Урок "Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці"

Урок № 7

Тема: Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці

Мета: сформувати поняття про біологічні ритми як одну з основних властивостей всіх живих істот, з’ясувати суть і значення. Навчитися визначати індивідуальний хронобіологічний тип і на основі нього планувати свій розпорядок дня, розвивати уміння аналізувати, порівнювати та робити висновки під час практичної роботи.

Обладнання: мультимедійна презентація

Тип уроку: комбінований

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Дії, які ми виконуємо, щоб підтримувати наше тіло у чистоті і бути здоровеними, називаються:
2.  Що таке особиста гігієна?
3. Часте використання мила та гелю для душу призводить до:
4. Захист нашого організму від чужорідних бактерій та вірусів, будь-якого роду утворень - це:
5. Залог здоровя - це:
6. Особиста гігієна включає в себя:
7. Провітрювання кімнат, вологе прибирання  - це правила: 
8. Чистота, опрятність, гігієна - це перший крок:

        А) фізичного здоров'я Б) психічного нездоров

       Чому предмети особистої гігієни слід добирати ідвідуально?*

Взаємоперевірка

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Чи замислювалися ви над тим, чому люди відчувають себе бадьоріше в певний час дня, року, чому одні люди до глибокої старості зберігають високу працездатність і розумову продуктивність, а інші в'януть в молодості?

ІV. Вивчення нового матеріалу

На життєві процеси організмів впливають біологічні ритми – регулярні кількісні та якісні зміни, що відбуваються на молекулярному, клітинному, тканинному, організмовому, популяційному, біосферному рівнях.

Біоритмічність є однією з основних властивостей усіх живих організмів, регулятором функцій тому суттєво поглибити знання про біоритмічність.

Періодичні зміни впливають на формування у живих істот біологічних ритмів, добових, сезонних, річних та інших. Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі - добові ритми, зміна дня і ночі, впливає на процеси життєдіяльності та обмін речовин. У людини виявлено понад 100 життєвих функцій, які залежать від часу доби.

Найбільш сильною людина буває з 8 год. І зберігає фізичну активність до 12-ї, до14-ї години. Згодом, тобто з 14-ї, до 17 год. Відбувається новий приплив сил. Уночі, від 2-ї до 3-ї години людина найбільш слабка. У такий спосіб інтенсивність більшості фізіологічних процесів зростає вранці, спадає вночі. Ці дані слід взяти до уваги, плануючи розпорядок дня.

  Біоритми

 

            Внутрішні                                                                  Зовнішні

 

      Дихання, серцебиття,                                     Пов’язані з розташуванням                 

травлення, виділення тощо.                               Землі у космічному просторі.

Періодичність біоритмів

 

Назва процесу	Тривалість
Нервовий імпульс	0,001 с
Серцевий цикл	0,8 с
Вдих-видих	8 с
Голодна перистальтика шлунка	30 хв
Зміна дня і ночі	1 доба
Менструальний цикл у жінок	28 діб
Народження потомства	1 рік
Зміна пір року	сезон (3 місяці)
Циклічність сонячної активності (11,2 год.)	багато років

 Найбільш гарячою людина буває о 18 год. , найбільш «холодною» - між 1-5 годинами. Коливання температури відзначено в різних людей від +0,6 – 1,3˚С. Приблизно в тому ж ритмі змінюється й частота серцевих скорочень і кров’яний тиск, але о 13год. та о 21-й вона найбільш низька.

 

  Найважливішим добовим ритмом людини є чергування сну й неспання. Це співвідношення доволі індивідуальне: зважаючи на періоди працездатності, усіх людей можна поділити на «жайворонків» і «сов». Серед людей – 15-20% «жайворонків», кожна третя людина – сова, приблизно половина людей не помічає цих піків.

«Жайворонки» - енергійно працюють у першій половині дня , у «сов» - підвищена працездатність увечері. Люди, які належать до «жайворонків», відчувають увечері сонливість, рано лягають спати і швидко прокидаються.

