«У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає» (початок проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу)

«У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає»

(початок проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.).

Навчальний проєкт. 10-й клас

Подорож до витоків української державності: українське національно-державне відродження 1917-1921 рр.

       Революційні події в Україні стали логічними наслідком розвитку події, що відбувалися в контексті європейської історії. У лютому 1917 р.  розпалася Російська імперія, до складу якої входили більшість українських земель, а в 1918 р. така сама доля спіткала й Австро-Угорську монархію, під владою якої перебували західноукраїнські землі. Українці, звільнившись з-під імперського панування, доклали зусиль для створення власної держави.

       З позиції сьогодення цікавими буде аналіз державотворчої  діяльності українських урядів Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки та УНР доби Директорії, зокрема їхньої внутрішньої й зовнішньої політики. Окрім того, маловивченим залишаються питання щодо ставлення в українському середовищі різних держав до розгортання революційних подій в Україні, а також бачення українських подій представниками інших націй.

       Повчальним буде й дослідження причин поразки Української революції 1917-1921 рр., винесення історичних уроків із боротьби українців за право жити на своїй землі.

       Водночас на події першої чверті XX ст. можна подивитися й у ширшому контексті. Від Національно-визвольної революції українського народу 1648-1676 рр., через Українську революцію 1917-1921 рр. і до революції на граніті 1990 р., Помаранчевої революції 2004 р., Революції гідності 2014 р. та сьогодення. У цьому контексті доречним видається висловлювання закордонного українського історика Івана Лисяка-Рудницького події 1917-1921 р р.: ”Було б помилково говорити про поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України, вона створила Україну як модерну політичну націю. На цьому фундаменті з цього часу розвивається все дальше українське життя”.

Девіз, слоган, цитата:

      «Без історії суспільство не здатне складати плани на майбутнє» (Наталія Яковенко).

      «Нація без держави є неповна і незакінчена, хоч би була не знати яка численна, багата і здібна; вона не буде вважатися повцінною, аж доки не стане господарем на своїй власній землі. Це­ – життєва аксіома, якої не можна нічим заступити. Таким чином, утворення й збереження держави було, є й буде найвищим ідеалом нації на землі. У «своїй хаті своя правда, і сила, і воля», - казав Шевченко. Лиш у своїй власній державі народ може створити найкращі умови для розвитку Богом даних йому здібностей та сприяти поступу загальнолюдської думки і культури» (І. Нагаєвський).

Обґрунтування вибору проблеми:

• Без знання історії суспільство не здатне складати плани на майбутнє.
• Лише знання історії, використання істо­ричного досвіду допоможе уникнути повторення помилок минулого і побудувати успішну країну. Нині це особливо актуально для України.

Актуальність проєкту:

Проєкт дає учням можливість:

• учитися пізнавати світ, ставити запитання, самостійно шукати і знаходити відповіді;
• учитися співпрацювати з однокласниками на основі толерантності.

Мета проєкту:

• реалізувати діяльнісний підхід у вивченні історії;
• простежити зв’язок між минулим і сучасним;
• сформувати історичну та життєву компе­тентності.

Ключове питання: що краще: вмерти стоячи чи жити на колінах?

Завдання проєкту:

• розвивати цікавість учнів до історії як науки й навчального предмета, особисті освітні запити учнів і вміння їх задовольняти;
• учити визначати, добирати й використовува­ти у процесі пошуку інформації про минуле різні історичні джерела й носії (текстові, візуальні, цифрові);
•    формувати ґрунтовні та структуровані знання з історії;
•    формувати компетентності саморозвитку та самоосвіти, інформаційної, комунікативної, соціальної, продуктивної творчої діяльності;
•    формувати навички роботи в команді, малій групі (планування, розподіл функцій, взаємо­допомога, взаємоконтроль), виступу та захисту власної думки;
•    розвивати у школярів уміння висловлювати думки, моделювати ситуацію;
•    розвивати критичне мислення, самостійність та здатність до рефлексії;
•    вдосконалювати вміння для отримання текстової інформації, зображень; вчитися користуватися мережею Інтернет, соціальними сервісами Веб 2.0 тощо;

Державні стандарти та навчальні програми

• Державний стандарт базової й повної за­гальної середньої освіти (2011).
• Історія України (рівень стандарту) 10 – 11 клас. Навчальна програма для загально-освітніх навчальних закладів,  затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 року.
• Концепція Нової української школи. МОН України 27/10 2016.

Характеристика проєкту

За результатом: практико-орієнтований.

За змістом: міжпредметний.

За кількістю учасників: колективний (груповий).

