Урок географії у 8 класі "Топоніми рідного краю"

Про матеріал
Чи замислювались ви коли-небудь над географічними назвами, такими красивими, а іноді незрозумілими або навіть смішними? Кожна географічна назва не буває випадковою, вона має свою історію, у ній віддзеркалюється культура народу, природа країни, люди, які тут жили та залишили по собі добрий слід. Одні назви відомі з давніх часів й збереглися до сьогодні, інші ж зникли в історії, але залишилися у народних легендах та переказах.
Перегляд файлу

1

 

      Географія,  8 клас.

Тема: Топоніми рідного краю.  (На прикладі Житомирської області).

Мета  уроку:

      ознайомити учнів із топонімами рідного краю та їх походженням;

      сформувати уявлення про джерела їх утворення;

      показати зв’язок їх походження з історичним розвитком території;

      формувати навички розпізнавати топоніми  та наводити приклади;

      розвивати інтерес до пошукової діяльності, вміння працювати із картами атласу та додатковими джерелами інформації;

      виховувати почуття патріотизму  та любові до своєї Батьківщини

 

Обладнання: карта Житомирської області, контурні карти, довідники, топонімічний словник

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель. Чи замислювались ви коли-небудь над географічними назвами, такими красивими, а іноді незрозумілими або навіть смішними? Кожна географічна назва не буває випадковою, вона має свою історію, у ній віддзеркалюється  культура народу, природа країни, люди, які тут жили та залишили по собі добрий слід.

 Одні назви відомі з давніх часів й збереглися до сьогодні, інші ж зникли в історії, але залишилися у народних легендах та переказах.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вчитель. Сьогодні на уроці ми познайомимось із терміном «топоніми», заглянемо у глибину віків та спробуємо пояснити походження географічних назв нашої області.

 Епіграфом нашого уроку стануть слова Дмитра Білоуса:

 У назвах міст і сіл слова,

 В яких щось рідне, таємниче,

 В них голос предків ожива

 Й сьогодні в рідний край нас кличе.

Важливими для нашого уроку є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід  -   і ти побачиш свій шлях у житті»

 

ІІІ. Робота над темою уроку.

1.Вчитель. Багато різних назв оточує нас довкола. Цікавими є назви кожного населеного пункту нашої області, назви річок, урочищ. Все це топоніми  -  власні назви будь-якого об’єкта ( учні вголос  читають визначення з дошки та записують  в зошити).

 На карті нашої області географічні назви з’явились не водночас, їх поява пов’язана з історією народу, що жив на даній території, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. До найпоширеніших і найдавніших назв належать гідроніми, тобто назви, які походять від річок, озер, та боліт. Адже в давні часи річки та озера відігравали чи не найважливішу роль у виборі місця заселення території та саме річки були шляхами сполучення  й торгівлі.

 

2. Завдання: із даного переліку географічних назв нашої області виберіть топоніми, які можна віднести до гідронімів. Соснівка, Деревичка, Бук, Хомора,,Житомир, Дениші, Случ, Попівка, Сирниця, Коровинці, Троща, Тня, Овруч, Хомора, Рудня, Тетерів, Попільня, Садки, Каранька, Мокре, Будичани.

 

3. Робота з картами атласу «Житомирська область». Знайдіть дані гідроніми на карті та позначте їх на контурних картах.

 

4.Вчитель.  У вас на партах  лежать картки із поясненням походження географічних назв, зачитайте тлумачення їх походження. (Учні по черзі зачитують )

  • р. Попівка  -  права притока Случі. Назва річки вказує на приналежність її в минулому попам.
  • Р. Каранька  -  права притока Случі, утворена від давньоруського кор. «дерево», за допомогою демінутивного суфікса  -к(а).
  • Р. Случ. ЇЇ назву пов’язують або зі словом «слукий», що означає «кривий» або із «слути», яке так само, як і слав-, слов-, означало «текти».
  • Р. Деревичка  -  ліва притока Случі. Назва походить від давньоруського дерева «група дерев», «територія, поросла лісом».

5. Вчитель. Географічні назви міст, сіл, хуторів важливі, тому, що з ними пов’язано господарське, політичне і культурне життя мешканців нашого краю. Багато назв поселень опосередковані через власні імена, прізвища, прізвиська.

6. Робота з атласом. Спробуйте знайти ці назви на карті Житомирської області.

