Урок для 10 класу на тему "Початок Першої світової війни. Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу"

Урок 11                                                        Історія України                                              10 клас

Тема: Початок Першої світової війни. Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу

Мета: навчити охарактеризовувати економічне й політичне становище України на початку Першої світової війни, визначити, плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо України, зміни, яких зазнав український національний рух з початком війни; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки

та узагальнення, висловлювати власну точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: «Перша світова війна», «Антанта», «Троїстий Союз», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «Українські січові стрільці».

Обладнання: карта, документи, таблиці, схеми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Назвіть та покажіть на карті українські землі, які напередодні Першої світової війни входили до складу Російської та Австро-Угорської імперії.

2. Пригадайте, в якому стані перебували українські землі напередодні Першої світової війни?

Метод «Мозковий штурм»

Клас поділяється на дві групи.

• 1-а група. Соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України у складі Російської імперії.

• 2-а група. Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії.

Учні коротко висловлюють свої думки з даного питання. Їх пропозиції записуються учителем на дошці. Потім за їхніми відповідями складається узагальнююча таблиця.

Складання таблиці

Соціально-економічне та політичне становище українських земель напередодні Першої світової війни
	Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії	Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії
Соціально- економічне становище	• Промислове піднесення: створення великих промислових підприємств, високі темпи розвитку, спеціалізація промислових районів, монополізація, залучення іноземного капіталу. • Нерівномірний розвиток регіонів. • Деформована структура промисловості. • Залежність від імперського центру. • Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві: розшарування селянства, переважання великого поміщицького землеволодіння, слабке використання технічного прогресу, відставання від розвитку промисловості. • Аграрне перенаселення, міграція населення	• Гальмування промислового розвитку: переважання дрібних підприємств, нерівномірний розвиток галузей промисловості, переважання добування і пер- вісної обробки сировини. • Незацікавленість австрійського уряду в промисловому розвитку регіону. • Колоніальне становище західноукраїнських земель. • Повільний розвиток ка- піталістичних відносин в сільському господарстві: наявність  пережитків кріпацтва, зосередження землі в руках невеликої купки поміщиків, диференціація селянства, низька продуктивність. • Аграрне перенаселення, еміграція населення
Політичне становище	• Наявність нелегальних політичних партій. • Підтримка більшістю з них ідеї автономії України. • Висунення УНП ідеї незалежності України	• Наявність легальних політичних партій. • Значний вплив греко-католицької церкви. • Переважання ідей політичної самостійності України

Завдання

• Поміркуйте, в чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні. (Необхідно пригадати, між якими військово-політичними блоками розгортаються воєнні дії в ході війни.)

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Улітку 1914 р. загострення міжімперіалістичних суперечностей дійшло до фатальної межі. Світ опинився в полум’ї Першої світової війни. Ця війна була збройним протистоянням двох воєнних блоків: Троїстого (Четверного) союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Росія).

Але поступово в її орбіту було втягнуто 38 з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі. Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично однакові цілі: ствердження власного домінування у світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини, послаблення хвилі народних виступів за соціальне та національне визволення, знешкодження опозиційних політичних сил.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Плани країн-учасниць війни щодо України

Перша світова війна мала загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі стали також об’єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.

Робота із схемою

Робота з картою

Покажіть на карті українські землі, на які претендували країни Антанти та Троїстого союзу.

 

Саме с початком Першої світової війни перед Україною відкрилися можливості для розв’язання надзвичайно складного завдання — об’єднати власні етнічні території та здобути державну незалежність, адже розв’язання цієї проблеми могло відбутись лише за умов радикальних змін усієї системи міжнародних відносин. Водночас бездержавність і роз’єднаність українських земель й загострення суперечностей між Російською імперією та Габсбурзькою монархією, в тому числі з приводу «українського питання», робили Україну дедалі більш вагомим об’єктом міжнародної гри провідних держав Європи. Саме тому твердження В. Вернадського та Р. Сетон-Вотсона не виглядає таким вже безпідставним, якщо врахувати, що українські землі по обидва боки австрійсько-російського кордону були не тільки головним Театром воєнних дій, а й головним предметом Першої світової війни, перебіг якої довів, що надалі ігнорувати «українське питання» неможливо.

Заснування Головної української ради та Союзу визволення України

Як уже зазначалося, з початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні, адже в російській армії перебувало 3,5 млн українців, в австро-угорській — 250 тис. Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій. Суспільство розділилося на прибічників та противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна, соціал-демократична та націонал-демократична партії.

