Інтегрований урок:

                                                         План-конспект уроку                                                                                        

                                                        української літератури в                           

                                                       7  класі, проведеного

                                                        вчителем  Яковенко В.В.

Харків

Мета н.: ознайомити учнів з біографією А.Малишка, його творчістю, допомогти усвідомити ідейно-художні особливо-сті твору;

         в.: виховувати любов до матері, до Батьківщини, при-щеплювати повагу до традицій народу;

         р.: розвивати навички виразного читання ліричного твору, його аналізу, висловлення своєї думки щодо прочита-ного; розвивати почуття благородства, доброти, ніжності.

Тип: вивчення нової теми.

Обладнання: комп’ютер, диск з записами пісень А.Малиш-ка, краєвидів його батьківщини, рушники, набір фотоілю-страцій, виставка книг.

Хід уроку

1.Організація класу.

2.Мотивація навчальної діяльності:

а) бесіда:

• Над якими розділами ми працювали раніше?
• Кого з представників попередньої теми ви пам’ятаєте? А які твори?
• Що об’єднувало цих письменників?

б) повідомлення теми і мети уроку.

3. Робота над темою.

А) проблемне питання уроку:

Чому пісням А.Малишка судилося довге життя?

Б) слово вчителя про життя і творчість А.Малишка.

   Народився 14 листопада 1912 року в бідній сім’ї шевця в с.Обухові на Київщині. На околиці тулилося кілька хаток-мазанок, у яких ночували мандрівні співці, збиралися   на свої ради, визначалися, чи може колишній поводир ставати майстром. В Обухів на великі ради бандуристів сходилися з різних куточків України. До них часто прибігав і малий Андрійко. Змалку доводилося працювати, допомагати бать-кам.

   Після закінчення школи вчився в Київському медичному інституті, але медицина була йому чужою. Тому, поки-нувши навчання, складає іспити до Київського інституту на-родної освіти. Вчителює, служить в армії, працює в редак-ціях газет на Харківщині. Там основним його покликанням була поезія. Під час 2 світової війни (1941 – 1945) був війсь-ковим кореспондентом, про війну знав не з розповідей. Бере участь у Сталінградській битві, визволенні Києва, Праги. Нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Дій-шов до Берліну. Побував у США, Канаді. Двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР.

-- А хто ще з письменників обирався депутатом? (Ліна Кос-тенко, Борис Олійник, Іван Драч, Дмитро Павличко)

Помер поет 17 лютого 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.

   Вперше вагомо заявив про себе в збірнику “Дружба” (1935). Першою самостійною збіркою стала збірка “Батьків-щина” (1936). Щороку видавав 1 – 2 книги. Найвидатніші твори воєнних часів – поема “Прометей”, збірка “Україно моя”. У післявоєнний час порушує морально-етичні проб-леми, намагається осмислити сенс буття (“Полудень віку”, “Дорога під яворами” та інші). А.Малишко отримав 2 най-вищі державні нагороди. Багато віршів покладені на музику Георгієм і Платоном Май бородами, О.Білашем.

Б) довідка вчителя музичного мистецтва  про композиторів, виконавців

   Майборода Георгій Іларіонович (1913 – 1992), брат П.Майбороди, український композитор; 1952 – 1958 рр. працював у Київській консерваторії; 1967 – 1968 рр. – голо-ва правління Спілки композиторів України; написав 4 опери, 5 симфоній, хори. Нагороджений Шевченківською премією 1963 року.

   Майборода Платон Іларіонович (1918 – 1989 рр.), брат Г.Майбороди, український композитор; 1947 – 1950 рр. – викладач консерваторії; пісні (в тому числі “Білі каш-тани”, “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна мати моя”), хори, солоспіви. Нагороджений Шевченківською премією 1962 року.

   Козловський Іван Семенович (1900 – 1993 рр.), співак (те-нор); соліст Харківського театру опери та балету, Вели-кого театру в Москві; репертуар: понад 50 оперних ролей: Левко, Петро (“Утоплена”, “Наталка-Полтавка” Лисен-ка), Юродивий (“Борис Годунов” Мусоргського), українські народні пісні, та інші. Нагороджений Шевченківською пре-мією 1990 року.

В) слово вчителя літератури

   Поезія А.Малишка легка і прозора, дуже мелодійна, бли-зька до народних джерел. Олесь Гончар писав про це: “Ма-буть, від матері та родинного оточення передалося поето-ві глибоке відчуття народної пісні, у цій сфері він був тон-кий знавець і цінитель, саму його творчість не уявити без фольклорних джерел. Малишко, як мені здається, зумів осягнути саму душу народної поезії, внутрішні закони роз-виту, і тому народнопісенна основа в його творчості – не стилізація, не орнаментика, то його власне поетичне мис-лення, органічна поетова образність, що зливається з ху-дожнім розливом образності народної.”

