Я уплетений весь до ниткиу зелене волосся дощу,уплетена дорога, що веде до батьківської хати,уплетена хата, що видніється на горі, якзелений птах,уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,уплетена річка, наче блакитна стрічка вдівочу косу,уплетена череда корів, що спочивають натирлі. А хмара плете і плетезелене волосся дощу, холодне волосся дощу. Але усім тепло,усі знають: дощ перестане,і хто напасеться, хто набігається,хто нахитається,хто насидиться на горі,хто належиться,а хто прийде додомуу хату, наповнену теплом, як гніздо.
Поезія Василя Голобородька незвичайна не лише своїм змістом, але й формою. Адже для своїх поезій автор обрав вільний вірш або верлібр. Вважають, що вільний вірш пішов із фольклорної творчості. У давнину усвідомлення людиною світу й свого місця в ньому відбувалося через комплекс обрядових дій, що складалися з елементів співу, танцю і слова. І, звісно, своєрідних замовлянь, які не мали рими. У художній літературі верлібр набув розвитку в епоху Середньовіччя і насамперед у літургійній поезії. Наприклад, найвідоміша молитва «Отче наш» є саме зразком верлібру.
Робота над змістом твору. Чи дійсно є верлібром твір Василя Голобородька «З дитинства дощ»?Як ви вважаєте, за допомогою чого досягається його музичність?Які художні прийоми наявні у творі? Де, на вашу думку, відбуваються події твору?На скільки частин можна поділити поезію?Який провідний мотив кожної?Автор пише: «Але усім тепло, усі знають: дощ перестане» Хто, на вашу думку, ці «усі»?
Літературний практикум. Цікаво, що рядок поезії «усі знають: дощ перестане» — це своєрідне поетичне дзеркало. Поспостерігайте! Ті, хто останніми були «уплетені» в дощ, згадані після цього рядка-дзеркала першими. «Хто напасеться?» — Корови. Простежте ланцюжок далі:коровирікадеревохатадорога. Я
Тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ на пасовищі.Ідея: возвеличення любові до рідного краю, гармонії людини і природи, домашнього затишку і тепла. Жанр: вільний вірш, пейзажна лірика. Художні засоби: Епітети: дерево притихле; блакитна стрічка; зелений птах; зелене холодне волосся. Метафори: зелене волосся дощу; уплетена хата, череда, річка; уплетене дерево;Персоніфікація: хмара плете. Порівняння: хата, як зелений птах; річка, наче блакитна стрічка; у хату, як гніздо. Анафора: хто; уплетена«З дитинства: Дощ». Літературний аналіз