Урок для дистанційної форми навчання

Українська література, 1 курс

Урок №42

Тема.  Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). Глибокий психологізм твору.

                            Епіграф:

… Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва (штуки), правдиве його святилище…

Микола Євшан

Про вплив музики на особистість Ольги Кобилянської дізнаємося з автобіографічної, епістолярної, мемуарної  та  творчої спадщини письменниці. Музика в її житті відігравала чи не найважливішу роль: допомагала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, не давала замкнутися в собі. Сім’я Кобилянських була творчо обдарована музикально. Ольга Кобилянська грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще грала на дримбі та цитрі.

Письменниця знала багато українських, російських, німецьких пісень та романсів як, наприклад, «Ой ти, дівчино, зарученая», «Вже журавлі відлетіли», «И скучно, и грустно» М.Лермонтова, «Реве та стогне Дніпр широкий» Т.Шевченка, «Верховино, смутку ти наш», «Гуляли, гуляли…»  та інші. Улюбленим композитором Ольги Кобилянської був Ф.Шопен, а ще їй подобалася музика Ф.Ліста, Р.Шумана, Л.Бетховена, Ф.Мендельсона, В.Моцарта, Й.Брамса, М.Лисенка.

          Ольга згадувала: «Любо спливали нам вечори у родинному гуртку... Музика, спів були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. Ціла наша родина була безтямно залюблена у своїй музиці так, що іноді грали аж поза північ і то, що попало нам під руки: грали класичну музику, різні сонати або наші народні пісні».

 «…музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив», – зізнається письменниця чеському  етнографу Франтішеку Ржегоржу у листі від 17.01.1898 р.

          У листі до Осипа Маковея від 5.02.1898 р. Ольга Кобилянська пише: «Нині у Вас великий концерт і будете чути музику. Знаю, що будуть співати різні пісні, але «Гуляли, гуляли…» не будуть співати, а в мене понад се нема нічо. Я би навіть хтіла, щоби мені те співали, коли умру, так страшне люблю ту пісню»

Саме цю пісню та  «Чуєш, брате мій…» на слова Богдана Лепкого виконували на могилі письменниці 23 березня 1942 року, проводжаючи її в останню путь.

          Музика, якою була оповита душа письменниці, мала великий вплив і на її світовідчуття.  Ліричними акордами пройнято багато її творів, у яких  чітко відчутно автобіографічні нотки і в яких саме музика допомагає розкрити образи героїв.

1. Перейдіть за цим посилання та уважно прослухайте.

https://www.youtube.com/watch?v=2V_KezzCjrM

2.Про вплив музики на особистість Ольги Кобилянської дізнаємося з автобіографічної, епістолярної, мемуарної  та  творчої спадщини письменниці. Музика в її житті відігравала чи не найважливішу роль: допомагала у хвилини розпачу та зневіри, підбадьорювала, надихала, не давала замкнутися в собі. Сім’я Кобилянських була творчо обдарована музикально. Ольга Кобилянська грала на фортепіано, лише два місяці навчаючись музичної грамоти, а ще грала на дримбі та цитрі.

Письменниця знала багато українських, російських, німецьких пісень та романсів як, наприклад, «Ой ти, дівчино, зарученая», «Вже журавлі відлетіли», «И скучно, и грустно» М.Лермонтова, «Реве та стогне Дніпр широкий» Т.Шевченка, «Верховино, смутку ти наш», «Гуляли, гуляли…»  та інші. Улюбленим композитором Ольги Кобилянської був Ф.Шопен, а ще їй подобалася музика Ф.Ліста, Р.Шумана, Л.Бетховена, Ф.Мендельсона, В.Моцарта, Й.Брамса, М.Лисенка.

          Ольга згадувала: «Любо спливали нам вечори у родинному гуртку... Музика, спів були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку. Ціла наша родина була безтямно залюблена у своїй музиці так, що іноді грали аж поза північ і то, що попало нам під руки: грали класичну музику, різні сонати або наші народні пісні».

 «…музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив», – зізнається письменниця чеському  етнографу Франтішеку Ржегоржу у листі від 17.01.1898 р.

          У листі до Осипа Маковея від 5.02.1898 р. Ольга Кобилянська пише: «Нині у Вас великий концерт і будете чути музику. Знаю, що будуть співати різні пісні, але «Гуляли, гуляли…» не будуть співати, а в мене понад се нема нічо. Я би навіть хтіла, щоби мені те співали, коли умру, так страшне люблю ту пісню»

Саме цю пісню та  «Чуєш, брате мій…» на слова Богдана Лепкого виконували на могилі письменниці 23 березня 1942 року, проводжаючи її в останню путь.

          Музика, якою була оповита душа письменниці, мала великий вплив і на її світовідчуття.  Ліричними акордами пройнято багато її творів, у яких  чітко відчутно автобіографічні нотки і в яких саме музика допомагає розкрити образи героїв.

2. Музика – невід’ємний атрибут духовного світу письменниці як митця, як особистості.

«Це цікаво!»

«Музична тема» твору привабила композитора С.Людкевича, який ще в російському полоні в 1917 році почав компонувати музику до цієї химерної новели. Закінчив він її вже після війни.

• Чому вальс має таку назву?
• Що означає слово «меланхолія»?

Словникова робота.

Меланхолія – важкий, похмурий, сумний настрій, сум, туга.

•            Яка роль мотиву вальсу? (Він наскрізний у творі, стає лейтмотивом, щоб на цьому тлі вирізьбити три типи жінок, глибоко відтворити внутрішній світ героїнь, за допомогою ніжної музичної мелодії зачепити найніжніші струни серця).

- Домашнє завдання.

1. Знати зміст новели «Меланхолійний вальс», вміти характеризувати героїв твору.

  2. Дослідити питання про вплив музики на особистість О.Кобилянської, користуючись автобіографічною, епістолярною, мемуарною та творчою спадщиною письменниці(за бажанням)

 Свої конспекти та роботи прошу скидати в приватні повідомлення. Не забуваємо писати тему уроку.