Займеник повторення

самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка.

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду.

самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета.

«що робити?», «що зробити?»

Хто? Що?

Який? Яка?

Коли? Для чого?

твого , вашому, її, ним

я, ми, ви

увесь, сама, іншого

кого, чиєї, котрому, яке

Займенник – це частина мови, яка називає кількість предметів.

Займенник – це частина мови, яка називає предмет.

Займенник – це частина мови, яка вказує на ознаку предмета.

Займенник – це частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх.

Особові займенники вказують на ознаку предмета і відповідають на ті самі питання, що й прикметники.

Особові займенники вказують на кількість предметів і відповідають на ті самі питання, що й числівники.

Особові займенники вказують на дію предмета і відповідають на ті самі питання, що й дієслова.

Особові займенники вказують на особу або осіб і відповідають на ті самі питання, що й іменники.

Особові займенники змінюються за особами, числами і відмінками.

Особові займенники змінюються за числами і відмінками.

Особові займенники змінюються за ознаками, числами і відмінками.

Особові займенники змінюються за ознаками і родами.

1-а особа однини;

3-я особа множини.

2-а особа множини;

він, вони, їх, мені;

на тобі, їй, його, ним.

ним, нею, мною, вами.

Я, ти.

Неї

Нього

Її

Воно

На горі вони ставили міцні будівлі.

На горі ми поставимо міцні будівлі.

На горі він поставив міцні будівлі

«що робити?», «що зробити?»

Хто? Що? Який?

Який? Яка?

Коли? Для чого?