Прислівник

  незмінна частина мови, яка називає 

ознаку дії або пояснює, як, де, коли 

відбувається дія, куди вона спрямована;

  частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх;

    частина мови, що називає ознаку предмета.

 хто? що?;

 який? яка? які?;

  як? де? куди? коли?

називає ознаку предмета;

називає ознаку дії;

називає кількість предметів.

 розумна, швидко, ясно;

надзвичайно, солодкий, навесні;

 довкола, опівночі, вгорі.

прислівники мають закінчення;

  прислівники не мають закінчення;

прислівники змінюються за відмінками.

вгору, вниз, вгорі,  унизу;

в гору, вниз,  угорі,  унизу;

 вгору,  вниз,  угорі,  у низу.

солодкий - гіркий, темний - світлий, смішно - сумно

далеко - близько, тепло - холодно, мало - багато

 старанно - правильно, холодно - морозно, близько - поруч

добрий, лагідний, гарний, славний, добрячий

добре, лагідно, гарно, файно, славно

 йде, пересувається, крокує, рухається, плентається

летіли зозулі, пише швидко;

 весело грали,  привітно спілкувалися;

 добре слово; розумний учень.

головним ;

другорядним;

 він не є членом речення.

Довго і важко ми йшли по снігових заметах.

 У саду росли  яблука, груші, сливи.

Весна надихає і чарує людину.

 голосно, весело, внизу;

 ліворуч, щасливо, радісно;

дружно, сміливо, добре.

 суфікси;

 корені;

закінчення

префікси

холодно;

 холод;

 холодити.

синонімами;

 антонімами;

 спорідненими словами.

1 - Б

2 - В

3 - А

4 - Г

1 - Б

2 - А

3 - В

4 - Г

1 - А

2 - В

3 - А

4 - Б

1 - Г

2 - В

3 - А

4 - Б

8

10

7

4

6

9