Уява

відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала;

відображення дійсності у вигляді знань, закріплених у мові, в усіх її смислах і значеннях, які можуть бути повідомлені, передані іншим людям;

це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати у мозку, зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід.

створення образів нових об’єктів, випереджальне відображення реальності;

збереження образів у пам'яті;

відображення дійсності.

мрія;

прогнозування;

спогади.

відтворювальну (репродуктивну) і сприймаючу

відтворювальну (репродуктивну) і творчу (продуктивну) уяву:

пасивну і активну.

технічну, наукову, художню;

наукову і творчу;

технічну і наукову.

емоції і настрій;

переконання й прагнення;

потреби і почуття.

властивість особистості, що утворюються в діяльності та спілкуванні;

це діяльність уяви, у якій результат створюється за допомогою зміни образу діяльності й переставляння елементів реальності;

процес узагальненого відбиття суттєвих властивостей предметів і явищ.

акцентування;

порівняння;

типізація