7. Відповіді учнів: Андріївка, Антонів, Богданівка, Варварівка, Василівка, Вікторівка, Володимирівка, Галиннівка, Ганнівка, Гнатівка, Григорівка, Данилівка, Євгенівка, Захарівка, Іванівка, Йосипівка, Макарівка, Михайлівка, Наталівка, Олександрівка, Ольгине, Павлівка, Панасівка, Петрівка, Пилипівка, Романів, Семенівка, Степанівка, Тарасівка, Ульянівка, Федорівка, Харитонівка, Юрівка, Якимівка, Ярославка.

 

8.Вчитель. До наших днів збереглися топоніми, пов’язані з іменами царів, поміщиків, видатних постатей в історії України та нашого краю. Незначна кількість топонімів розповідають нам про історію краю, революційних героїв або про окремі періоди історії  їхнього життя (Романів, Шевченка, Вакуленчук, Карла Маркса, Роза Люксембург, Ленінське, Спартак,Відродження,Жовтневе, Щорсівка, Любар, Коростень, Княжики, Княжин, Козак, Перемога, Перше Травня, Подоляни, Пролетар, П’ятирічка, Радгоспне, Радянське та ін.), в деяких відображена  господарська діяльність людей, їх заняття та повсякденний одяг, мають місце топоніми назви виробничого характеру:  Багате, Буряки, Весела, Вила,  Дружба, Жердь, Горщик, Ковалі, Кожухів, Кухарі, Пекарщина, Пиріжки, Рогачів, Рубанка, Свердлівка, Сирниця, Сковорідка, Старики, Трудолюбівка,,Ферма,  Хліборобне, Чабан.

З розвитком промислового виробництва та використанням болотніх руд пов’язані такі топоніми: Попільня, Гута, Поташня, Чорнорудка, Смолка, Рудня, Руда, Рудка, Чорнорудка, Заруда, Рудокопи,  Папірня, Баранівка.

 

9.Вчитель. Також на карті ви можете знайти топоніми культового походження, пов’язані з релігійними святами, храмами, поклоніння богам. Пригадайте з історії, яким богам поклонялися наші предки.

 

10.Відповіді учнів. Боги  -   Перун, Велес, Рода, Богиня Нава, Бог Дива, Бог Троян, Бог Шум, Бог Звездаль та інші.

 

11.Робота з картою. (Учні знаходять на карті та називають топоніми, які, на їхній погляд, мають таке пояснення їх походження: Божонки, Хвалибоги, Волосівка, Руда, Родень, Явне, Дивлин, Троянів, Зорянка, Шумськ).

 

12.Індивідуальна робота. Спробуйте пояснити походження таких географічних назв нашої області: Бук, Верби, Вишневе, Гай, Грушки, Діброва, Дуби, Дубовий Гай, Жолудівка, Журавлинка, Залісся, Горіхове, Калинівка, Клен, Кропивне, Лісна, Липки, Малинівка,Осика, Очеретянка, Садки, Сосни, Соснівка, Хміль, Ясен, Яблунівка, Ясенець, Ягодинка, Бобер, Вороб’ївка, Воронівка, Гуска, Жаборічка, Козулі, Комарівка, Королівка, Лебединці, Лисиця, Заболоття, Загірне, Залісся, Зарічани, Межирічка, Мокре, Озерне,  Річки, Скала, Ставки, Струмок, Ями, Гранітний, Камені, Кам’яне, Піски,Торф’яне.

 

13.Гра «Впізнай географічні назви» (на прикладі Любарського району). Для цього спочатку послухайте вірш, та спробуйте впізнати ці назви.

Села навкруг веселкові,

Назви гучні, вибирай:

Їдуть мисливці на злови

Любар назвали цей край.

Бач: в золотисті обнови

Вдягся березовий гай,

Поряд Березівка мила  -

Здавна співучий цей край.

Онде Семенівку видно  -

Жив тут поміщик один,

Знай: з того часу в народі

Кажуть: заходь, не минай.

Веселка, Мотовилівка, Волиця,

Вигнанка, Браталів, Карань  -

Барви дзвінкі, хоч співай.

Значення кожного слова

В назвах оцих відгадай.

 

14. Вчитель. Про походження цих назв ми можемо дізнатися із переказів та легенд, адже саме вони є єдиним джерелом для пояснення окремих, на перший погляд зовсім незрозумілих топонімів. Розкажіть, будь ласка, легенди  про походження цих топонімів. (Учні, які отримали випереджаюче завдання, розповідають легенди)

       Веселка (до 1969р  -  Вищикуси)  -  село. Старожили розповідають, що стара назва Вищикуси  виникла тоді, коли ще це село знаходилося в низині. Згодом селяни  вирубали частину лісу на східній підвищеній місцевості і переселилися туди  -  «вище кущів»

       Семенівка   -  село. За переказами старожилів, на території  села жив у 800-х роках багатий поміщик на ім’я Семен, який збудував водяний млин. Побачивши вигідне місце з родючими грунтами  та  сприятливим кліматом, Семенові родичі і знайомі поступово стали заселяти місцевість. З роками цей маленький хутірець  розрісся в невеличке село, де оселився пан Мурашов. Мурашов побудував красивий маєток, який прилягав до великого ставка, котрий до цього часу носить назву Панський.

