Максим Рильський. «Солодкий світ!»– усвідомлення неповторності кожної хвилини буття. «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів. Жанр сонета у творчості митця. Ліризм поезії М. Рильського як пошук людиною гармонії у соціально-політичних лихоліттях доби. Тема уроку
Лірика Максима Рильського — поетичний універсум, який сягає античних і сучасних часів, Всесвіту і Романівки. Його твори пройняті щирим ліризмом, життєствердною мудрістю, любов’ю до людини. Це зумовило оригінальну поетику Рильського: лаконізм і ліризм вислову, гнучкість образів, яскравість епітетів, досконалість поетичної форми, витонченість почуттів, широкий погляд на світ і людину. Неокласик прагнув по-своєму відповісти на питання поезії і сучасності, мистецтва і життя.
У своїх поезіях Рильський свідомо намагається уникнути політичних тем, заглиблюючись у красу природи України, життя звичайних людей. Особливістю його індивідуального стилю є виняткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів. Тема взаємин людини і природи — одна із ключових у творчості Максима Рильського. Він представив свою художньо-філософську картину світу, пройняту любов’ю до життя, відчуттям єдності ліричного героя з навколишнім світом.
М. Рильський як неперевершений майстер інтимної лірики створив багато поетичних шедеврів про кохання, пристрасть і гіркоту розлук. Яскравим зразком такої поезії є сонет «У теплі дні збирання винограду» (1922), що ввійшов у збірку «Синя далечінь». Тему кохання поет-неокласик оспівав у контексті античної художньої спадщини, про інтерпретацію якої пише сучасний письменник і перекладач А. Содомора: «... сонет «У теплі дні збирання винограду» — тонко зітканий на серпанковому ностальгійному тлі спогад про античність в образі прекрасної Навсікаї…» У його віршах кохання — це лише флірт, а любовні почуття не залишають глибокого сліду в душі ліричних героїв. У сонеті М. Рильського, як і у творах давньогрецького митця, зображено легкий флірт між чоловіком і жінкою.
У теплі дні збирання виноградуЇї він стрів. На мулах нешвидких. Вона верталась із ясного саду,Ясна, як сад, і радісна, як сміх.І він спитав: — Яку б найти принаду,Щоб привернуть тебе до рук моїх?Вона ж йому: — Світи щодня лампаду. Кіпріді добрій. — Підняла батіг,Гукнула свіжо й весело на мулів,І чутно уші правий з них прищулив,І знявся пил, немов рожевий дим.І він потягся, як дитина, радоІ мовив: — Добре бути молодим. У теплі дні збирання винограду У теплі дні збирання урожаюhttps://www.youtube.com/watch?v=xl1 Mw. NT2 C2 Mhttps://www.youtube.com/watch?v=aj. VA30e_NGI
Сюжет вірша — випадкова зустріч дівчини з немолодим чоловіком. В інтерпретації поета вона має глибокий підтекст — це світ юності та світ зрілості. На запитання подорожнього «Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх?» дівчина радить йому щодня світити лампаду «Кіпріді добрій». Мотив твору — оспівування краси молодості та осмислення швидкоплинності людського життя.
Ліричний герой М. Рильського із сумним усміхом, породженим досвідом прожитого, після зустрічі з чужою молодістю усвідомлює вікову різницю між ними, та водночас відчуває дитинну радість сприйняття життя: «І він потягся, як дитина, радо / І мовив: “Добре бути молодим” / У теплі дні збирання винограду”».
Образ винограду — один із ключових у ранній ліриці М. Рильського. Він запозичений з античної та західноєвропейської культури й уособлює поєднання чотирьох першооснов світу (вогонь, повітря, вода і земля). У сонеті виноград символізує піднесення над буденною реальністю, її швидкоплинністю.
