Малокомплектна початкова сільська школа як тип навчально-виховного закладу в системі освіти

Соціальні, територіальні, економічні, географічні, демографічні.

Територіальні, економічні, політичні, географічні, демографічні.

Економічні, демографічні, географічні, територіальні, прибуткові.

Дипломатичні, економічні, політичні, географічні, демографічні.

Демографічні, територіальні, географічні, філософські, економічні.

Школи, де окремі або всі початкові класи об’єднані в клас­-комплект, очолюваний одним педагогом.

Школи, де немає одного чи кількох класів через відсутність дітей певної вікової категорії. 

Школи, де загальна кількість учнів не перевищує 100.

Школи без паралельних класів, з малим контингентом учнів.

Школи, де старші класи об’єднані в клас­-комплект.

Поєднані класи

З’єднані класи

Комбіновані класи

Спільні класи

Групові класи. 

Від 3 до 15 учнів.

Від 4 до 10 учнів.

Від 3 до 12 учнів.

Від 5 до 15 учнів.

Від 5 до 12 учнів. 

Відсутність у штатному розкладі посад заступників з навчально­-виховної роботи, помічників з господарської роботи, педагога­-організатора, секретаря­, бібліотекаря.

Відсутність труднощів в організації навчально-­виховного процесу в разі відсутності вчителя через ті чи інші об’єктивні чи суб’єктивні обставини.

Низька зайнятість як учителів, так і батьків у домашньому господарстві.

Низька підготовка дітей до навчання в школі через відсутність дошкільних закладів, неувагу батьків до цих питань.

Необхідність широкого застосування індивідуально-консультативних форм навчальної діяльності. 

Стабільність поєднання класів.

Варіативність щорічного набору учнів.

Малочисельність і нерівномірність наповнення класів.

Робота вчителя з одновіковим складом учнів.

Необхідність узгодження форм і методів, які використовуються стосовно учнів кожного класу. 

Оптимальне поєднання класів у комплекти.

Правильна побудова розкладу занять.

Забезпечення належної матеріально­-технічної бази.

Вибір оптимального поєднання методів і прийомів навчання на уроці.

Уміле керівництво різновіковим колективом на уроці.

Визначення оптимальної структури й змісту уроку.

Тісний контакт учителя з батьками.

Формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок на уроці.

Оптимальна побудова розкладу занять.

Раціональне використання наочності й слова на різних етапах вивчення теми.

Наявність сприятливих передумов для розроблення й реалізації на практиці індивідуальної освітньої траєкторії для кожного учня.

Можливість здійснення систематичного контролю навчальних досягнень учнів та внесення своєчасних коректив у їхню навчальну діяльність.

Матеріально-технічне забезпечення малокомплектних шкіл.

Через малу кількість школярів педагог має змогу краще вивчити індивідуальні особливості й інтереси дітей та організувати педагогічну взаємодію з урахуванням цих особливостей.

Рівень навчальних досягнень школярів.

Різновікові групи школярів дозволяють організувати конструктивну взаємодію між учнями різного віку, їхній дієвий взаємовплив один на одного, що впливає на начальні досягнення всіх учасників освітнього процесу.

Інтелектуальний потенціал середовища, яке оточує заклад освіти.

Створення «сімейної» атмосфери на заняттях, розбудова вчителем довірчих партнерських відносин зі школярами.

Кадрове забезпечення шкіл з малою наповнюваністю учнів.

Рівень матеріальних витрат для утримання малокомплектних шкіл.