За тривалістю: короткочасний.

За ступенем самостійності: частково-пошуковий.

За характером контактів: внутрішній.

Термін реалізації проекту: протягом ви­вчення розділу 2. «УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ» і розділу 3. «У БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ».

Прогнозований результат:

1. Учні набувають уміння формулювати, ви­словлювати та доводити власну думку, робити вибір і пояснювати позицію;
2. Вдосконалюють навички пошуку інформації, вміння аналізувати її, розви­вають навички критичного мислення;
3. Підвищують рівень знань з історії;
4. Удосконалюють уміння аргументовано до­водити власну думку, ілюструвати ідеї, думки, дослідження, висновки;
5. Формується вміння користуватись комп’ю­терними програмами Місrоsоft Office 365; використовувати соціальні сервіси Web 2.0 для колективної проєктної роботи;
6. Вдосконалюються навички використання інтерактивних навчальних ресурсів: Рrеzі тощо.

Ресурси:

• завдання;
• обладнання (засоби зв’язку з Інтернетом, мультимедійні засоби навчання, проектор, комп’ютери);
• інформаційні ресурси Інтернет тощо.

Оцінювання знань і вмінь: для оцінювання розроблених учнями робіт розроблено спеціальні форми оцінювання (критерії) взаємо- та самопере­вірки.

Результати проєкту:

• провести тиждень історії;
• створити віртуальні презентації «Діяльність УЦР», «Українська держава»,  та «ЗУНР»;
• створити відеоролик про Українську революцію;
• підготувати та провести історичну годину для старшокласників;
• розробити ментальні карти та дидактичні ігри «Крізь призму історії», «Хто Я?»;

• створити афіші з рубриками: «Цитатний ряд», «Хронологічна», «Портретна галерея», «Фотодокумент»;
• підготувати рольову гру «Перевтілення»;
• узагальнити роботу за допомогою віртуаль­ної дошки Рadlet.

Висновки

• Учнів зацікавила давня мудрість: історія є вчителькою життя. Хай і українські наступні покоління добре знають труднощі і помилки, що спричинили катастрофу української державності 1917 – 1921 років, і хай у своїх прагненнях до її відновлення мають це перед своїми очима. (І. Нагаєвський).
• Учні зрозуміли, чому потрібно знати все про свою країну й вивчати на уроках її історію, щоб не допускати помилок у вирішенні питань сучасного державотворення.
• Учні дізналися про цікаві факти з історії держави та життя її видатних діячів.
• Учні взяли участь у популяризації історії серед своїх однолітків.

Рефлексія:

• обговорення результатів діяльності;
• оцінювання продукту за визначеними критеріями;
• самооцінювання;
• планування подальших дій.

Етапи реалізації проєкту

Завдання

1. Дослідити центральне завдання проєкту: осмислити роль держави в розвитку нації, народу та особи в процесі творення історії; неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.
2. У результаті виконання проєкту учням необхідно відповісти на запитання: «Які результати Української революції 1917–1921 рр.», «Чи може нація існувати без держави?».
3. Участь у проекті передбачає створення чо­тирьох рольових груп: «Історики», «Політики», «Державотворці», «Архіваріуси-аналітики». Кожна група отримує окремі завдання, які допо­можуть відповісти на ключові питання проєкту.

Етап І. Дослідження

Завдання для групи «Історики»

• Дослідіть етапи української державності у формі Української Народної Республіки, Української Держави і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте їх внутрішню та зовнішню політику.  Встановіть відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР.
• Заповніть ментальну карту 1 за заданими параметрами.
• Проведіть опитування серед учнів школи на тему: «Що я знаю про історію української державності?».
• Підготуйте хронологічну афішу «Калейдоскоп подій» для тижня історії та завдання «Творче спостереження» на історичну годину для старшокласників.

Завдання для групи «Політики»

• Зберіть інформацію про державно-політичну діяльність Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри. Розкрийте роль в Українській революції Петра Болбочана, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка.

• Заповніть ментальну карту 2 за заданими параметрами.

• Проведіть дидактичну гру «Хто Я?»

• Підготуйте «Портретну афішу» для тижня історії та завдання «Портретна галерея»

Завдання для групи «Державотворці»

• Наведіть приклади визначних воєнних подій, битв українського війська. Дослідіть і проаналізуйте вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси.

• Заповніть ментальну карту 3 за заданими параметрами.

• Проведіть дидактичну гру «Крізь призму історії».

• Підготуйте фліпчарт з висловлюваннями історичних діячів для тижня історії та завдання «Цитатний ряд»

Завдання для групи «Архіваріуси-аналітики»

• Складіть перелік найважливіших документів періоду революції. Проаналізуйте й порівняйте змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору.

