"Тополя". Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності. " Заповіт" - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання

УРОК - ТРІАДА № 8

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 7 КЛАС

Тема: "Тополя". Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси,      

вірності. " Заповіт" - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
Мета: продовжити знайомити школярів з творчістю видатного Кобзаря, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; ознайомити учнів з твором

Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати активний словник школярів, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів любов до рідної літератури; повагу до творчості Т. Г. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. 
Тип заняття: формувальний 
Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка його творів; дидактичний матеріал (картки), відеозапис тексту балади та віршу «Заповіт». 

Хід заняття

І мініада

І. Організаційний момент 

Доброго дня! Всі готові до заняття? А тепер поверніться та посміхніться до наших гостей і це буде означати що ви готові до заняття, посміхніться до однокласника і це буде означати, що ви готові до співпраці. А тепер посміхніться до мене і це означає, що ви готові до заняття, тому розпочинаймо.
ІІ. Актуалізація опорних знань 
А почнемо ми наше заняття з вікторини, та дізнаємося, чи добре ви знаєте життя та творчість Кобзаря.

Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»  (мультимедія)
• Коли народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р.) 
• Де народився Шевченко? (Моринці) 
• Скільки дітей було в родині Григорія та Катерини Шевченків? (5)

•У якому віці Т. Шевченко залишився круглим сиротою? (12)

• Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства) 

• Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (Карл Брюллов, Василь Жуковський, Олексій Венеціанов, Іван Сошенко) 
• В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв) 
• Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар») 
• Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром) 
• Де і коли помер Т. Г. Шевченко (10 березня 1861р. в Петербурзі)

• Поета поховано? (в Каневі на Чернечій горі)
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів 

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте, ані титли

Ніже тії коми,

Все розберіть…

 Т. Г. Шевченко

Сьогодні ми продовжуємо вивчати творчість Т. Г. Шевченка. Зазирнемо за ширму історії, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначимо його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізуємо казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; ознайомимося із твором  Т. Шевченка «Заповіт», зробимо ідейно-художній аналіз даної поезії; визначимо, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкуємо, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, ширше відкриємо свої серця Україні.

ІV. Ознайомлення з теорією літератури, яка буде потрібна на занятті

1. Теорія літератури 
1.1. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури: 
• реальне часто поєднується з фантастичним; 
• невелика кількість персонажів; 
• підкреслена узагальненість; 
• відсутність деталізації; 
• стислість у викладі матеріалу; 
• «магічна» музичність. 
1.2. Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін. 
1.3. Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь. 
1.4. Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен. 
2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839) 
2.1. Вступне слово вчителя. 
Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів.
Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...». Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини. 

А що ж символізує в усій народній творчості тополя - повідомлення (учень)

Тополя - міфічний образ-тотем давніх слов'ян, а  з 15  століття  -  українців; персонаж фольклору; символ сумної дівчини.

 Тополя вважалася сакральним, священним деревом i рубалася лише для  жертовних вогнищ. В українському фольклорі тополя була канонізованим  символом засмученої, безталанної дівчини.

Тополя — міфологічний образ давніх слов’ян. З тих пір у нашому народі збереглося на довгі часи свято тополі. Воно відзначалося наприкінці весни. Обирали найстрункішу дівчину, якій підв’язували угору над головою руки до палиці. На підняті вгору руки навішували хустки, стрічки, намисто. Прибрану таким чином дівчину водили селом, полем, лугом, співаючи:

Стояла тополя
Край чистого поля.

Приспів:
Стій, тополенько,
Стій, не розвивайсь,
Буйному вітроньку
Не піддавайсь.
На тій тополі
Чотири сокілки,
Перва сокілка —
Горпинка-дівка,
Друга сокілка —
Галочка-дівка,
Третя сокілка —
Вірочка-дівка,
Четверта сокілка —
Катричка-дівка.

Приспів «не розвивайсь» тут мав утримувати дівчину від традиційного перевтілення її в тополю.

У суботу перед Зеленими святами гілки тополі разом з гілками інших дерев втикали у ворота, щоб відігнати відьом.

На Купала також водили тополю. А в котрій хаті дівчинка народилася, то на видному місці біля обійстя маленьке тополеня садили. Існувало й повір’я. Якщо дитина уродиться горбата, треба стати під тополю, міцно обняти її, і вона має «забрати горб».

Справді, серед рослинного світу тополя — найбільш виразний і вражаючий жіночий символ. Така думка звучить й у вірші Івана Драча «Тополі, тополі…»:

Над світом високі тополі
Несуть своє горде крило…
Належим жіночій ми долі,
Куди б нас життя не вело.

