Станція "Загадкова" - Дизайн одягу

Не вдягають їх хлоп’ята, мов принцеси в них дівчата. 

Комірець і рукави, більш для хлопчиків вони. 

Від води не промокає, нас від дощику ховає. 

Що то за сорочка — рукави ніврочку? І чомусь на ноги вбрали ту сорочку. 

Я на блискавцi буваю, У негоду захищаю. 

Сиджу верхи, не знаю – на кому, знайомого зустріну – зіскочу, привітаю.

Хоч хатинонька маленька, та затишна і тепленька: як мороз кусається, п’ять братів сховається. 

Не краватка він, не комірець, А шию обіймати звик. Та не завжди, а лиш тоді, Коли бувають холоди. 

Ступні ніг нам обіймають, під штанці їх одягають.

Вдень — завзяті та проворні: можем бігати, стрибати, а вночі ми безпорадні, бо лягають ноги спати.