Проаналізуйте значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури.

• Заповніть ментальну карту 4 за заданими параметрами.

• Підготуйте афішу «Фотодокумент» для тижня історії та завдання «Віднови документ».
• Долучіться до розробки рольової гри «Перевтілення» за творами Василя Шкляра та Ірен Роздобудько.

 Етап ІІ. Обговорення в групах

• Кожна група має виділити час на обговорен­ня зібраної інформації.
• Потрібно вирішити, яку саме інформацію використати, та знайти найкращий спосіб її використання. За потреби, можна порадитися з учителем, керівником проєкту.
•    Розподіліть обов’язки між членами групи відповідно до їхніх бажань і навичок.
•    Обговоріть, яким буде кінцевий продукт роботи вашої групи.

Етап III. Презентація результатів дослі­дження

1.  Виконуючи завдання перших двох етапів, учні могли розділити обов’язки між членами групи.
2.  На третьому етапі вступає в дію правило: усі члени групи відповідають за результати діяльно­сті, усі члени групи беруть участь у звіті (тижні історії).
3.  Готуючи звіти, учні мають звернути увагу на обов’язкові умови:

• презентація має тривати не більше 1,5 хв;
• слід продумати дизайн афіш: яки­ми будуть заголовки, ілюстрації тощо; як краще розмістити текст;
•  дидактичні ігри мають бути такими, щоб у них захотіли пограти;
• ментальні карти не повинні містити граматичних помилок, тож попросіть допомоги у вчителів української мови;
• продумайте дизайн презентації;
• коментар презентації має бути цікавим, динамічним.

ДОДАТОК 1

Розробка історичної години для старшокласників

Історична години для старшокласників

(виховний захід з елементами гри для учнів 9-11 класів)

   Мета: ознайомити учнів зі сторінками історії становлення незалежної Української держави під час революції 1917 – 1921 років; актуалізувати базові цінності українського суспільства, осмислити непростий досвід державотворення, вшанувати героїзм учасників визвольного руху; розвивати творчі здібності учнів, навички самостійної роботи в групах; виховувати учнів на найкращих зразках патріотизму, мужності і звитяги українського народу.

   Обладнання: мультимедійна дошка, відеоматеріал, афіші «Фотодокумент», «Калейдоскоп подій», «Портретна»,  дидактичні ігри для глядачів «Творче спостереження», «Хто Я?», «Крізь призму історії» фліпчарт «Цитатний ряд», роздавальний матеріал

   Епіграф: От де, люди, наша слава,

                     Слава України.

                                          Т. Г. Шевченко

Перебіг заходу

   Вступне слово вчителя. Історія кожної сучасної  нації зберігає пам'ять про сторінки, без яких цю націю неможливо собі уявити. Однією з таких сторінок для нашого народу є Українська революції 1917 – 1921 років. Тоді українці прагнули віднайти самих себе, тобто стати повноцінною політичною нацією. Зробити цього без власної державності неможливо.

Показ відео «Історія України 1917-1918 рр.»

   Тож сьогодні нашим із вами завданням є здійснення історичної мандрівки в 1917 – 1921 роки.

   На уроці працюють групи «Історики», «Політики», «Державотворці», «Архіваріуси-аналітики».

   1-ший учень-історик. До 1917 року українська національна державницька ідея тривожила і переповнювала ненавистю до імперської Росії небагато сердець. Національна самоідентифікація була розмита. Далеко не кожен з гордістю говорив: «Я – українець».

   У лютому 1917 р.  розпалася Російська імперія, до складу якої входили більшість українських земель, а в 1918 р. така сама доля спіткала й Австро-Угорську монархію, під владою якої перебували західноукраїнські землі. Українці, звільнившись з-під імперського панування, доклали зусиль для створення власної держави.

   Із перших днів національно-демократичної революції 1917 р. відбувалося згуртування національних сил, а згодом з’явився загальноукраїнський громадсько-політичний центр, покликаний очолити масовий народний рух, - Українська Центральна Рада.

   1-ший учень-аналітик. В умовах загальнонаціонального піднесення с.19 «Півгодини..»

   Гра   «Калейдоскоп подій».

   2-гий учень-історик. Шановні учасники заходу, перевірити ваші знання та увагу ми вирішили за допомогою експрес-гри. Вам потрібно за одну хвилину дати якомога більше відповідей на поставлені питання.

