Мій другий візит до Вашингтона. Тобрук

Генерал ..., командир 8- ї армії, підготував складні оборонні позиції, що тягнулися від Газали до Бір-Хакейма. Усі битви в пустелі, окрім під Ель-Аламейном, починалися зі швидких широких обхідних маневрів танків для ударів по пустельному флангу.

Роммель почав наступ ..-.. травня місячної ночі, кинув уперед свої танки, плануючи витягти в бій і знищити наші і сподіваючись захопити Тобрук на другий день.

Це йому не вдалося. Протягом 12-13 червня відбувалося запекла битва за володіння хребтами, які пролягали між Ель-Адемом і "Лицарським мостом". То була кульмінація танкової битви, наприкінці її ворог заволодів територією, а число наших танків зменшилося. Вирішальним етапом битви Окінлек дав керувати ....

Саме це була помилка. Ми б могли виграти битву, якщо б .....командував сам і спочатку. До нас мала прибути новозеландська дивізія із Сирії, але було пізно, щоб вона воювала за Тобрук.

Головною метою моєї подорожі до Вашингтона було ухвалення остаточної постанови про операції 1942-1943. Але мене турбувало ще одне питання. То було питання про ..... – ці слова були кодовою назвою того, що згодом стало відоме як атомна бомба.

Я вирішив летіли літаком. Ми вилетіли зі Странрера увечері .. червня незадовго до півночі. Погода була чудова, Місяць уповні. Я просидів 2 години, а то й довше на місці другого пілота, милуючись лискучем морем, обмірковуючи свої проблеми і думаючи про тривожну битву. Я міцно спав, аж поки всеред дня ми долетіли до Ньюфаундленді, де можна було б заправитись, але ми це не зробили і полетіли. Оскільки ми летіли за сонцем, день видавався дуже довгим. Ми двічі їли з 6 годинним інтервалом і збиралися повечеряти пізно ввечері після прибуття.

Ми наблизилися до Вашингтона о 7 годині вечора за їх часом. Коли ми потрохи спускалися, я помітив, що ми дуже близько над монументом Вашингтона і що було дуже прикро, якщо ми загинули б врізавшись у нього. Ми долітели за .. годин.

Моїм пілотом був?

Нас привітали .....,...... Я поїхав у брит. посольство на обід. Було вже надто пізно, щоб летіли в Гайд-парку цього вечора. Ми прочитали всі останні телеграми – там не було нічого важливого – і з утіхою повечеряли просто неба.

На світанку наступного дня ... червня, я полетів у Гайд-парк. Президент був на місцевому аеродромі і бачив, що літак приземлився так жорстко, як мене ще ніколи не вдавалося відчувати. Президент прийняв мене щиро і сам сів за кермо і повіз мене до свого дому.

Рузвельт повозив мене по всьому маєтку. Недуга Рузвельта не давала йому змогу використовувати ноги для педалей гальм, зчеплення і газу. Але чудові прилади давали йому змогу робити це все руками. Він запропонував мені помацити його біцепси, розповідаючи, що якийсь відомий борець навіть заздрив йому. Але все таки коли пару разів ми зупинялись і відкочувалися назад, я сподівався, що у приладах не було дефектів. Президент зрадів, що зі мною прилетів ...

Наші розмови відбувалися після обіду, в крихітній кімнатці, затемненою від сонця. Ми боялися, що німці зроблять атомну бомбу раніше нас. І домовилися, що США будуть над цим працювати. Пізно ввечері .. червня президентський потяг повіз нас назад до Вашингтона, куди ми доїхали о 8 ранку наступного дня.

Нас везли під численною охороною. Мене оселили в дуже просторій кімнаті з кондиціонованим повітрям, у якій я жив із температурою десь на .. градусів за Фаренгейтом нижчою, ніж у більшості кімнат того будинку. Я проглянув газети, десь годину почитав телеграми, поснідав, завітав до Гаррі, а потім пішов у кабінет Рузвельта.

