Тварини Червоної книги України

Тварини Червоної книги Київщини. Презентація підготовлена вчителем біології вищої категорії Пилипчанської гімназії Тітовою Іриною Павлівною

Видра річкова Lutra lutra Linnaeus, 1758 Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: Зараз в Україні вид поширений скрізь, окрім Криму. Наприкінці 1980-х рр. відбулося розширення ареалу, пд. межа якого перемістилась у степову зону. Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд –Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 12-ти видів роду, один вид в фауні України. Чисельність і причини її зміни: У 1961 році було обліковано ~1,6 тис., зараз ~ понад 10 тис. видр. Причини змiни чисельностi: спостерігається зростання чисельності, причиною чого є зменшення мисливського тиску та потепління клімату, яке дало змогу зимовим мігрантам освоїти нові місця.

Горностай Mustela erminea (Linnaeus, 1758)+Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 20-ти видів роду, один з 6-ти видів роду в фауні України. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: В Україні поширений скрізь, окрім Криму та деяких степових р-нів. Чисельність і причини її зміни: Невідома. У 1999 р. у Дніпровському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На о-вах Кременчуцького водосховища, в дельтах Дністра та Дніпра мешкає по 10–50 тварин. Причини змiни чисельностi: трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.

Каптурниця срібна Cucullia argentea (Hufnagel, 1766)Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Совки (Noctuidae). Один з 225 видів роду; один з 32 видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: В Україні поширений на Поліссі, у Лісостепу. Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини). Причини зменшення чисельності: : розорювання степів і лук.

Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817)Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює смугу листяних лісів Палеарктики, простягаючись від Зх. Європи до Пд.-Зх. Азії. Вид є рідкісним і спорадично поширеним на більшій частині території Киівщини. Загалом в Україні відмічено більше 50 місцезнаходжень виду.

Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768 Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Представлений номінативним під-видом C. a. austriaca Laurenti, 1768. Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині тери- торії Київщини трапляється спорадично Чисельність і прічини її зміни: Щільність популяцій зазвичай дуже низька — реєструються поодинокі знахідки Причини зміни чисельності: скорочення площ біотопів, придатних для перебування виду, зменшення кормової бази та знищення змій людиною.

Мишівка лісова Sicista betulina (Pallas, 1779)Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Мишівкові (Sminthidae). Один із 23-х видів роду; один із 4-х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Ліси Пн., Центральної та Сх. Європи, пн. Казахстану, пд. Зх. Сибіру та Прибайкалля. В Україні — лісова та лісостепова зони Киівщини, Карпати; Чисельність і причини її зміни: В типових біотопах частка у відловах не перевищує 2,6%, в погадках хижих птахів — сягає 6%. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП як вид, що підлягає особливій охороні.

Нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774)Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Руко-крилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 30-ти видів. Один з 4 -х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: В Україні — всюди. Чисельність і причини її зміни: нечисленний у Київський області. Причинами змін чисельності є трансформація кормодобувних біотопів (фрагментація середовища існування) і місць поселення (вирубування дуплистих дерев, модернізація старих будівель), збіднення кормової бази внаслідок використання пестицидів, чинник непокою виводкових колоній.

Пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758)Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Совоподібні (Strigiformes), родина — Совові (Strigidae). Один з 13-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює майже всю Євразію та Пн. Африку. На території України номінативний підвид B. b. bubo заселяє пн. і зх. р-ни Київщини. Чисельність і причини її змін. На чисельність виду негативно впливають переслідування людиною, розлякування самок на ранніх стадіях насиджування (кидають кладку), загибель на ЛЕП.

Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758)Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Яструбові (Accipitridae). Один з 8-ми видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює значну частину Євразії (переважно лісотундрова та лісова смуги). В Україні гніздиться вздовж Дніпра та його головних притоків, на р. Сіверський Донець, р. Дунай, а також поблизу великих ставкових господарств у інших р-нах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі — переважно вздовж Дніпра, у пн.-зх. Причорномор’ї, на Сиваші та спорадично в інших р-нах. Чисельність і причини її зміни: В Україні протягом ХІХ — першої половини ХХ ст. чисельність катастрофічно скорочувалася . Головними чинниками загрози є: лісогосподарська діяльність, браконьєрство, рекреаційне навантаження поблизу водойм, збіднення кормової бази, забруднення довкілля.

