Тренінгове заняття для батьків «Відповідальне батьківство»

Тренінгове заняття

 для батьків «Відповідальне батьківство»

Актуальність: вчитися бути добрими батьками власним дітям ніколи не пізно і не соромно. Для того, щоб наші діти виростали у здоровому і безпечному середовищі у власній домівці та суспільстві, нам, дорослим, треба весь час розширювати свої знання і навички спілкування з дітьми.

Виховання дітей – важлива справа. Це складний процес, який час від часу підлягає ризику. Батьки повинні завжди пам’ятати про свою відповідальність за дитину.

Мета: поглибити знання батьків з питань виховання дітей, дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого сімейного досвіду; підвищувати психолого – педагогічну компетентність батьків; зацікавлюючи їх шкільним життям дітей; показати необхідність гуманного ставлення до виховання дитини

Обладнання: стікери зеленого, жовтого та червоного кольорів (по одному для кожного учасника); три аркуші паперу формату А-1, на яких написані початки речень, три аркуші фліпчарту; ватман із зображенням сонця; намальована квітка с пелюстками; різнокольорові стрічки.

Учасники: батьки.

Кількість учасників : 10 – 15 осіб.

Тривалість : 1,5 години.

Хід проведення

Вправа «Колір твого настрою»

Учасникам пропонують уявити колір свого емоційного стану на даний момент. Вправа виконується по колу.

Вправа на знайомство «Це моя дитина»

Тренер прикріплює до дошки ватман з намальованим сонцем та роздає батькам підготовлені заздалегідь смайлики. Кожному учаснику на смайлику потрібно записати 10 позитивних тверджень про свою дитину. Потім учасники по черзі представляють свої наробки, наприклад: «Моя дитина:

•    чесна
•    відповідальна
•    розумна
•    гарна
•    добра…» і в кінці додають : «Я, Оксана - мати цієї чудової дитини»

Після закінчення презентації всі смайлики прикріплюють на ватман. Психолог : «Сонце – символ тепла, доброти, світла. Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя».

Вправа «Продовж речення»

Спочатку можна запитати, чи завжди батькам вдається без проблем знайти спільну мову зі своїми дітьми. Потім тренер задає тему, формулюючи речення, яке батьки мають продовжити. Наприклад: «Щоб краще розуміти свою дитину, я...» – і кожен з присутніх по черзі у кількох словах розповідає свій рецепт вдалого спілкування з дитиною.

Прийняття правил роботи.

Мета: Сприяти згуртуванню батьків, створенню доброзичливої атмосфери та комфорту під час роботи.

Обладнання: заздалегідь прикріплений на фліп-чарті ватман, маркер.

Орієнтованими правилами можуть бути такі:

1. Активність
2. Повага
3. Не запізнюватись
4. Двомовність
5. Почуття гумору
6. Регламент

Вправа «Ми--батьки».

Мета: з'ясувати уявлення учасників про себе у ролі батьків та визначити їхні очікування стосовно особистості своїх дітей.

Обладнання: стікери зеленого, жовтого та червоного кольорів (по одному для кожного учасника); три аркуші паперу формату А-1, на яких написані початки речень , три аркуші фліпчарту.

Учасники отримують по одному стікеру зеленого, жовтого та червоного кольорів. Пропоную на кожному з них продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

 на зеленому стікері - «Я хочу бачити свою дитину...»;

 на жовтому стікері - «Для цього я роблю...»;

 на червоному стікері - «Я ніколи...».

По закінченню учасники прикріплюють стікери на три аркуші «Я хочу...», «Я роблю...», «Я ніколи...»

 Учасники обьєднуються в три групи. Кожна з них отримує чистий аркуш паперу формату А-1, а також один аркуш з реченнями, зафіксованими на стікерах певного кольору. Учасникам кожної групи потрібно узагальнити речення «свого кольору» й коротко підвести підсумок. 

Запитання для обговорення.

1. Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?

2. Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?

3. Легко було продовжити речення «Для  цього я роблю...» та сформулювати конкретні дії?

4. У реальному житті вдається виконувати те, що Ви написали? «Я ніколи...»? Поясніть?

Вправа  «Моя щаслива дитина»

Психологічно зріла дитина швидко й успішно адаптується в новій шкільній ситуації, із більшим задоволенням учиться. Шкільна зрілість дитини залежить від вашої готовності бути батьками першокласника.

Кожна сім’я прагне бачити свою дитину щасливою.