Мене супроводжував генерал Ісмей. Президенту дали телеграму, а потім він дав її мені мовчки. Там написано " .....капіталював, 25 000 взято в полон." Це мене дуже приголомшило. Тому я попросив Ісмея запитати Лондон по телефону. То була правда і це був один з найтяжчих ударів, які я зазнавав під час війни.

У Сингапуру 85 000 людей капітулювало перед меншою кількістю японців. А тепер у Тобруку гарнізон 25 000 ( насправді 33 000) зрілих солдатів склав зброю, перед половиною такого числа. Рузвельт запитав:" Що ми можемо вдіяти, щоб допомогти вам?". Я сказав: "Дайте нам так багато танків ...., скільки можете виділити, і якомога швидше відправте їх на Близький Схід.".

Президент послав по Маршалла. Маршалл сказав, що ці танки тільки-но запустило у виробництво, а перші кількасот дали нашим панцерними дивізіям, які були досі змушені задовольнятися застарілими моделями.

Американці завантажили ... танків "Sherman" з іще не установленими двигунами і сотню самохідних гармат на 6 своїх найшвидших кораблів і послали до Суецького каналу. Корабель із всіма двигунами для танків був потоплений підводним човном неподалік Бермудськтх островів. Тоді Маршалл послав новий корабель із цими двигунами, щоб наздогнав інші кораблі.

21 червня, коли ми з Гаррі лишилися самі після обіду, він сказав мені:" Президент хоче щоб ви зустрілися з кількома америк. офіцерами". Отже, о .. годині дня в мою кімнату з охолодженим повітрям привели генерал-майорів .... і ..... Ми говорили про наступ через Ла-Манш 1943.

22 червня я і Гопкінс обідали з президентом в його кімнаті. До кімнати зайшов ...., начальник відділу воєнної інформації, з пакою нью-йоркських газет, в яких писали "Розгнівана Англія", "Падіння Тобрука може призвести до зміни уряду", "Черчилля мають усунути". Маршалл запросив мене відвідати 1 з америк. армійських таборів у Пд. Кароліні.

Ми мали виїхати з ним і містером Стімсоном потягом увечері .. червня. Дейвіс запитав, чи треба дотримуватися програми візиту, з огляду на політ. ситуацію. Я сказав, що все буде як заплановано. Наступного вечора, я сів на потяг й уранці прибув на військово-навчальні базу Форт-Джексон. Потяг приїхав, але не на станцію, а у відкрите поле.

День був дуже спекотний. Ми дивились як проїжджають танки і піхота. Дивились на стрибки з парашутом. Я ще не бачив, щоб тисяча людей одразу вистрибували. Мені дали поносити портативний ....

Тоді я вперше в житті користувався таким зручним пристроєм. Пополудні ми дивилися, як масово створені америк. дивізії проводять польові навчання з бойовими набоями. Наприкінці, я запитав .....:"Що ви думаєте про це?" Він відповів: "Ставити ці війська проти німецьких було б убивством". Я заперечив: "Ви помиляєтесь. Це чудовий матеріал, і вони дуже швидко навчаться". Проте моїм америк. господарям, казав, щоб виховати солдата треба 2 роки.

Пополудні .. червня ми полетіли назад у Вашингтон, а наступного вечора виїхав у Балтимор, де чекав мій гідроплан. Перш ніж піднятися в повітря, мені сказали, що один з полісменів бавився пістолетом і казав, що "прикінчить мене". На нього накинулися і арештували. Згодом, виявилося, що він псих.

Ми сіли в Ботвуді наступного ранку, щоб заправитись, і полетіли далі, поснідавши свіжими .... Потім я їв за своїм шлунковим часом, тобто із звичайними інтервалами між їжею, і спав, коли була змога. Я сидів на місці другого пілота, коли, пролетівши над Пн. Ірландією ми сіли.

У моєму потязі мене чекав ..., один з моїх особистих секретарів, і 4 чи 5 денних газет. Виявилося, що ми програли довибори в .... внаслідок зміни прихильності виборців. Я пішов у ліжко, якийсь час гортав папери, а потім заснув на 4-5 годин, поки ми доїхали до Лондона.