1. Якими є хронологічні межі першої української революції? (04.03.1917 – 26.01. 1918.)
2. Який з Універсалів справив найбільший вплив на українське суспільство? (Перший.)
3. Коли прийнято ІІ Універсал Центральної Ради? (03.07.1917 р.)
4. Яким документом проголошено об’єднання УНР та ЗУНР? (Актом злуки УНР і ЗУНР.)
5. Коли відбувся бій під Крутами? (29.01.1918 р.)
6. Який вірш присвятив Павло Тичина цій події? («Пам’яті тридцяти».)
7. Яким документом проголошено незалежність УНР? (IV Універсалом УЦР.)
8. Возз’єднанням Західної і Східної України вперше відбулося … (22.01.1919 р.)
9. Останній гетьман України. (Павло Скоропадський.)
10. Хто очолював уряд УНР? (В. Винниченко.)
11. Які наслідки укладення УНР Брестського мирного договору 9 лютого 1918 року? (Визнання України самостійною державою.)
12. Якими є хронологічні межі Української Держави? (29.04 – 14.11.1918.)
13. Яка установа постала за часів гетьманування Павла Скоропадського? (Українська академія наук 24.11.1918р.)
14. Коли проголошено ЗУНР? (13.11.1918 р.)
15. Яку знамениту пісню виконував Український національний хор під час першої закордонної мандрівки до країн Європи, Північної та Південної Америки? («Щедрик» Миколи Леонтовича.)
16. Хто очолював уряд ЗУНР? (Є. Петрушевич.)
17. Якими є хронологічні межі Директорії УНР? (14.12.1918 – 20.11.1920.)
18. Хто був військовим керівником Директорії? (С. Петлюра.)

Гра «Творче спостереження»

1-ший учень-аналітик.  Уважно прочитайте уривок із документа, відновіть текст, вставляючи пропущені слова з довідки; скажіть, що це за документ, який стосунок він має до Української революції 1917-1921 років?

________  ___________Української  ______________ Ради

Народе  _________! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, __________  ___________  ___________, на сторожі прав і

вольностей Української Землі.

___________  ______  __________, виборні люде від сел, від фабрик, від солдатських ка­зарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам стояти й боротися за ті _____ і              ___________.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна  __________. Не одціляючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. ...Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видава­ти тільки наші_____________  _____________.

...Ніхто краще _______ не може знати, чого нам треба, і які закони для нас лучші.

Ніхто краще _________  _________не може знати, як порядкувати своєю землею. І че­рез те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність народів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим українським Зборам (Сеймові).

Так сказали виборні люди з усієї Землі Української.

Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і нака­зали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної

___________  _______________.

І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе вели­кий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи...

Народе Український! У  _________ руках  ________ твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ робітників, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організо­ваним державним народом, як  _________ з  __________.

Українська Центральна Рада

Ухвалено: у Києві, року  ________, місяця червня (іюня) числа 10

ДОВІДКА: автономної України, твоїх, доля, наших селян, Українські Збори, права і вольності, вільною, Найкращі сини твої, Перший Універсал, 1917, Український, Цен­тральної, рівний з рівним, нас, Українську Центральну Раду.

ВІДПОВІДЬ:

Перший Універсал Української Центральної Ради

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і воль- ностей Української Землі.

Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали нас, Українську Центральну Раду, і наказа­ли нам стояти й боротися за ті права і вольності.

Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з держа­вою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. ...Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видава­ти тільки наші Українські Збори.

...Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба, і які закони для нас лучші.

Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монас­тирські та інші землі у власність народів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим українським Зборам (Сеймові).

Так сказали виборні люди з усієї Землі Української.

Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і нака­зали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України.

І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе вели­кий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи...

Народе Український! У твоїх руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього без­ладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ ро­бітників, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організова­ним державним народом, як рівний з рівним.

Українська Центральна Рада

Ухвалено: у Києві, року 1917,  місяця червня (іюня) числа 10

2-гий учень-аналітик.  Учасники заходу проаналізуйте розрізану інфографіку. Правильно складіть пазл і назвіть документ, який стосунок він має до Української революції 1917-1921 років?

ВІДПОВІДЬ: укладення УНР Брестського мирного договору.

  Гра «Цитатний ряд»

1-ший учень з групи «Політики». Шановні учасники заходу, за 5 хвилин ви маєте з’ясувати, кому належать цитати (портрети державотворців – М. Грушевського, С. Петлюри, В. Винниченка, П. Скоропадського, М. Міхновського – вивішені на дошці (фліпчарті).

Умови: учасники гри отримують паперові смужки із висловлюваннями видатних діячів революційного періоду.

