Лялька-мотанка ( сувеніри та обереги).

Сувені́р (фр. Souvenir «спогад, пам'ять») - предмет, який нагадує нам про щось або когось.

Сувені́р (фр. Souvenir «спогад, пам'ять») - предмет, призначений нагадувати про щось, наприклад, про відвідані країни, міста, національного парку, музею, храму, об'єкта культури, якогось іншого місця.

Сувені́р (фр. Souvenir «спогад, пам'ять») - річ, яку ми створюємо власноруч для захисту від негативу.

Оберіг-це предмет, якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити щастя і гаразди, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. 

Оберіг - це предмет, створений для захисту від негативу, злих сил тощо.

Оберіг-це модна сучасна річ, яку прийнято з собою носити для прикрашання та надання індивідуальності твоїм речам чи одягу.

Це металеві вироби, фігурки для прикрашання житла давніх українців.

це маріонетка, яка використовувалася для театральних вистав тощо.

Це родинний оберіг українців, він створювався як справжній амулет та талісман для сімї та її членів. 

Цих ляльок саме мотали нитками і вона була без обличчя; вважалося неприпустимим робити вузлики чи навіть відрізати ножем чи ножицями нитку під час її створення.

Необхідно було подарувати таку ляльку якійсь людині.

Вона слугувала як особливий амулет на щастя.

Загалом можна виділити три великі групи ляльок мотанок: лялька-немовля, лялька-берегиня, та лялька-наречена.

Існує безліч видів:  лялька-немовля, лялька-берегиня, лялька-наречена, лялька -багаторучиця, крупяничка, янгол, сокольниця.

Лялька-немовля, лялька-берегиня, лялька-наречена, лялька -багаторучиця, крупяничка, янгол, сокольниця, баба, нерозлучниця тощо.

Тому що в ті часи, кожна іграшка чи оберіг були безликими.

Бо ще в давнину її творці були переконані, що ця іграшка має бути безликою. Мовляв, через обличчя в ляльку може увійти душа, і хто знає, якою вона буде: доброю чи лихою? Вона не повинна бути схожою ні на кого, аби не завдати шкоди.

Така лялька виступає швидше як символ народу, тому вона є безликою.

Лялька символізувала перемогу життя над смертю.

Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв'язувала увесь рід. Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться.

Це своєрідний сакральний зв`язок між матір`ю та дитиною.