Філософія тест 1

наука наук

служанка всіх наук

теоретичний світогляд

знання і усвідомлення людини про світ

форма суспільної самосвідомості людини, яка допомагає духовно-практичному засвоєнню світу

система поглядів на природу, суспільство та людину

страх людини перед богами, природою, супільством

міфологія, релігія "наївна мудрість" древніх

"наївна мудрість", релігія, міфологія

діалектичне розуміння світу

об"єктивне і суб"єктивне розуміння світу

встановлення диктаторських режимів в країнах Латинської Америки

допомагає прийти партіям до влади, встановлювати необхідний політичний режим у державі, контролювати людину

допомагає виховувати людину, складає знання у системи, визначає цінності життя, сприяє боротьбі між різними науками за владу над свідомістю людини

складає методологічну основу вивчення будь-яких наук, виконує виховну, аксіологічну, пізнавальну, світоглядну, теоретичну функції

діалектичний

методологічний

історичний

Індія, Греція, Вавілон

Греція, Китай, Індія, Єгипет, Вавілон

Китай, Єгипет, Рим

так

ні

раціонально-логічного

рефлексивного

моделюючого

образного

лінгвістичний поворот 

система “людина-світ”

єдність мислення і буття

мова як система знаків

окремі ділянки знання

сфера духу

світ у цілому та взаємовідношення людини й світу

визначні відкриття

 Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття людини.

Аксіологія – вчення про шляхи і межі пізнання і знання.

Аксіологія – вчення про сутність і структуру духовних цінностей.

Аксіологія – вчення про сутність і структуру буття суспільства.

Гносеологія – вчення про сутність буття людини.

Гносеологія – вчення про сутність пізнання і знання.

Гносеологія – вчення про сутність добра й краси.

Гносеологія – вчення про сутність буття суспільства.

а) вчення про мораль як результат стосунків людини з Богом

вчення про сутність, функції, природу і походження моральних норм, вартостей та ідеалів

формалізована мова

внутрішній світ людини

Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть матерію.

Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть числа.

Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть природні стихії

Онтологічне вчення, де за першооснову світу беруть Бога.