   Значення пісні в житті українського народу важко перео-цінити. Пісня супроводжує людину все життя. Вона з нею і в лиху годну, і в годину радості. Вона втішає, розважає, ве-селить, лікує.

  Та чи найкраще сказав про пісню А.Малишко на нараді поетів 1958 року: “...пісня входить в духовне єство з молоком матері, вона є не лише першим елементом пізна-вання світу, але й великим законодавцем формування харак-теру людини. згодом людину будуть гартувати середо-вище, труд, боротьба. Але й ті пісні, що співала мати над колискою, ніколи не забудуться. Пісня – то перше джерело критеріїв формування добра і зла, благородних і недобрих пристрастей”.

   Поетова любов до пісні була постійною, бо він проник у її найповажніші глибини.

   У середовищі письменників ніхто не знав стільки пісень, як Малишко, ніхто не міг їх так співати, як він. З ним за-любки співали у дуеті кращі професійні вокалісти: І.Коз-ловський, Зоя Гайдай, Сергій Козак.

Г) питання до учнів:

    -- Що таке пісня?

• Що таке рушник?
• До якого розряду символів належить рушник?

Д) слово вчителя трудового навчання: бесіда

-- У кого вдома є вишитий рушник?

-- Хто його вишивав?

-- Чи брали ви участь у його вишиванні?

-- Хто з ваших рідних вишиває?

-- Що ви знаєте про рушник?

   Рушник – смуга полотна, сама по собі має символічне зна-чення – дороги, захисту, долі. А коли ця смуга ще й має на собі виткані чи вишиті знаки – обереги, захисна сила її посилюється. По всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йо-му рушник. Хлібом-сіллю на рушнику зустрічають досі гос-тей. В українській хаті рушники вивішують над образами, портретами родичів, портретом Т.Г.Шевченка. використо-вується в багатьох обрядах, насамперед тих, що пов’язані зі шлюбом і проводами в потойбіччя. Оберіг.

E) словникова робота.

   Пояснення слів, записаних на дошці: оберіг, потойбіччя, шлюб, образи.

Є) історія написання.

   П.Майборода та режисер Мішурін прибули до місця від-починку поета в Конча-Заспу. Поет погано почувався, але вони вимагали негайно написати нову пісню. А пісня не пи-салася. І тут дзвінок Майбороди:

-- Андрію, в мене вже є мелодія. Хочеш, награю по теле-фону?

Андрій засміявся:

-- Ну що ж, спробуй!

   Крім того, вночі у поета склався сам по собі і перший ря-док пісні. Це загальнолюдські слова, які стосуються мате-рів усього світу:

   “Рідна мати моя, ти ночей не доспала...”

   Коли Платон Майборода награв мелодію, у Малишка вже був другий рядок:

   “І водила мене у поля край села”.

   І вже за кілька хвилин він продовжував:

   “І в дорогу далеку ти мене на зорі виряджала і рушник ви-шиваний на щастя на долю дала”.

Ж) виразне читання поезії вчителем, потім учнями;

З) прослуховування пісні та виконання її в супроводі піаніно, опитування учнів вчителем музичного мистецтва:

-- На які думки навіює вас ця пісня?

-- Чому пісня належить до української класики? - проблемне

-- Яке ваше особисте ставлення до пісні?

И) бесіда:

• Про що говориться в цій пісні?
• Які образи в ній ви знаходите?
• Визначте ідею твору. Запишіть ідею в зошит.

Й) Назвіть художні образи, які є у вірші, схарактеризуйте їх.

   (учні виконують роботу в зошитах) 

 4. Підсумок.

А) бесіда:

• Назвіть роки життя А.Малишка.
• Чим він займався, окрім письменства?
• Яких державних нагород удостоєний?
• Які збірки вам відомі?
• Яке значення має українська пісня?
• Хто був композитором пісень на слова А.Малишка?
• Чи є вдалою назва, яку отримав Малишків вірш?
• У центрі твору – мати. Чи можна говорити про типовість її образу? Чому?
• Чому пісням А.Малишка судилося довге життя?

Б) розгадайте кросворд.

1. Епітет до слова  “мати”. (Рідна)
2. Куди мати водила сина? (У поля)
3. Як мати прикрасила рушник? (Вишила)
4. Як за жанром визначається твір А.Малишка про руш-ник? (Пісня)
5. Що у вірші має чудовий зелений колір? (Луги)
6. Від чого мати страждає найбільше? (Від розлук)

В) виконання “Пісні про рушник” в музичному супроводі учнями.

5. Коментування оцінок за урок.

6. Домашнє завдання. Вивчити напам’ять “Пісню про руш-ник”.