Становлення, розквіт, роздробленість Київської Русі

Удосконалення знарядь праці, використання тварин у господарстві, розвиток ремесел призвели до появи надлишків виробленої продукції

У середині V ст. гунський військовий союз ослаб, що дало змогу слов’янам позбутися залежності від цих кочовиків.

Із племінної знаті виділилася панівна верхівка - вожді, які очолювали військо. Простолюд платив вождеві й армії за свій захист.

Зосередження значних багатств у торговельних центрах-містах зумовило потребу укріплення й організації захисту міст через зовнішню загрозу.

"З Новгорода до Стамбула"

 "із арабів у греки"

«із варягів у греки»

"з ятвягів до ромеїв"

860

892

865

902

Олег

Кий

Дір

Аскольд

VI

V

VII

IV

Ольга

Ігор

Ярослав Мудрий

Володимир Великий

980

988

968

890

становлення

розквіт

роздробленість

занепад

Святослав

Ярослав Мудрий

Володимир Мономах

Володимир Великий

Святослав

Володимир Великий

Володимир Мономах

Ольга

розгром Святославом Ігоровичем Хозарського каганату

хрещення Русі

укладення Олегом вигідних торгівельних угод з Візантією

мирний візит княгині Ольги до Константинополя і прийняття там християнства

хозари

печеніги

варяги

У другій половині ІХ ст

У другій половині ХІ ст.

У другій половині Х ст.

посилення політичної та культурної ізоляції Русі з боку Європи

підпорядкування великокнязівської влади церковній владі Візантії

розширення рівноправних зв'язків Русі з європейськими державами

установлення повної політичної залежності Русі від Візантії

 Убезпечити територію держави від зазіхань Візантії

 Не допустити розширення кордонів Хозарського каганату

Перешкодити просуванню половців на Балкани

Захистити Русь від нападів печенізьких орд

упорядкувати систему збирання данини з підвладних племен — полюддя

запровадити станово-представницьку монархію

ліквідувати удільний устрій

убезпечити державу від князівських усобиць

запровадження удільно-вотчинного устрою в державі

ліквідація племінних князівств та придушення сепаратизму місцевої племінної верхівки

 реформування податкової системи шляхом запровадження уроків і погостів

звільнення слов’янських племен від сплати данини Хозарському каганату

сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, земель, що проводять незалежну політику;

держава, утворена з країн і земель, підкорених державою-завойовницею;

форма державного управління через обраних народом урядовців.

зміцнення самостійності удільних князівств;

 Певна територія, якою управляв князь, залежний від великого князя  

Форма правління невеликої групи заможніх людей 

Боротьба між князями за землю

Ярослав Мудрий

Володимир Мономах

Володимир Великий

Данило Галицький

 Мстислав Великий

Ярослав Мудрий

Володимир Мономах

Володимир Великий

Мстислав Великий

Володимир Мономах

Ярослав Мудрий

Володимир Великий

 вони вважали, що потрібно зруйнувати Київ, щоб не було міжусобних війн

вони вважали, що Київ – це столиця держави і ним повинні керувати всі князі

вони вважали, що Київ – це важливе торгівельне місто і його треба контролювати

 вони вважали, що хто володіє Києвом, той володіє всією Руссю

зростання ролі народного віча

 монгольська навала

 запровадження християнства

зростання вотчиного землеволодіння

любов до Батьківщини

християнська віра

монгольська навала

 єднання перед ворогом

1097

1199

1057

1068

 Ярослава Осмомисла

 Романа Мстиславича

Володимира Мономаха

 золотоординського панування на південно-західних землях Русі.

розселення племінних союзів східних слов'ян

 політичної роздробленості Київської Русі.

 утворення Київської Русі.

цілковитій руйнації єдиної держави, розпаді внутрішніх зв’язків.

занепаді країни в умовах безперервних князівських міжусобиць.

зміні унітарної монархії монархією федеративною.

утраті державної незалежності та заміні загальноруського законодавства удільним.

втрату державної незалежності Київською Руссю.

занепад ремесла та сільського господарства Київської Русі.

посилення залежності Київської Русі від Візантійської імперії.

політичну роздробленість Київської Русі.

постановою Любецького з'їзду князів

заповітом Ярослава Мудрого

 статтею «Устава» Володимира Мономаха

 заповітом Ярослава Мудрого

у другій половині 10 — на початку 12 ст.

у другій половині 12 — на початку 13 ст.

у другій половині 13 — на початку 14 ст.

 у другій половині 11 — на початку 13 ст.