«Сови» - прокидаються пізно і пізно засинають, найбільш працездатні в другій половині дня, деякі – навіть пізно ввечері, а то й у ночі. Кожній людині корисно знати власний і індивідуальний ритм роботи, щоб правильно розподіляти і використовувати енергію організму.

Визначення добового індивідуального ритму на основі картки

Зараз З допомогою Картки визначаємо індивідуальний хронобіологічний тип. Усіх людей можна поділити на «жайворонків», «сов» і «голубів». Серед усіх 15-20% - кожна третя людина – «сова», приблизно половина людей не помічає цих піків – «голуби».

Картка

Скориставшись тестом, визначте, до якої категорії («жайворонок», «сова», «голуб») ви належите (психологічний метод тестування).

 

1. Чи важко вам прокидатися рано-вранці:

а) так – 3;

б) майже завжди – 2;

в) рідко – 1;

г) неважко – 0?

2. О котрій годині ви переважно лягаєте спати:

а) після 1.00 год. - 3;

б) після 23.30 до 1.00 год. – 2;

в) від 22.00 до 23.30 год. – 1;

г) до 22 год. – 0?

3. Який сніданок ви вживаєте:

а) дуже калорійний – 3;

б) не дуже калорійний – 2;

в) одне варене яйце чи бутерброд – 1;

г) чашка чаю або кави – 0?

4. У який час доби виникають роздратування або незначні сварки:

а) у першій половині дня  – 1;

б) у другій половині дня – 0?

5. Від чого ви могли б легко відмовитися:

а) від чаю або кави вранці – 2;

б) від чаю ввечері – 0?

6. Чи легко ви під час канікул порушуєте свій режим харчування:

а) дуже легко – 0;

б) легко – 1;

в) важко – 2;

г) зазвичай не змінюю – 3?

7. Зранку вас очікують важливі справи. Наскільки раніше ви ляжете спати увечері:

а) більш, ніж на 2 год. – 3;

б) на годину – дві – 2;

в) менш, ніж на годину – 1;

г) як звичайно – 0?

8. Як ви можете без годинника визначити тривалість 1 хвилини?

а) менше хвилини – 0;

б) більше хвилини – 2?

Ключ до тесту: 0-7 балів – ви «жайворонок», 8-13 балів – ви «голуб» (аритмік), 14-20 балів – «сови». Кожній людині корисно знати власний і індивідуальний ритм  роботи, щоб правильно розподіляти і використовувати енергію організму.

 Добовий ритм: сон – активність.

Сон – це функціональний стан організму під час якого гальмується діяльність кори великого мозку. Сон поновлює енергетичний потенціал організму. Під час сну уповільнюється частота дихальних рухів, стає рідшим пульс, знижується кров’яний тиск та інтенсивність обміну речовин.

Методами електроенцефалограми (ЕЕГ) і полісомнографії доведено існування п’яти стадій сну.

І стадія – неспання. Людина розслаблена.

Під час ІІ – поверхневий сон.

ІІІ і ІV – відповідають фазам глибокого сну.

Перші 4 фази характеризуються зниженням активності кори, розслабленням скелетних м’язів, відсутністю рухів очей. Перші 4 ознаки – це повільний сон. Було помічено, що сон не є однорідним і періодичним, через кожен 70-120 хвилин повільні ритми змінюються швидкими, високочастотними ритмами. Цей період називають швидким сном, триває 20-30 хвилин, а потім знову змінюється повільним. Припускають, що швидко хвильовий сон пов’язаний з аналізом і обробкою інформації, в результаті швидкого сну виникають сновидіння.

Біологічне значення сну полягає у необхідності відновлення енергетичного потенціалу і структур нервових клітин, переведення інформації у довготривалу пам’ять.

V. Підбиття підсумків уроку

 Чи необхідні вам здобуті на уроці знання, для особистого життя?

Що нового дізнались ви?

Що було відомо для вас?

Що сподобалось вам, що не сподобалось?

VІ. Домашнє завдання.