Урок інтегрований "Образи весняної природи в поезії, музичному та образотворчому мистецтвах."

Урок  в 5 класі 

Тема: Образи весняної природи в поезії, музиці, образотворчому мистецтві

Мета: : розширити уявлення учнів про календарно – обрядові пісні українського народу , повторення веснянок, розвивати музичну пам’ять та спостережливість., виховувати повагу до народних звичаїв.

Обладнання:піаніно, комп’ютер, посібник - зошит "Музика 4 клас"В.М.Островський, опорні схеми О.Гумінської  "Загальнолюдські почуття у музиці","Музика і життя", «Українська музика в світі».

План уроку.

 Стояла я і слухала весну…

Весна мені багато говорила…

( Леся Українка)

1.        Організаційний момент. Вхід під фрагмент веснянки.

2.        Музичне вітання. Розспівування.  Веснянка « Благослови, мати».

3.        Пояснення нового матеріалу.

Актуалізація знань. Гронування « Весна».

1)    Сторінка «Народознавча»

2)    Сторінка « Поетична»

3)    Сторінка « Музична»  4) Сторінка « Образотворча»

4.        Підсумок уроку.

 

Хід уроку

 

1.     Організаційний момент. Вхід під фрагмент А. Вівальді « Весна» (3.31)  ассоціації з кольором, замальовки в альбом.

2.     Музичне вітання.  Розспівування. Веснянка « Благослови, мати».(до 3-х хв.)

3.     Оголошення теми і завдань уроку.

Тема нашого уроку заховалася в ребусі – спробуйте відгадати…( Відповіді учнів – Весна.)

Дійсно, на сьогоднішньому уроці ми з вами будемо спостерігати, як розкривали образ весни митці в Мистецтві і постараємось дати відповідь на питання « Чому тема весни посідає таке важливе місце в житті людини?»

4.     Пояснення нового матеріалу.

Вчитель: Геніальний Леонардо да  Вінчі писав : « У наставниці я взяв собі природу, учительку усіх учителів…», а  українська поетеса Леся Українка написала: 

«Стояла я і слухала весну…

Весна мені багато говорила».

 А  які асоціації у вас пов’язані з цим словом ?

( На фоні співу граків та картин Левітана та Саврасова - Відповіді учнів) Гронування « Весна»  - аналіз картин  І. Левітан «Березень», Саврасов «Граки прилетіли» .

Вчитель: Створіть орнамент в стрічці  в альбомі під веснянку   «Володарю, відчиняй ворота» (1.54) - заклик весни, застосовуючи колорит, що відповідає цій пісні.  

Ø А які у вас виникли асоціації  з поетичними рядками. Які вірши вам згадалися? ( Учні читають вірши і показують свої орнаменти ). Вчитель:  Здавна в багатьох країнах існують багато традицій зустрічі весни. Ось, наприклад в Болгарії прийнято дарувати 1 березня одне одному марцишори.

 В  Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.  Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарнообрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.  

Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі.

Робота учнів з текстом  « Народознавча сторінка»:

1.     Справжній прихід Весни традиційно пов'язували зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, так звані  «веснянки». 

2.     Дівчатка й хлопці брали їх у долоні і з протягнутими руками йшли на околицю села – до левади, щоб закликати в гості Весну-красну. Цей ритуальний хід супроводжувався піснями, поетичними діалогами й обрядовими сценками. Очевидно, первісний варіант пісні-діалогу, яку почали використовувати лише у весняних хороводах, призначався до закличок весни.

3.     Ой, весно, весно, днем красна, Що ти нам, весно, принесла?

4.     Та принесла я вам літечко,  Щоб родило житечко.

5.     Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави. Починається весняний сонцеворот, коли день уже переважує ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави - «заклички птахів». Напередодні матері й бабусі випікали з тіста для дітлахів безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали « жайворонками» або « голубками». Люди вірили, що пташкижайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

6.     Уранці ними прикрашали двір і сад, а коли сонце обігрівало землю, юрбами ходили за село, несучи в долонях печиво. Дзвінкі дитячі голоси дружно декламували:

 Пташок викликаю з теплого краю.

Летіть,соловейки, на нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

7.     Календарна весна, як мовилося, збігалася зі святом Явдохи, але біологічний її прихід вважався на Олексу ( 30 березня). Цей день так і називали в народі - Теплий Олекса, на якого « щука-риба вже хвостом лід розбиває». Позаяк навіть у лісових озерцях починає скресати крига. 

8.     І вже остаточним, а відтак і справжнім утвердженням весни вважалося Благовіщення, котре припадає на 7 квітня. З цього дня вже можна було починати ранню оранку.

9.     Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу. У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати». 

10. У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму. 

11. Відомості про українські веснянки 

Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки. Веснянки – це пісні на честь приходу весни . Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів. 

12. У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). 

Вчитель: Які ви знаєте веснянки ? 

Гра « Вгадай мелодію за ритмом» :« Вербовая дощечка», «Галя по садочку ходила», «Вийди, вийди, Іваночку», « Ягілочка», « Подоляночка», «Женчичок», « Соловеєчку , сватку, сватку», « Розлилися води».

 Подоляночка

Більші за зростом діти роблять велике коло. В середині нього – ще одне коло. Його утворили менші діти. Посеред кола ставлять дівчинку Подоляночку. Вона прикрашена віночком з квіточок або з вербових прутиків. Подоляночка присідає в центрі меншого кола. Два кола рухаються в протилежні сторони.

Дівчата з першого кола співають:

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька, Тут вона стояла - До землі припала.

 

Дівчата з меншого кола заводять своєї:      

Ой, устань, устань, Подоляночко,

Протри очки, як ті скляночки. Та берися в бочки І скачи у скочки!

Подоляночка підводить голівку, протирає кулачками очі. Потім встає, береться руками в боки і пританцьовує.

5.          Сторінка « Поетична» під звучання музики П. Чайковського «Березень»(2.53), « Квітень » (2.40) Ø Який у вас настрій?

Ø Як поетичні твори доповнені музичним супроводом вплинули на вас?

6.          « Музична сторінка».

Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний підспівує жайворонку, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю? Вслухайтесь та намалюйте методом  «Пуантилізм» за допомогою квачика. Слухання твору ВВ « Весна» (4.23)

Весна – юність природи, чудова пора року, притягує своєю красою всіх митців. Погляньте на ці картини і поміркуйте, які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі  в музиці та на картинах.

Ø Якими почуттями сповнена ця музика?

Ø Які засоби виразності використав композитор? 

Ø Позначте, які картини на вашу думку найкраще підходять до прослуханої музики.

Ø Якими засобами виразності ви передали свої асоціації до цієї музики?

 

7.          Підсумок уроку. 

Сьогодні на уроці ми з вами , що робили:  метод « Закінчи речення»  Познайомились… Виконували..

Дізнались для себе нового…

Слухали…

Співставляли…

Найбільше мені сподобалось…

В мене настрій…

Давйте, все узагальнимо і дамо відповідь на проблемне питання: « Чому тема весни посідає таке важливе місце в житті людини ?»

 й сьогодні, як і багато століть потому, весна впливає на людей і кожен з нас по своєму відчуває її настрої.

8. Вихід із класу під музику Потап і Настя Каменских « Чумачечная весна»