 М. Грушевський:

• «Добре робити історію важливіше, ніж гарно писати її».
• «Після проголошення самостійності Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі  нейтралітету, бо тепер є боротьба двох держав: України і Великоросії».

Є. Коновалець:

• «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю».

Є. Чикаленко:

• «Україна таки буде самостійною. Не пропаде марно ота кров, яку проливають тепер українці».

С. Петлюра:

• «В боротьбі виростає сила, розвивається свідомість, набирає життєтворчої енергії національна воля, боротьба ставить на порядок денний питання про організацію національних сил».
• «Тільки міць, єдність та тверде, непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом».

Є. Петрушевич:

• Маємо розвинути силу, щоб звільнитись, маємо напружити всі сили, щоб на власній землі не стерпіти чужого ярма».

П. Скоропадський :

• «При існуючій у нас постійній анархії і справа і зліва чесним людям доводиться долати незрівнянно більше перешкод для вияву своєї волі та ініціативи в корисну сторону, ніж у іншій країні…».
• «Уся українська культура виявилася в тому, що по Києву гуляла маса різних невизначеної молоді в шапках  з “китицею”, деякі голили собі голову, відрощуючи “оселедець”».

В. Винниченко:

• «Сильними “волею”можна назвати тільки тих, у яких є сильні, виразно окреслені бажання. Слабкими – тих, у яких бажання слабкі, невиразні, володіють людиною не цілком, швидко змінюють одне одного…».
• «Треба вірити щось, що робити, тільки загіпнотизовані фанатки можуть робити щось, не аналізуючи і безхитно вірячи в те, що роблять».

1-ший учень з групи «Державотворці». Необхідно впізнати подію за зображеною картою.

Учень. Сьогодні майже кожен знає, як 29 січня 1918 р. під Крутами проти добре озброєного більшовицько-московського війська М. Муравйова зважилися виступити курсанти Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та сотня підпоручника Омельченка, переважно студенти Київського університету Св. Володимира і гімназисти.

2-гий учень з групи «Державотворці». Історики закликають нагадати про подвиг юних українських бійців під Крутами, які стримали наступ російських окупантів та більшовиків на Київ і засвідчили: українська державність без україномовної армії неможлива.

Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на 4 дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, аби домогтися від міжнародної спільноти визнання України –  завдяки цьому стало можливим укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських юнаків та студентів, які мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепотяг під командою сотника М. Ярцева і бойовий потяг сотника С. Лощенка.

Близько шести годин тривав бій з переважаючими російськими військами, загальною чисельністю близько 4800 осіб.

Після бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до ешелонів. 27 студентів та гімназистів — одна чота – під час відступу потрапили у полон. І наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Розстріл студентів під Крутами був одним із перших випадків розправи над полоненими у роки російсько-української війни, яка розпочалася в грудні 1917-го і тривала з перервами до листопада 1921 року. Він показав, що росіяни ведуть цю війну за іншими правилами, адже на фронтах Першої світової воюючі сторони дотримувались міжнародних Женевських конвенцій щодо полонених, за якими останнім гарантувалося життя.

Тіла загиблих студентів і гімназистів з-під Крут були перевезені до Києва, де 19 березня 1918 року урочисто поховані на Аскольдовій могилі. Участь у траурному мітингу на Аскольдовій могилі взяли державні й політичні діячі УНР, представники інтелігенції.

За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих.

Втрати більшовицької армії під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 солдатів.

3-тій учень-аналітик.  

ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

                                            П. Тичина

2-гий учень з групи «Державотворці». Тож і нам, українцям, які живуть у ХХІ столітті, варто пам’ятати, що зведення храму нашої державності, яке розпочалося ще далекого 1917 року, триває до нині. Борімося за свою країну й вірмо, що ми «єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була»!

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить –  я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу!

                                  П. Тичина

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. 197 с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип. 12 (48)).
2. Сучасні шкільні технології. Ч. 2/ Упоряд. І.Рожнятовська, В. Зоц. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед.  газ.,  2005. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).
3. Тобі, Україно, і перший мій подих, і подих останній тобі! (до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років) / Наталія Степанова, Людмила Ющенко, Наталія Бугайчук, Наталія Лємешева. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2017. – 178 с.
4. Реформування школи: нововведення української освіти / уклад. О.С. Казачінер. – Х.: Вид. група «Основа», 2018. – 95(1) с. – (Б-ка журн. «Англійська мова та література»; Вип. 8 (188)).
5. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.jarmart.info/ukrainian-revolution-1917-1921/.
6. Електронний ресурс. – Шляхами української революції 1917-1921 років», - YouTube https://www.youtube.com/watch?v=d0wU2PCQeyk.