Тхір лісовий Mustela putorius Linnaeus, 1758 Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 20-ти видів роду; один з 6-ти видів роду в фауні України. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду і його поширення в україні: Майже вся Європа, окрім пн. частини Скандинавського п-ва. В Україні зустрічається повсюдно, крім АР Крим. Чисельність і причини її змін: На Київщині і в Центральній Україні реєструється спорадично. На заплавних територіях Середнього Дніпра в 2002–06 рр. обліковано не більш 2 особин на 100 кв.км.. Змiни чисельностi: в 1930-х рр. заготівля шкурок в Україні була на рівні 120 тис. на рік, в 1960-х рр. становила 2–3 тис. Зниження чисельності продовжується і зараз. Причиною зниження чисельності слід вважати як безпосереднє винищення, так і зменшення трофічної бази.

Хом'як звичайний Cricetus cricetus (Linnaeus, 1758 Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Хом’якові (Cricetidae). В роді один вид. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: В Україні в середині ХХ ст. був поширений повсюдно за виключенням високогір’я. Зараз в континентальній Україні в тому числі на Київщині трапляється спорадично. Чисельність і причини її зміни: Вид, який, за рідкісним виключенням, на всьому просторі свого ареалу знижує чисельність. На початку ХХ ст. — масовий вид. Наприкінці ХХ ст. — рідкісний звір, що зустрічаються спорадично. Зараз в материковій частині Україні живе не більше кількох тисяч особин, тоді як в середині ХХ ст. заготовлювали біля півмільйона шкурок на рік. Причини змiни чисельностi: безпосереднє винищення.

Соня садова Eliomys quercinus (Linnaeus, 1766)Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia). Родина — Вовчкові (Gliridae). Один з 3-х видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: За межами України поширений в Зх. Європі, Прибалтії, верхів’ях Волги і в Татарстані. В Україні знахідки відомі у Черкаській, Київській, Рівненській і Закарпатській обл. Чисельність і причини її зміни: Всі знахідки відомі лише за давніми дослідженнями: до кінця 1970-х рр. За даними аналізу зоологічних колекцій частка виду навіть у кращі для цього виду часи становила лише 1% від усіх знахідок в Україні видів родини вовчкових. Причини змiни чисельностi: суттєве скорочення площ природних деревостанів, поширення лісових монокультур та масштабні санітарні рубки, спрямовані на знищення дуплистих дерев.

Сова бородата Strix nebulosa Forster, 1772 Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Совоподібні (Strigiformes), родина — Совові (Strigidae). Один з видів політипного роду; один з 3-х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Займає Пн. Америку від Центральної Аляски на сх. до Зх. Квебека. У Євразії — від Скандинавії на сх. до бас. Анадиря, узбережжя Охотського і Японського морів. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у середині 1980 рр. Поширений на пн. Житомирської, Рівненської та Волинської обл., а також на пн. зх. Київської обл. Чисельність і причини її зміни: В Європі оцінюють у 2,1–6,7 тис. пар. У гніздовому угрупованні Україні налічують 20–35 пар. Найчисленніший на пн. Житомирської обл., де, вірогідно, гніздиться біля 80% популяції. Негативні чинники: знищення старих ділянок старого лісу, ведення лісорозробок біля гнізд, відстріл птахів браконьєрами.

Сліпак подільський Spalax zemni (Erxleben, 1777)Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). Один з 6-ти видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України. Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий. Ареал виду та його поширення в Україні: Вид-ендемік. Пн. межа ареалу проходить по р. Прип’ять.(Київська область)Чисельність і причини її зміни: Виходячи з того, що вид живе мозаїчно, колоніями, що складаються з кількох десятків особин, які однак розпорошені на досить великому просторі, то коректними буде припущення, що загальна чисельність складає близько десяти тисяч дорослих особин. Причини зміни чисельності: зменшення територій придатних для існування, а також висока мозаїчність поселень, що неодмінно призводить до інбридингу.

Вчитель біології – хімії І категорії Тітова Ірина Павлівна. Мета цієї презентації – довести вразливість тварин на нашій планеті та відповідальність людини за збереження кожного виду , виховання в учнях відповідального ставлення до будь-якої тварини,за збереження кожного виду.