Прислівник

незмінна особлива форма дієслова

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

незмінна самостійна частина мови

впевнено, прекрасно, котрийсь

ліньки, попередньо, використано

пошепки, інколи, сам на сам

По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.

Будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно.

По/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли.

На/відріз, в/п’яте, до/часно, спід/лоба, по/новому.

Близько/близько, з-за/кордону,не/достатньо, не/треба,в/гору.

На/показ,на/пам’ять,в/друге,за/очі,з/малку.

префіксально-суфіксальним;     

основоскладання;

безафіксним.

ознаку предмета за дією;

ознаку або приналежність предмета якійсь особі;

ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

Гума…о, актив…о,організова…о,со…о.

Відмі…о,стара…о,несказа…о,щоде…о.

Невгамов…о,впевне…о,шале…о,радіс…о.

Додаванням префікса пре-.

Додаванням префікса за-.

Додаванням префікса най-.

віч-на-віч

сам-на-сам

вгорі

Так гарно розквітає все на вулиці весною.

Він говорив, не поспішаючи нікуди.

Мені стало якось ніяково.