Отже, що потрібно робити для щастя дитини? (Підготовлена квітка  з пелюстками . Батьки пишуть на пелюстках  ідеї і зачитують)  

         живіть у хорошому оточенні;

         привчайте дитину до праці;

         формуйте самоповагу; 

         будьте вимогливими; 

         стимулюйте інтелект дитини;

         навчіть дитину спілкуватися;

         виховуйте відповідальність і порядність.

 І найголовніше — безумовне прийняття дитини. Утілення в життя цих  знань принесуть у  вашу оселю радість, взаєморозуміння, щастя.

Гра «Зв'язана дитина»
Зараз пропоную вам провести гру «Зв'язана дитина».
(Викликаю одного з батьків для демонстрації - це «дитина»).
- Ми кажемо дитині: «Не бігай, не стрибай, не впади...» Ми зв'язуємо їй всю* (Викликаному батьку зв'язуємо стрічкою ноги).
- Не чіпай те, не чіпай інше... Ми зв'язуємо їй руки. (Зв'язуємо руки).
- Не слухай цього, це не для тебе... (Затикаємо вуха).
- Не кричи, не розмовляй так голосно... (Зв'язуємо рота).
- Не дивись цей фільм... (Зав 'язуємо очі).
-Давайте запитаємо нашу «дитину», як вона себе почуває. (Учасник висловлює стан та враження).
- Так, дозволяти дитині все не можна, але й забороняти без причини теж не варто. Те, що забороняється, повинне стати законом. Що треба забороняти:
1. Те, що може завдати шкоди здоров'ю дитини чи оточенню. (Не бігай з ножицями).
2. Те, що може призвести до псування майна, у яке вкладено працю людей. (Не псуй стіл, парту).
3. Те, що не відповідає моральним нормам. (Перш ніж взяти чуже, запитай дозволу).

Вправа «Конфліктні ситуації»

Наступна вправа допоможе батькам відпрацювати алгоритм дій і реакцій у поширених ситуаціях. Проговорення конфліктних випадків допоможе їм стандартизувати свої дії і заздалегідь обрати найефективніше рішення.

Ситуації для розв'язання:

1. Ви дізнаєтеся, що ваша дитина цькує іншу. Ваші дії?

2. Після 10 днів навчання дитина відмовляється ходити до школи, відвідувати музичну чи спортивну секції. Ваші дії?

3. Дитина принесла додому чужу річ. Що б ви зробили?

4. Дитині не дається певний предмет, наприклад, математика? Як ви до цього ставитесь?

5. Ви покликали дитину обідати чи робити уроки. Але малюк відмовився, бо зайнятий грою чи малюванням. Якою буде ваша реакція?

6. Дитина неправильно виконала домашнє завдання та відмовляється переробляти його чи визнавати помилки. Що ви їй скажете?

Вправа «Коло відповідальності та обов’язків»

Аби показати важливість педагогіки партнерства, виконайте вправу, яка продемонструє що успіх навчання залежить від кожного учасника освітнього процесу. Об’єднайте батьків у три групи «Дитина» «Батьки» «Вчитель» та запропонуйте дати розлогу відповідь на запитання: «Що я маю робити в школі?».

Потім обговоріть відповіді. Цілком імовірно, що в однієї групи батьків очікування та коло обов’язків можуть різнитись від іншої.

Вправа «Народна мудрість»

Важко переоцінити вплив сім’ї, родини на розвиток, навчання і виховання дитини. Від народження дитини і до кінця свого життя батьки турбуються про долю дітей. Мати не тільки береже, а й навчає усьому: охайності, працьовитості… батько – захисник роду, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Це було відомо здавна і знайшло своє відображення у крилатих фразах, афоризмах, у багатьох піснях, примовках, прислів’ях говориться про це. Пропонуємо вам взяти

участь у конкурсі «Народна мудрість».

Необхідно продовжити прислів’я

Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки… (такі їхні діточки)

Який корінь, такий і пагінець, які самі… (такі й сини)

Який кущ, така й калина, яка мати…(така й дитина)

Який дуб, такий й тин…(який батько, такий син)

Не навчив батько, не навчить…(і дядько)

Коли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш… (і в подушках)

Коли тато каже «так», а мати – сяк, росте…(дитина, як будяк)

Що вчать удома діти, те знають і…(сусіди)

Умів дитя народити, умій…(і навчити)

Як під сонцем квітам…(так із матір’ю дітям)

Як мати рідненька, то й сорочка…(біленька)

На сонці тепло, а біля матері…(добре)

Про покарання і про те, як мати сприймає біди своїх дітей

Мати сильно махне…(та легенько вдарить)

Мати однією рукою б’є…(а другою гладить)

