Творчість Л.Костенко. Поезії "Страшні слова, коли вони мовчать...", "Хай буде легко. Дотиком пера...", "Недумано, негадано...", "По сей день Посейдон посідає свій трон..."

"Княжа гора"

"Проміння землі"

"Мандрівки серця"

"Сад нетанучих скульптур"

людина і природа

митець і суспільство

історична пам'ять

фанатична відданість ідеї

посланням

сонетом

ліричним віршем

елегією

патріотичної

пейзажної

інтимної

громадянської

Г.Сковороди "De libertate"

Т.Шевченка "Мені однаково..."

І.Драча "Балада про соняшник"

О.Олеся "О слово рідне! Орле скутий!"

швидкою рікою

березовою корою

великою цікавою книгою

весняним сонцем

"Хай буде легко. Дотиком пера..."

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

"Недумано, негадано..."

"По сей день Посейдон посідає свій трон..."

"Недумано, негадано..."

"По сей день Посейдон посідає свій трон..."

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

"Хай буде легко. Дотиком пера..."

"Хай буде легко. Дотиком пера..."

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

"Недумано, негадано..."

"По сей день Посейдон посідає свій трон..."

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

"Господи, гніву пречистого"

"Хай буде легко. Дотиком пера"

"Лебеді материнства"

а) милозвучність мови

б) відповідальність митця перед словом

в) кохання, людську пам'ять

г) поезію-натхнення

а) Хай не розгубить смутку телефон - риторичний оклик

б) Осінь похлинулась димом - метафора

в) Білий світ, чорних днях - метафора

г) Хай буде легко. Хай буде гірко - анафора

д) Хай не розгубить смутку телефон - інверсія

е) Людей мільярди і мільярди слів -- літота