Майстерня «Берегиня». Під час шлюбу велике значення мав вишитий рушник, на якому мали стояти молоді під час вінчання. Під рушник родичі молодих клали срібні монети, пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним, і примовляли: Ой, стелися, рушничку, стелися, Щоб на тобі дві долі зійшлися. А ви, молодята, станьте на рушник, Щоб прожити разом довгий вік.
Майстерня «Берегиня»У кожній хаті обов'язково мав бути рушник-оберіг, який вішали над вікнами, дверима. Він оберігав від домовиків. На заручинах дівчина перев'язувала сватів плечовим рушником; на весіллі молодята ставали на весільний, обрядовий рушник;гордістю кожної родини були божники – рушники для образів, які прикрашали домівку.
Не вибілювали і стирачі - рушники для витирання столу, лавок, посуду; з ними ходили доїти корову. Прикрашали ці рушники кольоровими смужками-мережками: • рушник, який виносили в поле, називали обрядовим; • подарунковим називали рушник, який мати дарувала в дорогу дитині, чоловікові. Майстерня «Берегиня»
Майстерня «Барвник»З давніх-давен рушники вишивали червоними нитками, бо червоний колір то символ кохання, сонця, життя, колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Чорний - колір землі нашої родючої, а інколи й смутку. Старі люди кажуть: горе з радістю переплітаються. "Два кольори мої, два кольори: Червоний то любов, а чорний то журба", - співається у відомій пісні Д. Павличка "Два кольори".