У дитини заболить пальчик, а в матері…(серце)

Як слід ставитися до батьків

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти…(кінець)

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й…(дрючка не бояться)

Коло батька чемно вітаються, коло матері..(вклоняються)

Обговорення твору невідомого автора «Коли ти думав, що я не дивлюсь...» (3хв.) (Автор невідомий)

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти повісив мій перший малюнок на стіну, i я захотів намалювати ще один.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти годуєш бездомного котика, i я подумав, що добре піклуватися про тварин.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти печеш мій улюблений пиріг, i я зрозумів, що навіть мале може бути особливим.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я чув як ти молився, i я пoвipив в те, що існує Бог, з яким можна поговорити будь-коли.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я відчув, як ти поцілував мене перед сном, i я відчув себе коханим.

Коли ти думав що я не дивлюсь, я побачив, як сльози капали з твоїх очей, i я зрозумів, що іноді буває боляче, й це нормально – плакати.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що тебе турбує моє життя, i я захотів стати тим, ким маю стати.

Коли ти думав, що я не дивлюсь, я дивився … та захотів подякувати Toбi за все те, що ти робив, коли думав, що я не дивлюся.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І, навіть, тоді, коли ми не помічаємо, наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми.

Вправа «Ярлики»

Дана вправа спрямована на те, щоб батьки, поставивши себе на місце дітей, відчули як воно бути, коли тебе сприймають через призму певної ролі. Батьки об’єднуються в пари. Кожному учаснику психолог одягає на голову «корону» з написами:

 «Посміхайся мені»

 «Будь похмурим»

 «Корчи мені гримаси»

«Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років»

«Хвали мене»

 «Кажи, що я нічого не вмію»

«Жалій мене »

так, щоб батьки не бачили, що на ній написано.

Після цього кожній групі дається завдання скласти пазл, але звертатися під час роботи до учасників своєї пари потрібно так, як написано на його «короні».

Через 7-10 хвилин всі, не знімаючи «корони», відповідають на запитання:

– Чи сподобалося вам, коли з вами спілкувалися таким чином?

Після того, як всі бажаючі висловилися, психолог пропонує зняти «корони» і вийти зі своїх ролей.

Завдання для обговорення.

•    Чим в реальному житті можуть бути ці «корони»?
•    Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?
•    Як часто ми зустрічаємося з ситуаціями навішування ярликів?
•    Як дитина реагує на ярлик?
•    Як можна змінити уявлення людини про вас?
•    Чи легко позбутися ярликів? Як це зробити?

Вправа  «Стакани»

Мета: за допомогою метафори звернути увагу батьків на необхідність гуманного ставлення до виховання дитини

Матеріал: три склянки з водою, чайна ложка, золотий порошок, ком землі.

Перед Вами три склянки із чистою водою. Уявімо, що кожен з них - це дитина, яка народилася з чистими почуттями, у якої ще не сформувалися або тільки починають формуватися погляди на світ і уявлення про нього.

Отже, візьмемо першу склянку і залишимо її незмінною. Що відбувається в цій склянці? Ми не знаємо, напевно, щось може в нього потрапити без нашої уваги.

У другу склянку кинемо шматочок землі та розмішаємо його. Що сталося у склянці? Вода стала брудною та темною.

У третій склянку додамо золотий порошок. Що відбувається в цій склянці? Вода заграла золотими іскорками.

Висновок: Так відбувається і у вихованні вашої дитини. Коли ми залишаємо його без належної уваги та нагляду, він може розвиватися й надалі. Але в якому напрямі? Коли ми вкладаємо в дитину тільки «бруд» - крик, нарікання, невдоволення ним, образи та приниження, то дитина починає так само відповідати і нам. Коли ж ми вкладаємо у дитину увагу, любов, повагу, то й дитина відповідає нам доброзичливістю, нормальним гармонійним розвитком своєї особистості.

Як висновок! навчилися, дізналися, отримали знання, пропоную вам розробити для себе правила спілкування та взаємодії зі своєю дитиною.

Вправа «Пам'ятка щодня»

Протягом трьох хвилин заповніть будь ласка

1. Я ніколи не буду …

2. Завжди знатиму…

3. Завжди виявлятиму інтерес до …

4. Я повинна …

5. Я не можу….

6. Я не хотіла б …

7. Я хочу….

Тренер: сподіваюся, що ці правила ви використовуватимете, коли виникнуть труднощі у спілкуванні та вихованні дитини.

Рефлексія

Підбиття підсумків

Я дізналася що….

Було цікаво ….

Завжди буду ..