       Малий  Браталів  -  село. Про походження назви села існує переказ. На березі річки Караньки було колись село Красногірка. На нього напали татари, село розорили, людей повбивали, молодих та сильних забрали в полон. Врятуватися пощастило лише двом братам, яких у той час не було в селі. Коли вони повернулися додому, то замість осель зосталися лише згарища. Менший брат не зміг покинути рідні місця і на правому березі річки Караньки заклав нове поселення, яке згодом отримало назву Малий Браталів.

 

 15. Творча робота. Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє село, історію його походження. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір -  вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір».

 

 16. Відповіді учнів.  Учні зачитують виконане завдання, наприклад:

Моє село називається Мотовилівка. Існує переказ, що в давнину на території Мотовилівки був невеликий хутір, який належав господарю Мотовилу. Біля хутора протікала річка, а навколо непрохідні ліси. Будинок князя був на підвищеному місці, з якого було видно весь хутір. Темної ночі 1241 року з західної сторони села, з лісу, почувся сильний шум. Господар наказав стрільцям бути готовими до оборони, а сестру свою Лівію послав до свого дядька по допомогу. Сестра заблукала і вилізла на  високе дерево, щоб побачити хутір. Вона бачила, як над річкою стояв її брат і один стріляв з лука. Коли стріл не стало, він заховався за колодою, але хтось з ворогів скинув його в річку. Господар простягнув руку по допомогу. В цей час ворожа стріла попала йому в голову і він потонув. Побаченим Лівія була сильно вражена і довго переховувалась в лісі. Коли татари, спаливши хутір, залишили його, вона повернулася і сказала: «Тут буде новий хутір, який назвемо іменем мого брата – Мотовилівкою.»

 

ІV.Закріплення вивченого (у формі географічних ігор).

  1. Геоланцюжок.

Усі учні сідають у коло. Один учень називає географічну назву нашої області. Всі інші один за одним називають інші назви, які розпочинаються з останньої букви попередньої назви. Хто не зможе підібрати потрібну назву, вибуває з гри. Наступний учасник називає новий об’єкт, гра знову продовжується доти, поки хто-небудь не вийде з гри. Той, хто залишився, виграє.

2.Допоможи товаришу.

В вашого товариша на аркуші паперу було записано десять топонімів, про які він мав сьогодні на уроці нам розповісти. Випадково аркуш потрапив до його молодшого брата, який зіпсував частину аркуша. Допоможіть своєму товаришу відновити ці назви:

…мир                    …івка                                …ар                     …чів                    … ілка

…бер                  … ичка                               … ечна                 …ем                      …ростень

…анка                   …зне                                 … мора               …анька                  …ель

…ічка                  … жики                             … нів                … мійськ                … ине

3.Ехохлоп

Вчитель називає географічні назви. Якщо вони стосуються Житомирської області, то плескаєте в долоні, а ні  - то тиша: Тетерів, Луганськ, Липне, Судак, Карпати, Малин, Бобрівка, Форос, Дніпро, Каранька, Уж, Вінниця, Деревичі, Церем, Случ, Конотоп, Дністер, Чортория, Любар, Ялта, Филинці.

4.Складіть географічні назви

Вчитель записує ряд літер. Учні мають із них скласти назви топонімів рідного краю. Наприклад: в, с, а, и,т,ж,е.к, л,в,о,і,о,м,и,ч,р,у,а, ц,е, з, ь,я.і,г.

 

  V.Підсумок уроку.

Рідний край наш: Україна, красна та багата

Рідне небо, ясне сонце, місяць зорі срібні.

Рідний народ українці всі до нас подібні

Рідна віра: свята Трійця, Пречиста Мати

Рідна мова: нею вчились Бога прославляти

Присягаєм: рідну віру завжди визначати, -

Говорити по-українські, молитись, співати

Як ріка не піде вгору, як сонце не згасне

Так ми того не забудем, що рідне, що власне

Що нам рідне, те нам буде і красне і гоже -

Присягаєм що так буде! Поможи нам Боже.

 

docx
Додано
18 січня
Переглядів
257
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку