Уривок повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Він пас своїх корів.

Щодня ходив збирати рослини для зілля.

Шукав лісовиків.

Щодня пас своїх кізочок.

Він не хотів пасти худобу.

Не вдавалося побачити в лісі веселого чугайстра.

Музика немудрих пісень.

Гучну пісню лісовика.

Тиху музику щезникової флояри.

Ніжну мелодію скрипки.

бандура

скрипка

довга сопілка

трембіта

Лісом поплила чудна пісня, радість вступила у його серце.

На лісовій галявині сяяло тепле сонце.

Нарешті вдалося побачити старенького лісовика.

стрічкою для вплітання в косу

цукеркою

хлібом

Тарас Шевченко

Михайло Стельмах

Ліна Костенко

Михайло Коцюбинський

Іван наскочив на маленьке дівча, що стояло біля воза.

Марічка штовхнула маленького хлопчика.

Марічка загубила кісники, а Іванко знайшов їх і повернув.

Годувала курей.

Пасла овець.

Полола город.

Роздратованість.

Спокійний та лагідний тон.

Погляд її чорних очей.