Займенник

означає назву предмета і відповідає на пи­тання хто? що?;

вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх;

означає ознаку предмета або його на­лежність і відповідає на питання який?чий? котрий?;

означає число, кількість предметів, їх поря­док при лічбі й відповідає на питання скільки? який? котрий?

весь, цей, твій, наш, його;

кожен, ваш, їхній, він, ніхто;

 всякий, інший, сам, жоден, кожний;

 самий, який, чий?, хтось, ніщо.

будь-що, ніщо, щось, хтозна-що;

хто-небудь, якийсь, дехто, будь-хто, абихто;

абищо, казна-хто, вони, нічий, цей;

  хтозна-хто, я, себе, деякий, котрий.

від особових;

від присвійних;

 від питальних;

 від відносних.

вказівними;

означальними;

особовими;

питальними.

щось;

себе;

стільки;

будь-який.

вживаються для зв’язку частин складного речення;

вживаються для утворення питальних речень;

вказують на відношення до данної особи;

вказують на неозначену особу, предмет, ознаку, кількість.

що/сь, аби/який, де/чий, котрий/сь;

аби/хто, де/кого, котрого/сь, хто/сь.

казна/хто, будь/чого, що/небудь, хтозна/стільки;

аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/кого, аби/з/чим.

ні/що, ні/чим, ні/якому, ні/чийому;

ні/про/кого, ні/перед/чим, ні/від/чого, ні/до/якого;

ні/ким, ні/кому, ні/якому, ні/чого;

ні/яким. ні/чий, ні/якого, ні/чим.

3

4

5

6

7.

декого, будь-до кого, бозна-що, ні з чим

де-яким, де з чим, на чийомусь, абихто

аби-який, якісь, казна з ким, будь-хто

будь-ким, дечим, ніякий, казна-чий.