В.Стефаник "Камінний хрест"

за часів кріпаччини

після скасування кріпосного права

наприкінці ХІХ - початку ХХ століття

під час Першої світової війни

як доброго газду

як Івана Переломаного

як людину, якій дісталася найкраща на селі ділянка землі

як чоловіка, який ходив до церкви раз на рік - на Великдень

як чоловіка Ганни

як чоловіка, що ніколи не їв коло стола, лише на лаві

після скасування кріпацтва надала волость

дісталась у спадок від батька

так

ні

горб

хрест

танець

камінь

пісня

Щоб після їхньої смерті встановили хрест на цвинтарі

Щоб після їхньої смерті встановили хрест на їхньому полі

Під час освячення землі на Святу неділю посвятити хрест на його піщаному горбі

зв'язок селянина із землею

захист рідної землі від ворожої навали

соціальна проблема зубожіння селянства

сумлінне ставлення до землі як вияв народної моралі

Але Іван не дивився в той бік. Ймив стару за шию і пустився з нею в танець.

Іваниха все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила.

Люди задеревіли, а Іван термовив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук.

Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...

поділ на сім частин

 розповідь про минуле головного героя.

 розповідь від першої особи

діалоги

вигадану історію

факт із життя Штефана Дідуха із с.Русова

розповіді емігрантів

історію Василя Гнидки

неореалізму;   

експресіонізму.

імпресіонізму

неоромантизму

Ів не за столом

Ходив до церкви разна рік

Відслужив у війську 10 років

Залишив гроші кумові Михайлу на свої поминки

Селянами

Братами

Ґаздами

Сусідами

Чистоти душі

Прощання з рідною землею

Пам'ятник родині й усім емігрантам

Стосунки з односельцями

Галичині

Поліссі

Лемківщині

Волині

батько на своїх дітей

камінь на воду

сонце на землю

як вітер на осіннє листя

неокласиків

"Покутської трійці"

"празької школи"

Кирило-Мефодіївського братства