На чолі цього об’єднання став К. Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість царської імперії загрожує також нашому національному життю …яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

За ініціативи Головної Української Ради незабаром було створено легіон Українських січових стрільців (УСС). Дотримуючись класичного імперського правила «не озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила певні перешкоди при формуванні легіону.

Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС було зараховано лише 2,5 тис. осіб.

Водночас з утворенням Головної української ради група емігрантів зі Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук, О. Скоропис-Йолтуховський та ін.) заснували у Відні свою організацію — Союз визволення України (СВУ).

Програмовою метою СВУ було утворення самостійної Української держави, заснування демократичного ладу, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей, забезпечення самостійності української церкви. СВУ вів активну пропагандистську та агітаційну роботу, домігся, щоб українські полонені в Австрії та Німеччині були виділені в окремі табори. Він отримував матеріальну допомогу від країн Четверного союзу, яка зараховувалася як державний борг майбутньої самостійної України.

Складання порівняльної таблиці

 

Назва	ГУР	СВУ
Дата заснування	1 серпня 1914 р.	4 серпня 1914 р.
Лідери	К. Левицький М. Павлик М. Ганкевич	А. Жук Д. Донцов В. Дорошенко
Програмові засади	• Посідали антиросійську позицію. • Підтримка австрійського уряду у війні. • Активна участь у формуванні військових підрозділів УСС. • Виступали за утворення незалежної Української держави	• Утворення самостійної Української держави. • Утвердження демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей. • Співпраця з урядами Німеччини та Австро- Угорщини

Завдання

• Порівняйте програмні засади та діяльність ГУР і СВУ.

Складання узагальнюючої таблиці

 

Українські політичні сили Наддніпрянщини
Назва	Характеристика
Товариство україн- ських поступовців (ТУП)	Закликали до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання Україні автономії в майбутньому; пізніше перейшли на позиції нейтралітету
Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП)	Розкол у партії: група на чолі із С. Петлюрою виступила на боці Російської імперії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України
Карпато-Руський визвольний комітет	Створений у Києві емігрантами з Г аличини; виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів
Комітет Південно- Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст	Створений із метою підтримки російської армії; членами комітету були відомі представники укра- їнського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський Формування легіону Українських січових стрільців

Легіон Українських січових стрільців — українська військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російському фронті 1914–1918 рр. Історія створення УСС розпочалася напередодні Першої світової війни. У 1912 р. австрійський уряд для популяризації воєнщини звернув увагу на відродження антиросійського польського мілітаризму і дав дозвіл на створення легальних військових польських товариств. Із цієї нагоди скористались українці, і вже навесні 1913 р. у Л ьвові заклався Український січовий союз, а згодом було затверджено Статут українських січових стрільців на чолі з В. Старосольським та Д. Катамаєм. Організація поділялась на два напрямки: УСС-І — студенти і УСС-ІІ — робітнича та селянська молодь. Всього існувало96 організацій. Від самого початку в товаристві не було ідейної одностайності, а утворилися дві течії щодо шляху розвитку стрільців:самостійницько-державницька та австрофільська. Але зрештою перемогла остання. Діяльність УСС розгорнулась на теренах Галичини і Буковини та виявилась у військово-організаційній і технічній підготовці їх членів.

У ч и т е л ь. 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з’явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому проголошувалась необхідність утворювати полки українських добровольців під назвою Українські Січові Стрільці (УСС). Ініціатива українських політиків і масовий ентузіазм населення Східної Галичини в створенні УСС захопили віденські урядові кола зненацька.

Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами) присягу і відбули на доукомплектування у закарпатські села Горонда і Страбичій під Мукачеве. Ядро легіону становили активісти січового, сокільського і пластового руху, вчорашні гімназисти та студенти. Загалом бійці підрозділів українських січових стрільців дуже добре показали себе в бойових діях у Карпатах 1914–1915 рр., відзначилися в боях за Маківку та Лисоню.

V. Узагальнення та систематизація знань

Обговорення питання

• Чи можна стверджувати, що Перша світова війна активізувала українське національне питання і спричинила зростання української національної свідомості? Свою відповідь підтвердьте фактами, отриманими сьогодні на уроці.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Група учнів готує презентацію «Галицька битва».

3. Один учень готує повідомлення «Бойовий шлях Легіону УСС».