Український націнально-визвольний рух наприкінці 50 - на початку 60-х рр.ХІХ ст.

Історія України

9 клас

Тема. Український національний рух наприкінці 1850 - у 1860-х рр.

Мета: охарактеризувати особливості національного  руху у Наддніпрянській Україні в середині ХІХ ст.; довести колонізаторський характер політики російського царизму щодо України;

 розвивати вміння аналізувати розвиток українського національного руху, складати історичний портрет визначних діячів суспільно – політичного життя

удосконалювати навички роботи з історичними джерелами;

виховувати шанобливе ставлення до діячів українського національного руху.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;

 простежувати зв'язок між процесами модернізації суспільства та піднесення національно-визвольного руху;

  на основі аналізу різних джерел інформації визначити й характеризувати основні причини, прояви, форми та наслідки національного руху в українських землях під владою Російської імперії.

Обладнання: таблиці, історичні документи, ілюстрації, схема «Основні етапи національно-визвольного руху на українських землях в ХІХ ст. в складі Російської імперії», підручник з історії України 9 кл. (О. Гісем, О Маартинюк), атласи з історії України 9 кл., додаткова література, телевізор, ноутбук, учнівські навчальні  проекти.

Основні поняття: «хлопомани», «громади», «громадівський рух», «журнал «Основа», «Валуєвський циркуляр», «національний рух», «національна свідомість», «циркуляр», «шовінізм», «культурноосвітній рух».

 Головні історичні діячі: В.Антонович, М.Костомаров, В.Білозерський,        П. Куліш, Т.Г.Шевченко, В.Тарновський, Г. Галаган, П. Валуєв, Олександр ІІ.

Головні події: кінець 50-х рр. ХІХ ст. – початок діяльності хлопоманів;

1859 р. – заснування першої української громади в Санкт-Петербурзі;

1860 р. – створена Українська громада в Києві;

60-і рр. ХІХ ст. – виникнення громад у Чернігові, Одесі, Полтаві, Харкові; 1861 – 1862 рр. – видання журналу «Основа» в Санкт-Петербурзі;

18 липня 1863 р. – видання Валуєвського циркуляру.

 Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

     ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

     Історична розминка (перевірка знань термінів та понять)

• Київська козаччина-це…
• Урбанізація –це…
• «Похід у Таврія за волею»-це…
• Кооператив – це…

Робота з тестами

1.Якого року було оголошено цитований історичний документ?

«Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди ...Доки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові: вони повинні виконувати панщину, сплачувати оброк...»

А 1848 р  Б 1850 р.  В 1861 р.  Г 1865 р.

2. Промисловий переворот у Наддніпрянській Україні було завершено

А у 40—50-ті рр. XIX ст

 Б у 50—60-ті рр. XIX ст.

 В у 60—80-ті рр. XIX ст.

 Г у 80-ті рр. XIX ст. — на початку XX ст.

3. Наслідком освітньої реформи 1864 р. було

А викладання у всіх навчальних закладах предметів українською мовою

Б отримання жінками права вступу до університетів, вищих технічних шкіл

В ліквідування єдиної системи початкової освіти

Г відновлення автономії університетів

Бесіда за запитанням

- Пригадайте, якою була національна політика російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Наприкінці 50-х pp. XIX ст. в умовах лібералізації царського режиму відбувається відродження українського національного руху. У 1855 р. цар  помилував членів Кирило-Мефодіївського братства.  До Петербургу, після відбуття покарань, дозволили повернутися й обійняти високі посади колишнім братчикам: М. Костомарову, Д. Білозерському, Т. Шевченку. Костомаров став професором Петербурзького університету, Шевченко – академіком Академії мистецтв, Білозерський – чиновником однієї зі столичних канцелярій. Новий міністр освіти, українець родом Є.П.Ковалевський дав дозвіл на друкування «Кобзаря» Т.Шевченка. Українські діячі прагнучи якомога більше прислужитися своєму народу.

  IV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Діяльність хлопоманів.

2. Володимир Антонович – активний учасник громадівського руху.

3. Громадівський рух.