Порівнюючи з гінким деревом вроду і ставність дівчини, у народі кажуть: «Пряма, як тополя», «Стоїть посеред двору, як тополя», «Гнучка, як тополя», «Дівка, як тополя», «Дівчина струнка, як тополя», «Одинока, як тополя», «Тонка, як тополя».

Люди на Україні іменем дерева назвали такі поселення: Тополі, Тополівка, Тополя, Тополеве. А між тим дерево це «народне» в буквальному розумінні слова. «Популюс», тобто «народна»,— таке ім’я дав тополі Карл Лінней.
2.2. Прочитання балади «Тополя»

Ви всі прочитали баладу, а зараз порівняймо її  з мультфільмом «Тополя» 1996 року

Враження:

• Яке враження у вас викликав мультфільм «Тополя»? Чому?
• Як на вашу думку, де було більш розкрито зміст твору? Чому?
• Чи співпадають ваші уявлення з прочитаним твором чи з переглядом мультфільму?

Учні заповнюють картку характеристики балади

 

 

 

 

 

Картка характеристики балади Т. Г. Шевченка «Тополя»

Тема:
Ідея:
Жанр:
Експозиція:
Зав’язка:
Розвиток дії:
Кульмінація:
Розв’язка:
Особливості твору
Проблематика:
Художні особл. Метафора
Порівняння
Епітети
Звертання

 

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. 
Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. 
Жанр: балада з казково-фантастичними подіями. 
Композиція:
Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння. 
Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. 
Зав’язка: 
Полюбила чорноброва 
Козака дівчина. 
Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем. 
Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака. 
Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею. 
Особливості твору, його зв’язок з УНТ: 
1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння); 
2) композиція (вступ, основна частина, закінчення); 
3) невелика кількість дійових осіб; 
4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки); 
5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину. 
Проблематика: 
• вірність і зрада; 
• кохання щире і без почуттів; 
• батьки і діти. 

Художні особливості твору (виписати по два приклади)
Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». 
Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». 
Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». 
Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!» 

Прочитання балади в особах
2.10. Обговорення змісту твору за питаннями: 
• Яке значення має пейзаж на початку твору? 
• Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи. 
• Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят? 
• Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її? 
(«Не співає чорнобрива 
...Білим світом нудить: 
Без милого батько, мати — 
Як чужії люди, без милого сонце світить — 
Як ворог сміється, 
Без милого скрізь могила... 
А серденько б’ється») 
(«Сохне вона, як квіточка...») 
• Чому мати була схвильована за долю дочки? 
• Що вам відомо про весільний обряд сватання? 
• Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина? 
• Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили? 
• Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат? 
• Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте. 
• Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте. 

ІІІ мініада

 Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учня

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в           м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте Мене...

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:

...вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

2. Виразне читання напам’ять учителем вірша «Заповіт»

Тлумачення слова «заповіт»:

 а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

3. Особливості виразного читання твору «Заповіт». як необхідно читати таку поезію?

Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.

Опрацювання (усно) твору за карткою

Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

Композиція:

Експозиція:

Як умру, то поховайте ...

На Вкраїні милій...

Зав’язка:

Як понесе з України

Кров ворожу.

Кульмінація:

...Вставайте,

Кайдани порвіте.

Розв’язка:

І мене...

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Художні особливості твору:

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій... вільній, новій», «незлим тихим словом», «синє море».

Повтори: «Як... було...», «реве ревучий», «в сім’ї...».

Сюжет твору говорить:

Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться.

Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина.

Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі і усвідомлюють співгромадянську відповідальність за долю рідної Вітчизни.

Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» — означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про невіддільність постаті поета від України.

Читання поезії знову

Обговорення змісту поезії за питаннями.

• Що є заповітом? Для чого його складають?

• Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

• З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

• Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє

Т. Шевченко?

• Хто були ворогами українського народу?

• Яких страждань зазнав простий люд?

• До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

• Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?

• Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

• Яке останнє прохання поета?

Перегляд відеофільму «Заповіт»

Скласти твір-мініатюра (усно) «Що є для українця «Заповіт»                            Т. Г. Шевченка?», «Чому говорять, що «Заповіт» є твором минулого, теперішнього, майбутнього?»

 

 

 

Підсумок заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів

 Я вважаю, що ми всі сьогодні попрацювали добре, і ваші смайлик до кінця заняття не змінилися. Ви сьогодні більше дізналися про творчість Т. Г. Шевченка і ваше серці ширше відкрилося для України.

Отже, оцінки які ви отримуєте за заняття….

Домашнє завдання прочитати Андрія Чайковського «За сестрою», вивчити «Заповіт» Т. Г. Шевченка