Контрольна робота №3. Дієприслівник як особлива форма дієслова, 7 клас (ІУ)

зберігши, зберігаючи, збережені

досліджуючи, дослідивши, досліджені

тремтячі, тремтячи, затремтівши

борючись, поборовши, переборовши

сяючи, засяявши, сяючі

зітхаючи, подолавши, повернувши

затопивши, пригостивши, попрацювавши

замислившись, ідучи, врятувавши

визирнувши, приготувавши, розколюючи

засинаючи, відпочивши, мріючи

Толковий, не маючи, придбає, а дурний, маючи, промотає.

Не знаючи, мовчи, а знаючи, не кричи.

Ласка не коляска: сівши, не поїдеш.

Не вклонившись, ягідки не зірвеш.

Навчаючи інших, вчимося самі.

саджаюч… дерева, сяюч… зорі

конкуруюч… країни, під’їжджаюч… до Львова

гортаюч… книжку, тремтяч… руки

вмикаюч… праску, мандруюч… країнами Європи

жевріюч… вогні, червоніюч… від сорому

перестрибнувши

почистивши

аналізуючи

побудуючи

розробляючи

Скеля, припавши землею поросла деревами.

Зимовий вечір закуривши люльку, розсипав зорі.

Вітерець прошумів за ліси, сколихнувши, обабіч пшеницю.

А синиці з горобцями посідавши на карниз, реготали до нестями.

І собака, зронивши голову, сльози лапами витирав.

Зима скрадаючись повіяла крилом.

А сонце заховавшись потім зійшло.

Умившись дядько надівав чисту сорочку й сідав до столу.

Доїхавши не розвертайся.

Остап стояв вагаючись.

Сидячи під гіллястим каштаном, я читав газету.

Андрій біг, озираючись на всі боки.

Маринка швидко вийшла, зачинивши за собою двері.

Залишаючи приміщення, світло повинно вимикатися.

Посадивши біля школи дерева, учні повернулися до класу.

1А 2Б 3В 4Г

1А 2Д 3Б 4Г

1Б 2А 3Г 4Д

позичаючи, переконуючись, побілівши, розсердячись

позичивши, переконуючись, побіліючи, розсердячись

позичивши, переконавшись, побілівши, розсердившись

А за березою дуби стоять тримаючи, віки на своїх обважнілих руках.

А за березою дуби стоять, тримаючи віки, на своїх обважнілих руках.

А за березою дуби стоять, тримаючи віки на своїх обважнілих руках.

Вітер сивіючи в лузі, гривою сивою грає (Є. Гуцало).

Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах (Є. Гуцало).

Сад нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав (В. Сосюра).

А тиша, доторкаючись, чола, мені шепоче дивні небилиці. (М. Самійленко).

Я, бредучи від хати і до хати піду в світи порадоньки шукати (М. Вороний).