Карл Брюллов. Дівчина, що збирає виноград на околицях Неаполя. 1822 Сонет вражає довершеною гармонійністю змісту і форми, що досягається за допомогою виразних художніх засобів. Це епітети — «теплі дні», «із ясного саду», «рожевий дим»; порівняння — «Ясна, як сад, і радісна, як сміх», «потягся, як дитина»; метафори — «...привернуть тебе до рук моїх», «Світи щодня лампаду», «Гукнула свіжо й весело»; інверсія — «На мулах нешвидких», «Кіпріді добрій».
Художні особливості поезії: епітети: «ясного саду», «теплі дні», «гукнула свіжо й весело», «рожевий дим», «на мулах нешвидких»; метафори: «знявся пил», «найти принаду», «уші прищулив»; порівняння: «ясна, як сад», «радісна, як сміх», «знявся пил, немов рожевий дим», «він потягся, як дитина, радо»; повторення: «ясного», «ясна». Форма: діалог між грецькими юнаком та дівчиною. Римування: перехресне.
1. Які емоції викликав у вас вірш «У теплі дні збирання винограду»?2. Дайте визначення поняття «сонет». Як традиції цього жанру поезії зберігає М. Рильський у своєму творі?3. Визначте мотив сонета «У теплі дні збирання винограду».4. Простежте, як М. Рильський у своєму творі інтерпретує сюжети й мотиви античної художньої спадщини. Зверніться до міфологічного словника та з’ясуйте, хто така Кіпріда. Яка роль цього образу давньогрецької міфології в сонеті «У теплі дні збирання винограду»?5. Які художні засоби сприяють емоційному наснаженню твору? Підготуйтеся до виразного читання сонета. Оберіть відповідну інтонацію для передачі настрою, який хотів донести поет до читачів.
Сонет М. Рильського «У теплі дні збирання винограду», із яким ми ознайомимося на уроці, розкриває перед нами велику радість і повноту життя: першу зустріч із милою, зародження першого хмільного почуття. Вічність і кохання, близькість до нас людей, які жили так давно, але відчували так само, передає нам ця поезія. Тонкий знавець античності, Максим Рильський не міг оминути у своїй творчості таку природну реалію, як виноград. Вважається, що в поетичний світ раннього Рильського мотив «винограду» прийшов із культури античної та західноєвропейської. Саме цей слово-образ символізував піднесення над буденною реальністю.
Солодкий світ! Простір блакитно-білийІ сонце — золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий. Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт,Твій погляд, ніби пролісок несмілий,Немов трава, що зеленить граніт,Неначе спогад нерозумно-милий... Солодкий світ. Чи янголи нам свічі засвітили. По довгих муках безсердечних літ,Чи ми самі прозріли й зрозуміли. Солодкий світ?https://www.youtube.com/watch?v=v. AHx. Aag. Zj. P0
Вірш «Солодкий світ!» (1919) належить до ранньої лірики М. Рильського й перегукується із твором С. Малларме «Блакить», у якому опоетизовано блакитний колір як символ стану людської душі. Поезія пройнята вітаїстичною енергією, радістю життя, розумінням його привабливості й неповторності, захопленням й естетичною насолодою від споглядання краси природи. Композиція твору ускладнена епіграфом з Біблії «Солодкий світ» і цим же рефреном, який обрамлює першу строфу, що й визначає розгортання сюжету, відтворення почуттів і переживань ліричного героя. Завершується вірш риторичним запитанням: «Солодкий світ?»
Ліричний герой милується «простором блакитно-білим», що є символом ідеального світу, божественною природою світобудови, яку позначають блакитний і золотий кольори: «сонце — золотий небесний квіт / Благословляє дух ширококрилий / Солодкий світ». Поступово окреслюється образ дівчини, у якої погляд — як «узори надвесняних тонких віт». Вона нагадує ліричному героєві сон, ідеальний світ, що зник. Солодкий світ перетворився на гіркий, але герой знову відчуває щастя: «Чи янголи нам свічі засвітили / По довгих муках безсердечних літ, / Чи ми самі прозріли й зрозуміли цей непростий “солодкий світ”».