4. Валуєвський циркуляр та його наслідки для України.

Учитель. У нас створені домашні групи, кожна із яких опрацювала історичні джерела, матеріал підручника, дані Інтернету і підготувала проекти.

1. 1-а група. Діяльність хлопоманів (Під час захисту проекту звертається увага на такы питання : Хто такі хлопомани?  Звідки походить їх назва?  Хто очолив рух хлопоманів? В чому полягала діяльність хлопоманів? )

Перегляд відеоматеріалу (з  циклу : Уроки історії пітона Каа - за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=1-XdojbY1PQ )

 Закріплення:

   - хто очолив хлопоманський рух?(1861 р.)

   - хто дав назву цьому руху? (аристократи, від польського хлоп-селянин).

   - хто підтримав Антоновича? ( Т.Рильський, П.Чубинський)

   - до чого закликали хлопомани? (любити та поважати народ, книгу і освіту зробити необхідною)

   - діяльність (вдягали національний одяг, дотримувалися звичаїв та обрядів, мандрували селом).

Робота з поняттями

Громадівський рух — створення та діяльність громад — організацій культурницького й суспільно-політичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції

2. 2-а група. Володимир Антонович – активний учасник громадівського руху. (Під час захисту проекту звертається увага на постать В. Антоновича як:історика; етнографа;  археолога;  нумізмата; археографа; громадсько-політичного    діяча).

Закріплення:

 — Визначити історичне значення діяльності В. Антоновича.

— Чи є актуальними в наш час погляди В. Антоновича щодо шляхів розвитку України?

3. 3-я група. Громадівський рух.

(Під час захисту проекту звертається увага на такі питання: Що таке громада?  Яка була мета діяльності громад?  Чому саме Санкт-Петербург став містом, де започаткувався український громадівський рух? Хто входив до складу Санкт-Петербурзької громади? Яке значення мало видавництво журналу «Основа»?  Яке місто на Україні стало центром громадівського руху?)

Закріплення

 — В чому полягає історичне значення громадівського руху в 50 – 60-і рр. ХІХ ст.?

Робота з таблицею

На основі доповідей та тексту підручника (с.142-144   ) учні починають заповнювати таблицю « Українські громади».

Орієнтований вигляд таблиці

Вчитель. Київська громада, як і громади, що виникли в різних містах України (Чернігів, Вінниця, Катеринослав, Одеса, Полтава, Харків), Кубані (Катеринодар) та Москві, головним своїм завданням вважали організацію народної освіти рідною мовою (заснування шкіл, написання і видання для них підручників, підготовку вчителів тощо); здійснення наукових розвідок у галузі етнографії, мовознавства, історії; підготовку і видання популярних книжок тощо. Одним словом, громадівці займалися культурницькою діяльністю.

Робота з документом (   с.144  )

• Як оцінювалася в жандармському звіті діяльність Київської громади? Якою, на думку жандармів, була основна мета діяльності громади та хто її підтримував?

Метод «мозкового штурму»:

Питання до дітей

• Вам відоме ім’я П. Чубинського? Що ви про нього знаєте?

Учитель. В грудні 1863 р. львів’яни змогли прочитати в журналі «Мета» вперше опублікований вірш «Ще не вмерла Україна», за підписом Т.Шевченко.Ті,хто нелегально переправляв вірш у Галичину не знав ,що його автором є наддніпрянський поет П.Чубинський (через це заслали на північ Російської імперії).Через рік народилася музика до вірша.

Робота з таблицею.

Таким чином, основними течіями громадівського руху в Наддніпрянській Україні були українофільство і хлопоманство

4.  Валуєвський циркуляр та його наслідки для України.

Робота з термінами та поняттями

Циркуляр-письмове розпорядження наказового змісту для підлеглих.

Робота з історичним документом 

Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р. про заборону вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити… Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

1. Як ви думаєте, чим була викликана поява Валуєвського циркуляра 1863 р.?

2. Чому, на вашу думку, саме заборонялося друкування українською мовою передусім духовної і навчальної літератури?

3. Як цей документ викривав імперську політику Росії щодо України?

