисту від механічних пошкоджень;! З — від загальних виробничих забруднень; Т — від підвищеної чи пониженої температури; Р — від радіоактивних речовин; 3 — від електричного струму, електричних і електромагнітних полів; П — від пилу; Я — від токсичних речовині В — від води; К — від розчинів кислот; Щ — від лугів; О — від органічних розчинників; Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Б — від шкідливих; біологічних чинників.

Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для виготовлення спецодягу.

Спеціальне взуття (рис. 2.43) класифікується в залежності від захисних властивостей аналогічного спецодягу. До спецвзуття належать: чоботи, півчоботи, черевики, півчеревики, валянки, бахіли, калоші, боти і т. п. Працівників необхідно забезпечити спецвзуттям при виконанні будівельних, ливарних, сталеплавильних, швальських робіт, коли існує небезпека падіння предметів, а також у приміщеннях, де підлога залита водою, мастилами і т. п. Деякі види спецвзуття мають посилену підошву для захисту стопи від гострих предметів (наприклад цвяхів, що можуть стирчати на будівельному майданчику). Взуття із спеціальними підметками призначене для таких умов праці, при яких існує ризик падіння на слизькій підлозі. Знаходить застосування на виробництві й спеціальне віброзахисне взуття.

Засоби захисту рук — це різні види рукавиць та рукавичок, які використовуються для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги (діелектричні). Рукавиці та рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів та ін. 313 рук за захисними властивостями класифікуються відповідно до єдиної класифікації (ГОСТ 1.4.103-80) аналогічно спецодягу та спецвзуттю.

Засоби захисту голови запобігають травмуванню голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин.   

Найбільш розповсюджені засоби захисту голови — каски, які поділяються на каски захисні загального призначення (каска будівельна склопластикова, текстолітова), каски шахтарські, каски спеціального призначення (для електрозварювальників).

До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні щитки. Найбільш часто на виробництві використовуються: щиток електрозаврювальника універсальний ЩЗУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчасті маска С-39.

Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та інших хімічній речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, окуляри. Тип окулярів добирається за ГОСТ 12.4.013-85 залежно від виду робот»] Деякі типи захисних окулярів, які часто використовуються в різних галузях промисловості наведені на рис. 2.45.

Засоби захисту органів слуху застосовуються тоді, коли рівень шуму на робочому місці перевищує допустимі значення. До засобів захисту органів слуху належать протишумові вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи. Навушники (рис. 2.46, а) складаються з двох чашечок (з пористими чи рідинними наповнювачами), що з'єднані між собою дужкою. Протишумові вкладки (рис. 2.46, в) вготовляють різних видів з різноманітних шумопоглинальних матеріалів. Найросповсюдженішим видом протишумових вкладок є «Беруші» одноразового і тонковолокнистого матеріалу) та багаторазового (з еластичного матеріалу типу уми) використання.

Правильне та постійне застосування 313 органів слуху дозволяє суттєво знизити шумове навантаження, а відтак — запобігти появі професійних захворювань Працівників шумних виробництв.

Дерматологічні засоби захисту застосовуються в тих випадках, коли при виконанні технологічних процесів має місце контакт з речовинами та матеріалами, які негативно впливають на шкіру. Для захисту шкіри, зазвичай, використовують пасти та мазі, які поділяються на гідрофільні та гідрофобні. Гідрофільні — легко розчиняються воді. Вони захищають шкіру від жирів, мастил, нафтопродуктів. Гідрофобні пасти розчиняються у воді. їх використовують для захисту шкіри від розчинів солей, кислот та лугів низької концентрації. На чисту та здорову шкіру рук, а при необхідній лиця, перед початком роботи наносять спеціальну пасту чи мазь, яку пізніше живають. Вибір засобів захисту шкіри залежить від характеру роботи та шкідливої речовини, з якою працівник контактує.

Останнім часом намітилась^-тенденція до створення комплексних ЗІЗ номенклатура яких постійно розширюється. Вони забезпечують комплексний захист працівника від небезпечних та шкідливих чинників,  здійснюючи одночасно захист органів зору, слуху, дихання, а також окремих частин тіла людини (рис. 2.47).

Застосування ЗІЗ призводить до деяких незручностей: обмежує зону огляду; утруднює дихання; створює певні незручності при пересуванні. В тих випадках, коли робоче місце є постійним, уникнути таких незручностей вдається шляхом застосування захисних кабін, які оснащені системами кондиціонування     повітря,      вібро-     та     шумоізоляції,      захисту     від випромінювання   та   електричних   полів.   Такі   кабіни   застосовуються   на транспортних засобах, в гарячих цехах, машинних залах ТЕС та ін.

Безпека виконання робіт забезпечується також шляхом застосування індивідуальних захисних пристосувань. Так, при роботі на висоті, в колодязях та інших обмежених об'ємах необхідно використовувати крім 313 ще й запобіжні пояси, страхувальні канати (рис. 2.48) та деякі інші захисні пристосувань.

Вибір  ЗІЗ,  які  необхідно  використовувати  під  час  праці,  залежить  від комплексу негативних чинників, що характерні для конкретного виду робіт.

VІ. ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися з засобами індивідуального захисту (дати визначення ЗІЗ, розподіл ЗІЗ).
2. Захист органів дихання (які існують засоби захисту органів дихання?)
3. Захист органів слуху (які існують засоби захисту органів слуху?)
4. Спецодяг (класифікація, вимоги до спецодягу)
5. Спеціальне взуття (класифікація)
6. Засоби захисту рук (класифікація)
7. Засоби захисту голови (класифікація)
8. Засоби захисту обличчя.
9. Засоби захисту очей (типи окулярів)
10. Дерматологічні засоби захисту
11. Комплексні ЗІЗ
12. Індивідуальні захисні пристосування.
13. Виготовити індивідуальний засіб захисту органів дихання (ватно-марлева пов’язка) за схемою

 300 мм 300 мм 300 мм

200мм

14. Зробити висновок.

VІ. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

Навчальна Основи охорони праці В. Ц. Жидецький

Наукова Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.