Мотив твору — пошук душевної рівноваги, радісне сприйняття життя, відчуття неповторності кожної хвилини буття. У розумінні митця відчуття щастя складається з простих речей: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Усе це, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», дає можливість збагнути всю красу життя — «Солодкий світ!»Поет утверджує думку, що людина повинна пройти довгий і тернистий шлях, аби зрозуміти та сприйняти всеохопність і принадність цього світу.
Паспорт твору. Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її. Жанр: сонетІдея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття. Римування: перехресне. Вид лірики: філософська. Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях задля розуміння та сприйняття «солодкого світу».
метафори: «благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»; епітети: «солодкий світ», «простір блакитно-білий», «золотий небесний квіт», «дух ширококрилий», «узори надвесняних тонких віт», «пролісок несмілий», «спогад нерозумномилий», «по довгих муках безсердечних літ»; лексика старослов'янського походження: «благословляє», «прозріли»; кільце-повторення однакових слів чи синтакси-чних конструкцій: поезія починається і закінчу-ється словосполученням «солодкий світ»;Художні засоби твору
порівняння: «сонце-золотий небесний квіт», «погляд, ніби пролісок несмілий», «немов трава, що зеленить граніт», «неначе спогад нерозумно-милий»; епіфора: у кінці кожної строфи повторюються слова «солодкий світ»; інверсія: «дух ширококрилий», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «свічі засвітили»; риторичні запитання: Чи янголи нам свічі засві-тили По довгих муках безсердечних літ, Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ? Художні засоби твору
Любов невичерпна і вічна, як саме життя. Вона облагороджує людину, робить її добрішою, щедрішою, готовою на самопожертву. Закохана людина перебуває у стані особливого піднесення, коли й все вдається, бо любов дає сили і натхнення. Кохання здатне творити дива. Воно, як казав Тарас Шевченко, є животворящим вогнем у душі людини. Мабуть, немає у світі поета, який би не оспівав це прекрасне і світле почуття, не виразив у своїх віршах неповторну історію кохання. Стихійне прагнення до радості, до щастя, до любові органічно притаманне Максиму Рильському — поетові великої закоханості в життя. Його поезія 20-х років розкриває перед нами непідробну щирість почуттів молодого поета, переживання якого світяться згадками і думами про неї — омріяну любов.
1. Поділіться враженнями від поезії «Солодкий світ!»2. Визначте мотив твору.3. Що таке філософічність? Розкрийте філософічність поезії «Солодкий світ!».4. Назвіть художні засоби, використані у вірші. Поясніть їх роль для утвердження його головної думки.5. Підготуйте виразне читання цієї поезії.6. Доведіть, що вірш М. Рильського є зразком неокласики. Свою відповідь аргументуйте рядками з поезій.7. Над якими запитаннями ви замислилися, читаючи твори М. Рильського? Чи знайшли відповіді на них? Чи вплинуло вивчене на ваше сприйняття й розуміння себе, людей, світу?
У 20-ті роки XX століття Максим Рильський увійшов до об’єднання українських письменників, що назвали себе неокласиками — новими класиками — і намагалися найкращі надбання світової культури перенести на українській ґрунт, прищепити пагони класичної спадщини. Неокласик Микола Зеров так охарактеризував творчість Рильського: «Це досить витончений і складний поет… І живе він разом зі своїм часом, напружено і уважно в околишнє життя вдивляється, уміє помічати останній вираз його обличчя. Уміє пізнавати і його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам…»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Слоньовська О. В., Марфин Н. В., Вівчарик Н. М. Українська література. Підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти (профільний рівень).-К.: Літера ЛТД - 2019.- 320 с. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/-URL: https://ukrlit.net/lesson/11klas_1/10.html-URL: https://uahistory.co/pidruchniki/fasolya-ukraine-literature-11-class-2019-standard-level/11.php-URL: https://www.youtube.com/watch?v=xl1 Mw. NT2 C2 M-URL: https://www.youtube.com/watch?v=aj. VA30e_NGI-URL: https://www.youtube.com/watch?v=v. AHx. Aag. Zj. P0