Учитель. Російські чиновники застосовували Валуєвський циркуляр з особливим ентузіазмом. Стараннями царської цензури українська література практично перестала існувати  в межах Російської імперії. Після Валуєвського циркуляра громади було розпущено. Київська громада згорнула свою роботу восени 1864 р. Завершився перший етап громадівського руху. Проте українські діячі не полишили працю. Основну свою діяльність вони зосередили в царині науки або на просвітницькій роботі в таких громадських організаціях, як товариствах грамотності, допомоги бідним учням та ін. Зайняли відповідне становище в суспільстві, посівши викладацькі, наукові, державні посади.

V. Систематизація знань, умінь та навичок учнів.

Тести (самоперевірка засвоєння учнями нового матеріалу)

1. Народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні в 50 – 60-х рр. ХІХ ст., які прагнули зблизитися з народом, це:

 а) хлопомани; б) москвофіли; в) народовці.

2. Хто був автором статті «Моя сповідь»:

а) М. Костомаров; б) В. Антонович; в) П. Куліш.

3. Укажіть, як називалися напівлегальні непартійні об’єднання, які в 60 – 90-і рр. ХІХ ст. були організаційною формою українського національновизвольного руху:

 а) братства; б) громади; в) товариства.

4. Вкажіть, хто був засновником громади у Санкт-Петербурзі:

 а) М. Костомаров, В. Білозерський, Т. Шевченко;

б) М. Костомаров, В. Білозерський, В. Тарновський;

в) В. Білозерський, Т. Шевченко, Г. Галаган.

 5. Укажіть, коли розпочалося видання першого українського журналу «Основа»:

а) 1859 р.; б) 1860 р.; в) 1861 р.

 6. Журнал «Основа» проіснував:

 а) 20 місяців; б) 21 місяць; в) 22 місяці.

7. Центром громадського руху на Україні стало місто:

а) Львів; б) Київ; в) Полтава.

8. Головний напрям діяльності громад, це:

а) організація недільних шкіл; б) друкування навчальної літератури; в) публічні лекції.

9. Хто із громадівців написав українські підручники для недільних шкіл: а) П. Куліш і В. Антонович; б) П. Куліш і Т. Шевченко; в) В. Антонович і Т. Шевченко.

 10. Визначте рік видання «Валуєвського циркуляра»: а) 1861 р.; б) 1862 р.; в) 1863 р.

11. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва:

а) дозволяв українське книгодрукування;

 б) застерігав видавців щодо видання книг українською мовою;

 в) забороняв друкувати навчальну та релігійну літературу українською мовою.

12. Які напрями діяльності переважали в громадівському русі в 1860-х роках?

1 пропаганда соціалістичних ідей та повстання проти самодержавства

2 видання підручників та популярних книжок українською мовою

3 створення мережі таємних антиурядових революційних гуртків

4 організація недільних шкіл для дорослого населення

5 підготовка до терористичних актів проти царських посадовців

А  1,4          Б  2.3       В  2,4       Г  3,5

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (§16,  Історія України,          О. Гісем, О. Мартинюк).

2. Закінчити заповнення таблиці, розпочатої на уроці.

3. Підготувати презентацію про життя та діяльність Михайла Драгоманова.

                   Поняття:

Лібералізація  - пом'якшення державного або державно-бюрократичного тиску на різні сфери суспільного життя: політику, економіку, право, свободу слова та ЗМІ.

Хлопомани — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні в 1850-ті—1860-ті роки, яка прагнула зближення з народом. Хлопомани — польський термін на означення прихильників селянства; згодом цю презирливу назву перебрали самі адепти «любові до простого українського народу»

Громадівський рух створення та діяльність громад -  національно-культурні осередки української інтелігенції  культурницького та суспільнополітичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції. 

Шовінізм  -  пропагування переваги одного народу над іншими народами й обґрунтування «права» на дискримінацію та пригнічення інших націй.

Циркуляр -  різновид інструктивного листа вищого органу, що його видають як роз’яснення до раніше випущеного документа й розсилають певному колу підвідомчих установ