Правопис прислівників

мимохіть, попереду, вперемішку, швидко

пишучи, важкий, легко, спересердя

не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

щосили, казна-звідки, будь-де, глибокий

мимо/волі, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

за/далеко, за/світла, на/виворіт, на/провесні

од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

на/гора, коли/не/коли, будь/коли, де/небудь

віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

(до)лиця, (уві)сні, (на)гора

(на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

(до)речі, (через)силу, (без)сліду

(по)руч, (в)літку, (до)вкола

подарувати на/память

піднятися на/гору Говерлу

в/день народження

спати в/день

в/горі проклали тунель

бігати по/весняному льодку

по/сусідському полю бігти

гуляти у/двох

ні/коли, на/півдорозі, з/вечора;

на/переваги, на/взнак, раз/у/раз;

куди/небудь, з/ненацька, за/раз;

на/рівні, під/ряд, віч/на/віч.

з/дня/на/день, по/третє, в/решті/решт, на/радість;

на/жаль, рік/у/рік, сама/самотою, до/пари;

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч;

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу.

по/нашому, зі/споду, в/сімох;

казна/де, чим/дуж, до/краю;

де/таки, ось/ось, гидко/бридко;

десь/то, спід/лоба, до/пізна.

Поїхали спочатку в/перше село, потім - далі

Вони в/двох хутенько піднялись на гору

У/перше ми зустрілися давно

До/дому було вже зовсім близько.

До/дому хотілося вже всім.

Нарешті потрапили до/дому.

Ми поспішали до/дому.

восени, по-київські, надворі

пошепки, двічи, опівдні

вночі, трохи, по-вовчи

докупи, навіки, безвісті