Діагностувальна контрольна робота за рік 9 клас

Серед яблунь і вишень біліє хатина.

Мамо, хочеш, я намалюю тобі сад?

Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий мамою, бабусею.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

1.Б. 2.В. 3.А. 4.Г

1.А. 2.Б. 3.В. 4.Г

1.В. 2.Г. 3.Б. 4.А

1.Б. 2.Г. 3.В. 4.А

З берега видно далеко.

Весна здається мені найкращою порою року.

На щастя дощу сьогодні не було.

Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

Вставні слова є членами речення

Вставні слова не є членами речення

На письмі вставні слова виділяємо комами

На письмі вставні слова не виділяємо комами

0

1

2

3

„Ну, з богом!”, – сказав дядько Тихін.

Поет підвівся з крісла й урочисто відповів: „моя перша вчителька.”

 В Україні кажуть „Веселка воду п’є.”

„От би Ніні це побачити,” – пурхнула в моїй голові думка.

Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко)

Ми спитали у сороки, скільки їй, сороці, років (Є. Гуцало)

«Все перемелеться — буде мука»,— то легка поговірка, та правда тяжка (П. Воронько)

Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Л. Боровиковський )

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала про щастя.

Як ти учишся, Семене?” – „Трійки в табелі у мене...” – „Підтягнися, так негоже!” – „Та у п’ятій чверті, може...”

„Як ти учишся; Семене?” „Трійки в табелі у мене...”

„Підтягнися, так негоже!” „Та у п’ятій чверті, може...”

 – Як ти учишся, Семене? – Трійки в табелі у мене... –Підтягнися, так негоже! – Та у п’ятій чверті, може...

 – Як ти учишся, Семене?

– Трійки в табелі у мене...

– Підтягнися, так негоже!

– Та у п’ятій чверті, може..

пряма мова

невласне пряма мова

одиниця мовознавчої науки

дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О.Довженко).

„Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє” (О.Довженко. Зачарована Десна)

„Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє” (О.Довженко: Кіноповісті. Оповідання. – К.: Наукова думка, 1986. – с.471).

„Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє” (О.Довженко: Кіноповісті.Оповідання, К.: Наукова думка, 1986).

вносять додатковий зміст, виділяються за змістом та інтонаційно

указують на того, до кого звернено мовлення

передають ставлення мовця до висловленого

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання

підмет, присудок, обставина

додаток, означення, обставина

підмет, присудок, означення

присудок, додаток, означення

 комами

 комами і тире

тире

дужками

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Нікого тут нема, крім мене й господині.

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

на сурядні, сполучникові, безсполучникові

на сурядні, підрядні, безсполучникові

на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні

на ускладнені, неускладнені, змішані

з єднальними та розділовими сполучниками, складними сполучниками

з протиставними, єднальними та приєднувальними сполучниками

сполучникові, безсполучникові, з різними видами зв’язку

єднальні, розділові та протиставні

Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. 

А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава.

Туман уже піднявся, і небо стало сірим.

І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. 

Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. 

Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода.

Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. 

Труднощі мучать, зате розуму учать.